Справа № 635/9891/21
Провадження по справі № 2/635/4440/2021
У Х В А Л А
15 грудня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія КОМБІ про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору,-
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,-
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія КОМБІ , код ЄДРПОУ 43369684, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Буніна, 30,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія КОМБІ (далі - ТОВ ФК КОМБІ ), в якому просить визнати недійсним договір про надання кредиту № 3312104366-042376 від 23.06.2021.
За змістом ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі, якщо відсутні підстави для залишення заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Харківського районного суду Харківської області а підлягає направленню за підсудністю за наступних підстав.
Згідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, відповідач ТОВ Фінансова Компанія КОМБІ знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Буніна, 30, що за територіальною підсудністю відноситься до Приморського районного суду м. Одеса.
Згідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України , позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Позивач в позові посилається на те, що його відносини регулюються Законом України Про захист прав споживачів .
Згідно преамбули Закону України Про захист прав споживачів - закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За змістом п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів , споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Згідно статті 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України , зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України Про захист прав споживачів , зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів .
Відповідно до Закону України Про захист прав споживачів , послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Застосування Закону України Про захист прав споживачів до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України , Закону України Про банки та банківську діяльність , Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ).
Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Тобто, права особи, як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України Про захист прав споживачів не може застосовуватись.
Отже, при посиланні на норми Закону України Про захист прав споживачів повинно мати місце порушення прав споживача на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтуванням позовних вимог.
Крім цього, згідно зі ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування .
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про споживче кредитування споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Однак зміст позовної заяви та додані до неї документи не дають можливості встановити приналежність цього кредитного договору до договорів споживчого кредитування та, відповідно, чи розповсюджуються на нього вимоги Закону України Про захист прав споживачів та Закону України Про споживче кредитування .
Таким чином, підстави, визначені Законом України Про захист прав споживачів , які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду, за таких обставин та з урахуванням вищевикладених доводів, поданий позов підлягає направленню до іншого суду, а саме за правилами загальної підсудності, тобто, за місцезнаходженням відповідача.
На підставі ч. 9 ст. 187 ЦПК України , якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу .
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.
Також, слід зазначити, що згідно до положень ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу , повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне направити вказану цивільну справу за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеса.
Керуючись ст. ст. 27 , 31 , 32 , 187 , 260 ЦПК України ,-
ПОСТАНОВИВ :
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія КОМБІ про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору направити за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеса (м.Одеса, м. вул.Балківська,33).
Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів після підписання ухвали суддею шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя Т.П.Даниленко
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2021 |
Оприлюднено | 19.12.2021 |
Номер документу | 101986122 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Даниленко Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні