Постанова

від 06.12.2021 по справі 922/1122/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1122/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача, Зайцев О.О., ордер ВІ № 1039964 від 20.04.21

від відповідача-не з`явився;

від 3-х осіб - не з`явився;

розглянувши заяву відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Вет -Акцент" (13744 від 26.11.21) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент", м. Дергачі Харківської області ( вх. №2675 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від "03" серпня 2021 р. у справі № 922/1122/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );

3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент", м. Дергачі Харківської області

про визнання недійсними рішення та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент", в якому просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" (код ЄДРПОУ 40025476), оформлені протоколом № 1 від 24.03.2021.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/1122/21 позов задоволено повністю.

Визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" (код ЄДРПОУ40025476), оформлені протоколом № 1 від 24.03.2021.

Скасовано реєстраційні дії - запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.05.2021 10:28:51, 1004561070007022151, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., ОСОБА_5 , Департамент реєстрації Харківської міської ради".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" на користь ОСОБА_1 4540,00 грн. судового збору.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.21 у справі № 922/1122/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" задоволено.Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2021 р. у справі № 922/1122/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" 6810 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

26.11.21 від відповідача надійшла заява (вх. № 13744) про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій він просить суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 128685,90 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 922/1122/21 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вет -Акцент" (13744 від 26.11.21) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи та призначено її до розгляду на 06.12.2021 р. о 9:30 год.

Від позивача 03.12.2021 надійшов відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вет -Акцент" (13744 від 26.11.21) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якому він просить відмовити в її задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень на заяву відповідача про розподіл судових витрат позивач у відзиві на неї зазначив, зокрема, про відсутність підстав здійснення судом апеляційної інстанції розподілу понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем в порушення вимог ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не подавалось суду першої інстанції докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду , а суд апеляційної інстанції в разі скасуванні рішення суду першої інстанції не наділений повноваженнями здійснювати новий розподіл таких витрат на підставі нових доказів,які не були подані суду першої інстанції або подані з порушенням встановленого строку, а відповідно до ч. 14 статі 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, може в порядку нового розподілу змінити розподіл таких витрат, заявлених сторонами у встановленому порядку з поданням у встановлений строк відповідних доказів.

Крім цього позивач зазначає, що заявлені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції, не відповідають критеріям реальності та розумності їхнього розміру та наголошує на їх неспівмірності з обсягом наданих адвокатом послуг та просить зменшити їх розмір, а саме:вират, що пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції (якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх розподілу) -до 26 000 грн.; витрат, що пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції -до 18 000 грн.

При цьому позивач вказує на те, що частина зазначених в детальному описі та Акті приймання-передачі послуг(робіт) не була необхідною для відповідача, до правової допомоги включено роботи суто технічного характеру, вартість яких є явно завищеною (не відповідає критеріям розумності та адекватності) та значна частина послуг (робіт) повторюється, всупереч умовам договору про надання правової допомоги в акті приймання-передачі наданих послуг вартість послуг сформована в залежності від витраченого часу .

Також позивач вказує, що всупереч вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України відповідачем у заявах по суті спору не подавалось попереднього (орієнтовного) розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник позивача проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи відповідача заперечує з підстав, викладених ним у відзиві на неї.

Відповідач та треті особи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання представників для участі в ньому не направили, що відповідно до ч. 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

В заяві про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи відповідач просить здійснити розподіл судвих витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України );

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу за заявою іншої сторони;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 282 Господарського процесуального кодексу України , постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Отже , за змістом наведених норм, перша та апеляційна інстанції мають вирішувати питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом нею господарської справи, а тому за наведеними положеннями статті 124 зазначеного Кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені а також відповідно до ч. 3 статті 126 цього Кодексу -детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а відповідно до ч. 8 статті 129 цього Кодексу -докази розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції складається з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн.

При цьому, всупереч встановленому ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України порядку подання заяви про розподіл судових витрат та доказів на їх підтвердження до закінчення судових дебатів у справі в суді першої інстанції, а також протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, такі заява та докази відповідачем були подані лише після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у даній справі, тобто з пропуском вказаного вище строку, вказані обставини є підставою для залишення заяв відповідача в частині прийняття доказів на підтвердження судових витрат в суді першої

інстанції без розгляду, та відповідно, відмови судом апеляційної інстанції в задоволенні цієї частини заяви як необґрунтованої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/24/18.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат позивача, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, суд виходить з наступних підстав.

