Постанова

від 16.12.2021 по справі 640/22967/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22967/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Ковтун К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІЯ" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІЯ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІОНІЯ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 10.06.2020 за №0598270411 і №0598250411; зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків ТОВ "ІОНІЯ" облікові показники (операції) щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість (код платежу 1410100) в розмірі 24 201,93 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 13.05.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка з питань дотримання ТОВ "ІОНІЯ" вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.

Результати перевірки оформлені Актом від 13.05.2020 №16897/26-15-04-11-13 в якому зафіксовано порушення ТОВ "ІОНІЯ " граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 і 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України, а саме порушено граничні строки сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ:

- згідно податкового повідомлення-рішення від 05.01.2018 №61402 (форми Р ) у сумі 1,80 грн. на 288 днів (тобто, по строку сплати 25.01.2018 фактично було сплачено 09.11.2018);

- згідно податкового повідомлення-рішення від 05.01.2018 №61402 (форми Р ) у сумі 6 094,10 грн. на 308 днів (тобто, по строку сплати 25.01.2018 фактично було сплачено 29.11.2018);

-згідно податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 №341901206 (форми Н ) у сумі 349,95 грн. на 640 днів (тобто, по строку сплати 25.06.2018 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 №341901206 (форми Н ) у сумі 69,20 грн. на 640 днів (тобто, по строку сплати 25.06.2018 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкового повідомлення-рішення від 30.10.2018 №752251213 (форми Ш ) у сумі 1,80 грн. на 397 днів (тобто, по строку сплати 23.02.2019 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 №110951206 (форми Н ) у сумі 148,75 грн. на 390 днів (тобто, по строку сплати 02.03.2019 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9026104104 від 20.02.2018 у сумі 18 392,25 грн. на 272 дні (тобто, по строку сплати 02.03.2018 фактично було сплачено 29.11.2018);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9026104104 від 20.02.2018 у сумі 148,75 грн. на 355 дні (тобто, по строку сплати 02.03.2018 фактично було сплачено 20.02.2019);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9026104104 від 20.02.2018 у сумі 17 896 грн. на 605 днів (тобто, по строку сплати 02.03.2018 фактично було сплачено 28.10.2019);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9026104104 від 20.02.2018 у сумі 4 439 грн. на 697 днів (тобто, по строку сплати 02.03.2018 фактично було сплачено 28.01.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9047596921 від 19.03.2018 у сумі 467,60 грн. на 669 днів (тобто, по строку сплати 30.03.2018 фактично було сплачено 28.01.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9047596921 від 19.03.2018 у сумі 3 852 грн. на 698 днів (тобто, по строку сплати 30.03.2018 фактично було сплачено 26.02.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9047596921 від 19.03.2018 у сумі 10 288,40 грн. на 727 днів (тобто, по строку сплати 30.03.2018 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9200265920 від 18.09.2018 у сумі 7 007 грн. на 543 дні (тобто, по строку сплати 30.09.2018 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9255840493 від 19.11.2018 у сумі 25 193 грн. на 482 дні (тобто, по строку сплати 30.11.2018 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9241875366 від 16.10.2019 у сумі 17 896 грн. на 148 днів (тобто, по строку сплати 30.10.2019 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9331590543 від 17.01.2020 у сумі 5 421 грн. на 56 днів (тобто, по строку сплати 30.01.2020 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9027342302 від 17.02.2020 у сумі 3 852 грн. на 25 днів (тобто, по строку сплати 01.03.2020 фактично було сплачено 26.03.2020);

- згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9054133753 від 16.03.2020 у сумі 2 834,10 грн. на 29 днів (тобто, по строку сплати 30.03.2020 фактично було сплачено 28.04.2020).

На підставі висновків Акту перевірки Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення форми Ш :

- №0598270411, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код 14010100 ) у розмірі 117 666,60 грн. всього на строки від 727 до 56 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 23 533,32 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання);

- №0598250411, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код 14010100 ) у розмірі 6 686,10 грн. всього на строки від 29 до 25 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 668,61 грн (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Податкового кодексу України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 200-1 ПК України визначено порядок електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до п. 200-1.2 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Таким чином даною нормою передбачено, що джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість можуть бути суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Наявність перерахованих коштів підприємством на електронний рахунок в розмірі, що перевищує суму як податкового боргу так і податкових зобов`язань не підпадає під перелік підстав, які визначені в п. 87.3 ст. 87 ПК України, тобто які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. ( п.87.9 ст. 87 ПК України).

Судом встановлено, ТОВ "ІОНІЯ" подано до контролюючого органу податкові декларації по ПДВ з реєстраційними №9026104104 від 20.02.2018, №9047596921 від 19.03.2018, №9200265920 від 18.09.2018, №9255840493 від 19.11.2018, №9241875366 від 16.10.2019, №9331590543 від 17.01.2020, №9027342302 від 17.02.2020, №9054133753 від 16.03.2020, в яких позивачем самостійно визначено суми податкових зобов`язань.

Крім того, контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.01.2018 №00000061402 (форми Р ), від 11.06.2018 №341901206 (форми Н ), від 30.10.2018 №752251213 (форми Ш ) та від 13.02.2019 №110951206 (форми Н ).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт того, що позивачем було дотримано граничні строки сплати перелічених вище грошових (податкових) зобов`язань.

Водночас, з огляду на те, що станом на 01.01.2018 за позивачем обліковувався в інтегрованій картці платника борг (недоїмка та пеня) у розмірі 47 766,86 грн. з названого податку, перераховані позивачем кошти для погашення поточних платежів зараховувались контролюючим органом в погашення наявних сум податкової заборгованості за хронологією виникнення таких.

Докази неправомірного формування вказаної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи позивача про результати оскарження ним в судовому порядку окремих податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 №0002502230, від 12.12.2016 №0129251201 та від 30.10.2018 30752341213, а також податкової вимоги від 19.08.2017 №65955-17, оскільки зі змісту поданих сторонами до матеріалів справи документів не вбачається за можливе встановити наявність зв`язку між переліченими рішеннями контролюючого органу та фактом обліку інтегрованій картці позивача податкового боргу станом на 01.01.2018.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.06.2020 за №0598270411 і №0598250411.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІЯ"- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких