ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14040/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
при секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-КЛВ до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальність УКРАЇНА-КЛВ (далі - позивач, ТОВ УКРАЇНА-КЛВ ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Київській області), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 16310/41519389/2 від 04 липня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 799027/41519389 від 15 червня 2018 року;
- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальність УКРАЇНА-КЛВ № 4 від 20 травня 2018 року датою її подання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року даний адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 799027/41519389 від 15 червня 2018 року.
Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби в Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальність УКРАЇНА-КЛВ № 4 від 20 травня 2018 року датою її подання.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року повернуто апелянту у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року та від 27 квітня 2021 року здійснено заміну боржників у виконавчих листах на правонаступників: з Головного управління ДФС у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області та з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року замінено первинних відповідачів: Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України, Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - на Головне управління ДПС у Київській області.
Надалі від представника Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про роз`яснення п. 3 резолютивної частини рішення від 28 січня 2019 року. Дане клопотання вмотивоване незрозумілістю викладеного зобов`язання та можливістю двояко тлумачити зміст згаданого пункту.
Вказано, що з огляду на норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН має забезпечити ефективний захист порушеного права позивача у спірних правовідносинах. ДПС (ДФС) України була стороною у справі, проте, будь-яких зобов`язань ДПС (ДФС) України щодо реєстрації податкових накладних ТОВ УКРАЇНА-КЛВ у рішенні суду не міститься. Однак, враховуючи положення Порядку №1246, зобов`язання ДПС України зареєструвати подану товариством податкову накладну пов`язано лише з законодавчими особливостями ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Київській області про роз`яснення судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким роз`яснити п. 3 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2019 року у справі № 826/14040/18.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам заяви. Зокрема, відповідачем вказано, що рішенням суду зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби в Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальність УКРАЇНА-КЛВ № 4 від 20 травня 2018 року датою її подання. Проте, резолютивна частина такого рішення є незрозумілою, оскільки за нормами Порядку №1246 саме Державна фіскальна служба України, а не її управління, має здійснювати реєстрацію податкової накладної за рішенням суду.
Так, відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.
Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН має забезпечити ефективний захист порушеного права позивача у спірних правовідносинах.
Згідно ч. 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення чи не згодний з такою мотивацією. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це рішення до суду вищої інстанції, якщо таке право надане цим Кодексом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення, а тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.
На думку суду, наведені заявником обґрунтування жодним чином не свідчать про нечіткість, незрозумілість чи двозначність резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, про роз`яснення якої наразі ставиться питання.
Таким чином, проаналізувавши безпосередньо рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, колегія дійшла висновку, що воно не містить неточностей чи розбіжностей, що могли би стати перешкодою для його виконання, а недбале відношення сторін до своїх прав та обов`язків в адміністративному процесі не є підставою для роз`яснення рішення.
Враховуючи зазначене вище, заяву відповідача та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2019 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України, для роз`яснення судового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки воно є чітким, зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.
Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2021 |
Оприлюднено | 20.12.2021 |
Номер документу | 101985476 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні