Постанова

від 08.12.2021 по справі 2-214/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9709/21 Справа № 2-214/11 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Красвітної Т.П., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі - Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, в обґрунтування якої посилався на те, що постановою державного виконавця від 16 вересня 2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачу у зв`язку із забороною звернення стягнення на майно.

Даний виконавчий лист був отриманий його представником, який так і не передав позивачу виконавчий документ, на телефоні дзвінки не відповідає і місцезнаходження його не відоме.

З огляду на те, що позивач потрапив у ДТП, а також через виробничу необхідність мав знаходитися на випробуваннях, він не мав змоги тривалий час звертатися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, просив суд поновити строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання і видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-214/11.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 , а саме видано дублікат виконавчого листа та поновлено строк його пред`явлення до виконання. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 37 грн.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи, не сприяв повному об`єктивному та неупередженому розгляду справи.

Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст . 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст . 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, з огляду на таке.

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з 22 серпня 2007 року перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 були задоволені частково і в рахунок заборгованості за договором позики стягнуто 500 000 грн, в рахунок процентів за договором - 10 000 грн і судових витрат 14 230 грн (а.с.№19-21 тому 3).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року вищевказане рішення суду першої інстанції від 01 лютого 2012 року частково скасовано, а саме, в частині стягнення процентів в розмірі 100 000 грн та правничої допомоги в розмірі 12 500 грн, в іншій частині рішення залишено без змін (а.с.№88-92 тому 3).

Ухвалою ВССУ від 19 вересня 2012 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року та рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2012 року в частині, що залишена без змін рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року залишені без змін (а.с.№ 135-136 тому 3).

08 травня 2012 року позивачем був отриманий виконавчий лист, про що свідчить його власноручний підпис на довідковому листі справи, і дата пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначена у листі як 19 квітня 2013 року.

Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що заявник особисто не отримував виконавчий лист у виконавчій службі, а лист був отриманий представником позивача і не переданий йому та на примусовому виконанні виконавчий лист не перебуває, тому наявні підстави вважати, що виконавчий лист втрачений.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На підставі п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачеві дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження у редакції, чинній на час видачі виконавчого документа по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки для пред`явлення до виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Даний Закон втратив чинність через три місяці з дня набрання чинності ЗУ Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року , який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 375 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року , який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 12 вищезазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

В свою чергу, поважними причинами визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Проте, заявником не було надано ні до суду першої ні до апеляційної інстанції жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документа, а також існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дублікату виконавчих листів до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа.

При цьому, до суду не було надано будь-яких доказів поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 вересня 2020 року (справа № 569/10120/13-ц).

Так, з листа Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області № 72574/13.3-32/5 від 19 грудня 2018 року вбачається, що на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 2-214/11, який постановою державного виконавця від 16 вересня 2015 року був повернутий на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження і на сьогоднішній день до відділу повторно не надходив.

З листа АНД ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області № 933 від 17 січня 2019 року вбачається, що на примусовому виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 .

З наданих позивачем по справі документів вбачається, що виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні в Соборному ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, був повернутий стягувачу 16 вересня 2015 року та за його отримання розписався 12 листопада 2015 року представник позивача - ОСОБА_3 .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики було відмовлено, з тих підстав, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання минув, а заявником не було порушено питання про поновлення такого строку та не наведено жодних обставин в обґрунтування своєї заяви.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що виконавчий лист було втрачено, не з вини стягувача, оскільки, позивач не отримував від свого представника оригінал виконавчого листа, на його дзвінки представник не відповідає і його місцезнаходження не відомо, що стало підставою пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, адже жодного доказу на підтвердження цієї обставини ОСОБА_2 надано не було.

Також колегія суддів вважає неспроможними посилання заявника, зокрема, на те, що 17 січня 2017 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серія БР №181108, в якому він вказаний як винний у ДТП, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 тривалий час перебував на амбулаторному лікуванні, та через виробничу необхідність тривалий час перебував на полігоні для випробувань бронетехніки, а тому не мав змоги деякий час звертатися за видачою дубліката виконавчого листа, адже вказані обставини мали місце тоді, як навіть трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання вже сплив.

Отже, оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у тому числі, про видачу дублікату виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 поза межами строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та поважних причин для його поновлення не було встановлено, колегія суддів вважає, що заява в частині видачі дублікату виконавчого документа також задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки на викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув та у повному обсязі обставини справи не встановив, що у свою чергу призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання - скасувати та ухвалити нове рішення .

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: Т.П. Красвітна

М.Ю. Петешенкова