Рішення

від 09.12.2021 по справі 715/2315/21

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/2315/21

Провадження № 2/715/681/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово будівельного кооперативу Дім - буд , ФОП ОСОБА_2 , виробничо-комерційного приватного підприємства Аноя`та АТ Чернівціобленерго , третя особа: Чагорська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про визнання дій протиправними та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 7321087900:01:003:1276, площею 0,3474 та, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 . Вона має намір розмістити тимчасову споруду на даній земельній ділянці, у зв`язку з чим розробила проектну документацію та отримала дозвільний документ.

Однак з березня 2021 року заїзд до її земельної ділянки є недоступним по всій ширині земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_1 , оскільки по її фасаду, за рахунок земель вищевказаної вулиці і дороги у її складі, вирита траншея та ведуться самовільні будівельні роботи з прокладання підземного електричного кабелю. Крім того, перед земельною ділянкою кадастровий номер 7321087900:01:003:1276 на дорозі АДРЕСА_1 розміщено кабельну бабину, а на землі насип ґрунту від виритої траншеї.

Вважає, що внаслідок таких дій, порушується її право на володіння, користування і розпорядження майном, оскільки обмежено доступ до земельної ділянки та обмежена можливість проведення будівельних робіт.

Просить суд, ухвалити рішення яким зобов`язати ЖБК Дім-буд , АТ Чернівціобленерго , виробничо-комерційного приватного підприємства Аноя та ФОП ОСОБА_2 , припинити дії щодо будівництва та прокладання підземної кабельної лінії електропередач по земельній ділянці кадастровий номер 7321087900:01:003:1276 по АДРЕСА_1 належній позивачці у межах червоних ліній АДРЕСА_1 , згідно розробленого робочого проекту стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 за 2018 рік. Також, просить зобов`язати ЖБК Дім-буд , АТ Чернівціобленерго , виробничо-комерційного приватного підприємства Аноя та ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою кадастровий номер 7321087900:01:003:1276, що по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу кабелю з виритої траншеї (канави), звільнення землі від влаштованого насипу ґрунту та приведення земельного покриття заїзду до даної земельної ділянки у попередній стан за рахунок відповідачів та стягнути із відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.

05 листопада 2021 року представник відповідача АТ Чернівціобленерго Ніверчук О.М. направив до суду відзив на позов, в якому вказав, що під час виготовлення проектної документації AT Чернівціобленерго не мало інформації про власників земельної ділянки, не вказувало кадастрові номера при виготовленні проектної документації, окрім того, при виконанні такого роду робіт у Товариства відсутній обов`язок оглядати кадастрову карту. Крім того, посилається на те, що в порушення вимог ст. ст. 76, 78 ЦПК позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що будівництво кабельної лінії здійснюється в межах її земельної ділянки, а отже створюють їй перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні земельної ділянки. Із наданої фотофіксації неможливо ідентифікувати межі земельної ділянки, так само як і неможливо встановити те, що насип ґрунту від виритої траншеї знаходиться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 7321037900:01:003:1276. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, проте від її представниці ОСОБА_3 до суду надійшла заява в якій вона підтвердила обставини викладені в позові, просить суд позов задовольнити, справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача АТ Чернівціобленерго в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву в якій просила відкласти розгляд справи. Суд вважає можливим розгляд справи без участі представниці відповідача, оскільки нею викладена позиція відносно спору у відзиві, який був поданий до суду.

Представник відповідача ЖБК Дім-буд в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв.

Представник відповідача ВКПП Аноя в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається із приписів ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом статті 391 ЦК України, покладеної позивачем в основу позову, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, позивач як власник відповідного майна - зазначених земельних ділянок має права вимагати усунення перешкод у користуванні таким майном, якщо такі перешкоди вчиняються певними особами.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3474 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:1276, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2020 року, право власності зареєстроване 18 грудня 2020 року.

Також встановлено, що відповідачем АТ Чернівціобленерго у 2018 року розроблено робочий проект № 157.05.2018 стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , замовником якого виступає ЖБК Дім-буд . За технічним завданням на проектування, проектом передбачене будівництво КЛ-10кВ, будівництво ТП-10/0,4 кВ 250 кВА, будівництво КЛ-0,4 кВ від проектованої ТП-10/0,4 кВ до об`єкта замовника. Кабель прокладається в земляній траншеї довжиною 560м.

Крім того, встановлено, що рішенням № 2 Чагорської сільської ради начальника дільниці ВКПП Аноя підприємця ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а саме за порушення державних стандартів та норм і правил благоустрою населених пунктів, так як проводив земляні роботи, прокладав у земляній траншеї електрокабелю без відповідного дозволу. Після чого останній звернувся до Чагорської сільської ради із заявою про надання дозволу на порушення об`єктів благоустрою у зв`язку із проведення земляних робіт по прокладці електрокабелю згідно робочого проекту.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Позивачка ОСОБА_1 звертаючись до суду із даним позовом посилається на те, що відповідачі порушують її права на користування та розпорядження земельною ділянкою, оскільки нею отримано дозвільний документ на встановлення тимчасової споруди та розроблено відповідну документацію. Разом з тим, останньою не надано будь - якого належного та допустимого доказу на підтвердження такого порушення.

Так, ОСОБА_1 надала аркуш паперу на якому друкованим способом написано паспорт прив`язки, тимчасова споруда модульна газова автомобільна заправна станція , однак, графи які повинні бути заповненні - пусті, будь - які підписи та відтиски печатки відсутні, а тому суд вважає такий доказ недопустимим, оскільки він не підтверджує порушення права користування ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки.

Окрім цього, надана ОСОБА_1 ситуаційна схема земельної ділянки, також не підтверджує порушення права власності ОСОБА_1 земельною ділянкою.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 долучено фотофіксацію. Однак, із наданої фотофіксації неможливо ідентифікувати межі земельної ділянки, так само як і неможливо встановити те, що насип ґрунту від виритої траншеї знаходиться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 7321037900:01:003:1276 чи перешкоджає останній користуватися вказаною земельною ділянкою.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Враховуючи факт того, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не надала нелижних доказів меж її земельної ділянки, реального порушення її прав та факту проведення будівельних робіт саме на її земельній ділянці дана позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово будівельного кооперативу Дім - буд , ФОП ОСОБА_2 , виробничо-комерційного приватного підприємства Аноя`та АТ Чернівціобленерго , третя особа: Чагорська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про визнання дій протиправними та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 грудня 2021 року.

Суддя