Рішення

від 15.12.2021 по справі 320/7297/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року м. Київ № 320/7297/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код: 38537963, адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8) з позовом до Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" (код: 05489342, адреса: 07454, Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, Кільцева дорога, буд. 1) в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення роботи Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія", а саме: будівлі котельні, яка використовується, як виробничо-складські приміщення за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Броварської сотні, 14, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 22.03.2021 №136.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що за результатами планової перевірки дотримання відповідачем на об`єкті, як суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, позивачем було виявлено порушення, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Ухвалою суду від 23.06.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою відповідачеві пропонувалось протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

17.08.2021 судом отримано відзив на позовну заяву у якому відповідач, заперечуючи проти позову, вказує зокрема на те, що акт перевірки, складений за результатами здійсненої позивачем перевірки об`єкта відповідача та на підставі висновків якого позивач обґрунтовує своє звернення до суду, є не відповідають дійсності та матеріалам позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженими особами позивача на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 Про затвердження плану перевірок (зі змінами від 30.11.2020 № 639), наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 10.02.2021 № 139 Про проведення планових перевірок , було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного підприємства Броварська сільгоспхімія , за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, 14.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.03.2021 №136, відповідно до змісту якого перевіркою відповідного об`єкта Приватного підприємства Броварська сільгоспхімія щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було виявлено 18 порушень, а саме: 1) пункт 22 розділу II, пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі та приміщення підприємства не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до дод. А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; 2) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей; 3) пункт 1.5 глави 1 розділу V ППБУ - сигнали від приймально-контрольних приладів систем протипожежної автоматики не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження; 4) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не заключено договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації; 5) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між виробничим приміщенням виготовлення кріплень (дюбелів) в будівлі (котельні) та складом пластикових гранул та готової пластикової продукції не виконано згідно вимог ДБН В. 1.1-7-2002; 6) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - приміщення електрощитової в виробничому приміщенні виготовлення кріплень (дюбелів) не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними дверима; 7) пункт 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ - у виробничих приміщеннях по виготовленню пластикових кріплень (дюбелів) допускається улаштування та використання тимчасових металевих печей; 8) пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - у побутових приміщеннях цеху по виготовленню пластикових кріплень (дюбелів) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж; 9) пункт 22 розділу II глави 2.2 розділу V ППБУ - не виконано ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу 3 розстановкою пожежних кранів, з розрахунку зрошення кожної точки приміщень; 10) підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; 11) підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не забезпечено контроль працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно 3 вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта; 12) пункту 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між виробничо-складськими приміщеннями різного призначення не виконано згідно вимог ДБН В. 1.1- 7-2002; 13) стаття 57 Кодексу цивільного захисту України - початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання (орендарем) об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; 14) пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - будівлі та приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння згідно норм належності; 15) пункт 2.37 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, не обладнано пристроями для само зачинення та ущільненнями в притулах; 16) пункт 3 додатку Постанови КМУ від 19.08.2002 №1200, пункт 4.10.1, пункт 4.3.5 Правил техногенної безпеки - працюючий персонал не забезпечено відповідними промисловими засобами захисту органів дихання. При забезпечені персоналу засобами захисту органів дихання звернути увагу на наявність сертифікату відповідності на весь строк придатності ЗІЗ; 17) п. 2, п. 9 Наказу МНС № 98 від 23.02.2006 Про затвердження методики ідентифікації ПНО - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту; 18) глава 5 розділу IV ПТБ - захисну споруди цивільної оборони (цивільного захисту) (далі - захисні споруди) не приведено у готовність до укриття працюючого персоналу в будь-який час.

За змістом викладеного у позовній заяві та власне згідно рапорту, складеного начальником т.в.о начальника Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковником служби цивільного захисту начальнику Головного управління ДСНС України у Київській області В. Слободянику, у якості обґрунтованих підстав для звернення до суду з метою застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія", а саме: будівлі котельні, яка використовується, як виробничо-складські приміщення за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Броварської сотні, 14, зазначено наступний опис можливих негативних наслідків виявлених під час перевірки об`єкта відповідача порушень: 1) відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю та життю людей; 2) при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації і затору людського потоку, збільшення часу евакуації, що свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу і та/або здоров`ю людей; 3) не виведення сигналу автоматичної пожежної сигналізації на пуль цілодобового спостереження призводить до пізнього виявлення пожежі та сповіщення про пожежу та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 4) у випадку невчасного обслуговування або не обслуговування СПЗ може призвести до невчасного сповіщення про пожежу та попередження про пожежу, пізнього виявлення та створює життю та/або здоров`ю людей; 5) дане порушення призводить до невчасного гасіння, перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 6) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 7) при використані металевих печей опалення безпосередньо у виробничих та складських приміщеннях, призведе до загоряння з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі; 8) при використані тимчасових електромереж та їх не відповідність, призведе до аварійної роботи електромережі внаслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками унаслідок виникнення пожежі; 9) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того, щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 10) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того, щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 11) дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При несправності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того, щоб системи знаходились в справному стані і могли використовуватися за призначенням. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 12) відсутність протипожежних перегородок, дверей (люків) 3 нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 13) неможливість встановлення відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей; 14) відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, її руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 15) При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 16) неможливість захисту працюючого персоналу відповідними промисловими засобами захисту органів дихання та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; 17) неможливість урахування чинників небезпеки, відповідно до Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам ; 18) неможливість використання захисної споруди у разі надзвичайних ситуацій створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За доводами позивача, та як вбачається зі вказаного вище переліку, зазначено, які саме порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Зокрема, викладене у сукупності за доводами позивача свідчить про обґрунтованість його звернення до суду у відповідності до положень Кодексу цивільного захисту України у зв`язку з необхідністю застосування заявлених заходів реагування шляхом заборони експлуатації об`єкта відповідача до повного усунення виявлених порушень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Так, як було зазначено вище, за результатами проведеної позивачем планової перевірки на об`єкті відповідача, було виявлено 18 порушень вимог профільного законодавства, більшість з яких створюють загрозу здоров`ю та/або життю людей.

Суд звертає увагу, що згідно акту від 22.03.2021 №136, складеного за результатами такої перевірки, будь-яких зауважень чи заперечень щодо проведеного заходу уповноваженими особами відповідача - директором та заступником директора висловлено не було, про що свідчить відсутні записів у відповідному розділі акту.

Таким чином, вказане є свідченням того, що станом на час проведення перевірки та власне складання акту, за її результатами, у відповідача були відсутні заперечення щодо виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача.

Разом з тим, у відзив на позов відповідачем висловлено зауваження, що директор підприємства Романов О.П. не приймав участі у проведенні заходу державного нагляду на об`єкті, а його заступник - Сизоненко М.Д., не уповноважувався у проведенні такого заходу, а відтак складений позивачем за результатами перевірки акт не має юридичної сили.

Крім цього, відповідачем наголошено на тому, що у згаданому акті немає графи для зауважень і що у проханні директора скористатися правовою допомогою останньому було відмовлено.

Суд зазначає, що сторінка 17 акту від 22.03.2021 №136 містить графу Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки , а відтак спростовуються вищезазначені заперечення відповідача про відсутність такої.

При цьому, даний акт перевірки отриманий директором відповідача під розписку 22.03.2021 без внесення жодних записів у згадану вище графу щодо наявності пояснень, зауважень або заперечень. Підписання акту директором відповідача останнім не заперечується.

В свою чергу, як вбачається із відзиву, відповідачем також не заперечується, що гр. ОСОБА_1 є працівником відповідача, однак заперечується найменування його посади, зазначеної в акті - заступник директора.

Однак суд зауважує, що на підтвердження своїх доводів щодо відсутності в штатному розкладі відповідача такої посади, останнім не надано будь-яких документів, у т.ч. відповідного штатного розкладу.

Відтак, на думку суду, наведені відповідачем заперечення щодо дефектності акту перевірки від 22.03.2021 №136 є необґрунтованими.

Натомість, не спростовуючи факт виявлення позивачем відповідних порушень на об`єкті відповідача, останнім надаються докази щодо усунення порушень, визначених в акті під №9-11.

Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Щодо необхідності застосування принципу співмірності, при застосуванні такого виключного заходу реагування як заявлений позивачем в межах даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Так, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

При цьому, згідно частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підтвердженням факту усунення виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача може слугувати позапланова перевірка цих об`єктів уповноваженим на те органом.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які зокрема станом на час звернення позивача до суду мали місце та згідно акта перевірки - не заперечувались відповідачем, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Разом з цим, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19, а саме що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Також, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції у вищезазначеній постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтверджувати факт усунення всіх виявлених порушень на об`єкті відповідача.

У той же час, оскільки саме посадові особи позивача володіють спеціальними знаннями у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, та саме до компетенційних повноважень позивача віднесена функція контролю (нагляду) за останніми, суд зважає на змістовне обґрунтування заявлених позовних вимог, у тому числі щодо висновків про те, що виявлені порушення на об`єкті відповідача створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Як зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у вищезгаданій постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19 - повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі котельні Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" (код: 05489342, адреса: 07454, Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, Кільцева дорога, буд. 1), яка використовується, як виробничо-складські приміщення за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Броварської сотні, 14, шляхом зобов`язання Приватного підприємства "Броварська сільгоспхімія" (код: 05489342), повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 22.03.2021 №136, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.12.2021.

Суддя Панченко Н.Д.