Як зазначено вище, положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина).

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду даної справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 задоволено апеляційну скаргу відповідача та в задоволенні позову відмовлено, витрати відповідача, пов`язані з роглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, зокрема на професійну правничу допомогу в розмірі, який буде визнаний судом підтвердженим за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови, покладаються на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2021 від відповідача надійшла заява, в якій він відповідно до вимог ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України повідомив суд апеляційної інстанції, що докази про розмір судових витрат, які відповідач має сплатити у зв`язку з розглядом апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції будуть подані після ухвалення апеляційним судом постанови.

Крім цього відповідачем у встановлений ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк -23.11.21 подано заяву (вх. № 13744 від 26.11.21.) про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій він просить суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" , в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

До зазначеної заяви додано копії: договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 та додаткових угод до нього від 01.04.2021 № 1, від 07.06.2021 № 2, від 11.08.2021 № 3, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Шатовим Сергієм Олександровичем, копію Акту № 1 від 23.11.2021 приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги до договору від 10.06.2020 № 38, копію рахунку від 23.11.2021 № 1/23-11 на оплату послуг за вказаним договором про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38.

Оскільки докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу , пов`яз ану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у встановлений ч. 8 статті 126 ГПК України п`ятиденний строк подано після ухвалення постанови разом із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначене питання при прийнятті постанови не вирішувалось.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України . Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу .

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу , відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як зазначено вище, позивач у відзиві на заяву відповідача про розподіл судових витрат, зазначив про неспівмірність заявленого відповідачем розміру таких витрат пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції з обсягом наданих адвокатом послуг, невідповідність його критеріям розумності та реальності.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими , а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2020 між Адвокатом Шатовим С.О.(Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вет-Акцент (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги) № 38, згідно з предметом якого Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову (правничу) допомогу, яка включає в себе, окрім іншого: представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх інстанцій, надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з правових питань, складання процесуальних документів та інших документів правового характеру без обмеження прав адвоката. Клієнт надає адвокату повноваження, зокрема, бути представником Клієнта у судових органах будь-якої інстанції з усіма правами та обов`язками сторони.

Відповідно до п. 3 Договору, розмір гонорару визначається окремою додатковою угодою сторін.

Додатковою угодою від 01.04.2021 № 1 до Договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 сторони визначили порядок оплати послуг з надання правової допомоги при розгляді в господарському суді Харківської області спору про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Вет -Акцент , оформлених протоколом від 24.03.2021 № 1, зазначивши перелік послуг та їх вартість, обчислену, виходячи з мінімальної заробітної плати.

Додатковою угодою від 07.06.2021 № 2 до Договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 продовжено строк дії Договору до 31.12.2022 .

Додатковою угодою від 11.08.2021 № 3 до Договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 сторони визначили порядок та розмір оплати послуг з надання правової допомоги при розгляді у Східному апеляційному господарському суді спору про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ Вет -Акцент , оформлених протоколом від 24.03.2021№ 1, зазначивши перелік послуг та їх вартість, обчислену, виходячи з мінімальної заробітної плати.

В доданому до заяви про розподіл судових витрат детальному описі послуг, наданих адвокатом, від 23.11.2021 та в Акті приймання -передачі правової допомоги від 23.11.2021 до договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 перелічені наступні послуги з правової допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції із зазначенням в Акті їх вартості , виходячи з мінімальної заробітної плати(МЗП) та часу витраченого Адвокатом на їх надання:

- правовий аналіз рішення суду першої інстанції,надання консультацій: 3000 грн.(0,6 МЗП)

- підготовка до розгляду справи:попереднє опрацювання (вивчення) матеріалів, аналіз судової практики: 4*1500,00 грн. (0,25 МПЗ за годину)=6000 грн.

- складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, здійснення відправки поштової кореспонденції (направлення апеляційної скарги на адресу позивача апеляційної скарги до суду: 12 000,00 грн. (2 МЗП);

- складання адвокатського запиту №1/31-08: 1 500,00 грн. (0,25 МЗП);

- складання заяви на усунення недоліків, копіювання документів (доказів) і

подання заяви до суду: 1 200,00 грн. (0,2 МЗП за сторінку);

- складання заяви щодо подання доказів про судові витрати, подання заяви 1 200,00 грн. (0,2 МЗП за сторінку);

- складання клопотання про притягнення до відповідальності позивача, копіювання документів (доказів) для суду та позивача, здійснення відправки поштової кореспонденції (направлення клопотання на адресу позивача), подання клопотання до суду:4800,0 (0, 5 МЗП за сторінку);

- ведення справи (участь/представництво інтересів у суді апеляційної 18 000,00 грн. (З МЗП);

- участь у судовому засіданні в Східному апеляційному господарському суді (розгляд справи в суді апеляційної інстанції): 6 000,00 грн. (1 МЗП);

- складання промови в судових дебатах: 600 грн. (0,1 МЗП за сторінку);

- участь у судовому засіданні в Східному апеляційному господарському суді (розгляд справи в суді апеляційної інстанції): 6 000,00 грн. (1 МЗП);

- складання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи: 3600 грн. (0,2 МЗП за сторінку).

Загальна вартість зазначених послуг Адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції визначена в акті на суму 63900 грн.

На думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу Адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 63900грн., стосовно яких подано заяву про розподіл, є явно неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, не відповідає критеріям реальності таких витрат, а його стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципами розподілу таких витрат.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами позивача, що значна частина наведених в Акті послуг повторює одна одну, частина послуг не є необхідною для представництва інтересів відповідача та в Акті приймання-передачі послуг зазначені суто технічні дії (відправлення поштової кореспонденції та копіювання документів,подання документів), які самі по собі не є послугами з правової допомоги, а охоплюються останніми.

Зокрема правовий аналіз рішення суду першої інстанції, надання усної консультації, підготовка до розгляду справи (вивчення матеріалів справи, підготовка судової практики ), складання та подання апеляційної скарги, в значній своїй частині співпадають та разом з послугами щодо участі в судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду охоплюються веденням справи (участь, представництво інтересів) в суді апеляційної інстанції.

Складання Адвокатом адвокатського запиту від 31.08.2021 вих. № 1/31-08 , складання та подання клопотання про притягнення до відповідальності позивача не є необхідними (неминучими) для представництва інтересів відповідача у цій справі, оскільки зазначене клопотання відхилено судом апеляційної інстанції як необґрунтоване, а адвокатський запит направлено ст. слідчому СД Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області з метою отримання інформації для обґрунтування вказаного клопотання.

Так само не є необхідним (неминучим) для представництва інтересів відповідача дії Адвоката зі складання промови в судових дебатах , а також подання заяви на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки її подання обумовлено необхідністю усунення допущених самим адвокатом порушень вимог п. 3 ч.3. ст. 258 Господарського процесуального кодексу України ст. 259 Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до апеляційної скарги доказів надсилання третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, копій апеляційної скарги та доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Вартість складання заяви про відшкодування витрат , пов`язаних із розглядом справи -3600 грн. із розрахунку 0, 2 мінімальної заробітної плати за сторінку явно не відповідає критеріям співмірності, розумності та реальності, оскільки текст щодо суті заяви за обсягом займає менше сторінки, більше ніж на сторінку викладено реквізити учасників справи, а решту заяви займає прохальна частина та назви додатків .

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що підтвердженими є послуги Адвоката з ведення даної справи (участь, представництво інтересів) в суді апеляційної інстанції, які складаються зі складання апеляційної скарги, складання заяви щодо подання доказів про судові витрати та складання однієї сторінки заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду, а справедливим, розумним і співрозмірним розміром витрат відповідача на оплату вказаних послуг , який підлягає йому відшкодуванню за рахунок позивача є 18 000 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вет -Акцент" (13744 від 26.11.21) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент" (62301, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Залізнична , буд. 31 Н, код ЄДРПОУ 40025476) 18 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов