Рішення

від 26.06.2007 по справі 40/238-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/238-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2007 р.                                                            Справа № 40/238-07

вх. № 5773

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Хотенець П.В. 

суддя                         Тихий П.В.

суддя                         Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

за участю представників сторін:

 позивача - Кривошеєнко О.Ю., дов. від 20.04.2007 року, Поддашкіна О.О., дов. від20.04.2007 року  відповідача - Тишкевич Г.С., дов. № 2 від 01.05.2007 року, Харченко О.В., дов. від 01.08.2006 року 3-й особи - 1. не з*явився, 2. не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конрад", м. Харків    

до  Палацу спорту "ГАРТ" Харківського обласного управління з физичного виховання та спорту комітету з фізичного виховання та спорту, м. Харків 3-я особа 1. ПП "МАРК", м. Мерефа, 2. КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 65709,67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості за договором № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року та 55709,67 грн. за договором № 15/1 від 15 січня 2006 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують заявлені позовні вимоги і просять їх задовольнити у повному обсязі, мотивуючи позов тим, що згідно умов договору уступки права вимоги № 090032 від 14 січня 2004 року, укладеного між ПП "МАРК" та КП "Харківські теплові мережі" комунальне підприємство передало, а ПП "МАРК" прийняло на себе право вимоги до боржника – палацу спорту "ГАРТ" по зобов'язанням з оплати за теплову енергію у сумі 65709,67 грн. Палас спорту "ГАРТ" свої зобов'язання з розрахунків з ПП "МАРК" на суму 65709,67 грн. виконав неналежним чином, сплативши 29 грудня 2005 року лише суму заборгованості у розмірі 10000,00 грн. 15 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конрад" та ПП "МАРК" було укладено договір № 15/1 від 15.01.2006 року відступлення права вимоги, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Конрад" є Новим кредитором ПС "ГАРТ". Станом на момент відступлення права вимоги до позивача відповідач виконав зобов'язання на користь ПП "МАРК" лише частково у суми 10000,00 грн., отже з урахуванням приписів статті 514 Цивільного кодексу України заборгованість відповідача перед позивачем становить 55709,67 грн. Крім того позивач зазначає про укладення між ним та відповідачем договору № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року на надання консультативно-інформаційних послуг, згідно якого відповідач повинен сплатити на користь позивача грошову суму у розмірі 10000,00 грн., строк сплати якої врегульовано не було у зв'язку з чим на адресу відповідача направлялася вимога № 01/05 від 05 квітня 2007 року, яка безпідставно залишена відповідачем поза увагою.

Представники відповідача у судовому засіданні і у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечують. Представник відповідача вказує, що ПП "МАРК" виконав зобов'язання ПС "ГАРТ" перед Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" у сумі 55709,67 грн.. за договором відступлення права вимоги частково грошима у сумі 300,00 грн., частково заліком зустрічних однорідних вимог. Із зазначеного відповідач вбачає відсутність підстав для стягнення заборгованості. Крім того представники відповідача зазначають у якості підстави звільнення відповідача від виконання зобов'язань на особливість статусу відповідача, причини виникнення та створення заборгованості, які вбачають у відсутності асигнувань для погашення заборгованості та зокрема у запереченнях на позов вказують, що треті особи знали, що будуть мати справу з бюджетними коштами, які винен відповідач, на пропуск строку позовної давності.

Представники третіх осіб у судове засідання не з*явилися, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 25 червня 2007 року було оголошено перерву до 26 червня 2007 року до 16 годин 30 хвилин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно з листом відповідача за вих. № 100 від 25 листопада 2003 року між ПП "МАРК" та КП "Харківські теплові мережі" було укладено договір уступки права вимоги № 090032 від 14 січня 2004 року відповідно до умов якого ПП "МАРК" прийняло на себе право вимоги до відповідача Палацу Спорту "ГАРТ" по зобов'язанням з оплати за теплову енергію у сумі 65709,67 грн. Виконання зазначеного договору ПП "МАРК" по сплаті заборгованості за ПС "ГАРТ" перед КП "Харківські теплові мережі" за теплову енергію у сумі 65709,67 грн. підтверджено листами КП "Харківські теплові мережі" і зокрема листом вих. № 36/т-369 від 26 березня 2007 року згідно якого позивачу повідомлено, що ПП "МАРК" 28 травня 2004 року повністю виконав розрахунки за договором уступки права вимоги № 090032 від 14 січня 2004 року.

