Постанова

від 14.12.2021 по справі 140/8041/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/8041/21 пров. № А/857/19024/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Берестечківської міської ради Волинської обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Кінах Яни Валеріївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Берестечківської міської ради Волинської обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Патріот Агро , про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування (суддя суду І інстанції: Волдінер Ф.А., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 07.10.2021р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

03.08.2021р. представник адвокат Кінах Я.В., діюча на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати наступні рішення Берестечківської міської ради:

№ 5-22/2021 від 05.02.2021р. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) ;

№ 7-23/2021 від 17.03.2021р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) ;

стягнути з Берестечківської міської ради на користь позивача судові витрати в сумі 6816 грн., що складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с.1-7).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.58 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовані рішення Берестечківської міської ради № 5-22/2021 від 05.02.2021р. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) у частині включення до об`єднаної земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977 та рішення № 7-23/2021 від 17.03.2021р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) у частині земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Берестечківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 грн. (а.с.183-187).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Берестечківська міська рада, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції (а.с.193-197).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд скасував нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, який прийнятий в межах повноважень Берестечківської міської ради, оскільки на час звернення до суду на земельну ділянку з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977 було зареєстровано право комунальної власності за Берестечківською міською радою (при цьому за позивачем така земельна ділянка не зареєстрована).

Суд не зазначив дату звернення позивача за реалізацією його права на отримання земельної ділянки з комунальної власності. У дійсності спірна ділянка на час прийняття рішення перебувала в комунальній власності і жодних звернень позивача щодо виділення її з комунальної власності в Берестечківській міській раді не було.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. у справі № 140/17760/20 набрало законної сили лише 22.04.2021р., згідно якого зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській обл. (а не Берестечківську міську раду) затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, кадастровий номер 0720883800:00:001:0977.

Суд розглядав справу № 140/17780/20 за позовом не до Берестечківської міської ради, а до Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл., при цьому земельної ділянки з правом державної форми власності з кадастровим номером 0720883800:00:001:0939, не має.

Також в порушення вимог ст.264 КАС України судом скасовано рішення (нормативно-правові акти органу місцевого самоврядування), які втратили чинність після їх виконання.

При цьому, судом не взято до уваги практику Верховного суду України, зокрема, викладену в постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021р. у справі № 640/10315/20.

Окрім цього, суд розглянув позовну заяву, яка не відповідає вимогам ст.161 КАС України, останнім упереджено вирішені клопотання представника відповідача, надано неправильну правову оцінку ухвалі про забезпечення позову в справі № 140/207/21, яка стосувалася Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (а.с.197), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2021р. в адміністративній справі № 140/17760/20, яке набрало законної сили 22.04.2021р., визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 3-8246/15-20-СГ від 23.12.2020р. Про відмову у затвердженні документації із землеустрою ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській обл. затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, кадастровий номер 0720883800:00:001:0977 (а.с.15-21).

Із змісту вказаного рішення суду слідує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 3-6899/15-20-СГ від 19.10.2020р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, орієнтовний розмір 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому ТзОВ Волинський аукціонний інститут розроблено позивачу проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району.

10.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. із клопотанням про затвердження документації із землеустрою. До клопотання була додана завірена належним чином копія документації із землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Як вбачається із висновку про розгляд документації із землеустрою, розроблений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та був погоджений в установленому порядку.

Окрім цього, 31.12.2020р. Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській обл. видано наказ № 58-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , згідно якого передано Берестечківській територіальній громаді, в особі Берестечківської міської ради Горохівського району, в комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 646,8497 га згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність. У додатку до даного наказу зазначений перелік земельних ділянок, які передаються у комунальну власність, серед яких є земельна ділянка з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, на яку претендує позивач.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі № 140/207/21 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність у частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ в особі Берестечківської міської ради Горохівського району земельних ділянок, в тому числі, з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977 (а.с.22-32).

Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021р. у справі № 140/207/21 апеляційну скаргу Берестечківської міської ради задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі № 140/207/21 в частині позовних вимог щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0720883800:00:001:1074 та 0720883800:00:001:1069 скасовано та в цій частині провадження закрито, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.99-113).

Таким чином, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі № 140/207/21 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977 не скасовано, а відтак набрало законної сили.

Крім того, 25.01.2021р. Волинським окружним адміністративним судом в межах розгляду справи № 140/207/21 було винесено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській обл. вчиняти дії щодо передачі (відчуження) ряду земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, а також зупинено дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977. Вказана ухвала не була оскаржена (а.с.32-41).

Разом з тим, 05.02.2021р. Берестечківською міською радою прийнято рішення № 5-22/2021 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) , яким надано дозвіл на розробку технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності згідно додатку № 1 за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) в одну земельну ділянку площею 27,4099 га у Берестечківській міській раді. У додатку до даного наказу зазначений перелік земельних ділянок, які об`єднуються у комунальну власність, зокрема, серед яких є земельна ділянка з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977 (а.с.11-12).

У подальшому 17.03.2021р. Берестечківською міською радою прийнято рішення № 7-23/2021 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) , відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01.01), загальною площею 27,4099 га, що пропонується для продажу права оренди на земельних торгах, яка розташована за межами населеного пункту с.Мерва, кадастровий номер 0720883800:00:001:1162, та включено в перелік ділянок, які виставляються на торги (а.с.13-14).

Новостворена земельна ділянка з кадастровим номером 0720883800:00:001:1162 (до якої включено земельну ділянку з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977) є предметом оренди згідно з договором оренди землі від 12.05.2021р., що укладений між відповідачем (орендодавець) та переможцем земельних торгів ТзОВ Патріот Агро (орендар).

Згідно пункту 1.1 вказаного договору орендар надає, а орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0720883800:00:001:1162, яка розташована за межами населених пунктів Берестечківської міської ради. Договір укладено на сім років.

Приймаючи рішення та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі № 140/207/21, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність прийняття Головним управління Держгеокадастру у Волинській обл. наказу № 58-ОТГ від 31.12.2020 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність у частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ в особі Берестечківської міської ради Горохівського району, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, тому в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України вказана обставина при розгляді цієї справи не доказується.

На час прийняття оскаржуваних у справі рішень, позивачу наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 3-6899/15-20-СГ від 19.10.2020р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, орієнтовний розмір - 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2021р. в адміністративній справі № 140/17760/20, яке набрало законної сили 22.04.2021р., зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській обл. затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, кадастровий номер 0720883800:00:001:0977.

Також на момент винесення оскаржуваних рішень були чинні заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р.

Вказаним судовим рішенням заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській обл. вчиняти дії щодо передачі (відчуження) ряду земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, а також зупинено дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977.

Звідси, приймаючи спірні рішення № 5-22/2021 від 05.02.2021р. та № 7-23/2021 від 17.03.2021р. відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Вказаними рішеннями відповідач порушив право позивача на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977 та обмежив вказане право у протиправний (незаконний) спосіб.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. Про судове рішення в адміністративній справі , у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Водночас, відповідачем оскаржується рішення суду в частині задоволених позовних вимог.

Вирішуючи наведений спір в розглядуваній частині, колегія суддів виходить з того, що наведені висновки суду першої інстанції у повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та не суперечать нормам матеріального права, з наступних підстав.

Предметом спору в розглядуваній справі є рішення органу місцевого самоврядування, які стосуються надання дозволу на розробку технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) в одну земельну ділянку площею 27,4099 га, а також затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01.01), загальною площею 27,4099 га, що пропонується для продажу права оренди на земельних торгах, яка розташована за межами населеного пункту с.Мерва, кадастровий номер 0720883800:00:001:1162, та включено в перелік ділянок, які виставляються на торги.

До складу об`єднаної земельної ділянки включена спірна ділянка з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, на яку претендує позивач, а право останнього на вказану земельну ділянку підтверджено судовими рішеннями.

Також не зважаючи на судові спори, в яких позивач відстоював своє право на отримання такої ділянки, процес передачі земельних ділянок з державної до комунальної власності не зупинявся, що зумовило чергове звернення позивача до суду із відповідним позовом вже до нового власника таких земельних ділянок із вимогами про скасування рішень щодо розробки затвердження проектної документації на об`єднану земельну ділянку, права оренди на яку пропонується для продажу на земельних торгах.

Вирішуючи наведений спір, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право має один і той же зміст.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

в) є визначеним оскільки благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній третій особі (на це вказує слово її );

д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність в особи законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача оскільки це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України;

в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу;

г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Отже, позивач, як особа, з якою виникли відповідні правовідносини щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, кадастровий номер 0720883800:00:001:0977, а також право якої підтверджено вищевказаними судовими рішеннями, поза розумним сумнівом вбачає порушення своїх прав зі сторони органу місцевого самоврядування, який здійснює дії щодо об`єднання та подальшого відчуження земельних ділянок, що зумовило необхідність звернення до суду із цим позовом.

При цьому, будучи лише поетапним кроком, що витікає із попередніх судових рішень, оскарження спірних рішень № 5-22/2021 від 05.02.2021р. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) , № 7-23/2021 від 17.03.2021р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) перебуває у причинно-наслідковому та логічному зв`язку із попередніми рішеннями судів, які стосуються оскарження дій та рішень Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл.

Водночас, відмежування розглядуваного спору від справ №№ 140/17760/20, 140/207/21 не призведе до належного захисту прав та інтересів позивача, не дозволить надати об`єктивну та повну правову оцінку по справі.

Ключовим моментом у наведеній справі є та обставина, що земельні ділянки, які об`єдналися у комунальну власність згідно оскаржуваних рішень № 5-22/2021 від 05.02.2021р., № 7-23/2021 від 17.03.2021р., були передані Берестечківській міській раді наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі № 140/207/21 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність у частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ в особі Берестечківської міської ради Горохівського району земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977.

Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного осуду від 20.07.2021р. у справі № 140/207/21 апеляційну скаргу Берестечківської міської ради задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі № 140/207/21 в частині позовних вимог щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0720883800:00:001:1074 та 0720883800:00:001:1069 скасовано та в цій частині провадження закрито, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021р. у справі №140/207/21, зокрема, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, набрало законної сили 20.07.2021р.

Оскільки цим рішенням суду встановлено неправомірність прийняття Головним управління Держгеокадастру у Волинській обл. наказу № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність у частині передачі у комунальну власність Берестечківської ОТГ в особі Берестечківської міської ради Горохівського району, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, тому вказана обставина ставить під сумнів правомірність всіх подальших дій чи рішень нового власника землі.

Однак, в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України вказана обставина має преюдиційне значення для вирішення спору в цій справі.

На час прийняття оскаржуваних рішень № 5-22/2021 від 05.02.2021р., № 7-23/2021 від 17.03.2021р. позивачу наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 3-6899/15-20-СГ від 19.10.2020р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, орієнтовний розмір - 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2021р. в адміністративній справі № 140/17760/20, яке набрало законної сили 22.04.2021р., зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській обл. затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району, кадастровий номер 0720883800:00:001:0977.

Також на момент винесення оскаржуваних рішень були чинні заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р., яка також є обов`язковою до виконання.

Цією ухвалою не лише заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській обл. вчиняти дії щодо передачі (відчуження) ряду земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, а також зупинено дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 58-ОТГ від 31.12.2020р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі в комунальну власність земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977.

Звідси, суд першої інстанції дійшов послідовного та логічного висновку про те, що прийняті відповідачем рішення № 5-22/2021 від 05.02.2021р. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с.Мерва (Берестечківської міської ради) у частині включення до об`єднаної земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, та рішення № 7-23/2021 від 17.03.2021р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) у частині земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977, порушують право позивача на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977.

З огляду на викладене, судом обраний ефективний спосіб захисту прав позивача, який полягає у визнанні протиправними та скасуванні спірних рішень № 5-22/2021 від 05.02.2021р., № 7-23/2021 від 17.03.2021р., у частині земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:0977.

Стосовно доводів апелянта про помилковість скасування рішень, які вже реалізовані, то колегія суддів наголошує на тому, що позивач вже звертався до суду із цивільним позовом про оскаржень рішень відповідача № 5-22/2021 від 05.02.2021р., № 7-23/2021 від 17.03.2021р., тобто, намагався захистити свої майнові права.

Постановою Волинського апеляційного суду від 115.07.2021р. апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, а ухвалу Горохівського районного суду Волинської обл. від 12.05.2021р. про відмову у відкритті провадження у цивільній справі № 155/657/21 - без змін (а.с.45-51).

При цьому, апеляційний суд висновувся тим, що на момент виникнення спірних правовідносин речового права або спору щодо такого права у ОСОБА_1 або інших осіб на зазначену земельну ділянку не існувало, і ОСОБА_1 не заявляє вимог, пов`язаних з визнанням за ним права власності на земельну ділянку, та/або оспорюванням такого права інших осіб.

Як вбачається з рішення від 22.03.2021р., на яке посилається позивач, останнє було прийнято з тих підстав, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській обл. № 3-8246/15-20-СГ від 23.12.2020р. Про відмову у затверджені документації із землеустрою не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та винесений з порушенням строку, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач протиправно відмовив позивачу у затвердженні документації із землеустрою та саме на відповідача - ГУ Держгеокадастру у Волинській області покладається обов`язок відновити порушене право позивача щодо затвердження документації із землеустрою.

Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Оскільки на момент звернення до суду з позовом у ОСОБА_1 реєстрація не була проведена та відсутня державна реєстрація речового права на цю земельну ділянку чи її частину за іншою особою, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду.

Отже, наведений спір правомірно розглянутий судом за правилами адміністративної юрисдикції.

Щодо покликання суду на позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.02.2021р. у справі № 640/10315/20, то предметом розгляду в названій справі було оскарження п.1.5 глави першої Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу , затв. постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004р.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 31 від 05.02.2019р. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України визнано такою, що втратила чинність постанову № 483, яка є предметом оскарження у даній справі.

Водночас, у справі № 140/8041/21 оскаржуються позивачем не нормативно-правові акти, які втратили чинність, а реалізовані акти індивідуальної дії, якими порушені права позивача.

Отже, покликання апелянта на вказану судову практику суду касаційної інстанції колегія суддів визнає помилковими, оскільки назване судове рішення стосується інших обставин, тобто, не є релевантним до спірної ситуації.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи відповідача, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) ЄСПЛ вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, неповноти дослідження обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені частково у визначений спосіб.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до правил ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Берестечківську міську раду Волинської обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Берестечківської міської ради Волинської обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р. в адміністративній справі № 140/8041/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Берестечківську міську раду Волинської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 15.12.2021р.