Ухвала

від 22.05.2020 по справі 666/1799/15-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 666/1799/15-ц

н/п 2-з/766/158/20

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

22.05.2020 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Єпішина Ю.М., розглянувши заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю Надра про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надра до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Антонівська селищна рада м. Херсона про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області пебуває цивільна справа а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надра до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Антонівська селищна рада м. Херсона про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту.

Представник позивача звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,894 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:0579, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 . Подану заяву мотивовано тим, що під час розгляду справи відповідач здійснив відчуження земельної ділянки ОСОБА_2 , в зв`язку з цим необхідно вжити заходи по забезпеченню даного позову шляхом накладання арешту на спірну земельну ділянку, оскільки неприйняття цих заходів може призвести до її подальшого відчуження, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно норм ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Згідно абзацу другого пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.05.2020 року - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,894 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:0579, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Предметом позову є встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод користування земельною ділянкою площею 0,894 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:0579, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Арешт майна являє собою заборону розпорядження майном до набрання рішенням законної сили або до скасування ухвали про забезпечення позову. Арешт майна складається з проведення його опису, оголошення заборони розпоряджатися ним, а за необхідності обмеження права користування майном або його передача на зберігання іншим особам.

Дослідивши подані в обґрунтування заявленого клопотання докази, суд, вирішуючи питання щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладання арешту, приходить до висновку, що між сторонами виник спір щодо встановлення земельного сервітуту, проте наявність існуючої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання постановленого рішення суду по суті спору, ґрунтується виключно на припущеннях заявника, оскільки на час розгляду заяви не підтверджена належними та допустимим доказами.

Разом із тим, заявником не доведена співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що вищевказані обставини не позбавляють позивача права звернутись до суду із заявою про забезпечення позову в інший спосіб та обрати спосіб забезпечення позову відповідно до вимог ЦПК України, а саме ст. ст. 150-152 ЦПК України, оскільки таке право передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України на будь - якій стадії розгляду справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 149-153, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Надра про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надра до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Антонівська селищна рада м. Херсона, про усунення перешкод користування земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ю.М.Єпішин