Постанова

від 15.12.2021 по справі 814/1189/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 814/1189/17

адміністративне провадження № К/9901/21040/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніктерра-Агро (далі - ТОВ Ніктерра-Агро ) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (прийняту судом у складі судді Марича Є.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Джабурія О.В., суддів: Вербицької Н.В., Кравченка К.В.) у справі за позовом ТОВ Ніктерра-Агро до Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагентство) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ТОВ Ніктерра-Агро звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним рішення щодо відмови у встановленні позивачу часток добування (вилову) водних біоресурсів, зобов`язання повторно розглянути заяву позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідачем помилково зроблено висновок, що однією з обов`язкових умов для отримання позивачем часток добування (вилову) водних ресурсів, він повинен мати досвід здійснення промислу цих водних біоресурсів протягом чотирьох років.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 01 серпня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що на вирішення питання про встановлення частки на добування водних біоресурсів або відмову в її наданні комісією правомірно зроблено висновок, що врахування досвіду попередніх чотирьох років надає переважне право на встановлення частки на добування (вилов) водних біоресурсів (традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних ресурсів), а підстава для відмови у разі відсутності обсягу нерозподіленого ліміту прямо передбачена Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 серпня 2020 року ТОВ Ніктерра-Агро звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і ухвалите нове - про задоволення позову, з підстави передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У скарзі зазначає, що при вирішенні цієї справи судами неправильно застосовано норму права, а саме пункту 11 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок № 992).

Цей пункт визначає, що Держрибагентство відмовляє у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, зокрема, у разі відсутності обсягу нерозподіленого ліміту.

Разом із тим, відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви у зв`язку із відсутністю обсягу нерозподіленого ліміту, проте у протоколі засідання комісії зазначено, що комісією прийнято рішення вважати обов`язковою умовою для встановлення частки добування водних біоресурсів та розподілу існуючого обсягу ліміту здійснення користувачем промислу цих водних біоресурсів протягом попередніх чотирьох років, та весь ліміт розподілити лише між тими заявниками, які мали чотирирічний досвід користування водними ресурсами.

Суб`єктам господарювання, які не здійснювали промисел водних біоресурсів протягом років, які бралися для розрахунку, частка добування (вилову) водних біоресурсів на 2017-2021 роки не встановлювалася.

Посилається на те, що норма матеріального права - пункт 11 Порядку № 992, має бути застосована по-іншому, а саме, Держрибагентство відмовляє у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, зокрема, у разі відсутності обсягу нерозподіленого ліміту незалежно від наявності або відсутності у суб`єкта господарювання досвіду здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 07 вересня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 17 вересня 2020 року - відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Наказом Держрибагентства від 15 вересня 2016 року № 308 було утворено та затверджено склад Комісії, з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів. Засіданні Комісії проводилося з 19 вересня по 28 жовтня 2016 року.

Комісія у своїй роботі керувалася Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , Положенням про Держрибагентство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 895, Порядком № 992, постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1149 Про порядок установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів.

Спосіб визначення користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів, інформація щодо роботи Комісії та прийняті нею рішення зазначені у Протоколі засідання Комісії.

Протоколом було ухвалено, шо враховуючи обсяги використання квот, термін подачі заявок, наявність відповідної матеріально-технічної бази, відсутність несплачених штрафів та/або невідшкодованих у встановленому законодавством порядку збитків, завданих рибному господарству, а також відсутність систематичних (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року та інші виробничі показники, Комісією прийнято рішення про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів користувачам. Також Комісією прийнято рішення про відмову у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей.

На засіданні Комісії Держрибагентства з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів було розглянуто заяви ТОВ Ніктерра-Агро про встановлення такої частки.

Так, листом Держрибагентства від 28 грудня 2016 року № 1-6-7/7033-16 ТОВ Ніктерра-Агро повідомлено, що відповідно до пункту 11 Порядку № 992 ТОВ Ніктерра-Агро відмовлено у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі із затоками, лиманами, протоками, Дніпровсько-Бузькій естуарній системі (пониззі Дніпра і Південного Бугу, Дніпровсько-Бузькому і Бузькому лиманах на 2017-2021 роки, саме у зв`язку з відсутністю нерозподіленого ліміту.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою ТОВ Ніктерра-Агро у визначені часток добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей, викладеної у протоколі Комісії, позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Основними завданнями Держрибагентства відповідно до пункту 3 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, є реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства та внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно з положенням статті 8 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості відноситься затвердження правил та режимів рибальства добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів.

Процедура установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів у межах юрисдикції України, зокрема у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі України, крім територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначена Порядком установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1149.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 992 спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову).

Положеннями пункту 6 Порядку № 992 визначено, що частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що видається строком на п`ять років.

Відповідно до Порядку № 992 Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 992 підставами для відмови у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів є несвоєчасне подання документів або подання документів у неповному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних відомостей; коли на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані у встановленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству; систематичні (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використанні та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року; використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин; відсутності ліцензії на промисловий вилов риби, крім внутрішніх водойм та річок - для водних об`єктів, здійснення промислового вилову на яких потребує ліцензування; відсутності обсягу нерозподіленого ліміту.

Пунктом 12 Порядку № 922 встановлено, що переважне право на встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів мають суб`єкти рибного господарства, які традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів; використовували протягом попередніх трьох і більше років квоти не менш як на 75 відсотків; мають власну матеріально-технічну базу (плавзасоби, холодильні ємності, засоби добування, пристрої та механізми, що використовуються для переробки) для провадження рибогосподарської діяльності; здійснюють рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об`єктів (їх частин).

Вирішуючи справу суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що на вирішення питання про встановлення частки на добування водних біоресурсів або відмову в її наданні комісією правомірно зроблено висновок, що врахування досвіду попередніх чотирьох років надає переважного права на встановлення частки на добування (вилов) водних біоресурсів (традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних ресурсів), а підстава для відмови у разі відсутності обсягу нерозподіленого ліміту прямо передбачена Порядком № 992.

Верховний Суд погоджується із цим висновком з огляду на таке.

Що стосується доводу позивача про те, що висновок Держрибагентства про те, що обов`язковою умовою для отримання ним часток добування (вилову) водних біоресурсів є наявність дозволу здійснення промислу цих водних біоресурсів протягом попередніх чотирьох років є помилковим, оскільки дані вимоги не передбачені діючим законодавством. Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що підставою для відмови ТОВ Ніктерра-Агро у задоволенні заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів є відсутність обсягу нерозподіленого ліміту, що передбачено пунктом 11 Порядку № 992, а не відсутність здійснення позивачем промислу цих водних біоресурсів у попередні чотири роки.

Як встановили суди, наказом Держрибагентства від 15 вересня 2016 року № 308 було утворено та затверджено склад Комісії з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів. Засідання Комісії проводилось з 19 вересня по 28 жовтня 2016 року.

Спосіб визначення користувачів водних біоресурсів, яким встановлено частки добування (вилову) водних біоресурсів, інформація щодо роботи Комісії та ухвалені нею рішення зазначені у Протоколі засідання комісії.

Позивач вказує на те, що оскільки ним не здійснювався промисел водних біоресурсів впродовж 2013-2016 років, йому не було встановлено частки добування водних біоресурсів на 2017-2021 роки та відмовлено у задоволенні його заяв із посиланням на пункт 11 Порядку № 992 - відсутність нерозподіленого ліміту. Отже, підставою відмови у задоволенні заяв ТОВ Ніктерра-Агро , стала не обставина відсутності нерозподіленого ліміту, а саме незаконний, на думку позивача, порядок розподілу існуючого на той час ліміту спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів.

Разом із тим, відповідно до підпункту 21 пункту 2 Порядку № 992 частка добування (вилову) - кількість водних біоресурсів, визначена у натуральних величинах або відсотках показника ліміту добування (вилову) водних біоресурсів чи прогнозованого показника допустимого вилову, що підлягає закріпленню або закріплена за кожною конкретною юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем на конкретний період для здійснення рибальства.

Частка добування (вилову) визначається шляхом співвідношення середньостатистичного обсягу добутих (виловлених) користувачем водних біоресурсів певного виду з урахуванням даних державної статистики та органів рибоохорони за останні чотири роки, що передують розрахунковому, до середньостатистичного обсягу вилову такого виду у відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині) за ті самі роки, виражене у відсотках.

Таким чином, спосіб визначення частки добування (вилову) водних біоресурсів чітко закріплений Порядком № 992 (підпункту 21 пункту 2).

Відповідно до протоколу Комісія ухвалила, що враховуючи обсяги використання квот, термін подачі заявок, наявність відповідної матеріально-технічної бази, відсутність несплачених штрафів та/або не відшкодування в установленому законодавством порядку збитків, завданих рибному господарству, а також відсутність систематичних (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року та інші виробничі показники, Комісією прийнято рішення про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів користувачам згідно з додатком, наявному в матеріалах справи. Також Комісією прийнято рішення про відмову у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей.

Отже, з протоколу Комісії вбачається, що врахування досвіду попередніх чотирьох років надає переважне право на встановлення частки на добування (вилов) водних біоресурсів мають суб`єкти рибного господарства, які традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних ресурсів, а підстава для відмови у разі відсутності обсягу нерозподіленого ліміту прямо передбачена у Порядку № 992.

На засіданні Комісії було, зокрема розглянуто заяви ТОВ Ніктерра-Агро про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів.

Листом Держрибагентства від 28 грудня 2016 року № 1-6-7/7033-16 ТОВ Ніктерра-Агро повідомлено, що відповідно до пункту 11 Порядку № 992 ТОВ Ніктерра-Агро відмовлено у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Чорному морі із затоками, лиманами, протоками, Дніпровсько-Бузькій естуарній системі (пониззі Дніпра і Південного Бугу, Дніпровсько-Бузькому і Бузькому лиманах на 2017-2021 роки, саме у зв`язку з відсутністю нерозподіленого ліміту.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано критично поставилися до доводів позивача стосовного того, що Держрибагентство безпідставно відмовило у задоволенні заяви про встановлення часток добування (вилову) у зв`язку з відсутністю здійснення Товариством промислу цих водних біоресурсів у попередні чотири роки, оскільки в жодному нормативному акті не зазначено, що для отримання частки добування (вилову) заявник обов`язково повинен мати досвід здійснення промислу впродовж попередніх чотирьох років.

Як встановили суди, підставою для відмови ТОВ Ніктерра-Агро у задоволенні заяви про встановлення частки добування (вилову) є відсутність саме обсягу нерозподіленого ліміту, а не відсутність здійснення позивачем промислу цих водних біоресурсів у попередні чотири роки.

Зі змісту Протоколу засідання Комісії вбачається, що наказом Держрибагентства затверджено Перелік користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2017-2021 роки.

Таким чином, Держрибагентством вже розподілено ліміт для вилову водних біоресурсів на період 2017-2021 роки. Отже, якщо відповідачем вже розподілено між користувачами весь обсяг наявного ліміту для вилову водних біоресурсів, що підтверджується Наказом № 375 та зафіксовано відповідним протоколом, наступним розрахунковим роком, на який Держрибагентство має право розглядати заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, є 2022 рік.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про те, що відмовляючи ТОВ Ніктерра-Агро у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у зв`язку з відсутністю нерозподіленого ліміту на підставі пункту 11 Порядку № 992, Держрибагентство діяло в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніктерра-Агро залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець