Рішення

від 09.12.2021 по справі 504/2719/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2719/21

Номер провадження 2/504/2101/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Вінської Н.В.,

секретаря Коцар А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позову посилався на наступні обставини, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років померла ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 2,55 га, розташовану на території Кіровської (нині Трояндівської) сільської ради Комінтернівського (нині Одеського) р-ну Одеської області, кадастровий номер 5122782200:01:002:0322. Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту Серія ЯА №288481. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області Чеботарьовою О.М., яким заповіла позивачу вищевказану земельну ділянку.

Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, нотаріус мені відмовив у видачі свідоцтва про права на спадщину, мотивуючи це тим, що заповіт не відповідає вимогам законодавства та рекомендував звернутись до суду із вказаним позовом.

Вважав, що зазначена відмова нотаріуса чинить йому перешкоди у оформленні права на спадкове майно, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача: Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду повідомлення про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву якою не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та просить розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 надала до суду заяву якою не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та просить розглядати справу без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років померла ОСОБА_4 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №288481 від 18 травня 2005 року, належала земельна ділянка площею 2.55 га на території Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122782200:01:002:0322.

28 січня 2004 року ОСОБА_4 заповідала в рівних частинах ОСОБА_5 (спадкоємцем якої є відповідач ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 все майно де б воно не було та з чого б воно не складалось, і все те, що буде їй належати та на що вона за законом матиме право.

Крім того 25 лютого 2008 року ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області Чеботарьовою О.М.. Згідно вказаного заповіту ОСОБА_4 заповідала позивачу ОСОБА_6 належний їй державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №288481 виданий Комінтернівською державною адміністрацією 18 травня 2005 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 11 лютого 2021 року звернувся до Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Листом від 12 лютого 2021 року державний нотаріус Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області роз`яснив позивачу неможливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку у зв`язку із недоліками заповіту, а саме заповітом від 25 лютого 2008 року за реєстровим №81 ОСОБА_4 заповідала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №288481, тобто документ на спадкове майно, що суперечить ст. 1218 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з того, що заповітом від 25 лютого 2008 року спадкодавець ОСОБА_4 , внесла зміни до раніше складеного 28 січня 2004 року заповіту виокремивши із загальної спадкової маси земельну ділянку належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №288481 від 18 травня 2005 року. Наявні в заповіті від 25 лютого 2008 року неточності у формулюванні змісту перешкоджають ОСОБА_1 в оформленні спадщини у нотаріальному порядку проте, на переконання суду, не є підставою для позбавлення спадкоємця права на отримання спадщини.

Крім того судом приймається до уваги визнання всіма відповідачами позовних вимог ОСОБА_1 оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує прав інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 206 ЦПК України).

У частині другій та четвертій статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх "конкуренція", оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

- по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;

- по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Так, перший заповіт від 28 січня 2004 року стосувався всього спадкового майна, натомість другий заповіт від 25 лютого 2008 року стосується відокремлено лише земельної ділянки площею 2,55 га належної спадкодавцю на підставі визначеного заповітом державного акту серії ЯА №288481 від 18 травня 2005 року.

Відповідно до ст.ст.1216-1219 ЦК України спадкування - це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов`язків спадкодавця до його спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи. Це закріплено у ст. 1223 ЦК, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Підстава спадкування як за законом, так і за заповітом не може бути предметом угоди. При спадкуванні за законом порядок і умови переходу прав та обов`язків спадкодавця визначені у ст.ст. 1258-1267 ЦК, зокрема майно спадкодавця поділяється у рівних частках між особами, перерахованими у законі і закликаними до спадкування, у відповідності із установленою черговістю.

У випадках, коли підставою до спадкування є заповіт, призначення спадкоємців, розподіл прав і обов`язків між спадкоємцями, залежать виключно від волі заповідача згідно з діючим принципом свободи заповіту.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини, тобто в день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою. Змістом права на спадкування є певні можливості, якими може скористатися особа, у якої виникло це право. Серед них - право прийняти спадщину, відмовитися від неї взагалі чи на користь іншої особи, не проявляти щодо неї жодного інтересу, тобто не вчиняти ніяких юридично значимих дій щодо прийняття чи відмови від спадщини (ст.ст. 1220, 1268, 1273, 1274 ЦК).

Як зазначалося вище, право на спадкування виникає насамперед у спадкоємців за заповітом. В окремих випадках воно може одночасно виникнути й у спадкоємців за законом. Це може мати місце у разі складення заповіту лише щодо частини спадщини або у разі, коли хтось із спадкоємців за заповітом усунений від права на спадкування або відмовився від спадщини чи не прийняв її, якщо йому була визначена заповітом певна частина спадщини. Право на спадкування у спадкоємців за законом може виникнути тільки у разі відсутності цього права у спадкоємців за заповітом.

Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї (ст.ст. 1268-1270 ЦК).

При цьому у положенні п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин позов слід задовольнити та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 89, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 2,55 га, розташовану на території Трояндівської (Кіровської) сільської ради, Лиманського (нині Одеського) р-ну, Одеської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №288481, кадастровий номер 5122782200:01:002:0322.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вінська Н. В.