Постанова

від 08.12.2021 по справі 910/13104/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. Справа№ 910/13104/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Ковальова Л.П.

від відповідача: Якимчук Н.М.

від третьої особи-1: не з`явились,

від третьої особи-2: не з`явились,

від третьої особи-3: не з`явились,

розглянувши

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 (повний текст складений 28.04.2021)

у справі № 910/13104/20 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси"

до Державного підприємства "Сетам",

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту",

2. приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Ресурс",

про визнання електронних торгів недійсними та зобов`язання повернути кошти в сумі 67 114,65 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У серпні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси" (далі - ТОВ Метпромресурси ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить:

- визнати недійсними торги, організовані Державним підприємством Сетам (ДП Сетам ) 30.06.2020 з реалізації рухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, реєстраційний номер лоту №424136, номер аукціону 424858;

- зобов`язати ДП Сетам повернути ТОВ Метпромресурси перерахований гарантійний внесок за участь у торгах в сумі 67 114,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ДП Сетам вказує, що проведені ДП Сетам електронні торги (аукціон) з продажу лоту 424136 (номер аукціону 424858), а саме виробничих машин, обладнання та іншого майна в кількості 61 інвентарної одиниці, місцезнаходження за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Тополянська, 13, вчинені з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягають визнанню недійсними.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції вказав, що покладені ТОВ Метпромресурси в обґрунтування заявленого позову обставини не вказують на вчинення ТОВ Метпромресурси дій, направлених на відновлення власних прав та законних інтересів, а фактично спрямовані на захист інтересів Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі - ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту ). Правових підстав для звернення до суду за захистом майнових прав ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту позивач не навів, а суд не встановив. Суд також зауважив, що відсутність порушеного права позивача фактично нівелює можливість застосування судового захисту в обраний заявником спосіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021, ТОВ "Метпромресурси" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Метпромресурси посилається на неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вважає, що суд не всебічно з`ясував обставини справи, а дослідження доказів було неповним та необ`єктивним.

Скаржник вказує, що був змушений відмовитись від придбання лоту №424136, до складу якого увійшли під`їзні залізничні колії, які належать на праві власності ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту Міністерства інфраструктури України та перебувають на балансі його Сумської філії.

Апелянт зазначає, що у разі придбання цього лота на торгах він був би змушений порушити ст. ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 321 та 353 ЦК України і протиправно набути право власності на майно Держави. ТОВ Метпромресурси вказує, що не сплатив вартість лота, щоб не порушувати існуюче чинне законодавство - не набувати право власності без належних правових підстав.

Скаржник вважає, що зазначені обставини місцевий господарський суд не врахував. Крім того, на думку апелянта, суд не зважив на той факт, що позивач не оспорював правочин з продажу майна, який на той момент не був укладеним, оскільки неможливо оспорювати правочин, який не відбувся. Відбувся аукціон, на якому було порушено право позивача як переможця, організатор аукціону не повідомив, що виставив на аукціон обтяжене майно, яке продається без правових підстав.

ТОВ Метпромресурси вказує, що оскаржуване рішення фактично зводиться до того, що позивачу треба було набути право власності на спірний лот, хоч і протиправним шляхом, а лише після цього звертатись до суду і просити відповідача повернути всю вартість лоту, оскільки майно було придбане без належних підстав. А той факт, що позивач як переможець не отримав від відповідача належну інформацію про обтяження лоту, фактично був введений в оману, через що поніс збитки в сумі гарантійного внеску, визнано судом таким, що не може бути підставою для визнання таких торгів недійсним.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Метпромресурси" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/13104/20, розгляд справи призначено на 14.06.2021.

У судовому засіданні 14.06.2021 суд протокольно оголосив перерву до 12.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 зупинено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Метпромресурси" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/13104/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 920/1343/20; зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результат розгляду справи №920/1343/20 Господарським судом міста Києва.

До Північного апеляційного господарського суду 10.09.2021 надійшло клопотання від директора ТОВ "Метпромресурси" Остопарченка І.В., в якому він просив суд поновити провадження у справі №910/13104/20 та задовольнити апеляційні вимоги ТОВ "Метпромресурси". До клопотання скаржник додає витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень - рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №920/1343/20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 та витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В. (у зв`язку з відпусткою судді Попікової О.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Метпромресурси" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/13104/20 до провадження у визначеному складі суду. Поновлено апеляційне провадження у справі №910/13104/20. Розгляд справи призначено на 20.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 відкладено судове засідання на 08.11.2021 на 13 год 40 хв. Визнано обов`язковою явку у судове засідання представника ДП Сетам та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 повідомлено ДП "Сетам", ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та ТОВ "Метал-Ресурс", що наступне судове засідання у справі відбудеться 22.11.2021.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В. (у зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2021 прийнято апеляційну скаргу ТОВ Метпромресурси на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/13104/20 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

У судовому засіданні 22.11.2021 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 01.12.2021

У судовому засіданні 01.12.2021 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 08.12.2021.

Позиції учасників справи.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. надала відзив на апеляційну скаргу ТОВ Метпромресурси , у якому з апеляційною скаргою не погоджується, вважає її безпідставною, законодавчо необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню; оскаржуване рішення просить залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про безпідставність вимог ТОВ Метпромресурси про визнання недійсними проведення електронних торгів та їх результатів щодо лота №424136, оскільки за наслідками вказаних торгів не було оформлено договірні відносини купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин є неукладеним, а отже не може бути визнаний недійсним.

Також зазначає, що п. 3 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (далі - Порядок), визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронним торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені п.1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені п. 2 розділу VII цього порядку. Враховуючи приписи цієї норми, а також те, що скаржник, який був визнаний переможцем за результатами оспорюваних торгів, не здійснив повний розрахунок за придбане майно, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. вважає безпідставною вимогу ТОВ Метпромресурси про стягнення з ДП Сетам сплаченого гарантійного внеску на суму 67 114,65 грн.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. також вказує, що майно було зареєстровано за боржником ПАТ Укрвторчормет , про що свідчить той факт, що боржник передав його ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії у заставу за договором застави від 25.07.2011. Постанову про відкриття виконавчого провадження було винесено за заявою АТ Сбербанк про примусове виконання наказу №910/7221/17 виданого Північним апеляційним господарським судом від 26.03.2019.

ДП Сетам надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її задоволення заперечує та вважає її доводи безпідставними та необґрунтованими; оскаржуване рішення вважає законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

ДП Сетам вказує, що як організатор торгів воно здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця; перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється.

Відповідач у відзиві зазначає, що з неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності.

На думку ДП Сетам , оскільки між ним та позивачем не виникло договірних зобов`язань, то позовні вимоги щодо визнання недійсними торгів, результати яких з вини позивача оформлено не було, не підлягають задоволенню.

ТОВ Метпромресурси звернулось до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням, у якому просило долучити до матеріалів справи копію постанови від 30.04.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу та витяг з сайту ДП Сетам щодо лота №424136. Заявник вказав, що оскільки вказана постанова була прийнята після подання позовної заяви та після прийняття судом оскаржуваного рішення у цій справі, позивач не міг надати підтвердження факту припинення торгів у встановлений п. 1 ст. 80 ГПК України термін.

ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту надало відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що з офіційного сайта ДП Сетам йому стало відомо, що 30.06.2020 ДП Сетам провело електронні торги арештованого майна по лоту №424136, а саме: виробничі машини, обладнання та інше майно в кількості 61 інвентарна одиниця, місцезнаходження майна: м. Суми, вул. Тополянська, 13. В той же час на земельній ділянці за вказаною адресою знаходяться залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15; інші під`їзні залізничні колії за цією адресою відсутні. Залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15 належать на праві власності ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та є державною власністю і в установленому порядку зазначені колії третім особам не передавались, не продавались та в інший спосіб не відчужувались. Після отримання інформації про проведення аукціону з метою захисту майнових інтересів ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту звернулось до переможця торгів - ТОВ Метпромресурси з листом №693 від 08.07.2020, у якому повідомило останнього про те, що залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15 є власністю ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та просило утриматись від сплати грошових коштів за вказане майно та від спроб набуття його у власність. На підставі вказаного листа ТОВ Метпромресурси відмовилось від придбання лота №424136, до складу якого увійшли залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, що є власністю ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту .

ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту у відзиві вказало, що подану ТОВ Метпромресурси апеляційну скаргу підтримує та просить задовольнити її у повному обсязі.

ТОВ "Метпромресурси" звернулось до суду з клопотанням, у якому просило долучити до матеріалів справи витяг з сайту ДП Сетам щодо лота №499677 та вказало, що перелік майна у цьому лоті є ідентичним переліку майна, що був предметом розгляду у цій справі (лот №424136) за виключення під`їзної колії, замість якої зазначено трактор Беларусь та додатково вказано факс Панасонік .

ДП Сетам надало письмові пояснення, у яких зазначає, що гарантійний внесок не було повернуто ТОВ "Метпромресурси" у зв`язку з порушенням останнім встановлених Порядком Правил проведення електронних торгів; відповідач не порушив права позивач оскільки діяв чітко в межах Порядку. Разом з тим, оскільки між позивачем і відповідачем не виникло договірних зобов`язань, то позовні вимоги щодо визнання недійсними торгів, результати яких не було оформлено з вини позивача, не підлягають задоволенню.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. надала письмові пояснення, у яких вказала, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №920/1343/20 було відмовлено ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту у визнання права власності на залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, оскільки позивач не довів факт невизнання або порушення його права власності відповідачами.

ДП Сетам надало письмові пояснення, у яких вказало, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №920/1343/20 було відмовлено ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту у визнанні права власності на залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, оскільки позивач не довів факт невизнання або порушення його права власності відповідачами.

ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. неодноразово звертались до Північного апеляційного господарського суду з клопотаннями про розгляд справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

30.06.2020 ДП Сетам провело електронні торги з продажу арештованого майна (реєстраційний номер лота №424136). Найменування майна: виробничі машини, обладнання та інше майно в кількості 61 інвентарної одиниці.

Згідно з протоколом №487947 переможцем торгів було визначено ТОВ Метпромресурси ; визначено, що оплата за придбаний лот повинна бути здійснена до 14.07.2020.

Системне повідомлення ДП Сетам від 17.07.2020 свідчить про відхилення пропозиції ТОВ Метпромресурси у зв`язку з повідомленням приватного виконавця Павелків Т.Л. про відсутність сплати від переможця за придбане майно.

Матеріали справи свідчать, що для продажу на електронному аукціоні до складу лота №424136 було включено в т.ч. під`їздну залізничну колію №96334927, що розташована за адресою: за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13.

ТОВ Метпромресурси вказує, що не здійснило оплату придбаного лота, оскільки листом №63 від 08.07.2020 ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту повідомило, що за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, знаходяться залізничні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, інші залізничні колії за цією адресою відсутні. Зазначені під`їзні колії належать на праві власності ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та перебувають на балансі його Сумського відділення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з протоколом №501684 від 11.09.2020 новим переможцем електронних торгів з продажу арештованого майна (реєстраційний номер лота №424136, найменування майна: виробничі машини, обладнання та інше майно в кількості 61 інвентарних одиниць) визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Метал-Ресурс .

24.11.2020 постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Ю.О. закінчено виконавче провадження.

У постанові вказано, що ухвала від 10.09.2020 Господарського суду міста Києва про забезпечення позову по справі №910/13104/20 виконана в повному обсязі, доведена до відома боржника 04.11.2020.

Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ Метпромресурси вказує, що обставини належності включених ДП Сетам до лоту для продажу на електронних торгах під`їзних колій ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та прийняття ДП Сетам заявки приватного виконавця для реалізації майна боржника за відсутності в останній відомостей про те, що відповідне майно не є власністю боржника - ПАТ Укрвторчормет , свідчить про порушення під час проведення торгів вимог Порядку реалізації арештованого майна, який затверджено наказом №2831/5 від 29.09.2016 Міністерства юстиції України, ст. 41 Конституції України та приписів ст. ст. 317, 321 ЦК України, що є підставою для визнання недійсними торгів, організованих ДП Сетам 30.06.2020 з реалізації рухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, реєстраційний номер лоту №424136, номер аукціону 424858, а також зобов`язання ДП Сетам повернути ТОВ Метпромресурси сплачений гарантійний внесок у розмірі 67 114,65 грн.

ДП Сетам проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що спірні торги проводились на підставі та у повній відповідності до заявки приватного виконавця. ДП Сетам наголошує, що акт про проведені торги складений не був, а отже договір купівлі-продажу лоту на торгах не є укладеним, що виключає можливість визнання його недійсним.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За змістом положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Щодо вимог про визнання недійсними торгів організованих ДП Сетам 30.06.2020 з реалізації рухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, реєстраційний номер лоту №424136, номер аукціону 424858.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок реалізації майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Такий порядок визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення у покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Водночас зі змісту ст. ст. 655, 658 ЦК України, п. п. 4, 5 р. X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (п.п. 5-10 р. ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця (такий висновок міститься у п. п. 45- 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (п. 2 р. V, п. 1 р. VIII Порядку № 2831/5).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Протокол електронних торгів підписується організатором (п. 2 р. VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до п. 1 р. X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абз. 9 п. 1 р. VIII Порядку № 2831/5).

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).

Згідно з п. п. 4 та 6 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Відповідно до п. п. 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства та враховуючи правову природу процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуте стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку за правилами визнання недійсними правочинів на підставі норм цивільного законодавства (ст. ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину, зокрема, як такого, що не відповідає вимогам закону.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 910/8052/17, від 24.05.2018 у справі № 922/3537/17, від 31.07.2019 від 910/8302/18, від 29.08.2019 у справі № 212/12256/14-ц, від 20.11.2019 у справі № 925/796/18 та інших.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 та ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Міністерство юстиції України наказом №2831/5 від 29.09.2016, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/2943, затвердило Порядок реалізації арештованого майна (далі по тексту - Порядок), положення якого передбачають певні правила проведення торгів, а саме: Правила, які визначають процедуру підготовки до проведення торгів (розділ ІІІ); Правила, які регулюють безпосередньо порядок проведення торгів (розділ V); Правила, які стосуються особливостей реалізації окремих видів майна (розділ VII); Правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ VIII), визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ XI), вирішення спорів (розділ XV).

Отже підставою для визнання електронних торгів недійсними є також порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, зокрема шляхом проведення електронних торгів, та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/28435/15, від 30.05.2018 у справі № 906/278/17, від 20.11.2019 у справі № 925/796/18, від 10.03.2020 у справі № 927/1184/15 та інших, які також були враховані судами попередніх інстанцій.

Як встановлено вище, за наслідками проведення ДП Сетам торгів з реалізації рухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, реєстраційний номер лоту № 424136, номер аукціону 424858 та визначення переможцем ТОВ Метпромресурси , акт про проведені електронні торги складений у передбаченому чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством порядку не був, а отже правочин з продажу майна не є укладеним, що виключає можливість визнання торгів недійсними.

У протоколі №487947 від 30.06.2020 визначено, що оплата за придбаний лот повинна бути здійснена до 14.07.2020.

Системне повідомлення ДП Сетам від 17.07.2020 свідчить, що пропозицію Метпромресурси було відхилено через повідомлення від 16.07.2020 приватного виконавця Павелків Т.Л. про відсутність оплати переможцем придбаного майна.

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом №501684 від 11.09.2020 новим переможцем електронних торгів з продажу арештованого майна (реєстраційний номер лота №424136, найменування майна: виробничі машини, обладнання та інше майно в кількості 61 інвентарних одиниць) визначено ТОВ Метал-Ресурс .

Під час розгляду справи встановлено, що ухвалою від 10.09.2020 було вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено ДП Сетам , приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л., а також будь-яким юридичним чи фізичним особам, в т.ч. переможцю електронних торгів здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів електронних торгів №424858 Виробничі машини, обладнання та інше майно в кількості 61 інвентарна одиниця по лоту №424136, в тому числі, укладати і підписувати будь-які протоколи електронних торгів, договори (в точу числі, договори купівлі-продажу), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколу проведення електронних торгів.

Наразі постановою від 24.11.2020 головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Ю.О. закінчено виконавче провадження та зазначено, що ухвала від 10.09.2020 Господарського суду міста Києва про забезпечення позову по справі №910/13104/20 виконана в повному обсязі, доведена до відома боржника 04.11.2020.

Тобто, на теперішній час правочин (договір купівлі-продажу майна на торгах) з реалізації рухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, реєстраційний номер лоту №424136, не є укладеним, а отже, не може бути визнаний судом недійсним.

Місцевий господарський суд також доцільно зауважив ТОВ Метпромресурси , що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 року у справі №910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачем у справі окрім організаторів електронних торгів залучається також особа, визнана їх переможцем.

Господарський суд першої інстанції врахував, що згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. ч. 1 та 2 ст. 48 ГПК України у редакції після 15.12.2017). Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17.

Правовим наслідком визначення позивачем неналежного відповідача є відмова в задоволенні позову до такого відповідача. Вказану правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц.

ТОВ Метпроресурси визначило у складі відповідачів лише ДП Сетам .

За таких обставин, виходячи з викладеного вище у сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ Метпромресурси про визнання недійсними торгів, організованих ДП Сетам 30.06.2020 з реалізації рухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, реєстраційний номер лоту №424136, номер аукціону 424858.

Щодо вимог про зобов`язання ДП Сетам повернути ТОВ Метпромресурси перерахований гарантійний внесок за участь у торгах в сумі 67 114,65 грн.

Порядок № 2831/5 регулює питання сплати та повернення учасникам торгів гарантійного внеску.

Для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок організатора (п. 2 р. IV Порядку № 2831/5).

За п. 1 р. I Порядку № 2831/5 гарантійним внеском є грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціон.

Гарантійний внесок є способом забезпечення зобов`язань за результатами електронних торгів, має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу.

Згідно з абз. 1 п. 2 р. X Порядку № 2831/5 гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно.

Якщо електронний аукціон не відбувся або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу XI цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цього електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу (абз. 2 п. 2 р. X Порядку №2831/5).

Пунктом 3 р. X Порядку № 2831/5 встановлено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені п. 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені п. 2 розділу VII цього Порядку.

Як встановлено вище, 30.06.2020 ДП Сетам провело електронні торги з продажу арештованого майна (реєстраційний номер лота №424136). Найменування майна: виробничі машини, обладнання та інше майно в кількості 61 інвентарних одиниць.

Згідно з протоколом №487947 переможцем торгів було визнано ТОВ "Метпромресурси"; визначено, що оплата за придбаний лот повинна бути здійснена до 14.07.2020.

Наявні у справі докази свідчать, що до складу лота №424136 увійшли залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, що є власністю ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту .

Листом №63 від 08.07.2020 (тобто, після проведення торгів, але до спливу строку на оплату майна) ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту повідомило ТОВ Метпромресурси , що за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, знаходяться залізничні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, інші залізничні колії за цією адресою відсутні; зазначені під`їзні колії належать на праві власності ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та перебувають на балансі його Сумського відділення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Системне повідомлення від 17.07.2020 свідчить про відхилення пропозиції ТОВ Метпромресурси у зв`язку з повідомленням приватного виконавця Павелків Т.Л. про відсутність оплати переможцем придбаного майна.

ТОВ Метпромресурси вказує, що не здійснило оплату придбаного лота, оскільки листом №63 від 08.07.2020 ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту повідомило, що за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 13, знаходяться залізничні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, інші залізничні колії за цією адресою відсутні. Зазначені під`їзні колії належать на праві власності державному ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та перебувають на балансі його Сумського відділення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому практикою ЄСПЛ розроблено концепцію легітимних (обґрунтованих) очікувань у світлі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі Пономарьов проти України ). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми - ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Захист за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції поширюється на випадки, коли особа має право заявити вимоги щодо відповідної власності, а не на захист права набути таку власність у майбутньому. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття майно у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно за певних обставин захистом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування успішної реалізації майнових прав (право вимоги).

Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має легітимне очікування успішної реалізації її права вимоги у сенсі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі Гайдук та інші проти України (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви №45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Копецький проти Словаччини , §50).

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів за плату.

У справі, що розглядається, ТОВ Метпромресурси сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на участь в аукціоні щодо лота №424136 та мало легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання цього лота, в т.ч. залізничних колій.

Водночас, як встановлено вище, до складу лота №424136 увійшли залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15, що належать на праві власності державному ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та є державною власністю і в установленому порядку зазначені колії третім особам не передавались, не продавались та в інший спосіб не відчужувались; вказане майно не є власністю боржника, майно якого реалізовувалось на аукціоні.

Тобто ТОВ Метпромресурси у будь-якому випадку не могло набути у легітимний спосіб право власності на залізничні під`їзні колії ІІІ маневрового району №14 та №15 навіть у разі сплати ним суми за придбане майно.

Водночас, у цьому випадку, навіть сплата суми за придбане майно не тільки не гарантує реалізацію ТОВ Метпромресурси права на отримання права власності на це майно, а й створює для позивача певну значну проблему щодо оформлення такого права або повернення грошових коштів, що, у свою чергу, матиме наслідком звернення ТОВ Метпромресурси до суду з відповідним позовом у майбутньому.

У цьому спорі ТОВ Метпромресурси заявляє вимогу про повернення йому сплаченого ним гарантійного внеску за учать у торгах, на яких реалізовувалось майно, що не могло бути реалізованим без порушення прав реального і легітимного валсника.

Гарантійний внесок, виступаючи як засіб платежу щодо послуг організатора аукціону, водночас має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу.

Порядок № 2831/5 не врегульовує питання поведінки особи, яка взяла участь в аукціоні та стала переможцем у торгах щодо лота, до якого включено майно не боржника, а іншої особи (тобто майно, яке не могло бути реалізованим на торгах та набуття права власності на яке за таких обставин є неможливим), а також наслідків такої ситуації.

На думку колегії суддів, до спірних у цій справі правовідносин має бути застосований підхід легітимних очікувань , оскільки особа (ТОВ Метпромресурси ) мала намір придбати майно, яке було виставлене на продаж але не могло бути продано, про що ТОВ Метпромресурси станом на дату проведення аукціону обізнане не було; аукціон з продажу такого майна не міг бути організований та не мав проводитись взагалі.

Підхід легітимних очікувань ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у ст. 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, суспільства, до яких у даному випадку, безумовно, належить ТОВ Метпромресурси .

При цьому апеляційний господарський суд керується процесуальними правами, визначеними ст. ст. 11, 15 ГПК України.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведене вище у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений ТОВ Метпромресурси гарантійний внесок має бути повернутий останньому ДП Сетам , а тому вимоги позову в цій частині мають бути задоволені.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 276 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі має бути скасоване в частині відмови у задоволенні вимог позову про зобов`язання ДП Сетам повернути ТОВ Метпромресурси кошти в сумі 67 114,65 грн; в іншій частині рішення господарського суду першої інстанції має бути залишене без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275-277 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/13104/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/13104/20 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси" до Державного підприємства "Сетам" про зобов`язання повернути кошти в сумі 67 114,65 грн.

3. Прийняти в цій частині рішення, яким позов задовольнити.

Зобов`язати Державне підприємство "Сетам" (ЄДРПОУ 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси" (ЄДРПОУ 42929987, 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27) кошти в сумі 67 144,65 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Сетам" (ЄДРПОУ 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси" (ЄДРПОУ 42929987, 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27) 2 102,00 грн судового збору.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/13104/20 залишити без змін.

4. Стягнути з Державного підприємства "Сетам" (ЄДРПОУ 39958500, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромресурси" (ЄДРПОУ 42929987, 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27) 3 153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13104/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.12.2021.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова