38/555-34/279
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ р.
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Український клуб»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ОСП»
простягнення 3 715,65 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача –Іжевський Л.В. (довіреність від 26.01.2005 № 29);
від відповідача –не з'явився.
У судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Український клуб»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСП»(далі –Відповідач) про стягнення 2 671,40 грн. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № К20021025-002 від 12.10.2002 (далі –Договір), 240,16 грн. 3% річних та 804,09 інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2006 у позові відмовлено.
Указане рішення мотивоване тим, що Позивач пропустив строк позовної давності щодо захисту свого порушеного права.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 рішення господарського суду першої інстанції від 22.11.2006 залишено без змін.
Указана постанова мотивована такими ж підставами, що й рішення господарського суду першої інстанції від 22.11.2006.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2007 рішення господарського суду першої інстанції від 22.11.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 у справі № 38/555 скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Указана постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не вжито заходів для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а тому попередні судові рішення прийняті за неповно з'ясованими обставинами справи та невірним застосуванням норм чинного законодавства України. Крім того, у постанові зазначено, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно всебічно й повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, правильно обчислити строк позовної давності, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Відповідно до резолюції заступника голови господарського суду міста Києва від 13.06.2007 справу № 38/555 передано на новий розгляд судді Сташківу Р.Б.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач у порушення умов Договору не в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар.
Відповідач - позов не визнав та на підставі статті 22 ГПК України подав до суду заяву від 15.11.2006, у якій просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позову, так як Позивачем пропущено строк позовної давності.
Указана заява мотивована тим, що остання партія товару була отримана відповідачем 05.09.2003, строк оплати відповідно до умов Договору сплинув 26.09.2003, а Позивач звернувся до суду 27.09.2006, тобто із пропущенням строку позовної давності.
Ухвалою суду від 18.06.2007 справу № 38/555 прийнято до свого провадження та присвоєно справі № 38/555-34/279, розгляд справи було призначено на 02.07.2007.
У зв'язку з неявкою Відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 12.07.2007.
12.07.2007 через канцелярію суду Відповідачем було подано заяву про відвід судді.
Указана заява мотивована тим, що на юридичну та фактичну адресу Відповідача не надходять ухвали, які ухвалюються судом за результатами вчинених ним дій, що позбавляє Відповідача права на належний захист, оскільки Відповідач з'ясовує всю інформацію через інформаційний центр суду.
Ухвалою Голови господарського суду міста Києва від 13.07.2007 заява від 12.07.2007 про відвід судді була залишена без задоволення.
Указана ухвала мотивована тим, що факти викладені в заяві від 12.07.2007 не підтверджуються матеріалами справи, а тому вони не є підставою, передбаченою статтею 20 ГПК України щодо відводу судді.
Ухвала Голови господарського суду міста Києва від 13.07.2007 надсилалась Відповідачу за юридичною адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18.
Ухвалою суду від 18.07.2007 розгляд справи було призначено на 07.08.2007.
Указана ухвала надсилалась відповідачу за адресами: м. Київ, вул. Струтинська, 8 та м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15. Ухвала, яка була надіслана Відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15 була отримана Відповідачем 26.07.2007, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
07.08.2007 через канцелярію суду Відповідачем було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Указане клопотання мотивоване тим, що дана справа є складною з точки зору права, а Відповідач хоче реалізувати в повному обсязі своє право на захист відповідно до статей 4, 5, 6 ГПК України.
Листом в.о. заступника голови господарського суду міста Києва від 13.08.2007 клопотання Відповідача від 07.08.2007 було залишено без задоволення.
Указаний лист мотивований тим, що справа не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, а також, ураховуючи велику завантаженість суддів розглядом інших справ, не має достатніх підстав для введення до складу суду додатково двох суддів.
Лист в.о. заступника голови господарського суду міста Києва від 13.08.2007 надсилався Відповідачу за юридичною адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 та за адресами: м. Київ, вул. Струтинська, 8 та м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15. Лист, який був надісланий Відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15 був отриманий Відповідачем 20.08.2007, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Вищенаведене свідчить про те, що з метою затягування розгляду справи по суті, Відповідач систематично зловживав своїми процесуальними правами, які надані йому ГПК України.
Ухвалою суду від 13.08.2007 розгляд справи було призначено на 30.08.2007.
У судовому засіданні 30.08.2007 оголошувалась перерва до 11.09.2007.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно й, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.10.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група МДМ»(далі –Товариство) та відповідачем був укладений Договір, відповідно до якого Товариство (Продавець) зобов'язалось передати, а Відповідач (Покупець) зобов'язаний приймати та оплачувати вартість Товару на умовах викладених у даному Договорі.
Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару визначається в накладних, які оформлюються Продавцем відповідно до поданого Покупцем замовлення.
Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата проводиться після передачі партії Товару Покупцю. При цьому, на Покупця поширюється дія пункту 4.2 даного Договору, а також відповідальність передбачена пунктом 6.1 даного Договору.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Покупець зобов'язується протягом 21 календарного дня з моменту передачі йому Товару сплатити вартість переданого Товару в повному обсязі.
При порушенні строку оплати Товару, установленого в пункті 4.2 даного Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару (пункт 6.1 Договору).
У разі відпуску наступної партії Товару до розрахунку за попередню партію, кожна наступна оплата для визначення розмірів відповідальності зараховується в погашення самого раннього боргу незалежно від того, посилання на яку накладну є в платіжному дорученні (пункт 6.2 Договору).
На виконання вказаного Договору, Відповідачу був поставлений Товар згідно з товарно-транспортними накладними від 15.08.2003 № 625440 на суму 420 грн., від 18.08.2003 № 625867 на суму 109,60 грн., від 20.08.2003 № 626145 на суму 837,62 грн., від 29.08.2003 № 627490 на суму 420 грн., від 05.09.2003 № 628428 на суму 246 грн., від 05.09.2003 № 628429 на сум 704,36 грн., всього на суму 2 737,58 грн.
Поставлений Товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується відбитками печатки та підписами Відповідача на вказаних товарно-транспортних накладних.
Відповідач за отриманий на підставі вказаних товарно-транспортних накладних Товар не розрахувався з Товариством.
Таким чином, у Відповідача обліковується заборгованість перед Товариством у розмірі 2 671,40 грн.
12.02.2004 між Позивачем та Товариством був укладений договір уступки вимоги № 32, відповідно до якого Товариство передало, а Позивач одержав право вимагати від Відповідача сплати суми заборгованості за Договором у розмірі 2 466,40 грн., відповідно до товарно-транспортних накладних, оформлених на виконання Договору, а також відшкодування усіх збитків, які виникли у результаті непогашення заборгованості Відповідачем.
Товариство також передало Позивачу всі інші права, які належать йому як кредитору відповідно до Договору. Позивач прийняв від Товариства право вимоги боргу з Відповідача. До нього переходять права Товариства за Договором у повному обсязі та не обмежуються виключно вищевказаною сумою.
12.02.2004 між Позивачем та Товариством був укладений договір уступки вимоги № 557, відповідно до якого Товариство передало, а Позивач одержав право вимагати від Відповідача сплати суми заборгованості за Договором у розмірі 205 грн., відповідно до товарно-транспортних накладних, оформлених на виконання Договору, а також відшкодування усіх збитків, які виникли у результаті непогашення заборгованості Відповідачем.
Товариство також передало Позивачу всі інші права, які належать йому як кредитору відповідно до Договору. Позивач прийняв від Товариства право вимоги боргу з Відповідача. До нього переходять права Товариства за Договором у повному обсязі та не обмежуються виключно вищевказаною сумою.
19.02.2004 Товариство листом № 163 повідомило Відповідача про перехід до Позивача права вимоги оплати вартості поставленого Товару, шляхом зміни кредитора в зобов'язанні за Договором.
15.06.2004 та 17.06.2004 Позивач направив Відповідачу претензії № 541 та № 542 щодо сплати заборгованості в сумі 2 466,40 грн. та 205 грн.
Відповідач залишив указані претензії без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.
Станом на момент розгляду справи, заборгованість у сумі 2 671,40 грн. Відповідачем не була сплачена.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 516 ЦК України встановлено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом установлено, що між Товариством та Позивачем були укладені договір уступки вимоги № 32 та № 557, за яким Товариство передало право вимоги Позивачу до Відповідача на загальну суму 2 671,40 грн. Товариство листом № 163 від 19.02.2004 повідомило Відповідача про перехід права вимоги щодо оплати вартості поставленого Товару відповідно до Договору.
Таким чином, право вимоги на суму 2 671,40 грн. перейшло до Позивача.
Відповідно до статті 514 ЦК України До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, до нового кредитора переходять права первісного кредитора на умовах, передбачених договором, укладеним між первісним кредитором та боржником.
Таким чином, Позивач має право вимагати від Відповідача суму боргу в розмірі 2 671,40 грн., передану йому Товариством, на умовах передбачених Договором.
Позивачем надано докази належного виконання Товариством своїх зобов'язань за Договором, а саме відповідно до вищевказаних накладних було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 2 737,58 грн.
Факт отримання зазначеного Товару Відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Таким чином, у Відповідача виникло зобов'язання з оплати отриманого Товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Проте, Відповідач у встановлений Договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості Товару в повному обсязі не виконав.
Не сплачена сума заборгованості за поставлений Товар складає –2 671,40 грн.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, підлягає задоволенню вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 804,09 грн. та 3% річних у сумі 240,16 грн. Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо зазначених сум інфляційних втрат та 3% річних.
15.11.2006 Відповідач подав до суду заяву, у якій просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позову, так як Позивачем пропущено строк позовної давності.
Згідно з пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
ЦК України набрав чинності з 01.01.2004, тобто до закінчення строку пред'явлення позову.
Таким чином, до даних правовідносин слід застосовувати правила ЦК України щодо позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або Інтересу ( стаття 256 ЦК України ).
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку ( стаття 254 ЦК України).
Таким чином, оскільки остання дата погашення заборгованості визначена 26.09.2003, то перебіг строку позовної давності починається з 27.09.2003, і, відповідно закінчується 27.09.2006.
Як убачається з матеріалів справи Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача 27.09.2006, а відтак указана заява Відповідача щодо пропуску Позивачем строку позовної давності є помилковою та необґрунтованою.
До такого висновку щодо відсутності пропуску строку позовної давності дійшов суд касаційної інстанції у своїй постанові від 24.05.2007 у даній справі.
Відповідно до статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 256, 257, 512, 514, 516, 530, 525, 526, 625 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСП»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 18, код ЄДРПОУ 30402423, р/р 2600812458001 в АКБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український клуб»(04075, м. Київ, вул. Червонофлотська, 88/2, код ЄДРПОУ 20053286, р/р 26001016947980 в Банку «Фінанси та Кредит»м. Києва, МФО 300131) 2 671 (дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 40 коп. боргу, 804 (вісімсот чотири) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 240 (двісті сорок) грн. 16 грн. 3% річних, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку із дня його підписання.
СуддяСташків Р.Б.
Рішення підписано 28.09.2007.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2007 |
Оприлюднено | 16.10.2007 |
Номер документу | 1019327 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні