Вирок

від 10.12.2021 по справі 485/845/19

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/845/19

1-кп/468/26/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

10.12.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка кримінальне провадження №12018150310000490 від 16.08.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, українця, не працюючого, з базовою загальною середньою освітою, в силу вимог ст. 89 КК вважається таким, що раніше не судимий,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 року відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, перебуваючи під захистом держави, маючи усі права і свободи, закріплені Конституцією України ОСОБА_3 з одного боку та Міністерство оборони України з другого боку уклали контракт, згідно якого ОСОБА_3 ознайомившись із Законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють проходження військової служби, добровільно бере на себе зобов`язання :

- проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, а в разі настання особливого періоду понад встановлений строк Контракту, відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби та Контрактом;

- свято та неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників);

- дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України ;

- знати та сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами які займатиме протягом строку Контракту, а також особливі обов`язки, визначені статутами Збройних Сил України;

- добре володіти довіреною технікою (озброєнням), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку і майстерність, досягати позитивних результатів з бойової, мобілізаційної та фізичної підготовки та ін.;

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №37 від 15.02.2017 року, солдат ОСОБА_3 прийнятий на військову службу за контрактом та зарахований в списки військової частини НОМЕР_1 .

16.06.2017 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2017 року №141 солдата ОСОБА_3 виключено із списків частини та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 (В НОМЕР_3 , польова пошта).

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №148 від 17.06.2017 року, солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 призначено на посаду механіка-водія 1 протитанкового артилерійського взводу 3 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону цієї частини, дислокованої у АДРЕСА_1 .

Згідно ст. ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Захист Вітчизни незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1. п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включають в себе військову службу за контрактом.

У відповідності до ст. ст. 6, 9, 11, 13, 26, 27, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язують військовослужбовців знати й сумлінно виконувати вимоги нього Статуту, мати права та свободи з урахуванням особливостей визначених нормативно-правовими актами, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, додержуватися вимог безпеки, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Військовослужбовці, залежно від вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за це правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, бути пильним, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Так, 11 серпня 2018 року у позаслужбовий час вночі, близько 03.00 години ночі, ОСОБА_3 знаходячись у стані алкогольного сп`яніння перебував біля кафе-бару «НАШ», що розташований за адресою: вул. Гагаріна, 101, у м. Снігурівка Миколаївської області, у якого в руках була дерев`яна бита, якою він розмахував біля оточуючих. В цей момент потерпілий ОСОБА_7 знаходився на порозі кафе-бару «НАШ» та побачивши дії ОСОБА_3 , почав останньому робити словесні зауваження, у ході чого між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_7 виник раптовий словесний конфлікт. В подальшому на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 у ході словесної сварки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та, бажаючи їх настання, ОСОБА_3 умисно наніс один удар дерев`яною битою в область нижньої частини ребер потерпілому ОСОБА_7 , від чого останній впав на землю та в подальшому втратив свідомість.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи №104-К від 04.01.2019, у потерпілого ОСОБА_7 малась закрита тупа травма у вигляді розриву селезінки, яка призвела до внутрішньо-селезіночної та внутрішньочеревної кровотечі. Розрив мав двофазний характер - у момент травми був розрив пульпи селезінки, потім у результаті накоплення крові всередині селезінки - розрив її капсули і внутрішньо-черевна кровотеча, в результат чого потерпілому ОСОБА_7 було видалено селезінку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя (норма п.2.1.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень», які затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995 р., №6).

Таким чином,своїми умиснимипротиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату органу.

Допитаний у судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себеу вчиненнівищезазначеного злочинувизнав повністюта пояснив,що дійснов серпні2018року внічний часвін знаходячись устані алкогольногосп`яніння перебувавбіля кафе-бару«НАШ»,що розташованийза адресою:вул.Гагаріна.101,у м.Снігурівка Миколаївськоїобласті,де міжним тапотерпілим ОСОБА_7 виникла сварка,в ходіякої вінумисно нанісодин удардерев`яноюбитою вобласть нижньоїчастини реберпотерпілому ОСОБА_7 ,від чогоостанній впавна землюта вподальшому втративсвідомість. У вчиненому кається, обіцяє подібного більше не вчиняти.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

З заяв ОСОБА_7 від 16.08.2018 року та 16.02.2019 року на ім`я начальника Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що ОСОБА_7 звернувся з заявою до поліції про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , який 11.08.2018 року близько 03.00 год., біля кафе-бару «НАШ», що розташований по вул. Центральна, у м. Снігурівка Миколаївської області, наніс йому один удар дерев`яною битою в область ребер з лівої сторони;

Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.08.2018 року місцем вчинення кримінального правопорушення є ділянка місцевості, яка розташована в східному напрямку від кафе-бару «НАШ», що розташований по вул. Центральна, у м. Снігурівка Миколаївської області;

Відповідно до висновку експерта № 85 від 09.10.2018 року, під час огляду у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма живота з ушкодженням селезінки, які утворилися в результаті як мінімум одного удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею (кулак, взуті ноги, дерев`яна бита і т.п.);

З висновку експерта № 104-К від 04.01.2019 року вбачається, що на підставі наданих матеріалів винесених на розгляд питань судово-медична експертна комісія прийшла до підсумків: у ОСОБА_7 в медичних документах відображена закрита тупа травма у вигляді розриву селезінки, яка призвела до внутришньо-селезьоночної та внутришньо-черевної кровотечі. Розрив мав так званий двофазний характер - у момент травми був розрив пульпи селезінки, потім, у результаті накоплення крові внутрі селезінки - розрив її капсули і внутришньо-черевна кровотеча. Вказана травма виникла у результаті одноразової дії сили зліва в області ніжних відділов наружної поверхні грудної клітини, або верхніх відділів черева зліва, або на рівні їх межі. Розрив селезінки міг виникнути як від ударної дії на вказану ділянку тіла тупого твердого предмета з обмеженої контактуючої поверхнею (дерев`яна бита, кулак, нога), так і падінні тіла на виступаючий предмет (поверхню). За ступенем тяжкості розрив селезінки відноситься до категорії тяжких:тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (норма п.2.1.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень», які затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995 р., №6);

Відповідно до довідки Снігурівської ЦРД від 16.08.2018 року ОСОБА_7 11.08.2018 року звернувся до ВПП Снігурівської ЦРЛ з діагнозом: забій грудної клітини, закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньо-черевний крововилив;

З копії медичної карти стаціонарного хворого №2782/403 слідує, що ОСОБА_7 знаходився на лікуванні в Снігурівській ЦРЛ починаючи з 11.08.2018 року з діагнозом: закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, в ході якого ОСОБА_7 було видалено селезінку;

З протоколу проведення слідчого експерименту від 16.02.2019 року слідує, що потерпілий ОСОБА_7 добровільно, в присутності понятих показав та розповів обставини, за яких підозрюваний ОСОБА_3 11.08.2018 року завдав йому тілесних ушкоджень;

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2019 року та довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2019 року слідує, що потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка в ніч на 11.08.2018 року спричинила йому тілесні ушкодження ударом дерев`яної бити в область лівого боку;

З протоколу огляду предмету від 19.02.2019 року слідує, що слідчим було оглянуто дерев`яну биту, добровільно видану ОСОБА_8 , яку той забрав під час бійки в м. Снігурівка по вул. Центральній біля кафе-бару «Алегро» в ніч на 11.08.2018 року.

Постановою слідчого від 19.02.2019 року дерев`яну биту загальною довжиною 75 см., з однієї сторони діаметр розміром 5,5 см., а з іншої сторони діаметром 4,5 см., визнано речовим доказом по кримінальному провадженню;

З протоколу проведення слідчого експерименту від 30.05.2019 року слідує, що підозрюваний потерпілий ОСОБА_3 добровільно, в присутності понятих показав на місці та розповів обставини, за яких він 11.08.2018 року завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України - є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є тяжкі наслідки, завдані злочином, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує особу винного, який в силу вимог ст. 89 КК вважається таким, що раніше не судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, характер вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, думку прокурора.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 можливо та доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, та встановленням обмежень, передбачених ст.76 КК України.

По справі потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування збитків завданих злочином, а саме стягнення матеріальної та моральної шкоди (т.1 а.с.22).

Позивач просив стягнути на його користь майнову шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп., та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Потерпілим було подано до суду заяву про підтримання позову в повному обсязі (т.1 а.с.87).

Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов потерпілого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Потерпілий ОСОБА_7 просить стягнути на його користь із обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, яка була завдана внаслідок вчинення злочину. Як встановлено судом, дії ОСОБА_3 по заподіянню тілесних ушкоджень є незаконними, чим було порушено законні права та інтереси потерпілого, а тому вимоги ОСОБА_7 в цій частині є обгрунтованими. Розмір такої шкоди, з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілого, порушенням одного із основних конституційних прав - права на здоров`я, перенесеного ним стресу, матеріального становища обвинуваченого, дотримуючись засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає в розмірі 40000 гривень.

Позов ОСОБА_7 в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 10000 грн., на думку суду, також підлягає частковому задоволенню.

Зі змісту позову та доданих до нього доказів вбачається, що майнову шкоду становлять витрати потерпілого понесенні ним на лікування. На підтвердження даних витрат потерпілим надано копії фіскальних чеків, які підтверджують витрати потерпілого лише на загальну суму 3018 грн. 99 коп. (т.1 а.с. 165-167), а тому суд вважає можливим задовольнити позов потерпілого в цій частині лише на вказану вище суму.

Крім того, по справі був заявлений позов прокурором в інтересах держави в особі Снігурівської центральної районної лікарні про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 коштів, витрачених лікарнею на лікування потерпілого в розмірі 5421 грн. 04 коп.

Наявний в матеріалах справи розрахунок підтверджує витрати на лікування потерпілого в сумі 5421 грн. 04 коп.

Відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов прокурора в інтересах лікувального закладу підлягає задоволенню, як обґрунтований та доведений.

При цьому, з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Снігурівська центральна районна лікарня 01.10.2019 року припинила свою діяльність та її правонаступником є Комунальне некомерційне підприємство "Снігурівська міська лікарня" Снігурівської міської ради, а тому кошти підлягають стягненню саме на користь вказаного підприємства.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази дерев`яну биту - слід знищити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Застосувати ст.75КК України та звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо засуджений протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: дерев`яну биту - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 3018 (три тисячі вісімнадцять) гривень 99 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а всього 43018 (сорок три тисячі вісімнадцять) гривень 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Снігурівська міська лікарня" Снігурівської міської ради (ідентифікаційний код 01998302) 5421 (п`ять тисяч чотириста двадцять одну) гривню 04 коп. в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів.

СУДДЯ: