Рішення

від 17.12.2021 по справі 904/8581/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8581/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Груп", смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Євротех", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання брокерських послуг та декларування товарів

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Євротех" заборгованість в розмірі 119778,02 грн., з яких 511236,99 грн. - основний борг та 68541,03 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання брокерських послуг та декларування товарів №26/05/2020-1 від 26.05.2020 в частині своєчасного розрахунку за надані послуги.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що відповідачем частину вартості послуг сплачено, та за усною домовленістю сторін решта суми повинна бути сплачена пізніше. Проте, позивач порушуючи усні домовленості звернувся з позовом до суду. Відповідач не визнає позов в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 68541,03 грн., оскільки п.7.7 договору передбачено штраф у розмірі 0,5% від суми неоплачених рахунків за кожен день прострочення платежу. Отже, виходячи з цього пункту договору відповідач вважає, що позивач нарахував штраф 262 рази, що є порушенням ст. 61 Конституції України. Також відповідач звертає увагу, що договором стягнення пені не передбачено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору на надання брокерських послуг та декларування товарів, строк дії договору, умови надання послуг, строк та порядок оплати за надані послуги, наявність прострочки щодо оплати, підстави для нарахування штрафних санкцій.

Так, судом встановлено, що 26.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрія-Груп" (митний брокер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК Євротех" (замовник) укладено договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №26/05/2020-1, відповідно до п.1.1 якого митний брокер від імені, за дорученням, та за рахунок замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов`язані з декларуванням товарів, які належать замовнику та переміщуються через митний кордон України (далі - товари), та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.

Згідно з п. 2.3 договору замовник своєчасно сплачує вартість виконаних митним брокером робіт (послуг) у розмірі та строки передбачені цим договором, а також завчасно до початку митного оформлення товарів сплачує митні податки та збори на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Надає документи, які підтверджують оплату вказаних платежів, митному брокеру.

У відповідності з п.6.1 договору замовник сплачує вартість узгоджених з митним брокером робіт та послуг до початку митного оформлення товарів шляхом перерахувань відповідно наданих рахунків. Рахунки, що пред`являються митним брокером за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб, або вручаються особисто представнику замовника.

Строк дії договору встановлюється з дати підписання обома сторонами до 31 грудня 2020 року. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії не надішле письмове повідомлення іншій стороні про його розірвання (п.11.1 договору).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надано видатковий ордер №0618322, електронне декларування №UA500020/2021/002495, наряд №501 від 11.01.2021товарно-транспортну накладну №00000018 від 18.01.2021 та акт надання послуг №24 від 19.01.2021 на суму 73091,99 грн.

Позивачем також виставлено на оплату відповідачу рахунок №24 від 19.01.2021 на суму 73091,99 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 21855,00 грн., що підтверджується платіжним доручення м№1429 від 01.02.2021, однак, у повному обсязі заборгованість за надані послуги не оплачена, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 51236,99 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з умов у, строк оплати за надані послуги є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості відповідач не надав, проти наявності заборгованості з основного боргу не заперечував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 51236,99 грн. є більш вірогідними, для стягнення основної суми боргу.

Таким чином, вимога про стягнення основної заборгованості у розмірі 51236,99 грн. підлягає задоволенню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення штрафні санкції у розмірі 68906,49 грн.

Згідно ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.7 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує митному брокеру штраф у розмірі 0,5% від суми неоплачених рахунків за кожен день прострочення платежу. У випадку затримки оплати більш ніж на 20 днів, митний брокер має право припинити видачу наступних товарів замовникові.

Суд зазначає, що хоча сторони у договорі і назвали вказану штрафну санкцію штрафом, однак за своєю правовою природою вона є пенею, оскільки, як передбачено договором, вираховується "від суми несплаченого товару за кожен день прострочки", що є ознаками пені.

Отже, санкція, що передбачена у п. 7.7 договору за своєю правовою природою є пенею.

Викладеним спростовуються і заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов.

З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п.п.2.5, 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Пунктом 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину ".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

До того ж сторонами укладено договір №26/05/2020-1 на надання брокерських послуг та декларування товарів 26.05.2020 , тобто вже після внесення змін до чинного законодавства.

Тому сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.

Станом на 07.10.2021 (кінцеву дату нарахування пені) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, нарахування пені за порушення відповідачем зобов`язань зі сплати за виконані роботи по 07.10.2021 є правомірним.

Суд, враховуючи викладені норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" здійснив перерахунок пені на заборгованість та за перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню становить 5426,10 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 54542,83 грн., з яких 51236,99 грн. - основний борг та 5426,10 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1073,86 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Євротех" про стягнення заборгованості за договором про надання брокерських послуг та декларування товарів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Євротех" (49069, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 9, оф.10, ідентифікаційний код 42793755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Груп" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, Садовий кооператив "Механізатор", 16/325, ідентифікаційний код 39548012) заборгованість у розмірі 51236,99 грн. (п`ятдесят одна тисяча двісті тридцять шість грн. 99 коп.), пеню у розмірі 5426,10 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять шість грн. 10 коп.) та судовий збір у розмірі 1073,86 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 86 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.12.2021

Суддя О.М. Крижний