Постанова

від 01.12.2021 по справі 910/12148/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Справа№ 910/12148/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021, повний текст складено 02.08.2021

у справі №910/12148/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний Кооператив "КОНИК"

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Гр. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний Кооператив "КОНИК" (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом від 13.11.2019, в частині другого та четвертого питання порядку денного.

Позов мотивовано тим, що факт прийняття позачерговими зборами членів кооперативу рішень з питань, не включених до порядку денного таких зборів та таких, згоди на розгляд яких усіх присутніх на загальних зборах отримано не було, є безумовною підставою для визнання недійсним рішення таких зборів, оформленого протоколом від 13.11.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/12148/20 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/12148/20 у скасувати та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 дану апеляційну скаргу залишено без руху.

21.09.2021, через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, до якої додано клопотання про поновлення процесуального строку.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12148/20.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/12148/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/12148/20. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 01.11.2021 о 15:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 27.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 27.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

У судовому засіданні від 01.11.2021 було оголошено перерву до 17.11.2021 15:40, до 01.12.2021 на 15:20.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 01.12.2021 з`явився представник відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 01.12.2021 з`явився представник відповідача.

Позивач до судового засідання не з`явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 01.12.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення у даній справі скасувати, виходячи з такого.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Щодо підсудності цього спору.

Згідно із ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України до підвідомчості господарським судам України віднесено справи з корпоративних спорів, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає суб`єктами господарювання учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Згідно ст. 93 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються з нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України "Про кооперацію" (далі - Закон), статтею 2 якого визначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про кооперацію" метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб`єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Як встановлено судом, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" створений на підставі Положення про порядок утворення колективів індивідуальних забудовників для малоповерхового і котеджного будівництва в м. Києві, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21.08.1995, та є правонаступником Колективу індивідуальних забудовників "Коник" (код ЄДРПОУ 24747181).

Кооператив є неприбутковою організацією та згідно ст. 8 Закону України "Про кооперацію" діє на підставі Статуту.

Відповідно до п. 2.1. розділу ІІ Статуту ОК "ЖБК "КОНИК", затвердженого протоколом загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" від 25.05.2017 та наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 17 від 26.06.2017 (далі - Статут), кооператив створено з метою задоволення житлових та інших соціально-побутових потреб членів кооперативу на основі добровільного поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат при будівниці, подальшій експлуатації і обслуговуванні об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (ІТІ) загального користування (магістральні інженерні мережі, квартальні інженерні мережі, дороги, тротуари, трансформаторні підстанції, очисні споруди, артезіанські свердловини, протипожежні насосні станції), малоповерхових житлових будинків (котеджів) з надвірними будівлями та об`єктів соціальної інфраструктури забудови (підприємства торгівлі та громадського харчування, підприємства побутового обслуговування, заклади охорони здоров`я, дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, заклади соціального забезпечення, заклади культури, заклади позашкільного виховання дітей, підприємства комунального господарства, підприємства зв`язку, заклади управління та адміністративні споруди, заклади фізкультури та спорту, та інші).

Згідно ст. 10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується наданою ОК "ЖБК "Коник" довідкою № 49 від 21.01.2020 та не заперечувалось відповідачем, позивач - гр. ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" та за ним в пайовому фонді кооперативу обліковується спільно - часткова (неподільна) власність в об`єктах ІТІ загального користування (інженерні мережі, комплекс артезіанських свердловин, трансформаторна підстанція № 1 та № 2, кабельні лінії, електричні розподільчі шкафи, КПП, дороги, тротуари, огорожа) на суму 134 225,00 грн.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Ааналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18, від 03.03.2020 у справі № 922/756/19.

Частиною 6 статті 7 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що при створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Як передбачено ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Аналогічні положення містяться в Статуті відповідача, відповідно до п.п. 5.1., 5.3. розділу V якого органами управління кооперативу є Загальні збори членів кооперативу, Правління кооперативу та інші органи, що формуються відповідно до цього статуту. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Право участі у загальних зборах членів кооперативу мають особи, які є членами кооперативу або їх уповноважені представники. Брати участь у загальних зборах членів кооперативу з правом дорадчого голосу мають право асоційовані члени кооперативу, а також особи, які обрані до органів управління чи органів контролю кооперативу, але не є його членами.

Відповідно до п. 5.4. розділу V Статуту до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, утворення та обрання правління кооперативу та голови управління кооперативу, заслуховування звітів органів управління та органів контролю кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Згідно із п. 3.17.1. п. 3.17. розділу ІІІ Статуту члени кооперативу в порядку, передбаченому законодавством України за цим статутом, мають право дати участь у діяльності та управлінні кооперативом в тому числі шляхом обговорення, голосування та прийняття рішень з питань діяльності кооперативу.

