Ухвала

від 16.12.2021 по справі 600/6855/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені позову

16 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/6855/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка до Головного управління ДПС у Чернівецький області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка (далі - позивач) просить:

- визнати протиправними та скасувати Податкову вимогу від 28.10.2021 №0020882-1307-2403 та рішення про опис майна в податкову заставу від 05.11.2021 №25.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито по ній спрощене позовне провадження.

14.12.2021 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову, а саме до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/6855/21-а:

- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.11.2021№25 про опис майна Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка у податкову заставу;

- зупинити дію податкової вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 28.10.2021 №0020882-1307-2403;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області вчиняти дії з виконання рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.11.2021 №25 про опис майна Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка у податкову заставу та податкової вимоги від 28.10.2021 №0020882-1307-2403.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача. Зокрема, у випадку задоволення позовних вимог судом, до моменту набрання рішенням по справі законної сили, існує велика вірогідність настання негативних наслідків для аеропорту у формі: 1) або стягнення коштів в розмірі 167043, 93 гривень з банківських рахунків або за рахунок майна; 2) або адміністративного арешту активів у випадку не допуску податкового керуючого до складання акту опису майна. При цьому, представник позивача вважає, що шкода, яка може бути завдана аеропорту значною мірою перевищує інтереси контролюючого органу, адже у випадку підтвердження судом правомірності податкової вимоги, для відновлення інтересів Держави відповідачу не треба буде докладати значних зусиль та втрат, натомість повернення погашеного спірного боргу, в подальшому призведе до значних втрат зі сторони підприємства, а ініціювання платником податків процедури стягнення шкоди, завданої протиправними рішеннями / діями посадових осіб контролюючого органу може призвести до втрат бюджету.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, згідно частин 1,2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права.

На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року, №3-рн/2003 «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)» зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).

Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23.01.2014 року, №19336/04 «Справа « East/West Alliance Limited» проти України»» вказав на те, що межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (див., серед інших джерел, вищезазначене рішення у справі "Аксой проти Туреччини", п. 95, та рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (пункт 227).

Окрім цього, в рішенні від 18.02.2010, № 54131/08 «Справа «Байсаков та інші проти України»» Європейський суд зазначив, " ... що процедура такого судового контролю становить, у принципі, ефективний засіб юридичного захисту у значенні статті 13 Конвенції стосовно скарг, пов`язаних з рішеннями про вислання та екстрадицію, але за умови існування можливості ефективної перевірки судами законності - з матеріально-правового та процесуального погляду - дискреційних дій органу виконавчої влади і можливості скасування ними такого рішення в разі необхідності (див. ухвалу у справі "Сливенко проти Латвії" [ВП], N 48321/99, п. 99, ЄСПЛ 2002-II).

Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що існування інституту забезпечення позову, обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке на думку останньої є порушеним.

Водночас використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади.

У цій справі заявник стверджує, що податкова вимога від 28.10.2021 №0020882-1307-2403 та рішення про опис майна в податкову заставу від 05.11.2021 №25 носять очевидні ознаки протиправності, а отже суд має зупинити їх дію та заборонити відповідачу вчиняти дії з їх виконання.

Разом з цим, на цій стадії судового процесу суд не може оцінювати оскаржувані вимогу та рішення та вважати їх такими, що містять очевидні ознаки протиправності, оскільки в іншому випадку втрачається сенс розгляду самої справи по суті, під час якого податковій вимозі від 28.10.2021 №0020882-1307-2403 та рішенню про опис майна в податкову заставу від 05.11.2021 №25 буде надана оцінка на предмет його правомірності.

При цьому варто зазначити, що у разі задоволення позову позивача, поновити порушене на його думку право, не буде проблематичним, а тому підстав для забезпечення цього позову не має.

Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та відсутність належних доказів в обґрунтування своєї заяву, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам заявника, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для забезпечення позову.

Відтак, суд вважає, що заява представника позивача. про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись статтями 150,151,154,243,248,256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка про забезпечення позову - відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов