Ухвала

від 13.12.2021 по справі 758/15346/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Центр інформаційних та аналітичних технологій» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року,

за участі:

представника

власника майна ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021100070000932 від 14.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ « Центр інформаційних технологій та аналітичних технологій - адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно яке було вилучено під час обшуку приміщення № 420, будинок АДРЕСА_1 та постановити нову ухвалу в цій частині.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що клопотання про арешт майна подано з пропущенням строку передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, а вилучене майно не відповідає критеріям передбачених ст. 98 КПК України.

Окрім того, органом досудового розслідування не доведено необхідність накладення арешту на майно та не зазначено ризики передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.

Також апелянт зазначає, що комп`ютерна техніка вилучена всупереч ухвалі слідчого судді, при цьому доступ до тимчасово вилученої комп`ютерної техніки не обмежувався, оскільки директором ТОВ «ЦІАТ»- ОСОБА_8 надано паролі до вилучених ноутбуків.

Враховуючи викладене, правова підстава для арешту майна відсутня.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке 14 травня 2021 року внесено до ЄРДР під № 12021100070000932, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2020-2021 рр. з Міністерством фінансів України було укладено ряд договорів із: ДУ «Відкриті публічні фінанси», ТОВ «Програміка», ТОВ «Інфопульс», ТОВ «Ліга Закон 1», ТОВ «Інтелект Сервіс» з ТОВ «Центр інформаційних та аналітичних технологій» (далі - ТОВ «ЦІАТ») (код ЄДРПОУ35391928). З 08.04.2020 р. по 24.04.2021 р. Міністерством фінансів України проводилися відкриті торги за Кодом «ДК021:2015:72260000-5 Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (Послуги з супроводження АІС «Держбюджет» та ІАС «Місцеві бюджети»), відповідальною за розроблення тендерної документації для участі в аукціоні була головний спеціаліст відділу цифровізації Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства фінансів України ОСОБА_9 . Учасниками тендеру були ТОВ «ЦІАТ» (код ЄДРПОУ 35391928, тендерна пропозиція 2 517 000 грн з ПДВ) та ТОВ «ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ» (код ЄДРПОУ 37770359, тендерна пропозиція 2 520 000 грн з ПДВ), пізніше проведено аукціон, за результатами якого переможцем оголошено ТОВ «ЦІАТ» (код ЄДРПОУ 35391928).

Відповідно до одержаної інформації, співробітник ТОВ «Центр інформаційних та аналітичних технологій» - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюючи на підставі договору №20/МФУ/1/13010-05/113 з 25.05.2020 по 31.03.2021 адміністрування АІС «Держбюджет» Міністерства фінансів України та маючи відповідні права адміністратора системи, здійснив несанкціоноване втручання у роботу вищевказаної автоматизованої інформаційної системи, шляхом протиправного внесення змін до вихідного коду вказаного програмного забезпечення. Вказаними протиправними діями працівники ТОВ «ЦІАТ» спричинили спотворення процесу обробки інформації та втрату функцій розрахунку граничних обсягів видатків для головних розпорядників бюджетних коштів.

Крім того, за наявними даними, працівники ТОВ «ЦІАТ» здійснили копіювання програмного забезпечення КІТ-XXT Конфігуратор, за допомогою якого розроблялося та адаптувалося АІС «ГРК», яке є основною складовою АІС «Держбюджет» Міністерства фінансів України на певні USB носії інформації.

Встановлено, що для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЦІАТ» використовує офісне приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 24, прим. 420.

Постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві речі та документи, які вилучені в ході проведення обшуку у приміщенні № 420 по бульвару Академіка Вернадського, 24 в м. Києві, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №12021100070000932.

01 листопада 2021 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на речі та документи які вилучені в ході проведення обшуку у приміщенні № 420 по бульвару Академіка Вернадського, 24 в м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 рокуклопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021100070000932 про накладення арешту на речі та документи, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вилученого майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100070000932 (а.с. 42-46), відтак є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Центр інформаційних та аналітичних технологій» з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ТОВ «Центр інформаційних та аналітичних технологій» - адвоката ОСОБА_5 навіть з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Центр інформаційних та аналітичних технологій» - адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 758/15346/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Справа № 11сс/824/6874/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК