Постанова

від 14.12.2021 по справі 540/3503/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3503/21 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

при секретарі Цехмейстренко Ю.В..,

за участі представника апелянта Козлова А.О.,

представника позивача Гончар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тендра-Рід" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.05.2020 року №0147895104 на загальну суму 714 862,00 грн.

В обґрунтування позову зазначалось, що відповідач при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення врахував помилкові ставки орендної плати з юридичних осіб, які були визначені в рішеннях Геройської сільської ради Голопристанського району №123 від 23.06.2017 року, №161 від 21.02.2018 року та №167 від 26.06.2018 року. Позивач, з посиланням на приписи пп.12.3.4 п.12.3 та п.12.5 ст.12 ПК України, стверджує, що рішення сільської ради не були офіційно оприлюднені, а тому застосуванню підлягає мінімальна ставка орендної плати за землю в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки землі та від нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по області. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Херсоні позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідно рішення Геройської сільської ради про встановлення місцевих податків та зборів, позивач за 2018-2019 роки повинен був сплатити 571889,60 грн., тому податкове повідомлення-рішення є законним та скасуванню не підлягає. Також, апелянт звертає увагу на пропуск позивачем 6-ти місячного строку звернення до суду з цим позовом. При цьому, апелянт звертає увагу суду, що суд першої інстанції не погоджуючись зі ставками орендної плати, встановленими рішеннями Геройської сільської ради, самостійно обраховуючи орендну плату позивача, всупереч правовій позиції Верховного Суду, скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення повність, а не в частині невірного нарахування.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, тому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, 20.02.2020 року Головне управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі здійснило документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Тендра-Рід з питань повноти обчислення податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Геройської сільської ради Голопристанського району за період з 01.01.2018р. по 31.12.2019р. за результатами якої складено акт перевірки №003784/21-22-51-04/32629608 від 27.02.2020 р.

При проведенні перевірки виявлено порушення пп.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, товариством занижено орендну плату за земельну ділянку державної або комунальної власності, що підлягає сплаті до бюджету на суму 571889,60 грн., за 2018 рік 338747,92 грн., 2019 рік 233141,68 грн.

На підставі висновків акту перевірки №003784/21-22-51-04/32629608 від 27.02.2020 р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0147895104 від 05.05.2020 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 714862 грн.

Позивач не погодився зі спірним податковим повідомлення-рішенням, оскільки податковий орган розрахував суму орендної плати на підставі рішень Геройської сільської ради, які офіційно не оприлюднені; нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась; ставки орендної плати встановлені рішеннями сільської ради втричі перевищують максимальний розмір орендної плати встановлений ПК України.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Також, приймаючи рішення, суд встановив арифметичні помилки в податковому повідомленні-рішенні форми Р №0147895104 від 05.05.2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 714862 грн., оскільки загальна сума орендної плати за 2018-2019 роки повинна становити 286154,49 грн., однак судом першої інстанції зазначено про не можливість підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, яке визнається протиправним та скасовується, інше податкове повідомлення-рішення, яке б відповідало закону, або давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, а тому дійшов висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовною заявою та наводить судову практику з цього питання, викладену в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 р. у справі №500/2486/19, однак колегія суддів не приймає такі доводи апелянта, з огляду на наступне.

Судова колегія зазначає, що в цій постанові Верховний Суд дійсно відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював наступний правовий висновок про те, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у згаданій постанові визнав, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була непередбачуваною.

У зв`язку з цим, Верховним Судом наголошено, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що частинами першою, другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судова колегія вважає за необхідне наголосити, що предметом позову у межах даної справи є оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 р. №0147895104, а відтак спірні правовідносини існували до ухвалення Верховним Судом постанови від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, яка оприлюднена 10 грудня 2020 року.

Отже, аналізуючи обставини цієї справи, а також послідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя і насамперед для забезпечення права на справедливий суд, що є елементом принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, що призвела тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, за висновком суду, є поважною причиною для поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду вказана Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 640/25944/19.

Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку позивач не пропустив строк звернення до суду, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, однак з помилкових підстав, т.я. процедура адміністративного оскарження ППР позивачем не здійснювалась.

Щодо правомірності та законності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 р. №0147895104 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПКУ).

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов`язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає (п.12.5 ст.12 ПКУ).

В матеріалах справи міститься рішення Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області 15 сесії 7 скликання Про місцеві податки та збори на території Геройської сільської ради на 2018 рік №123 від 23.06.2017 року, в якому визначено ставку земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області. Орендна плата становить від 3% до 12% нормативної грошової оцінки.

Таким чином з 01.01.2018 року на території Геройської сільської ради встановлено орендну плату в розмірі від 3% до 12% нормативної грошової оцінки, але розмір орендної плати не може бути меншим за розмір земельного податку, тобто 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

В подальшому, рішенням Геройської сільської ради 22 сесії 7 скликання Про внесення змін до рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання від 23.06.2017 року №123 Про місцеві податки та збори на території Геройської сільської ради на 2018 рік внесено зміни, зокрема щодо розміру земельного податку в розмірі 4,2% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

Апелянт же зазначає, що цим рішенням внесено зміни до ставок оренди землі на 2018 рік від 4,2% до 12%.

Однак, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що рішення сільських рад про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Тобто, рішення Геройської сільської ради 22 сесії 7 скликання Про внесення змін до рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання від 23.06.2017 року №123 Про місцеві податки та збори на території Геройської сільської ради на 2018 рік не підлягає застосуванню в 2018 році, оскільки воно прийняте в лютому 2018 року, а тому для встановлення ставок орендної плати за землю слід застосовувати рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання від 23.06.2017 року №123 Про місцеві податки та збори на території Геройської сільської ради на 2018 рік .

Таким чином, розмір орендної плати за землю з 01.01.2018 року повинен становити 3% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

Як вірно встановив суд першої інстанції, грошова оцінка площі ріллі по Херсонській області в 2018 році становить 24370,45 грн. за 1 га.

Також, колегія суддів погоджується з доводами суду про те, що необґрунтованою є посилання позивача на п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПКУ, як на підставу для сплати орендної плати в мінімальному розмірі 0,3 % нормативної грошової оцінки площі ріллі по області, оскільки сільська рада в установлений термін прийняла рішення щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів рішення №123 від 23.06.2017 року, яке і є діючим на період 2018 року.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано вирахував, що орендна плата товариства за 2018 рік становить 260276,41 грн. (356*24370,45)*3%).

Разом з тим, згідно з рішенням Геройської сільської ради 24 сесії 7 скликання Про встановлення місцевих податків і зборів на території Геройської сільської ради на 2019 рік №167 від 26.06.2018 року встановлено ставку орендної плати від 3% до 12% нормативної грошової оцінки землі, а ставку земельного податку для сільськогосподарських угідь нормативну грошову оцінку яких проведено встановлено на рівні 0,3% від їх нормативної грошової оцінки.

Сторонами не заперечується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з загальнонаціональною (всеукраїнською) нормативною оцінкою земель сільськогосподарського призначення, технічну документацію якої затверджено наказом Мінагрополітики України №552 від 16.11.2018 року становить:

- для земельної ділянки площею 216,9125 га, кадастровий номер ділянки 6522381500:03:002:0001 - 5256028,48 грн.;

- для земельної ділянки площею 139,0773 га, кадастровий номер ділянки 6522381500:03:002:0002 - 3369995,96 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що застосування цієї ставки орендної плати, яка встановлена даним рішенням не можна вважати обгрунтованим та законним, оскільки вона втричі більша ніж максимальна ставка встановлена в пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ, яка передбачає що розмір орендної плати не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено… для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Розмір орендної плати за земельні ділянки орендовані позивачем в 2019 році повинен становити розмір земельного податку для земель сільськогосподарського призначення, нормативну грошову оцінку яких проведено, тобто, орендна плата повинна становити 0,3% від нормативної грошової оцінки землі (розмір земельного податку для сільськогосподарських угідь нормативну грошову оцінку яких проведено).

Відповідно до положень силу ст.271 ПКУ базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу. Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003р. №1378-ІУ "Про оцінку земель". Згідно з ч. 5 ст. 5 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПКУ, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Законом "Про оцінку земель" передбачено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно доЗакону України Про землеустрій . За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, складається технічна документація, яка затверджується районними радами. (ст.15,18 Закону "Про оцінку земель")

Частиною 2ст. 20 Закону "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За правилами ст. 23 Закону №1378-IVтехнічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи знаходяться витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №19-21-0.26-193/0/200-20 від 14.01.2020 року (для земельної ділянки площею 139,0773 га, кадастровий номер ділянки 6522381500:03:002:0002) та №31-21-0.26-471/0/200-20 від 23.01.2020 року (для земельної ділянки площею 216,9125 га, кадастровий номер ділянки 6522381500:03:002:0001).

З урахуванням викладеного орендна плата позивача за 2019 рік становить 25878,08 грн. із розрахунку 15768,09 грн. (5256028,48 грн.*0,3%) + 10109,99 грн. (3369995,96 грн. *0,3%).

За змістом статті 10 та статті 265 ПКУ плата за землю є складовою податку на майно, який є місцевим податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата) - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ізст. 21 Закону України Про оренду землі`орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Аналогічні положення містить пункт 288.1 статті 288 ПКУ, а саме, що розмір та умови внесення орендної плати, встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки . Відповідно до пункту 288.2 та пункту 288.3 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки та об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Разом з тим, як визначено пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Незважаючи на те, що, відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, втім, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

З огляду на вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно того, що загальна сума орендної плати за 2018-2019 роки повинна становити 286154,49 грн., однак податковим повідомленням рішенням форми Р №0147895104 від 05.05.2020 року, позивачу було безпідставно збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 571889,60 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 142972,40 грн. є правильними , та такими, що підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновоком суду першої інстанції про необхідність скасувати повністю оскаржуваного ППР з підстав не можливості підміняти державний орган, рішення якого оскаржується з огляду на наступне.

Принцип всебічності з`ясування обставин вимагає від суду надати правову оцінку кожному доводу, а у випадку неприйняття - навести відповідні аргументи. Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Вирішуючи спір, суду необхідно визначити суму податкових зобов`язань по кожному факту порушень податкового законодавства, зазначену в акті перевірки, як підстави для визначення податкового зобов`язання, а також суми штрафних санкцій, застосованих за таке порушення податкового законодавства платником податку.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Аналогічна позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, так зорема від 3 вересня 2019 року по справі №806/2049/18, від 26 грудня 2018 року по справі №2а/0370/3780/11, від 23 жовтня 2018 року по справі №808/3458/16.

В даному випадку, суд першої інстанції, встановивши протиправність оскаржуванного рішення, самостійно обраховув орендну плату позивачеві, однак дійшов помилкового висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі, а не у відповідній його частині.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що позивач декларуючи свої податкові зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку площею 356,0 га, яка розташована на території Геройської сільської ради, 2018-2019 у розмірі 25639,05 грн (щорічно), занизив розмір податкових зобов`язань за період з 01.01.2018-31.12.2019 рр., порушивши вимоги пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, з огляду на викладені у цій постанові висновки, розмір податкових зобов`язань позивача по орендній платі з 01.01.2018 по 31.12.2019 р. становить 286154,49 грн., з яких за 2018 рік - 260276,41 грн., за 2019 рік - 25878,08 грн., тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині суми, яка перевищує розмір податкового зобов`язання позивача.

У зв?язку зі зменшенням суми основного зобов?язання, зменшенню підлягає і суми штрафних санкцій, нарахованих на суму основного грошового податкового зобов`язання.

Як вбачається з розрахунку податкового зобов`язання та штрафних санкцій (а.с.23) податковим органом застосовано до ТОВ "Тендра-Рід" штрафні санкції з розрахунку 25% від суми основного грошового зобов`язання, що в загальному розмірі складає 71538,62 грн., з яких 65069,10 грн. штрафні санкції за 2018 рік та 6469,52 грн. штрафні санкції за 2019 рік.

Отже, з огляду на встановлені у цій справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішенням форми Р №0147895104 від 05.05.2020 року підлягає скасуванню в частині протиправно нарахованої суми грошового зобов`язання у загальному розмірі 357168,89 грн., з яких сума за податковим зобов`язанням 285735,11 грн. та штрафні санкції 71433,78 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, у зв?язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, судом апеляційної інстанції рішення суду змінено щодо суми грошового зобов`язання з орендної плати, тому колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат, стягнувши на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 6001,38 грн.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тендра-Рід" задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.05.2020 року №0147895104 в частині нарахування грошового зобов`язання з орендної плати у розмірі 357168,89 грн., з якого 285735,11 грн. за основним податковим зобов`язанням та 71433,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - визнати протиправним та скасувати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тендра-Рід" відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495). на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тендра-Рід" (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Гагаріна, буд.25, кв.5, ЄДРПОУ 32629608) сплачений судовий збір за подання позову в сумі 5357,53 грн. (п`ять тисяч триста п`ятдесят сім гривень 53 коп).

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 15.12.2021 року

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець