Постанова

від 16.12.2021 по справі 120/6035/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6035/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Маслоід Олена Степанівна

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

16 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2021 року адвокат Кравчук Михайло Олександрович в інтересах позивача, ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо доступу до публічної інформації при розгляді запиту позивача про отримання публічної інформації № 24 від 09.02.2021 року та зобов`язання відповідача розглянути запит позивача № 24 від 09.02.2021 року та надати запитувану інформацію.

Також у позовній заяві вказано про те, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 3000 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради» щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 № 24 від 09.02.2021 року.

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради» надіслати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит № 24 від 09.02.2021 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в цій частині та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що із договору про надання правової допомоги та акту вбачається, що сторонами у договорі встановлено гонорар у фіксованому розмірі, акт приймання-передачі наданих послуг містить детальний опис наданих адвокатом послуг, та квитанція про оплату підтверджує реальність понесених витрат. Отже, вказаний перелік документів, на думку апелянта, повністю підтверджує реальність понесених витрат.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити в без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача щодо розподілу судових витрат в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу, яку позивач клопотав змінити шляхом задоволення в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 3000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не надано належні та допустимі докази, що підтверджують реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, а також надання тих послуг, з яких складаються понесені витрати, адже в матеріалах позовної заяви відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що суперечить імперативним приписам ч. 4 ст. 134 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 4 та 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З аналізу наведених правових норм встановлено, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Як встановлено судом першої інстанції, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 24 від 01.06.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг відповідача до договору про надання правової допомоги № 24 від 01.06.2021 року від 10.06.2021 року, ордер серії АВ № 1014807 та квитанцію від 09.06.2021 року № 09-1326299/1/С на суму 3 000 грн. 00 коп.

Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в стягненні витрат на правову допомогу у зв`язку із відсутністю детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат , в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов`язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Отже, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу колегія суддів вважає, що такі витрати були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально, однак розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Слід також зазначити, що у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Разом з тим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", за період з 01.01.2021 по 15.12.2021 року адвокатом Кравчуком М.О. від імені ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду подано більше 30 позовних заяв про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, які полягають у ненадані чи/або надані неповної інформації комунальним некомерційним підприємством "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради".

Тобто, наявність такої кількості подібних спорів між позивачем та розпорядниками інформації, які є та були предметом розгляду в суді, та подані одним і тим самим адвокатом від імені позивача, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви. При цьому, предмети позовів у всіх цих справах подібні та стосуються ненадання або відмови у наданні інформації на запити ОСОБА_1 про надання публічної інформації.

Враховуючи обсяг позовної заяви, а також, те що справу віднесено до справ незначної складності, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 3000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, та є завищеними.

Апеляційний суд, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності, наявна стала та значна практика представника позивача у такій категорії справ з представництва позивача;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- позов носить немайновий характер;

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1000 грн.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (2995804084) за рахунок бюджетних асигнувань комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр Вінницької обласної ради"(код ЄДРПОУ 05484008) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн (одна тисяча гривень).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.