Рішення

від 03.12.2021 по справі 907/810/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/810/21

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників дану справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю К Трейд , м. Миколаїв Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Аква Мукачево , м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості на суму 84792,85 грн, у т.ч.: 47035,50 грн - основного боргу, 10840,65 грн. - інфляційних втрат, 5097,00 грн - 3% річних, 21819,70 грн. - пені,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач всупереч умов укладеного сторонами договору поставки не оплатив у повному обсязі вартість поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 05.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено сторонам строки для надання суду та в копії іншим учасникам заяв по суті справи - відзиву на позов тв відповіді на відзив.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

28.10.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого йдеться про те, що відповідач після отримання ухвали суду погасив борг перед позивачем, сплативши суму 47035,50 грн. На підтвердження наведеного долучив копію платіжного доручення № 124 від 18.10.2021 та у зв`язку з наведеним просить провадження у даній справі закрити через відсутність предмету спору.

15.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач підтвердив погашення відповідачем заборгованості на суму 47035,50 грн., що складає суму основного боргу, та наполягає на розгляді та задоволенні позову в іншій частині вимог - зі стягнення нарахованих сум пені, 3 % річних, інфляційних втрат та відшкодуванні судових витрат сплачених позивачем за розгляд справи (судового збору та оплати правової допомоги).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Спірні відносини сторін у справі виникли з виконання ними умов укладеного 12.12.2019 договору поставки № К-21, згідно яких продавець - позивач у справі - зобов`язується поставити цемент та інші будівельні матеріали (далі - товар), а покупець - відповідач у справі - прийняти і оплатити у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного договору та додатково погоджених специфікацій (що є невід`ємною частиною цього договору) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у порядку попередньої оплати або не пізніше 5-ти календарних днів з моменту відвантаження (п.п. 1.1, 4.2).

За змістом договору (п. п. 2.6, 2.7) кількість прийнятого від продавця товару визначається кількістю місць, вказаний в накладній, при цьому видаткова накладна є невід`ємною частиною договору.

Сторонами узгоджено, що у випадку порушення умов договору, зокрема, покупцем термінів оплати поставленого товару відповідно до умов договору, останній сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день порушення строку оплати товару (п. 5.2 ).

З матеріалів справи вбачається, що сторони на виконання умов договору здійснювали господарські операції з поставки будівельних матеріалів та оплати їх вартості, зокрема, видатковими накладними за період з 18.02.2020 по 14.05.2021, платіжними дорученнями за період з 24.02.2020 по 16.07.2021, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду з позовом заборгованість відповідача з оплати одержаного товару становила суму 47035, 50 грн.

Наведене послугувало підставою звернення позивача до суду з вимогами, що становлять предмет даного спору, доведено матеріалами справи і не спростовано відповідачем.

Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач сплатив на погашення боргу суму 47035, 50 грн., у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині належить закрити за змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Вирішуючи спір у частині заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача нарахованих за прострочення виконання грошових зобов`язань 10840,65 грн. - інфляційних втрат, 5097,00 грн - 3% річних, 21819,70 грн. - пені, суд керується таким.

У силу приписів ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

В силу приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546, 547 ЦКУ виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦКУ). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦКУ).

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГКУ визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. За приписами ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 625 ЦКУ передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, з огляду на фактичні обставини справи та перевіривши надані позивачем розрахунки, вважає обґрунтованими та такими, що відповідають положенням наведених приписів чинного законодавства та укладеного сторонами договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача за прострочення відповідачем грошових зобов`язань нарахованих сум 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Разом з тим, приймаючи до уваги відсутність основного боргу за договором, незначні періоди прострочення (у 37 із 48 наведених позивачем випадках прострочення становило менше 20 днів, а в переважній більшості - від 1 до 10 днів), суд дійшов висновку про надмірний розмір пені у цій справі, яка нарахована за прострочення платежів у період з 24.02.2020 по 27.09.2021 на загальну суму 21819,70 грн.

Приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи містяться у ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Позивач, обгрунтовуючи вимоги в частині пені, не надав доказів завдання йому збитків в результаті прострочення відповідача, співвідношення розміру яких з розмірами нарахованих сум пені повинно враховуватися судом при вирішенні питання застосування штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги наведені приписи чинного цивільного та господарського законодавства, фактичні обставини справи, а також те, що пеня за своєю правовою природою є заходом впливу на боржника з метою спонукання такого до виконання своїх обов`язків щодо сплати боргу, а не засобом отримання додаткового доходу внаслідок, суд дійшов висновку про зменшення розміру належної до сплати пені на 50% та стягнення її з відповідача на користь позивача у сумі 10909,85 грн., що є правом суду та вирішено відповідно до внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 26847,50 грн., включаючи 5097,00 грн. - 3 % річних, 10840,65 грн. інфляційних втрат та 10909,85 грн. пені, в іншій частині позовних вимог - належить відмовити.

Щодо судових витрат у даній справі, то такі в частині сплаченого позивачем судового збору на суму 2270 грн. за приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача повністю як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник цей спір, незалежно від часткового задоволення цього позову та сплати основного боргу, яка відбулася після відкриття провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат позивача в частині витрат на правову допомогу, попередній розрахунок яких подано позивачем, то такі можуть бути вирішені судом відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України після подання суду відповідних доказів.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 130, 178, 231, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог по стягненню основного боргу на суму 47035,50 грн. - закрити.

2. Позовні вимоги в частині стягнення сум 3 % річних, інфляційних нарахувань та пені задоволити частково.

2.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Аква Мукачево (89600, м. Мукачево, вул. Валенберга Рауля, буд. 36, код ЄДРПОУ 41380837) на користь товариства з обмеженою відповідальністю К Трейд (81600, Львівська область, м. Миколаїв, пл. Ринок, буд. 21-Б, код ЄДРПОУ 43148299) заборгованість на суму 26847,50 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок сім грн. 50 коп.), включаючи 5097,00 грн. - 3 % річних, 10840,65 грн. інфляційних втрат та 10909,85 грн. пені , та у відшкодування судового збору - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп).

2.2. В іншій частині зазначених позовних вимог - відмовити

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 15.12.21

Суддя Ушак І.Г.