Судом встановлено за матеріалами справи, що 04.11.2019 на електронну пошту позивача гр. ОСОБА_1 за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОК "ЖБК "Коник" з електронної адреси konyk.kooperativ@gmail.com надійшло письмове оголошення, датоване 01.11.2019, про проведення 13.11.2019 о 19:00 год у конференц-залі готелю "Енкор" у залі "Вільнюс+Вена" позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК".

Зі змісту вказаного оголошення вбачається, що до порядку денного позачергових зборів було включено:

- інформацію Правління кооперативу про перевірки та їх наслідки по питанням набережної;

- інформацію від Ревізійної комісії та аргументація своїх дій, направлених проти кооперативу;

- висновки та пропозиції членів кооперативу;

- різне.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, встановлено судом та відповідачем не заперечувалось, позивач прибув для участі у позачергових зборах 13.11.2019, пройшов реєстрацію, яку проводила реєстраційна комісія у складі трьох осіб, та був присутнім за зборах.

За результатами проведення позачергових Загальних зборів членів ОК "ЖБК "Коник" від 13.11.2019 було складено відповідний протокол, зі змісту якого вбачається, що відповідно до протоколу реєстраційної комісії від 13.11.2019, копія якого наявна в матеріалах справи, а також наданого відповідачем журналу реєстрації членів кооперативу, які прибули на Загальні збори Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" 13.11.2019, на зборах були присутні 78 членів кооперативу, в тому числі представники членів кооперативу згідно нотаріально оформлених довіреностей.

Як зазначено в протоколі Загальних зборів членів кооперативу від 13.11.2019, копія якого наявна в матеріалах справи, з метою ведення Загальних зборів одностайним голосуванням було обрано Головуючого - Голову правління Гуріна І.В. , секретаря зборів - члена правління Лукьянова В.С .

Також було обрано кількість та склад лічільної комісії в кількості трьох осіб - Голови ревізійної комісії Бровко В.М. , головного бухгалтера Волошиної Л.О. та члена правління Булах А.Г .

В протоколі від 13.11.2019 зазначено, що Головуючим було запропоновано Порядок денний, до складу якого включено п`ять питань:

1. Інформація Ревізійної комісії щодо поіменного списку реальних власників земельних ділянок, що не відповідає нашому списку членів кооперативу.

2. Інформація Правління кооперативу щодо благоустрою берегової зони (узгодження проекту, перевірка кримінальних справ, судова справа, відкриття резервного фонду).

3. Інформація Ревізійної комісії щодо аргументації своїх дій, на організацію всіляких перевірок з питань благоустрою набережної.

4. Висновки і пропозиції членів кооперативу.

5. Різне (обслуговування набережної),

а запропоновано також регламент проведення зборів - 2 години, за які було одностайно проголосовано учасниками зборів (78 осіб).

Вказаний протокол позачергових загальних зборів членів кооперативу від 13.11.2019 містить підписи головуючого, секретаря, голови реєстраційної комісії та голови лічільної комісії.

Факт підписання вказаними особами спірного рішення позачергових загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом від 13.11.2019, позивачем не оскаржувався, заперечень щодо дійсності підписів вказаних осіб на зазначеному документі від сторін до суду не надходило.

Судом встановлено за матеріалами справи, що позивач як член Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК", що оформлене протоколом від 13.11.2019 в частині другого та четвертого питання порядку денного, як таких що порушують права позивача, як члена кооперативу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач серед іншого посилався на факт порушення 10-денного строку повідомлення про проведення загальних зборів та порядку виклику членів кооперативу, а також відсутності доказів наявності кворуму на зборах.

Крім того позивач вважає, що запропонований головуючим порядок денний зборів членів кооперативу відрізнявся від порядку денного, визначеного в оголошенні. Зокрема, було відсутнє перше питання, зазначене в оголошенні, голосування по другому та третьому питанню взагалі не проводилося, рішенням по другому питанню незаконно переведено кошти членів кооперативу з пайових на благодійні, а під час розгляду четвертого питання відбулася зміна самого питання та поставлено на обговорення і вирішення питання, пов`язані із переобранням складу Правління, Ревізійної комісії та обрання голови Правління кооперативу, проте відповідних рішень про доповнення порядку денного прийнято не було. При цьому,за твердженням позивача, сам він голосував проти прийняття такого рішення, проте у протоколі це не було відображено, а вирішення таких питань в сукупності з невчасним повідомленням про проведення зборів позбавило його можливості ознайомитися та підготуватися до загальних зборів. Також позивач вважає, що при визначенні результатів голосування не було відображено реальних результатів голосування, так як у голосуванні приймала участь менша кількість голосів членів кооперативу та їх представників, ніж були зареєстровані для участі у зборах.

Вищенаведене, на думку позивача, є безумовною підставою для визнання недійсним рішення таких зборів членів кооперативу, оформленого протоколом від 13.11.2019.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Надаючи юридичну оцінку встановленим судом першої інстанції фактичним обставинам, а також наявним у справі доказав, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

В свою чергу, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 916/1253/19, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Окрім цього постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16 містить висновки про те, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Так, відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 15 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правідносин) про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Згідно п. 5.6. розділу V Статуту загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) скликаються правлінням кооперативу або головою правління у разі потреби, однак не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (зборів уповноважених) члени кооперативу мають бути належним чином повідомлені не пізніш ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, чіткого порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення зборів учасників положеннями Статуту не передбачено.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що останнього було повідомлено про проведення позачергових загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" шляхом направлення електронного листа, факт отримання якого 04.11.2019 позивачем не спростовується.

Враховуючи те, що Статутом відповідача не передбачено чіткого способу повідомлення членів кооперативу про скликання позачергових зборів, а також враховуючи той факт, що позивач зареєструвався, як учасник позачергових зборів та приймав у них участь, суд першої інстнції дійшов правильного висновку, що направлення електронного листа про скликання позачергових зборів учасникам кооперативу не порушує процедуру скликання таких зборів.

Щодо позовних вимог позивача про визнання рішення позачергових загальних зборів відповідача від 13.11.2019 недійсним в частині другого та четвертого питання, а саме інформації Голови правління Гуріна І.В. щодо благоустрою берегової зони, наявності кримінального та судового провадження та відкриття резервного фонду, а також інформації Ревізійної комісії щодо резервного фонду та будівництва набережної, та відповідних підстав для таких позовних вимог, судом за результатами дослідження та оцінки доказів щодо кількості членів кооперативу, зокрема, протоколу реєстраційної комісії від 13.11.2019, переліку членів кооперативу станом на 13.11.2019, журналу реєстрації членів кооперативу, які прибули на загальні збори 13.11.2019 та самого протоколу від 13.11.2019, встановлено правомочність спірних позачергових загальних зборів.

Як вбачається з протоколу позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" від 13.11.2019, на вказаних зборах були присутні 78 членів кооперативу, всього у кооперативі обліковується 96 членів.

Натомість, висновки позивача про відсутність кворуму на позачергових загальних зборах членів кооперативу 13.11.2019, на, як наслідок, незаконність їх проведення, окрім тверджень в позовній заяві, не доведені.

Відповідно до п. 5.8. розділу V Статуту загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) вважаються правомірними, якщо на них присутні більше половини загальної кількості членів кооперативу. Збори уповноважених вважаються правомірними, якщо на них присутні не менше 2/3 уповноважених.

Таким чином, позачергові загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" в частині кворуму, проведені 13.11.2019, вважаються правомірними.

Суд зазначає, що згідно інформації про порядок денний позачергових зборів кооперативу, викладеної в електронному оголошенні про їх проведення від 01.11.2019, друге питання зборів стосується інформації від Ревізійної комісії та аргументації своїх дій, направлених проти кооперативу.

Так, як зазначалось судом вище, під час проведення позачергових загальних зборів кооперативу 13.11.2019 головуючим було запропоновано наступний порядок денний зборів:

1. Інформація Ревізійної комісії щодо поіменного списку реальних власників земельних ділянок, що не відповідає нашому списку членів кооперативу.

2. Інформація Правління кооперативу щодо благоустрою берегової зони (узгодження проекту, перевірка кримінальних справ, судова справа, відкриття резервного фонду).

3. Інформація Ревізійної комісії щодо аргументації своїх дій, на організацію всіляких перевірок з питань благоустрою набережної.

4. Висновки і пропозиції членів кооперативу.

5. Різне (обслуговування набережної).

Як встановлено судом та позивачем жодними доказами не спростовано, за вказаний порядок денний проголосувало 78 членів кооперативу із присутніх 78 членів кооперативу, що свідчить про те, що позивач в тому числі погодився із порядком денним зборів та не заперечував саме щодо такого порядку денного.

Суд першої інстанції, зважаючи на викладене, дійшов до висновку, що за результатом надання інформації по другому пункту порядку денного на зборах кооперативу було вирішено інформацію голови Правління Гуріна І.В. стосовно конфліктної ситуації в кооперативі і шляхів її вирішення та щодо рішення Правління про відкриття Резервного фонду і зарахування внесків членів кооперативу на будівництво набережної, як благодійних (до цього фонду) прийняти до виконання.

Як зазначено судом першої інстанції, по другому пункту порядку денного зборів голосування не проводилося, оскільки даний пункт порядку денного стосується фактично інформаційних відомостей та відсутності прийняття рішення в частині переведення коштів членів кооперативу, у зв`язку з чим суд відхилив доводи позивача щодо порушення його прав у вказаній частині протоколу загальних зборів.

Так, за висновком суду це питання стосувалось виключно надання інформації, на голосування останнє не ставилось, тому відсутні підстави визнавати цей пункт недійсним.

Колегія суддів вважає висновок суду в цій частині помилковим, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та п. 5.3 Статуту відповідача Загальні збори членів Кооперативу є найвищим органом цієї юридичної особи, а рішення зборів є обов`язковим для членів кооперативу.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України Про кооперацію визначено, що рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів.

Протокол загальних зборів - це передбачений законодавством документ, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами вищим органом товариства, ведення якого в обов`язковому порядку покладено на голову зборів. Протокол зборів є єдиним документом, з якого можна встановити хід та результати таких зборів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №926/674/17, від 04.08.2021 у справі №918/36/19.

В протоколі від 10.11.2019 по другому витанню зазначено: … У відповідності до Протоколу правління від 10.11.2019, головному бухгалтеу кооперативу дано доручення перевести кошти на будівництво набережної з пайових на благодійні до резервного фонду.

Вирішили: інформацію Голови Правління Гуріна І.В. стосовно конфліктної ситуації в кооперативі і шляхів її вирішення та щодо рішення Правління про відкриття Резервного фонду і зарахування внесків членів кооперативу на будівництво набережної як благодійних (до цього фонду) прийняти до виконання .

Зміст зазначеного свідчить про те, що Правління кооперативу формально прийняло відповідне рішення, про що головою Правління було повідомлено на зборах. Загальні збори Коопертаиву приймають рішення яким вони затверджують (вводять в дію) рішення Правління Кооперативу. Отже, визначальним у вирішенні питання відкриття Резервного фонду та зарахування до нього певних внесків кооперативу є саме рішення Загальних зборів Кооперативу.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та пп. 10 п. 5.4 Статуту Кооперативу до виключної компетенції загальних зборів відносяться питання визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, а також визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Зазначене свідчить, що визначення порядку формування та використання фондів коопертиву належить виключно до компетенції Загальних зборів кооперативу.

Дослідивши зазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку, зазначивши в протоколі Загальних зборів формулювання інформацію прийняти до виконання може бути розцінено, як необхідність вчинення для фактичного виконання. В той же час, ця інформація для виконання містить в собі рішення та обставини щодо перерахування коштів членів кооперативу на будівництво набережної як благодійних.

Поряд з цим, суд зауважує, що редакція цього пункту у вигляді інформацію прийняти до виконання не може бути розцінена, як інформація до відома . За своєю суттю таке формулювання речення може бути розцінене як вчинення активних дій щодо фактичного виконання рішень зазначених в цій інформації і тому таке трактування слід розцінювати на користь позивача.

Згідно вимог п. 5.10. розділу V Статуту рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на зборах. Кожний член кооперативу (уповноважений) має один голос, який не може бути переданий іншому члену кооперативу (п. 5.8. розділу V Статуту).

Таким чином, рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" приймаються більшістю голосів, тобто шляхом здійснення голосування.

Враховуючи той факт, що за таке рішення голосування не було проведено, протокол в цій частині слід визнати недійсним, як таке, що суперечить вимогам ст. 15 Закону України Про кооперацію та Статуту Кооперативу.

Також згідно порядку денного, визначеного на позачергових загальних зборах 13.11.2019, до четвертого пункту порядку денного віднесено висновки та пропозиції членів кооперативу.

Зі змісту протоколу позачергових загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" від 13.11.2019 вбачається проведення членами кооперативу обговорень, участь в яких приймав також і позивач.

В подальшому, за результатами проведених обговорень, по даному пункту членами кооперативу на підставі отриманої від голови правління та голови Ревізійної комісії інформації та виступів і пропозицій членів кооперативу прийнято рішення переобрати склад Правління, Ревізійної комісії та Голову Правління. При цьому за прийняття такого рішення проголосувало 78 членів кооперативу, присутніх за зборах. (а.с. 25)

Дослідивши зазначене, а також з приводу тверджень позивача про порушення його прав шляхом прийняття рішення позачергових загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК" від 13.11.2019 в частині четвертого пункту порядку денного суд першої інстанції дійшов висновку, що фактичними доказами підтверджується факт прийняття позивачем участі як в обговоренні, так і у прийнятті рішення про даному пункту порядку денного, що свідчить про реалізацію позивачем своїх корпоративних прав як члена кооперативу.

Колегія суддів, дослідивши зміст протоколу Загальних зборів членів кооперативу від 13.11.2019, вважає, що ці висновки суду зроблені за неповного дослідження обставин справи та є помилковими, виходячи із наступного.

Відповідно до матеріалів справи при скликані Загальних зборів членів кооперативу у порядку денному не внесено питання щодо зміни кількісного складу членів правління.

Як вбачається зі змісту протоколу (а.с. 25), на Загальних зборах не вносилась пропозиція внести в порядок денний питання щодо зменшення кількості членів Правління до семи осіб. Протокол не містить результатів голосування щодо внесення змін до порядку денного цього питання. Останнє було розглянуто одразу по суті, без попереднього голосування про внесення його до порядку денного. При цьому, за результатом голосування по суті проголосували ЗА 41 особа, ПРОТИ 30, УТРИМАЛИСЬ 6.

Таким чином, вирішення цього питання по суті не було одностайним, тому суд першої інстанції помилково застосував вимоги ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства , яка серед іншого передбачає, що з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Отже, Загальними зборами, без попереднього внесення цього питання до порядку денного та без згоди всіх присутніх учасників на зборах, було змінено кількісний склад членів Правління, тобто змінено структуру органу управління Кооперативу (п.5.1 Статуту). Виходячи із цього, суд приходить до висновку, що Загальними зборами членів кооперативу було незаконно переобрано Правління кооперативу та Голову Правління.

Колегія суддів зауважує, що таке важливе для діяльності кооперативу питання, як формування керівних органів кооперативу з точки зору їх кількості та персонального складу в обов`язковому порядку мають проводитись у відповідності діючого законодавства та Статуту, зокрема за попереднього внесення таких питань до порядку денного. Проведення Загальних зборів без попереднього включення в порядок денний всіх питань та не у спосіб визначений діючим законодавством впливає на права членів кооперативу та є підставою для визнання їх недійсними.

Згідно із позицією Конституційного Суду України, викладеною, у Рішенні Першого сенату КСУ від 5 червня 2019 року у справі № 3-391/2018(6048/18) за конституційною скаргою ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА", зокрема, в п. 2.2 мотивувальної частини цього Рішення визначено "Неодмінним елементом принципу верховенства права є юридична визначеність, яка вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини (абзац дев`ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки."

Отже, у світлі судової практики законні сподівання та інтерес позивача, пов`язані із реалізацією корпоративних прав, є охоронюваним об`єктом.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, позивачем належними та допустими доказами доведено наявність порушень, які слугують підставою для визнання недійсним прийнятого оскаржуваними Загальними зборами членів кооперативу рішення. Зважаючи на встановлені судом порушення, колегія суддів вважає, що проведення Загальних зборів членів кооперативу з порушенням діючого законодавства свідчить про порушення корпоративних прав позивача. Зважаючи на викладене вище в сукупності суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "КОНИК", яке оформлено протоколом позачергових загальних зборів учасників товариства від 13.11.2019 в частині другого та четвертого питань.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Тому апеляційна скарга на рішення рішення підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Судом апеляційної інстанції за результатами прийняття постанови, якою скасовано рішення та прийнято нове про задоволення позовних вимог, здійснюється новий розподіл судових витрат, і у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати пов`язані з розглядом справи було покладено відповідно до ст. 129 ГПК України на відповідача.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/12148/20 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

Визнати недійсним пункт другий та пункт четвертий порядку денного рішення позачергових Загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний Кооператив Коник , оформлені протоколом від 13.11.2019 .

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний Кооператив "КОНИК" (03131, м. Київ, вул. Лютнева, 58; код ЄДРПОУ: 24747181) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп судового збору за подачу позову.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний Кооператив "КОНИК" (03131, м. Київ, вул. Лютнева, 58; код ЄДРПОУ: 24747181) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3 153 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 17.12.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

Б.О. Ткаченко