Відповідач у справі - ПС "ГАРТ" згідно меморіального № U2099659 від 29 грудня 2005 року виконав зобов'язання перед ПП "МАРК" за договором від 14 січня 2004 року лише частково, сплативши суму заборгованості у розмірі 10000,00 грн.

15 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конрад" та ПП "МАРК" був укладений договір №15/1 від 15 січня 2006 року відступлення права вимоги, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Конрад" є новим кредитором ПС "ГАРТ" і згідно якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача по зобов'язаннях, що виникли внаслідок виконання договору № 090032 від 14 січня 2004 року. Матеріалами справи встановлено, що документи з прав та обов'язків за правовідносинами, що склалися між позивачем та відповідачем за договором №15/1 від 15 січня 2006 року, належним чином оформлені, жодним компетентним органом недійсними чи нечинними не визнані, відповідають приписам закону та були вручені відповідачу 30 січня 2006 року та 11 квітня 2007 року з вимогою-повідомленням позивача №01/06 від 06 квітня 2007 року.

Згідно частини 1 статті 516 Цивільного Кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника. Згідно наявних у матеріалах справи доказів на момент відступлення прав вимоги до позивача відповідач виконав зобов'язання на користь ПП "МАРК" лише частково у сумі 10000,00 грн. Отже згідно вимог статті 514 Цивільного кодексу України відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 55709,67 грн.

Відповідач проти наявності заборгованості перед ПП "МАРК" за договором уступки прав вимоги не заперечує, зокрема залучив до матеріалів справи копію акту інвентаризації кредиторської заборгованості від 29 грудня 2006 року, але посилається на відсутність бюджетних асигнувань, особливість статусу відповідача, сплив строку позовної давності, списання заборгованості. Зазначені доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов та підтримані під час судового засідання суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

В силу статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

В силу пункту 2 статті 129 Конституції України всі учасники судового процесу рівні перед законом і Судом.

Згідно приписів статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договорами, з яких виникли спірні правовідносини сторін та діючим законодавством України не передбачено можливість бюджетної організації в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов'язань за договором або змінити його умови. В силу статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Отже цивільне законодавство України не містить будь-яких винятків із зазначеного правила.

Таким чином доводи відповідача не ґрунтуються на положеннях цивільного законодавства України, суперечать Конституції України та Закону України "Про власність", якими чітко визначено рівність усіх суб'єктів права власності та господарювання перед Законом та судом.

Посилання відповідача на сплив строків позовної давності у зв'язку з невизначеністю дати виконання ПП "МАРК" зобов'язання, списання заборгованості - суд до уваги не приймає, виходячи з наступного. В силу статті 257 Цивільного кодексу України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Згідно пункту 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно наявного у матеріалах справи меморіального ордеру № U2099659 від 29 грудня 2005 року відповідач у справі - палас спорту "ГАРТ" частково виконав зобов'язання перед ПП "МАРК" за договором від 14 січня 2004 року сплативши суму заборгованості за теплову енергію у розмірі 10000,00 грн. Відповідач не залучив до матеріалів справи жодного доказу наявності між відповідачем та ПП "МАРК" інших правовідносин, ніж зі сплати за теплову енергію відповідно договору відступлення прав вимоги від 14 січня 2004 року. Отже матеріалами справи встановлено, що 29 грудня 2005 року шляхом часткової виплати боргу, боржник вчинив дію, що свідчить про визнання ПС "ГАРТ" боргу перед ПП "МАРК".

В силу частини 3 статті 264 Цивільного Кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином посилання відповідача на списання заборгованості за спливом строків позовної давності не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи, а тому не приймаються судом до уваги.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність його вини у невиконанні зобов'язання за договором, як на підставу звільнення відповідача від належного виконання своїх зобов'язань за договором, як такі, що протиречать статті 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. В силу статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Часткове виконання відповідачем зобов'язань на користь первісного кредитора ПП "МАРК" у сумі 10000,00 грн. не свідчить про неналежне виконання зобов'язання та встановлює відсутність підстав для його припинення.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 55709,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задовленню.

У частині позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за договором № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року на надання консультативно-інформаційних послуг судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи між позивачем та відповідачем був укладений договір № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року на надання консультативно-інформаційних послуг. Факт укладення та виконання зазначеного договору сторонами не заперечується та не оскаржується. Згідно умов зазначеного договору (розділ 1) відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання з виконання інформаційно - довідкового юридичного обслуговування ПС "ГАРТ" за договором № 090032 від 14 січня 2004 року, укладеним між КП "Харківські теплові мережі" та ПП "МАРК", а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити зазначені послуги за умови визначені розділом 2 договору, який вважається виконаним при умові згоди про залік зустрічної однорідної вимоги між КП "Харківські теплові мережі" та ПП "МАРК".

Матеріалами справи встановлено, що зобов'язання за договором № 090032 від 14 січня 2004 року, укладеним між КП "Харківські теплові мережі" та ПП "МАРК" були належним чином виконані сторонами у повному обсязі. Отже свої зобов'язання за договором № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року позивач виконав. Відповідно до розділу 1.4 договору № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року відповідач повинен сплатити на користь позивача грошову суму у розмірі 10000,00 грн.

Згідно доказів, що містяться у матеріалах справи, враховуючи, що строк виконання зобов'язань з оплати за договором сторони не обумовили позивач згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України надіслав на адресу позивача вимогу вих. № 01/05 від 05 квітня 2007 року про сплату зазначеної заборгованості, факт отримання якої засвідчено поштовим повідомленням. Відповідач зазначену вимогу залишив без задоволення.

Діюче цивільне законодавство і зокрема статті 525 Цивільного кодексу України не припускає односторонньої відмови від виконання зобов'язання. Отже несплата відповідачем заборгованості за договорами №15/1 від 15 січня 2006 року відступлення права вимоги та № 26/01-2004 від 26 січня 2004 року порушує майнові права та охоронювані Законом інтереси позивача у справі.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України регламентує принцип належності і допустимості доказів і встановлює, що обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 545 Цивільного кодексу Украйни підтвердженням виконання зобов'язання частково або в повному обсязі можуть бути тільки первинні документи, що свідчать про таке виконання. Таких документів відповідач до матеріалів справи не залучив, у запереченнях на позов на такі документи не посилається.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги у частині стягнення вартості правової допомоги адвокату за захист інтересів позивача в господарському суді Харківської області суд знаходить безпідставними, виходячи із наступного. В розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті при задоволенні позову відповідачем згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Але матеріали справи не містять доказів сплата за договором на надання правової допомоги адвокатом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75,  82-85  Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Палацу спорту "ГАРТ" Харківського обласного управлыння з фізичного виховання та спорту (розрахунковий рахунок 35219001000187 в Управлінні Державного Казначейства Орджонікідзевського району м. Харкова, МФО 851011, код 22726571, адреса: 61099, м. Харків, вул. Рибалко, 50/4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конрад" (розрахунковий рахунок  26000017943980 у ТОВ ФБ "Фінанси і кредит", МФО 350697, код 32762228, адреса: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 11 кв. 136) грошові кошти у сумі 55709,67 грн., 657,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя                                                                     Хотенець П.В. 

суддя                                                                                            Тихий П.В.

суддя                                                                                            Жельне С.Ч.