Постанова

від 08.12.2021 по справі 460/7838/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7838/20 пров. № А/857/16882/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Петрунів В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційної скарги Рівненської обласної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (головуючого судді Гудими Н.С., ухвалене у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Рівне) у справі № 460/7838/20 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови щодо продажу земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та зобов`язання у місячний строк з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили розглянути заяву позивача та прийняти рішення щодо продажу вказаної земельної ділянки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року задоволено позов.

Не погодившись з прийнятим рішенням Рівненська обласна державна адміністрація оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року клопотання ОСОБА_1 та Рівненської обласної державної адміністрації - задоволено, провадження в справі №460/7838/20 було зупинено до 03.12.2021.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року поновлено провадження у справі № 460/7838/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Рівненської обласної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року. Призначено судове засідання по справі 08 грудня 2021 року.

Станом на день розгляду справи апеляційним судом до Восьмого апеляційного адміністративного суду не надійшло клопотання про примирення сторін у справі, а тому апеляційний суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно з договором купівлі-продажу від 13.12.2016 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, будівля відпочинку загальною площею 164,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (а.с.25-27).

Право власності ОСОБА_1 на вказане нежитлове приміщення (будівлю відпочинку) також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.48-49).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру земельна ділянка, на якій знаходиться вказане нежитлове приміщення, є державною власністю, державна реєстрація якої проведена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Нікос землевпорядна компанія від 19.03.2010 (а.с.50-52).

З метою викупу вказаної земельної ділянки, 02.05.2019 ОСОБА_1 як власник будівлі, що заходиться на цій земельній ділянці, звернувся до Рівненської обласної державної адміністрації про надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,58 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та надання йому дозволу на проведення експертної грошової оцінки зазначеної ділянки. При цьому, позивач зазначив, що гарантує оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (а.с.13).

За результатами розгляду вказаного клопотання, головою Рівненської ОДА прийнято розпорядження від 25.07.2019 №677, згідно з яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що перебуває у категорії земель рекреаційного призначення державної власності, на території Олександрійської сільської ради Рівненського району. Доручено провести експертну грошову оцінку даної земельної ділянки з метою її продажу у власність громадянину ОСОБА_1 (а.с.14-15).

30.07.2019 на виконання даного розпорядження за замовленням позивача ДП Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с.35-43).

В свою чергу, 13.09.2019 ТОВ Експертна фірма Нива-Експерт провела експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації №320 від 08.10.2019, рецензією на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 09.10.2019, витягом зі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 13.09.2019 (а.с.17-23).

09.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Рівненської ОДА з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на території Кустинської сільської ради Рівненського району та продаж зазначеної земельної ділянки за ціною, визначеною за експертною грошовою оцінкою земельної ділянки (а.с.16).

До вказаного клопотання позивач долучив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.16).

У зв`язку з неотриманням від відповідача жодної відповіді на вказану заяву більше як 6 місяців, 14.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Рівненської ОДА з заявою про надання йому інформації щодо прийнятих рішень та стану розгляду поданої заяви про продаж земельної ділянки площею 0,58 га, кадастровий номер 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (а.с.11-12).

17.06.2020 у відповідь на це звернення позивача Рівненська ОДА листом №вих.-5050/0/01-31/20 від 17.06.2020 повідомила позивачу, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5602434402016 від 03.10.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021 складено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 19.03.2010, розробником якого виступає ТОВ Нікос землевпорядна компанія , проте зазначений проект розпорядженням голови обласної державної адміністрації з 2010 року не затверджувався. Вказано, що має місце факт відсутності розпорядчого акту про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що свідчить про те, що земельна ділянка в установленому порядку не відводилася. З огляду на наведене, відповідач прийшов до висновку, що звернення позивача про затвердження документації по відновленню меж земельної ділянки суперечить чинному законодавству (а.с.9-10).

Вважаючи відмову відповідача щодо продажу земельної ділянки протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту а частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно з частиною 3 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

За правилами частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам визначений статтею 128 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

За правилами частини 2 статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Відповідно до частини 3 вказаної статті орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Поряд з цим, частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України встановлено виключний перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки, а саме:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Згідно з частиною 6 статті 128 Земельного кодексу України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законом визначено чіткий та послідовний алгоритм дій під час продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів, який передбачає:

1) подання зацікавленою особою відповідного клопотання (заяви) з необхідними документами;

2) розгляд цього клопотання уповноваженим органом в місячний строк з прийняттям рішення.

Матеріали справи підтверджують, що 09.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Рівненської ОДА з заявою про продаж земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на території Кустинської сільської ради Рівненського району.

Як свідчить зміст заяви, позивачем зазначено у ній місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До вказаного звернення позивач додав усі документи, що були необхідні для вирішення відповідачем порушених у ньому питань. Так, позивачем долучено копію договору купівлі-продажу від 13.12.2016; дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; висновок державної експертизи землевпорядної документації №320 від 08.10.2019, рецензією на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 09.10.2019, витяг зі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 13.09.2019, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), розроблену 30.07.2019 ДП Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою .

Таким чином, в силу вимог частини 3 статті 128 Земельного кодексу України Рівненська ОДА за результатами розгляду вказаної заяви та долучених до неї документів зобов`язана була в місячний строк прийняти одне з двох можливих рішень:

- або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки,

- або про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, визначених частиною 5 статтею 128 Земельного кодексу України.

Натомість, відповідач листом від 17.05.2020 відмовив позивачу у продажі спірної ділянки, з тих підстав, що проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки від 19.03.2010 не затверджений головою Рівненської ОДА.

Як свідчить зміст Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021 здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.03.2010 (а.с.50).

Поряд з цим, доводи відповідача що вказаний проект землеустрою незатверджений головою Рівненської ОДА, що на думку відповідача, свідчить про наявність підстав для відмови у продажі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, судом відхиляються як безпідставні, позаяк перелік підстав для відмови в продажі земельної ділянки визначений частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, відмова відповідача ОСОБА_1 у продажі земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021 з інших підстав, аніж ті, що визначені частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України, не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині 2 статті 2 КАС України, прийнята несвоєчасно та порушує права і законні інтереси позивача, а отже є протиправною.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача про визнання протиправною відмови щодо продажу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення, а з метою належного та повного захисту порушеного права позивача суд вважає, що похідна позовна вимога ОСОБА_1 також підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача у місячний строк з моменту набрання цим рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2019 щодо продажу земельної ділянки площею 0,58 га з кадастровим номером 5624686500:01:010:0021, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та прийняти рішення по суті порушених у заяві питань у відповідності з вимогами статті 128 Земельного кодексу України.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 460/7838/20- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 14.12.2021