Постанова

від 16.11.2021 по справі 666/1799/15-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 666/1799/15-ц Головуючий в І інстанції Єпішин Ю.М.

Номер провадження: №22-ц/819/1817/21 Доповідач Кутурланова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

секретар судового засідання Юськів І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Надра на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Єпішина Ю.М. від 26 липня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Надра про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надра до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Херсонська міська рада, про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року ТОВ Надра звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Херсонська міська рада, про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту.

02 червня 2021 року ТОВ Надра звернулося до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:2116 та земельну ділянку площею 0,0349 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:2115, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 .

Заяву мотивовано тим, що під час розгляду справи відповідачами неодноразово здійснювалося відчуження земельної ділянки, в зв`язку з чим вбачали необхідність вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірну земельну ділянку, оскільки вважають, що неприйняття цих заходів може призвести до її подальшого відчуження, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2021 року в задоволенні заяви ТОВ Надра про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Надра , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Крім того, заявником не доведена співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 1 ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимогти, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод користування земельною ділянкою площею 0,894 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:0579, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розділена на дві: земельна ділянка площею 0,05 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:2116 та земельна ділянка площею 0,0349 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:2115 .

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 31.05.2021 року - земельна ділянка площею 0,05 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:2116 та земельна ділянка площею 0,0349 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:2115 за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звертаючись до суду з заявою ТОВ Надра не надало належних та допустимих доказів існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, позивачем не надано суду відомостей чи доказів того, що відповідач має намір вчинити дії по відношенню до позивача за час вирішення судом спору, що значно ускладнить виконання рішення суду.

Колегія суддів також зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги, що предметом позову є встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод користування земельною ділянкою, при цьому у якості забезпечення позову позивач просив накласти арешт на спірні земельні ділянки, належні на праві власності відповідачу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неспівмірності обраного позивачем способу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали апеляційний суд не вбачає, оскільки вона постановлена із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 374, 375 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Надра залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає відповідно до п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України.

Дата складання повного тексту постанови - 01 грудня 2021 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В. Орловська