Ухвала

від 08.12.2021 по справі 757/45200/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5725/2021 (757/45200/21-к) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника ТОВ «Розважальний центр спорту», адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «Розважальний центр спорту», адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року задоволено клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607) із забороною відчуження, розпорядження та/або користуватися нерухомим майном, а саме цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203).

Цією ж ухвалою передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 25643203: цілісний майновий комплекс «СПОРТ» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, який перебуває у приватній власності ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607).

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Розважальний центр спорту», адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно. Стверджує, що слідчим суддею не взято до уваги рішення Вищого господарського суду, яким встановлено законність набуття ТОВ «Ресторан Спорт» і ТОВ «Розважальний центр спорту» відповідного нерухомого майна. Додає про наявність негативних наслідків арешту майна.

Також адвокат стверджує, що постанова від 27.04.2021 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена з порушенням строків, передбачених процесуальним законодавством, а заступник Генерального прокурора ОСОБА_8 не здійснював процесуальний нагляд за додержанням законів під час проведення даного кримінального провадження і фактично не мав права виносити постанову від 27.04.2021 поза межами досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке було закрито. Додає, що товариством не вчинялося жодних дій для того, щоб зруйнувати, відчужити майно та/або інші дії, спрямовані на знищення/спотворення/приховування майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Розважальний центр спорту», адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, перебувають матеріали кримінального провадження №22013100000000080, відомості про яке 18.02.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

25.08.2021 прокурор третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607) із забороною відчуження, розпорядження та/або користуватися нерухомим майном, а саме цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203), яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року, задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, колегія суддів визнає непереконливими, оскільки такі твердження спростовуються змістом клопотання сторони обвинувачення про арешт майна та змістом оскаржуваного судового рішення, відповідно до яких метою накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, є забезпечення збереження речових доказів.

Твердження апелянта про недоведеність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються змістом ухвали слідчого судді, з якої вбачається, що ініціатором клопотання було доведено ризики знищення, відчуження майна.

Не є підставою для скасування ухвали слідчого судді і посилання апелянта на рішення Вищого господарського суду, оскільки на досудовому розслідуванні підлягають з`ясуванню обставини, що не були предметом дослідження Вищого господарського суду, зокрема обставини щодо підроблення документів.

Твердження апелянта про наявність негативних наслідків від арешту майна, не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Посилання сторони захисту на те, що заступник Генерального прокурора ОСОБА_8 не здійснював процесуальний нагляд за додержанням законів під час проведення даного кримінального провадження і фактично не мав права виносити постанову від 27.04.2021 поза межами досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке було закрито, слід визнати непереконливими через відсутність відомостей про порушення стороною обвинувачення вимог ч. 6 ст. 36 КК України, відповідно до якої Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Посилання автора апеляційної скарги на незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607) із забороною відчуження, розпорядження та/або користуватися нерухомим майном, а саме цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203), з передачею до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Розважальний центр спорту», адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4