Постанова

від 02.07.2007 по справі ас-13/77-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-13/77-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" липня 2007 р.  12:25              Справа № АС-13/77-07

вх. № 2039/1-13

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін

позивача - Неділько М.М. (директор)

відповідача - Строєва О.Є. (дов.), Кошиков К.О. (дов.)

по справі за позовом  ЗАТ "Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне товариство", м.Харків   

до  Дергачівської МДПІ Харківської області, м. Дергачі Харківської області  

про визнання нечинним рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ "Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне товариство", просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000031521/0 від 10.01.2007р., № 0000021521/0 від 10.01.2007р., № 0000011521/0 від 10.01.2007р., згідно яких застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Свої вимоги обгрунтовує тим, що в 2001 році ним були сплачені зобов"язання з ПДВ у сумі 2184,44 грн. через банк "Україна", однак на рахунок держбюджету дана сума не надійшла, тому відповідачем дана сума визнана заборгованістю.

Позивач вказує, що всі наступні платежі ним були сплачені своєчасно, але відповідачем проводилось зарахування в рахунок погашення заборгованості, яка існувала лише на думку ДПІ, тому вказує, що несвоєчасної сплати зобов"язань не було, а отже відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач проти позову заперечує, вказує що факти несвоєчасної сплати позивачем своїх зобов"язань з ПДВ встановлені в ході проведення перевірки, штрафні санкції застосовані правомірно. Кошти, що сплачені позивачем через банк "Україна" до держбюджету не надійшли, а отже у позивача існувала заборгованість щодо сплати зобов"язань, яка погашена наступними платежами підприємства.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем складений акт невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати позивачем зобов"язань з податку на додану вартість за період з 02.07.2001р. по 18.12.2006р. В даному акті встановлено, що в перевірений період позивач свої зобов"язання з ПДВ сплачував з порушенням строків, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про податок на додану вартість".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000031521/0 від 10.01.2007р., № 0000021521/0 від 10.01.2007р., № 0000011521/0 від 10.01.2007р., згідно яких застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в загальній сумі 58274,85 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, про що також зазначено в акті перевірки, позивачем в 2001 році через банк "Україна" сплачені зобов"язання з ПДВ, а саме згідно платіжного доручення № 135 від 19.06.2001р. в сумі 1200,00 грн., № 151 від 16.07.2001р. на суму 1140,00 грн.

Вказані суми не були отримані відповідачем, а тому не зараховані ним як сплата. Суми ПДВ, які сплачувались позивачем в подальшому зараховувались відповідачем в сплату попередньої заборгованості, яка виникла за даними відповідача, як вже зазначалось, за рахунок незарахування сплати в сумі 2340,00 грн., а тому весь цей період виникала несвоєчасна сплата зобов"язань.

Відповідно до п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16  Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідальність за порушення строків зарахування податків, зборів до бюджетів всіх рівнів або державних цільових фондів з вини банку, покладається на банк. При цьому платник податків та зборів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів (при наявності необхідної кількості грошових коштів на його рахунку).

П.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 вказаного Закону визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Таким чином, позивачем було виконано свої зобов"язання перед бюджетом по сплаті ПДВ згідно платіжних доручень № 135 від 19.06.2001р. в сумі 1200,00 грн., № 151 від 16.07.2001р. на суму 1140,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем на вказані суми виставлялися податкові вимоги.

Рішенням господарського суду від 14.03.2002р. по справі № А-1617/1-13, яке залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду, вказані податкові вимоги були визнані недійсними.

Рішенням суду встановлено, що на час прийняття податкових вимог, а саме 29.10.01р., 17.12.01р. у позивача не існувало податкового боргу з податку на додану вартість.

Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і є підставою для звільнення від доказування.

Таким чином позиція відповідача стосовно того, що суми, які сплачені через банк "Україна", є непогашеними зобов"язаннями, помилкова.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 3345 від 22.05.2007р., яка проведена на підставі ухвали суду, в обсязі наданих документів, обсяг ПДВ сплачений відповідно до наданих на дослідження платіжних доручень відповідає обсягу податкових зобов'язань з ПДВ задекларованих ВАТ „Харківське обласне монтажне-пусконалагоджувальне товариство" у період з 2001р. по 4 квартал 2005р., однак мали місце випадки сплати у строки які не відповідають вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ.

Як вбачається з розрахунку, що наведений в висновку експертизи, мали місце поодинокі випадки несвоєчасної сплати зобов"язань, а саме за 4 квартал 2003р. при терміні сплати 19.02.2004р. сума 5031,00 грн. сплачена 20.02.04р., за 3 квартал 2004р. при терміні сплати 19.11.04р. сума 2794 сплачена 27.01.05р., за лютий 2005р. при терміні сплати 30.03.05р. сума 3761,00 грн. сплачена 01.04.2005р.

Позивач вказав, що за вказані випадки несвоєчасної сплати зобов"язань, ним самостійно сплачені штрафні санкції.

В інші період з січня 2001р. по грудень 2005р. позивачем своєчасно сплачувались зобов"язання з ПДВ.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовані до позивача штрафні санкції на підставі на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" згідно спірних повідомлень-рішень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що органам ДПС України згідно з підп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надано право застосовувати штрафні санкції у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 того ж Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, зобов'язання щодо сплати штрафу згідно з підп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є податковим зобов'язанням і на них поширюються загальні строки визначення сум податкових зобов'язань платника податків.

Згідно з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 зазначеного Закону податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Штрафні санкції нараховуються на суму погашеного податкового боргу, яким є узгоджена, але не сплачена в установлений строк, сума податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.6.1.7 п.6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110 і зареєстрованої в Мін'юсті України 23.03.2001 року за № 268/5459, із змінами та доповненнями, розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання розраховуються виходячи з фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу.

Таким чином, якщо відповідач вважав, що мале місце порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов"язань,то він мав прийняти податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідної штрафної санкції за певний термін недоплати одразу після фактичної сплати кожної суми податкового боргу.

В зв*язку з цим, на суми, які були сплачені позивачем в період з 02.03.01р. по 19.11.03р., відповідач зобов*язаний був винести податкові повідомлення-рішення  про донарахування штрафних санкцій у відсотках за відповідний термін недоплати одразу після фактичної їх сплати. Однак відповідачем за зазначений період штрафні санкції донараховані лише 10.01.2007р., тобто з порушенням строків, встановлених п.п.15.1.1 п.15 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000031521/0 від 10.01.2007р., № 0000021521/0 від 10.01.2007р., № 0000011521/0 від 10.01.2007р.

Стягнути з держбюджету на користь ЗАТ "Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне товариство" (61001 м.Харків, пров.Микитинський, 22-а, код 05410665) держмито в сумі 3,40 грн., витрати по проведенню експертизи в сумі 1198,45 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 06.07.2007р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.