Рішення

від 13.12.2021 по справі 127/16862/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/16862/21

Провадження № 2/127/2838/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.,

за участі: секретаря Горденко Г.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Покоєвича А.О.,

представника відповідача Мельника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ПП Бокуд про визнання права користування та зобов`язання укласти договір житлового найму,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ПП Бокуд про визнання права користування та зобов`язання укласти договір житлового найму.

Позовна заява мотивована тим, що 21.01.1981 року позивач ОСОБА_2 прийнята на роботу на Вінницький індустріальний завод в цех №5 (цех дрібного інструмента) учнем шліфувальника.

На підставі свідоцтва про шлюб від 26.12.1990 року, ОСОБА_3 змінила своє прізвище на ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 працювала на Вінницькому інструментальному заводі у період з 21.01.1981 року по 25.04.2006 року.

25.04.2006 року позивач звільнена з ОСОБА_5 інструментального заводу за власним бажанням.

В період з 1984 - 1996 роки працівнику Вінницького інструментального заводу ОСОБА_2 виданий Ордер на кімнату в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 29.04.2003 року, ОСОБА_2 , змінила своє прізвище на ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що Ордер на кімнату в гуртожитку нею було втрачено, однак вона продовжує проживати в даній кімнаті АДРЕСА_2 та нею було проведено капітальний ремонт даної кімнати.

Крім того, Виконавчим комітетом Вінницької міської ради було направлено лист №01-00-003- 15330 від 05.04.2018 року на Начальника ПП Бокуд ОСОБА_6 , з наступним змістом: З метою запобігання самовільного заселення та збереження житлового приміщення, прошу Вас забезпечити вселення ОСОБА_1 в кімнату АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 06 жовтня 2005 року Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області. .

14.07.2020 року на адресу ТОВ ВІННИЦЬКИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД з метою отримання інформації щодо ОСОБА_1 , а саме отримання Ордеру на кімнату № НОМЕР_3 в гуртожитку за адресою; АДРЕСА_3 , направлено адвокатський запит, однак жодної відповіді до даного часу не отримано.

В подальшому, на адресу ПП БОКУД позивачем було направлено заяву про укладення з ОСОБА_1 договору найму (оренди) житла на кімнату АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді ПП БОКУД від 09.03.2021 року за № 121: ОСОБА_1 вселена в кімнату АДРЕСА_2 , на основі листа Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 01-00-003-15330 від 05.04.2018 року. В даному листі не було вказівки ПП БОКУД заключити договір найму з ОСОБА_1 на кімнату АДРЕСА_2 . А відповідно ПП БОКУД не може заключити такий договір.

Вищевикладене і стало підставою для звернення позивачем до суду із вимогами про визнання за позивачем права користування кімнатою АДРЕСА_2 та зобов`язання ПП БОКУД укласти з нею договір найму на дану кімнату.

Ухвалою суду від 06.07.2021 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11.08.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник адвокат Покоєвич А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві, просили суд їх задоволити. Судові витрати просили залишити за позивачем.

Представник відповідача ВК ВМР Мельник С.С. в судовому засіданні при вирішенні позову поклався на думку суду.

Представник відповідача ПП БОКУТ в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , суду пояснила, що вона є донькою позивача та проживає в кімнаті АДРЕСА_2 з 1992 року. Позивач працювала на Вінницькому індустріальному заводі і їй від заводу дали кімнату в даному гуртожитку. Документи на квартиру були у ОСОБА_8 , який помер 5 років тому, де зараз знаходяться всі документи їй не відомо.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача і проживає в даному гуртожитку 23 роки з батьками та братом. ОСОБА_1 проживає в кімнаті АДРЕСА_2 з 1992 року.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є сусідом позивача і проживає в будинку АДРЕСА_3 з 2000 року. Кімнату в даному гуртожитку отримали його батьки і він там проживає по даний час. Позивач проживає в кімнаті АДРЕСА_4 разом зі своє донькою.

Заслухавши пояснення сторін їх доводи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 21.01.1981 року позивач ОСОБА_2 прийнята на роботу на Вінницький індустріальний завод в цех №5 (цех дрібного інструмента) учнем шліфувальника та 25.04.2006 року була звільнена за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_4 .

Відповідно до Свідоцтва про одруження від 29.04.2003 року позивач після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_11 .

05.04.2018 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради направлено лист за №01-00-003-15330 Начальнику ПП Бокуд ОСОБА_6 , з наступним змістом: З метою запобігання самовільного заселення та збереження житлового приміщення, прошу Вас забезпечити вселення ОСОБА_1 в кімнату проведено капітальний ремонт даної кімнати , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 06 жовтня 2005 року Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області .

Із відповіді на адвокатське звернення, ПП БОКУД від 09.03.2021 року за № 121, вбачається, що: ОСОБА_1 вселена в кімнату АДРЕСА_2 на основі листа виконавчого комітету Вінницької міської ради № 01-00-003-15330 від 05.04.2018 року. В даному листі не було вказівки ПП БОКУД заключити договір найму з ОСОБА_1 на кімнату АДРЕСА_2 . А відповідно ПП БОКУД не може заключити такий договір .

Наявними в матеріалах справи товарними чеками, квитанціями, гарантійними талонами, накладними та єдиними рахунками за надані житлово комунальні та інші послуги, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 постійно проживає в кімнаті АДРЕСА_2 , сплачує комунальні послуги та нею проведено капітальний ремонт в даній кімнаті.

Також, на підтвердження проживання ОСОБА_1 з 2018 року в кімнаті АДРЕСА_2 надаю Акт, складений за підписом сусідів.

Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР: На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 810 ЦК України підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.

Оскільки житло, яке займає позивач, є об`єктом державної власності, то до вказаних правовідносин застосовуються положення ЖК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року (з відповідними змінами) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" є:

- укладення наймачем договору найму жилого приміщення;

- вселення позивача у спірне приміщення у встановленому порядку і фактичне проживання в ньому;

- коло осіб, які володіють самостійним правом користування спірним приміщенням на момент вселення, їх згода на вселення;

- умови та порядок вселення позивача, користування ним спірним приміщення.

За загальним правилом, під час укладання договорів діє принцип диспозитивності, який передбачає свободу волевиявлення сторін щодо укладення договорів. Це випливає з положень ст. 627 Цивільного кодексу України, згідно з якою під поняттям свобода договору розуміється, що сторони є вільними:

1) в укладенні договору;

2) у виборі контрагента;

3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однак, виходячи з меж здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України) у випадках, передбачених законом, реалізація абсолютного права на свободу волевиявлення щодо укладення договору може бути обмежена іншим суб`єктивним правом - вимагати укладення такого договору.

Відносини, пов`язані зі спонуканням до укладення договорів, належать до категорії тих, які складаються на ранніх стадіях розвитку майнових відносин. Вони є предметом цивільного права, а тому відповідні права суб`єктів підлягають захисту шляхом звернення до суду в порядку, передбаченому для захисту цивільних прав.

У п.36 рішення від 18.11.2004 року у справі Прокопович проти Росії Європейський суд з прав людини визначив, що концепція житла за змістом ст.8 конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. Житло - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання житлом , що б спричинило захист на підставі §1 ст.8 конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі Баклі проти Сполученого Королівства від 11.01.95, П.63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні ст. 8 конвенції.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. ЦК України не містить такого способу захисту права як спонукання до укладення договору. Хоча законодавець зазначає, що перелік способів захисту не є вичерпним, адже суд може захистити цивільне право та інтерес інтим способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України), цей спосіб захисту опосередковує позовні вимоги про зобов`язання укласти договір.

Разом з тим, при вирішенні питання про зобов`язання відповідача укласти договір, необхідно виходити з положень ст. 648, 649, 635 ЦК України.

Отже, за законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору з таких підстав:

-обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом;

-укладення договору випливає з попереднього договору;

-укладення договору передбачене будь-яким іншим договором:

-укладення договору випливає з умов мирової угоди, затвердженої судом.

Обов`язковість укладення договорів встановлюють, зокрема, закони Про оренду державного та комунального майна , Про житлово-комунальні послуги , Про теплопостачання , тощо.

Згідно зі ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно ст. 63 ЖК УРСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно зі ст. З Закону України Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні місцем проживання фізичної особи вважається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо). У відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтею 310 ЦК України визначено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки, позивач наразі користується та покращує умови проживання у даній кімнаті, є необхідність у визнанні права користування зазначеною кімнатою, а також в укладенні договору житлового найму, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись 47, 55 Конституції України, ст. ст. 2, З Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , ст. ст. 29, 310 ЦК України ст.ст. 9, 58, 61, 63 ЖК УРСР, ст.ст. 7, 10, 76-82, 89, 263- 265, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , право користування житловим приміщенням, а саме: кімнатою АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ПП Бокуд укласти із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , договір найму на кімнату АДРЕСА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16.12.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 03084813.

Відповідач: ПП Бокуд , код ЄДРПОУ 37618318, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46.

Суддя: