Ухвала

від 01.12.2021 по справі 540/3138/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3138/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Ярової С.В., представника відповідача Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просять:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо невизнання безнадійним податкового боргу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 229025,18 грн. та не проведення його списання;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі провести списання податкового боргу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 229025,18 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі скасувати обтяження у виді податкової застави, накладеного на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 02.01.2018р. за №11280-17.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2 , мав податковий борг з орендної плати, який виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення - рішення №782-13 від 04.11.2016 за податковий період 2016 року в розмірі 356815,28 гривень . 02 січня 2018 року Головним управлінням державної фіскальної служби у Херсонській області винесено податкову вимогу за №11280-17 та рішення про опис майна у податкову заставу №11280-17, в вимозі вказано, що станом на 01.01.2018 сума податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб платника податків ОСОБА_3 становила 353 645,22грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 27.06.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономіній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій, у зв`язку зі смертю платника податків ОСОБА_3 , просив скасувати обтяження у виді податкової застави, накладеного на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 02.01.2018 № 11280-17 на житловий будинок АДРЕСА_1 , належний на праві власності померлому ОСОБА_3 , але отримав відмову. Також було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.03.2021 про визнання податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 353 994,46 грн., що рахується за померлим ОСОБА_3 , безнадійною заборгованістю у зв`язку зі спливом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу (строків давності). Податковий борг платника податків померлого ОСОБА_3 у розмірі 353994,46 грн., який рахувався станом на 02.01.2018 та на 27.07.2019, самостійно зменшено відповідачем шляхом уточнення податкових зобов`язань станом на 12.04.2021 на суму 229 025,18 грн.

Позивачі вважають незаконною відмову відповідача у визнанні заборгованості безнадійної та її списанні, оскільки податковий борг за зобов`язаннями по орендній платі з фізичних осіб виник станом на 14.11.2016, на час розірвання договору оренди земельної ділянки згідно угоди №357-14/12, ОСОБА_3 та його спадкоємці добровільно не сплатили самостійно визначені податкові зобов`язання, а самим податковим органом протягом 1095 днів не вживались заходи щодо примусового стягнення зазначеного податкового боргу.

Ухвалою від 12.07.2021 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову за його необґрунтованістю. Боржнику ОСОБА_3 02.01.2018 за № 11280-17 було сформовано і направлено поштою з повідомленням про вручення на податкову адресу податкову вимогу та 02.01.2018 № 11280-17 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Враховуючи той факт, що по інтегрованій картці платника податків ОСОБА_3 рахується податковий борг, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна в податкову заставу від 22.01.2019 № 70. 05.02.2019 зареєстровано в право обтяження на майно боржника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після отримання від ОСОБА_1 копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_3 , Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі направлена "Кредиторська вимога" від 04.07.2019 №11359/10/21-22-17-02-18 до Новокаховської Державної нотаріальної контори Херсонської області з проханням, відповідно до ст. 1282 Цивільного Кодексу, залучити її до спадкової справи по ОСОБА_1 та надати відомості про вступ фізичної особи або юридичної особи у права спадкоємця. Листом від 28.08.2019 №01-13/496 приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І. повідомлено, що нею 10 червня 2019 року заведено спадкову справу за заявою дружини померлого, ОСОБА_2 , яка згідно довідки Дніпрянського старостинського округу Новокаховської міської Ради № 380/01-06 від 21.05.2019 фактично прийняла спадщину після ОСОБА_3 . Погашення податкового боргу фізичної особи - підприємця здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину. При цьому податковий борг погашається спадкоємцями виключно в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Зазначений позивачами податковий борг не є безнадійним, не підлягає списанню у зв`язку з тим, що після закінчення строку прийняття спадщини позивачами грошові зобов`язання ОСОБА_3 стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

В судовому засіданні 01.12.2021 за участю представників сторін, суд встановив, що 13 квітня 2017 року ОСОБА_3 вручено копію податкового повідомлення - рішення №782-13 від 04.11.2016 за зобов`язанням з орендної плати з фізичних осіб, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання за орендною платою з фізичних осіб за податковий період 2016 року в розмірі 356815,28 гривень за договором оренди земельної ділянки з встановленим строком сплати податкового зобов`язання протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_3 оскаржив його до суду, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі № 821/640/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 , рішення набрало законної сили.

02 січня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області винесено податкову вимогу за №11280-17 та рішення про опис майна у податкову заставу №11280-17, в вимозі вказано, що станом на 01.01.2018 сума податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб платника податків ОСОБА_3 становила 353645 грн. 22 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

27.06.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономіній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій, у зв`язку зі смертю платника податків ОСОБА_3 , просив скасувати обтяження у виді податкової застави, накладеного на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 02.01.2018 № 11280-17 на житловий будинок АДРЕСА_1 , належний на праві власності померлому ОСОБА_3 . Але отримав відмову листом відповідача від 27.07.2019 . 27.08.2019 приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І. повідомлено ОСОБА_2 про отримання претензії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі стосовно наявності податкової застави за померлим ОСОБА_3 .

Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавались.

11.03.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з заявою про визнання податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 353 994,46 грн., що рахується за померлим ОСОБА_3 , безнадійною заборгованістю у зв`язку зі спливом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу (строків давності). За результатом розгляду заяви, листом від 14.03.2021 відповідачем відмовлено в задоволені вимог з підстав того, що станом на 12.04.2021 за даними з інтегрованої картки по платнику податків ОСОБА_3 обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 229025,18 грн. (податковий борг платника податків померлого ОСОБА_3 самостійно зменшено відповідачем шляхом уточнення податкових зобов`язань станом на 12.04.2021 на суму 229 025,18 грн.)

Позивачі вважаючи неправомірною відмову у списанні суми 229 025,18 грн. безнадійного податкового боргу, оскільки ОСОБА_3 та його спадкоємці добровільно не сплатили самостійно визначені податкові зобов`язання, а самим податковим органом протягом 1095 днів не вживались заходи щодо примусового стягнення зазначеного податкового боргу, звернулись до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий обов`язок платника податків припиняється у випадку, зокрема, смерті фізичної особи (п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) . Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.2 ст. 101 ПКУ встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі податковий борг фізичної особи, яка померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Ст. 99 ПКУ передбачено, що виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред`являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов`язання померлої фізичної особи припиняються.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначений статтею 1281 Цивільного кодексу України (у чинній редакції), відповідно до якої спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. З вказаної правової норми видно, що пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця пов`язується з прийняттям спадщини та одержанням спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Так, за змістом статей 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (якою як загальним правилом для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Той спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. При цьому статтею 1220 Цивільного кодексу України установлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно ж до статей 1296 - 1298 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

В даному спорі ОСОБА_2 є спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_3 , про це свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.07.2021 приватного нотаріуса Іваніщенко С.І., в якій зокрема, вказано, що ОСОБА_2 , дружина померлого, фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 була з ним зареєстрована у спадковому будинку. Інших спадкоємцем немає.

Для здійснення своєї діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду , якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи та законні інтереси.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

Вирішуючи питання наявності порушеного права ОСОБА_2 , суд установив, що позивачка не зверталась до відповідача з вимогою про списання податкового боргу ОСОБА_3 в сумі 22925 грн. 18 коп. Доказів протилежного до суду не надано.

До моменту звернення ОСОБА_2 , як спадкоємця померлого платника податків ОСОБА_3 , до Головного Управління ДПС у Херсонській області. АР Крим та м. Севастополь з конкретною вимогою про визнання податкового боргу безнадійним та його списання, у відповідача не виникає обов`язку щодо вчинення дій.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Отже, позивачка-2, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, має довести небезпідставність такого звернення, тобто наявність факту порушення бездіяльністю відповідача її прав, свобод та інтересів, за захистом якого вона звернулась до суду. Зокрема, адміністративному суду надано повноваження визнавати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та з метою захисту порушених прав та інтересів позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачка не додала до позовної заяви доказів того, що між нею та відповідачем виник спір, а саме - докази того, що позивачка зверталась до відповідача за вирішенням питання визнання боргу безнадійним та його списання, та докази того, що відповідач відмовив в задоволенні такого прохання або залишив його без розгляду. Звернення іншої особи, її сина ОСОБА_1 з такою вимогою до відповідача, не спростовує висновків суду, оскільки ОСОБА_4 не є законним представником ОСОБА_2 та не є представником за довіреністю.

Суд має повноваження розглядати та вирішувати справу (має юрисдикцію), якщо має місце юридичний спір. Відповідно, відсутність юридичного спору свідчить про те, що суд не має повноважень вирішувати справу.

Суддя закриває провадження у справі в частині вимог ОСОБА_2 , оскільки між нею да відповідачем відсутній публічно-правовий спір. Одночасно суд в порядку роз`яснення повідомляє ОСОБА_2 про те, що вона має право звернутись до відповідача з вимогами, які є аналогічними тим, що викладені в позові, та після отримання негативної відповіді або після спливу строку для розгляду її звернення у випадку неотримання відповіді, вона має право звернутись до суду з позовом.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України,суд

ухвалив :

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо невизнання безнадійним податкового боргу ОСОБА_3 на суму 229025,18 грн. та не проведення його списання; та зобов`язання провести списання податкового боргу ОСОБА_3 на суму 229025,18 грн.; зобов`язання скасувати обтяження у виді податкової застави, накладеного на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 02.01.2018р. за №11280-17.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 14.12.2021.

Суддя В.В. Хом`якова