Ухвала

від 25.08.2021 по справі 757/45200/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45200/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 22013100000000080 від 18.02.2013 прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До провадженняслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №№ 22013100000000080 від 18.02.2013 прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд клопотання просив проводити без виклику сторін.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим просести судовий розгляд без участі представника володільця майна та без участі слідчого, та прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів,

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22013100000000080 від 18.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт» та ТОВ «Розважальний центр спорту» шляхом зловживання своїм службовим становищем незаконно заволоділичужим майном - цілісним майновим комплексом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 29.03.1996 укладено договір купівлі-продажу № 30/991 між представництвом Фонду державного майна України у місті Бровари та товариством покупців створеним працівниками ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » що за адресою: АДРЕСА_1 , який засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 . На виконання умов зазначеного договору, 30.05.1996 Голові Товариства покупців ресторану « ОСОБА_5 , видано свідоцтво про право власності на майно. При цьому свідоцтво на право власності видано на майно яке знаходиться в будівлі ресторану «Спорт», а не на саму будівлю за вищевказаною адресою, що підтверджується актом прийому-передачі від 30.05.1996, а також показами наданими свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили про те, що угодою укладеною між Фондом державного майна та товариством покупців Ресторану «Спорт» було передбачено придбання не приміщення, а майна з нього.

Зазначене також підтверджується тим, що з 01.02.1995 по 01.10.2006 ТОВ «Ресторан Спорт» орендувало у Виробничого управління комунального господарства приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

Броварською міською радою 17.04.2007 прийнято рішення №286-19-05 «Про затвердження програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Бровари на 2007-2008 роки», згідно якого ресторан «Спорт», площею 819,80 кв.м., підлягає приватизації на аукціоні. На виконання казаного рішення, ТОВ «Ресторан Спорт» 24.05.2007 отримав від управління комунальної власності м. Бровари лист про включення цілісного майнового комплексу «Спорт» до переліку об`єктів що підлягають приватизації.

Проте, отримавши вказаний лист службові особи ТОВ «Ресторан Спорт» вступили в злочинну змову зі службовими особами Броварської міської Ради, а також з іншими невстановленими особами, з метою привласнення комунального майна м. Бровари, Київської області.

Так, службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт», з метою незаконного привласнення нерухомого майна, звернулись із позовом про визнання права власності на приміщення ресторану за ТОВ «Ресторан «Спорт» до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, умисно приховавши від суду документи, які підтверджують той факт, що приміщення ресторану «Спорт» та готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у приватну власність ТОВ «Ресторан «Спорт» не передавались.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 9/225-07 від 04.02.08 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.06.08, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.08, апеляційну скаргу ТОВ «Ресторан Спорт» на вищевказане судове рішення задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 04.02.08 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ «Ресторан Спорт» до Броварської міської ради задоволено та визнано за позивачем право власності на приміщення ресторану «Спорт» загальною площею 819,8 кв. м., що знаходиться за вищевказаною адресою. У ході слухання судами зазначеної справи, службовими особами ТОВ «Ресторан «Спорт» як доказ здобуття права власності на приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було надано угоду про спільну діяльність від 18.03.1996.

Поруч з цим у ході досудового слідства, проведено судово-технічну експертизу згідно висновку якої № 8329/11-33 встановлено, що в угоді про спільну діяльність від 18.03.1996 машинописний текст «ресторану «Спорт» з приміщенням» у графі «назва об`єкту приватизації» виконаний шляхом додрукування слів «з приміщенням» на тій друкарській машині, що і основний текст, яким заповнені графи бланку угоди та виконані вільні зразки машинописного тексту, але не в той час яким датована досліджувана угода, а в інший період час з використанням різних стрічок для друкування.

Продовжуючи реалізовувати злочинний план, спрямований на заволодіння цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, службові особи ТОВ «Ресторан Спорт» 10.02.2010 звернулися до Господарського суду Київської області з заявою про виправлення описки за попереднім рішенням. Вказану заяву було задоволено та рішенням суду від 15.02.2010 під виглядом виправлення описки у рішення від 02.02.2008 внесено зміни про те, що замість приміщення «ресторан Спорт» слід читати цілісний майновий комплекс «Спорт», в тому числі готель та ресторан «Спорт».

У подальшому, службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт», знаючи, що вказаний вище цілісний майновий комплекс, який складається з готелю «Спорт» та ресторану «Спорт», належить на праві власності Броварській міській раді та перебуває на балансі КП «Служба Замовника» Броварської міської ради Київської області, з метою незаконного заволодіння вказаним нерухомим майном, уклали із ТОВ «Розважальний центр спорту» договір №1420 від 30.04.2010 року купівлі-продажу нежилого приміщення - комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який складається з готелю та ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 3498,1 кв.м. Вказаний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №1420, а також зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №3922590.

З метою незаконного заволодіння зазначеним нерухомим майном, службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт», зловживаючи своїм службовим становищем, при укладенні вказаного договору внесли до нього завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка, на якій розташоване майно, перебуває у користуванні ТОВ «Ресторан «Спорт». При цьому, службовим особам ТОВ «Розважальний центр спорту» було відомо, що службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт» незаконно заволоділи чужим майном - комплексом «Спорт» загальною площею 3498,1 кв. м.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7074/11-15 від 12.04.2012, станом на 01.03.2010, тобто на момент оформлення права власності на цілісний майновий комплекс та станом на 30.04.2010 року, тобто на момент продажу цілісного майнового комплексу, його вартість становила 25393499 гривень з ПДВ (у договорі купівлі-продажу вартість була визначена у сумі 132563 грн.).

Таким чином, службові особи ТОВ «Ресторан Спорт» та ТОВ «Розважальний центр спорту» привласнили майно територіальної громади міста Бровари, чим позбавили права власності територіальну громаду в особі Броварської міської ради на будівлю та її приміщення за адресою: м.Бровари, вул. Гагаріна, 28, вартість яких становить 25393499 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

У подальшому ТОВ «Ресторан «Спорт» 29.10.2010 припинено як юридичну особу, про що свідчить запис у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 7433210.

Прокуратурою Київської області 27.08.2010 на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.10 внесено касаційну скаргу до Вищого господарського суду України. Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.10 вказану касаційну скаргу задоволено, ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2010 про виправлення описки скасовано.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 31.03.2021 цілісний майновий комплекс «Спорт» загальною площею 3498,1кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що цілісний майновийкомплекс «Спорт»загальною площею3498,1кв.м.,який знаходитьсяза адресою:Київська область,м.Бровари,вул.Гагаріна,28, є предметом кримінального правопорушення в розумінні ст. 98 КПК України, а відтак з метою збереження майна, на яке спрямоване кримінальне правопорушення, попередження його подальшого відчуження слід накласти арешт.

Відповідно достатті 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першоїстатті 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другоюстатті 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цьогоКодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для накладенню арешт на майно з метою збереження речових доказів.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя також враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостоїстатті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»(далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першоїстатті 9 Законузазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Так, в управління Національному агентству можуть передаватись лише активи, які відповідають наступним умовам: вони визнані речовим доказом; на них накладено арешт у кримінальному провадженні; арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано); їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

Управління активами заЗакономє відповідальною діяльністю, що має на меті зберегти економічну вартість активу протягом кримінального провадження, а також примножити її (за можливості).

ЗаконтаКПК Українине містять обмежень щодо типів, видів активів, які можуть передаватись в управління Національному агентству, так само як і обмежень щодо видів злочинів, у кримінальних провадженнях з розслідування яких були арештовані відповідні активи.

Приймаючи активи в управління, Національне агентство самостійно не управляє ними (інакше як у спосіб їх реалізації шляхом передання відповідному реалізатору), натомість, обирає професійного управителя конкретним типом активу і передає йому актив в управління, контролює діяльність з управління, або ж передає актив на реалізацію, якщо він підлягає реалізації згідно зЗакономта прийнятим на його виконання підзаконним актом.

Слідчий вказує, що з метою забезпечення збереження активів, виникла необхідність передати їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до абзацу сьомого ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст.ст.171-173 цього Кодексу.

Незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків у разі винесення обвинувального вироку, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав осіб у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Прокурор вказує, що вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямовані на захист інтересів осіб, які мають законні права на дане майно, оскільки гарантує його збереження в натурі та збереження його вартості, а також дає можливість отримати дане майно за кошти про інвестовані в нього, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування арешту.

Прокурором в клопотанні наведено вагомі доводи, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що у разі надходження винесеного у межах наданихзакономповноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607) із забороною відчуження, розпорядження та/або користуватися нерухомим майном, а сааме цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3498,1 кв.м.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203).

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (кодЄДРПОУ:41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 25643203: цілісного майнового комплексу «СПОРТ» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, який перебуває у приватній власності ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607).

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні№22013100000000080.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в частині накладення арешту на майно.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1