Постанова

від 22.02.2022 по справі 922/1122/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1122/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент"</a>, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про стягнення судових витрат,

при розгляді касаційної скарги ОСОБА_4

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тарасова І.В., судді - Крестьянінов О.О., Пуль О.А.)

від 19.11.2021

та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тарасова І.В., судді - Крестьянінов О.О., Пуль О.А.)

від 06.12.2021,

у справі за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 ,

про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій

В С Т А Н О В И В:

у березні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ВЕТ-Акцент" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ВЕТ-Акцент", оформлених протоколом № 1 від 24.03.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 позов задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

У грудні 2021 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати вказані постанови Східного апеляційного господарського суду і залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 - без змін.

У відзивах на касаційну скаргу відповідач та треті особи зазначили попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. Посилаючись на ст. 129 ГПК України, зазначили, що докази таких витрат будуть подані суду впродовж п`яти днів після ухвалення рішення Верховним Судом.

22.02.2022 до суду касаційної інстанції від представника відповідача адвоката Шатова С.О. надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції, в якій він просить стягнути з позивача 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 160,25 грн компенсації витрат, пов`язаних з прибуттям до суду.

Окрім того, 22.02.2022 до суду касаційної інстанції від представника третіх осіб адвоката Сайтарли А.П. також надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції, в якій він просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 160,25 грн компенсації витрат, пов`язаних з прибуттям до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяв адвокатів відповідача та третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додані останніми документи на підтвердження понесення цих витрат, Верховний Суд вважає, що такі заяви, необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 50 000,00 грн ТОВ "Вет-Акцент" надало копію договору про надання правової (правничої) допомоги №38 від 10.06.2020, копію додаткової угоди №2 від 07.06.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги №38 від 10.06.2020, додаткової угоди №4 від 10.01.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги №38 від 10.06.2020, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 17.02.2022, копію акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №2 від 17.02.2022, копію рахунку №1/17-02 від 17.02.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2020 між адвокатом Шатовим С.О. (адвокат) та ТОВ «Вет-Акцент» (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги) № 38, згідно з предметом якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову (правничу) допомогу, яка включає в себе, окрім іншого: представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх інстанцій, надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з правових питань, складання процесуальних документів та інших документів правового характеру без обмеження прав адвоката. Клієнт надає адвокату повноваження, зокрема, бути представником клієнта у судових органах будь-якої інстанції з усіма правами та обов`язками сторони.

Відповідно до п. 3 договору, розмір гонорару визначається окремою додатковою угодою сторін.

Додатковою угодою від 10.01.2022 № 4 до договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 сторони визначили вартість послуг адвоката у суді касаційної інстанції в сумі 50 000,00 грн. Витрати адвоката у зв`язку із наданням правової (правничої) допомоги відповідно до умов цього договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення, відрядження та інші) сплачуються клієнтом адвокату понад узгоджену суму гонорару.

В доданому до заяви про розподіл судових витрат детальному описі послуг, наданих адвокатом, від 17.02.2022 та в акті приймання-передачі правової допомоги від 17.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 10.06.2020 № 38 перелічені такі послуги з правової допомоги, пов`язаної з розглядом справи в суді касаційної інстанції: правовий аналіз касаційної скарги, формування правової позиції та надання усної консультації, складання відзиву на касаційну скаргу, направлення учасникам справи та до суду (19.01.2022- 21.01.2022), участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (02.02.2022, 09.02.2022, 16.02.2022), складання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи (17.02.2022).

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Шатовим С.О. послуг з професійної правничої допомоги ТОВ "Вет-Акцент", зокрема адвокат Шатов С.О. та приймав участь в судових засіданнях Верховного Суду, ними підготовлено відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, заяву про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Вет-Акцент" заявив про понесення ним витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, заявив клопотання про їх стягнення та надав суду докази на підтвердження понесення таких витрат, що відповідає вимогами ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Дослідивши заяву адвоката Шатова С.О. про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених ним витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 50 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

На переконання колегії суддів такі види послуг як правовий аналіз касаційної скарги, формування правової позиції, які зазначені відповідачем окремо, є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як «складання відзиву на касаційну скаргу». Додаткове включення цих витрат є неправильним і не відповідає критерію "розумності витрат на професійну правничу допомогу".

Разом з цим, врахувавши результати розгляду справи у Верховному Суді, незмінність правової позиції відповідача впродовж розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, та встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 10 000, 00 грн є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді касаційної інстанції, обґрунтованими, відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".

Відповідно до висновків у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається понесення адвокатом Шатовим С.О. витрат на прибуття до Верховного Суду на судові засідання 02.02.2022, 09.02.2022, 16.02.2022, що підтверджується наявними посадочними документами АТ «Укрзалізниця». З наданих суду посадочних документів АТ «Укрзалізниця» вбачається суттєва різниця у вартості проїзду за одним і тим же маршрутом з м. Харкова до м. Києва і назад (від 652,69 грн до 1321,54 грн), проте будь-яких пояснень або обґрунтувань відмінності у ціні проїзду заява адвоката Шатова С.О. не має. Суд визнає обґрунтованими розмір транспортних витрат адвоката Шатова С.О. за шістьма посадочними документами АТ «Укрзалізниця» по 652,69 грн за один проїзд, всього 3 916,14 грн.

Отже, суд касаційної інстанції стягує з позивача на користь відповідача 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та 3916,14 грн транспортних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 50 000,00 грн представник третіх осіб адвокат Сайтарли А.П. надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги №9 від 26.04.2021, додатку №1 від 26.04.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги №9 від 26.04.2021, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 17.02.2022, акту наданих послуг №3 від 17.02.2022 , копію рахунку №2 від 17.02.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2021 між адвокатом Сайтарли А. П. та ОСОБА_1 укладено договір №9 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити послуги адвоката у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір гонорару визначається окремою додатковою угодою сторін.

Додатковою угодою від 26.04.2021 до договору про надання правової допомоги від 21.04.2021 сторони визначили вартість послуг адвоката у суді касаційної інстанції в сумі 50 000,00 грн.

В доданому до заяви про розподіл судових витрат детальному описі послуг, наданих адвокатом від 17.02.2022 та в акті приймання-передачі правової допомоги від 17.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 26.04.2021 № 9 перелічені такі послуги з правової допомоги, пов`язаної з розглядом справи в суді касаційної інстанції: правовий аналіз касаційної скарги, формування правової позиції та надання усної консультації, складання відзиву на касаційну скаргу, направлення учасникам справи та до суду (19.01.2022- 21.01.2022), участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (02.02.2022, 09.02.2022, 16.02.2022), складання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи (17.02.2022).

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Сайтарли А.П. послуг з професійної правничої допомоги третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), зокрема адвокат Сайтарли А.П. приймав участь в судових засіданнях Верховного Суду, ним підготовлено спільний відзив третіх осіб на касаційну скаргу ОСОБА_4 , заяву про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відзиві на касаційну скаргу треті особи заявили про понесення ними витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, заявили клопотання про їх стягнення та надали суду докази на підтвердження понесення таких витрат, що відповідає вимогами ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Дослідивши заяву адвоката Сайтарли А.П. про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених ним витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 50 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

На переконання колегії суддів такі види послуг як правовий аналіз касаційної скарги, формування правової позиції, які зазначені відповідачем окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як «складання відзиву на касаційну скаргу». Додатково включати ці витрати є неправильним і не відповідає критерію "розумності витрат на професійну правничу допомогу".

Разом з цим, врахувавши результати розгляду справи у Верховному Суді, незмінність правової позиції третіх осіб впродовж розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, та встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 10 000, 00 грн є співрозмірними з наданими адвокатом послугами у суді касаційної інстанції, обґрунтованими, відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".

Окрім того, з матеріалів справи вбачається понесення адвокатом Сайтарли А.П. витрат на прибуття до Верховного Суду на судові засідання 02.02.2022, 09.02.2022, 16.02.2022, що підтверджується наявними посадочними документами АТ «Укрзалізниця». З наданих суду посадочних документів АТ «Укрзалізниця» вбачається суттєва різниця у вартості проїзду за одним і тим же маршрутом з м. Харкова до м. Києва і назад (від 652,69 грн до 1321,54 грн), проте будь-яких пояснень або обґрунтувань відмінності у ціні проїзду заява адвоката Сайтарли А.П. не має. Суд визнає обґрунтованими розмір транспортних витрат адвоката Сайтарли А.П. за шістьма посадочними документами АТ «Укрзалізниця» по 652,69 грн за один проїзд, всього 3 916,14 грн.

Отже, суд касаційної інстанції стягує з позивача на користь ОСОБА_1 , з якою у адвоката Сайтарли А.П. оформленні правовідносини з надання послуг, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та 3 916,14 грн транспортних витрат.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ-Акцент"</a>, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення судових витрат у справі № 922/1122/21 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вет-Акцент"</a> (62301, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Залізнична, буд. 31Н, код ЄДРПОУ 40025476) 13916,14 грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 13916,14 грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець