Рішення

від 14.12.2021 по справі 520/22034/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2021 року № 520/22034/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н Конституції, буд.1, Палац Праці, 3 під., 4 пов., м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 41313928) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі № 02-14-3179 від 15.09.2021, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті страхової виплати, як особі з І групою інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), передбаченої статтею 39 Закону № 1645-ІИ;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області призначити і виплатити ОСОБА_1 страхову виплату, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 39 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, згідно з механізмом та в розмірі, передбаченими Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку і інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498, як працівнику, якого визнано особою з інвалідністю І групи Б , причина інвалідності - гостре професійне захворювання респіраторно хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS COV2, зі ступенем втрати професійної працездатності в розмірі 90 %.

Ухвалою суду від 09.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Ухвала суду та позовна заява з додатками доставлені до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до кабінету ЕС.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що відповідачем їй протиправно відмовлено у призначенні страхової виплати, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 39 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , згідно з механізмом та в розмірі, передбаченими Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку і інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498, як працівнику, якого визнано особою з інвалідністю І групи Б , причина інвалідності - гостре професійне захворювання респіраторно хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS COV2, зі ступенем втрати професійної працездатності в розмірі 90 %, що підтверджується належно складеним Актом. Зазначила, що посада молодшої медичної сестри приймального відділення, яку вона займала, не дає підстав для такої відмови.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працювала в Дитячій інфекційній лікарні № 8 (на теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня ) з 01 вересня 1983 року на посаді медична сестра, з 09 вересня 2005 року переведена на посаду молодшої медичної сестри - буфетниці 8-го відділення, з 30 квітня 2007 року переведена на посаду молодшої медичної сестри приймального відділення, що підтверджується її трудовою книжкою НОМЕР_2 .

Згідно з актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталося 15 жовтня 2020 року на Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня , код ЄДРПОУ 02003534, Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, код згідно з ЄДРПОУ 02213194 від 03 червня 2021 року (Форма Н-1/П) (далі - Акт від 03 червня 2021 року), комісія дійшла висновку про те, що: на підставі зібраних матеріалів розслідування, розглянувши обставини та причини інфікування гострою респіраторно хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS COV2, враховуючи медичний висновок лікарсько - експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) гострого професійного захворювання від 21 квітня 2021 року № 16/851/3НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, комісія встановила, що гостре професійне захворювання молодшої медичної сестри приймального відділення ОСОБА_1 сталося 15 жовтня 2020 року під час виконання нею трудових професійних обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства.

Враховуючи пп. 1 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, комісія одноголосно вважає гостре професійне захворювання таким, що пов`язане з виробництвом .

За довідкою Обласної медико - соціальної експертної комісії № 2 серії 12 ААБ № 880121 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю І групи Б з 10 серпня 2021 року, причина інвалідності - гостре професійне захворювання.

Згідно з довідкою Обласної медико - соціальної експертної комісії № 2 № 009340 у ОСОБА_1 визначено 90 % втрати професійної працездатності.

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з заявою про призначення та виплату страхової виплати, як особі з І групою інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), передбаченої статтею 39 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ (далі - Закон № 1645-ІІІ).

Листом № 02-14-3179 від 15.09.2021 ОСОБА_1 було повідомлено, що для призначення та виплати страхової виплати, як особі з І групою інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), передбаченої статтею 39 Закону № 1645-ІІІ відсутні підстави. В обґрунтування відповідачем зазначено, що відповідно до нормативних документів Молодша медична сестра не є фахівцем з базовою та неповною медичною освітою та не належить до медичних працівників.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з намаганням позивачки реалізувати права та додаткові гарантії, встановлені державою у зв`язку з пандемією, викликаною респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS COV2.

Такі гарантії встановлені, зокрема, Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06.04.2000 № 1645-III.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 1645-III захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України. (ч.1)

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 39 Закону № 1645-III держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я:

у разі встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) протягом одного року з дня захворювання, за умови, що таке захворювання пов`язане з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 1645-III розмір та порядок здійснення страхових виплат, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі настання обставин, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, страхова виплата призначається і виплачується працівникові протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату.

На виконання зазначених норм постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498 затверджено Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів (далі- Порядок № 498).

Відповідно до п. 1,2 зазначеного Порядку цей Порядок визначає механізм надання Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також розміри таких страхових виплат.

У разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного року з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, виплата проводиться разово у таких розмірах: 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності, - для осіб з інвалідністю I групи.

Відповідно до п. 4 Порядку страхові виплати, передбачені пунктом 2 цього Порядку (далі - страхова виплата), призначаються і виплачуються управліннями виконавчої дирекції Фонду в областях, м. Києві або їх відділеннями (далі - органи Фонду) протягом одного місяця з дня виникнення права на такі виплати за зверненням медичного працівника за зареєстрованим місцем проживання / перебування.

Право на отримання страхової виплати настає з дня прийняття органом Фонду заяви та документів, визначених абзацами п`ятим - одинадцятим цього пункту.

Для призначення страхової виплати до органу Фонду медичний працівник подає:

заяву про призначення виплати із зазначенням особового рахунка, відкритого в банківській установі для перерахування коштів, та інформації про неотримання виплати в іншому органі Фонду за формою, затвердженою виконавчою дирекцією Фонду;

копію паспорта громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства, які проживають в Україні, - копію паспортного документа іноземця та / або посвідки на постійне проживання) із пред`явленням оригіналу (копія засвідчується підписом працівника органу Фонду) або за технічної можливості паспорта громадянина України у вигляді відображення в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, а також інформації, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), про місце проживання (за наявності), що подаються засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія);

копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу, - копію сторінки паспорта громадянина України з відміткою про право здійснювати будь-які платежі за серією та / або номером паспорта) із пред`явленням оригіналу (копія засвідчується підписом працівника органу Фонду) або його електронну копію, якщо одержувач інформації має технічну можливість провести інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, яка видається медико-соціальною експертною комісією;

примірник акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за встановленою формою;

копію трудової книжки, яку засвідчує своїм підписом працівник органу Фонду, із пред`явленням оригіналу або копію витягу з неї, засвідчену страхувальником, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

копію цивільно-правового договору (якщо медичний працівник працював на умовах такого договору), яку засвідчено страхувальником або яку засвідчує своїм підписом працівник органу Фонду в разі пред`явлення оригіналу;

рішення суду про встановлення факту професійного захворювання (за наявності рішення суду з цього питання).

Згідно з п. 9 Порядку орган Фонду приймає рішення про надання страхових виплат, передбачених пунктами 2 і 3 цього Порядку, протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви про такі виплати та необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2021 позивачка звернулась до відповідача за призначенням страхових виплат у зв`язку зі встановленням їй І-ї групи інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) протягом одного року з дня захворювання, яке пов`язане з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

До заяви позивачем було надано документи, передбачені п. 4 Порядку.

Як вбачається з копії наданого відповідачу та до суду Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого о професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталося 15 жовтня 2020 року на Комунальному Некомерційному Підприємстві Харківської обласної ради Обласна дитяча Інфекційна клінічна лікарня , згідно своїх функціональних обов`язків, молодша медична сестра приймального відділення проводить вологе прибирання приміщень, боксів після прийому кожного хворого, генеральне прибирання боксів, супроводжує хворих з приймального відділення до відділень лікарні, допомагає лікарю та медичній сестрі надягати ізоляційний халат чи комбінезон та проводити його знезараження після використання. Після знезараження ЗІЗ відносить їх в контейнер для збирання відпрацьованого матеріалу

Випадок інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою корона вірусом SARS-CoV-2, стався у приймальному відділенні, що розташоване на першому поверсі адміністративного корпусу А-5 у п`ятиповерховій будівлі. Для прийому пацієнтів з коронавірусною хворобою SARS-CoV-2 облаштовано окремий бокс з входом та виходами, згідно епідеміологічних вимог.

ОСОБА_1 проходила фіт-тест 09.07.2020 щодо прилягання респіраторів № 95, які видавались з серпня 2020 по листопад 2020. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 у роботі використовувала респіратори Бук ; фіт-тест щодо цієї марки не проходила.

Алгоритм прийому хворих дітей наступний. Лікар та медична сестра приймального відділення при надходженні пацієнта одягаються у чистій зоні. Пацієнт розміщується в боксі, вхід до якого відбувається через окремий вхід з вулиці. Після огляду хворого, лікар та медична сестра виходять з боксу у приміщення де молодша медична сестра здійснює поверхневе орошення дезінфекційними розчинами поверхні 313. У подальшому молодша медична сестра відводить пацієнта до відділення по вулиці. Повертається до приміщення та проводить орошення дезінфікуючими засобами поверхні свого 313. В обов`язки молодшої медичної сестри приймального відділення входить також дезінфікуюча обробка кабін автомобілів швидкої допомоги. Відповідно до наявних даних молодшою медичною сестрою приймального відділення ОСОБА_1 проведено обробку машин - 02.10.2020 (9 автомобілів).

Останній вихід на роботу був 14.10.2020. При виконанні своїх трудових професійних обов`язків, перед початком роботи ОСОБА_1 одягала засоби індивідуального захисту: респіратор, халат ізоляційний, гумові рукавички, шапочку одноразову, після чого приступала до роботи.

До КНП ХОР ОДІКЛ 06.10.2020 був госпіталізований хворий ОСОБА_2 , у якого було виявлено COVID-19 методом ПЛР від 07.10.2020 № 10554 та 10.10.2020 була госпіталізована хвора ОСОБА_3 , у якої було виявлено COVID-19 методом ПЛР від 11.10.2021 № 10274. Молодша медична сестра приймального відділення ОСОБА_1 надавала допомогу та мала контакт з хворими дітьми: допомагала з медичним доглядом, здійснювала транспортування хворих дітей, тримала їх під час взяття лаборантом аналізу крові, допомагала медичній сестрі вимірювати температуру і т.п. Під час роботи у ОСОБА_1 підвищилась температура тіла до 38,7. Було взято аналіз на РНК NоуеlCoronavirus (2019- nCov). Результат аналізу від 14.10.2020 - виявлено. ОСОБА_1 звернулась 15.10.2020 до лікаря-терапевта у КНП МП № З ХМР, де лікувалась амбулаторно. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я була госпіталізована 19.10.2020 до КНП ХОР ОКІЛ .

Відтак, матеріалами справи підтверджується безпосередній контакт позивача з хворими на COVID-19 при здійсненні функціональних обов`язків.

Відповідач в обґрунтування відмови зазначив, що посада молодшої медичної сестри не належить до посад медичних працівників.

З вказаного приводу суд зазначає про таке.

Чинними нормативно-правовими актами не визначено поняття медичний працівник .

При цьому, з аналізу назви ст. 39 Закону № 1645-III вбачається, що вказана стаття встановлює заходи правового і соціального захисту медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, що також відповідає змісту ч. 1 вказаної статті.

Одночасно буквальний аналіз частини другої статті 39 Закону № 1645-III свідчить про те, що ним врегульовано надання страхових виплат тільки для медичних працівників, та вказана норма прийнята для посилення гарантій через небезпеку захворювань на COVID-19 для осіб, що безпосередньо відповідно до своїх посадових обов`язків (або за окремим дорученням) беруть участь у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19, у тому числі виконанні робіт в осередках COVID-19; лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19; розслідуваннях (спеціальних розслідуваннях) гострих професійних захворювань COVID-19 та мають контакт з підтвердженими випадками COVID-19 або з інфікованим біологічним матеріалом.

Статтю 39 Закону № 1645-III доповнено частиною другою відповідно до Закону від 07.05.2020 № 588-IX Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей , пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом одного тижня з дня набрання чинності цим Законом:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади актів, необхідність яких випливає із цього Закону.

На виконання вказаної норми 13 травня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 394 внесено зміни до переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662. Зобов`язано Міністерство охорони здоров`я у двотижневий строк визначити перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України 15 липня 2020 року № 1604, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2020 р. за № 807/35090, затверджено Перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі- Перелік № 1604).

Згідно з вказаним Переліком виділені такі категорії працівників:

1. Керівники закладів охорони здоров`я:

2. Керівники структурних підрозділів закладів охорони здоров`я:

3. Лікарі-спеціалісти:

4. Професіонали закладів охорони здоров`я:

5. Фахівці закладів охорони здоров`я:

6. Технічні працівники закладів охорони здоров`я:

7. Робітники закладів охорони здоров`я:

1) прибиральник службових приміщень;

2) дезінфектор;

3) молодша медична сестра з догляду за хворими;

4) молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця тощо);

5) водій автотранспортних засобів;

6) екстрений медичний технік.

8. Інші працівники закладів охорони здоров`я , працівники інших закладів, установ, організацій, які відповідно до своїх посадових обов`язків (або за окремим дорученням) брали участь у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19, у тому числі виконанні робіт в осередках COVID-19; лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19; розслідуваннях (спеціальних розслідуваннях) гострих професійних захворювань COVID-19 та мали контакт з підтвердженим випадком COVID-19 або з інфікованим біологічним матеріалом.

9. Фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики та безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19 та лікуванням пацієнтів із випадками COVID-19.

Суд зазначає, що вказані нормативно-правові акти є спеціальними саме стосовно порядку та умов призначення страхових виплат, передбачених ст. 39 Закону № 1645-III, однак не містять визначення медичний працівник .

Інші Закони України також не дають визначення поняттю медичний працівник .

Класифікація, запроваджена Переліком № 1604, не містить поділу посад осіб, безпосередньо зайнятих у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19 та лікуванням пацієнтів із випадками COVID-19, на медичних та інших працівників, натомість передбачає класифікацію за різними критеріями та ознаками, залежно від зайняття адміністративних посад та виконання функціональних обов`язків.

До цього Переліку включені як категорії осіб, які мають спеціальну медичну освіту, зокрема лікарі, так і працівники, які не займаються медичною практикою, наприклад, інженер з охорони праці.

Крім того, відповідно до п. 8 Переліку № 1604 МОЗ України виокремив інших працівників, які відповідно до своїх посадових обов`язків (або за окремим дорученням) брали участь у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19, у тому числі виконанні робіт в осередках COVID-19; лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19; розслідуваннях (спеціальних розслідуваннях) гострих професійних захворювань COVID-19 та мали контакт з підтвердженим випадком COVID-19 або з інфікованим біологічним матеріалом.

В ході судового розгляду судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за розпорядженням Керівника робіт з ліквідації наслідків медико - біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов`язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, від 07.05.2020 № 31 КНП ХОР Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня , в якому працювала позивачка, внесена до Переліку закладів охорони здоров`я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що підтверджується актом розслідування від 15 жовтня 2020 року

Пунктом 7 Протоколу № 2 засідання Комісії по атестації робочих місць за умовами праці в КЗОЗ Обласна дитяча клінічна інфекційна лікарня від 16 грудня 2016 року визначено, що більшість робіт молодшої медичної сестри приймального відділення, посаду якої займала позивачка, виконується в умовах контакту з хворими. Цей показник становить не менше 80 % робочого часу.

З акту розслідування судом встановлено, що позивачка при виконанні посадових обов`язків мала безпосередній контакт з хворими на COVID-19.

Невіднесення посади позивачки до медичних працівників нормативно не підтверджено, з огляду на відсутність чіткого нормативного регулювання порядку надання страхових виплат, внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Посилання відповідача на положення статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801 - XII в обґрунтування підстав прийнятого рішення, суд не бере до уваги як належне, оскільки вказаними нормами не визначено поняття медичний працівник , а кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть провадити медичну, фармацевтичну діяльність, надавати реабілітаційну допомогу не стосуються порядку класифікації осіб на медичних та інших працівників для цілей застосування ст. 39 Закону № 1604.

Суд зазначає, що невизначеність правового регулювання у спірних правовідносинах порушує вимогу якості закону , передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України ).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач, при наданні відповіді позивачу, не діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не дослідив всіх положень чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, та виходив виключно з позиції формалізму без пошуку та застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивачки щодо протиправності відмови в призначенні та виплаті страхової виплати, як особі з І групою інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), чим порушив права позивачки.

Згідно з п. 9 Порядку № 498 орган Фонду приймає рішення про надання страхових виплат, передбачених пунктами 2 і 3 цього Порядку, протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви про такі виплати та необхідних документів.

Отже, нормативно не визначено обов`язку Фонду прийняти рішення у випадку відмови в наданні страхових виплат.

З огляду на вказане, звертаючись до суду з вимогою про скасування рішення позивачка обрала невірний спосіб захисту, а відтак, належним способом захисту прав позивачки є визнання протиправною відмови в наданні страхових виплат.

З огляду на те, що підставою відмови позивачці в призначені страхових виплат було невіднесення її до відповідної категорії осіб, з урахуванням подання нею повного пакету документів, передбачених Порядком № 498, з метою повного всебічного надання позивачці судового захисту, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області призначити і виплатити ОСОБА_1 страхову виплату, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 39 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, згідно з механізмом та в розмірі, передбаченими Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку і інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498, як працівнику, якого визнано особою з інвалідністю І групи Б , причина інвалідності - гостре професійне захворювання респіраторно хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS COV2, зі ступенем втрати професійної працездатності в розмірі 90 %.

Відтак, позов підлягає задоволенню з урахуванням того, що обсяг задоволених вимог відповідає обсягу судового захисту, за отриманням якого позивачка звернулася до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати, як особі з І-ю групою інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), передбаченої статтею 39 Закону № 1645-ІІІ, викладену у листі № 02-14-3179 від 15.09.2021.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області призначити і виплатити ОСОБА_1 страхову виплату, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 39 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, згідно з механізмом та в розмірі, передбаченими Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку і інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498, як працівнику, якого визнано особою з інвалідністю І групи Б , причина інвалідності - гостре професійне захворювання респіраторно хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS COV2, зі ступенем втрати професійної працездатності в розмірі 90 %.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.12.2021.

Суддя Білова О.В.