РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
09 грудня 2021 р. Справа № 120/8282/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,
секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.
представників позивача: Федоришина В.В., Черненко С.М.
представників відповідача: Осадчука С.В., Ходаковського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест"
до: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про: визнання протиправним та нечинним індивідуального акту
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та нечинним індивідуального акту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, яку продає Державному підприємству "Гарантований покупець" за "зеленим" тарифом, встановленим відповідачем.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2020 № 1245 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотриманням рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" встановлено "зелений" тариф на третій квартал 2020 року, який відповідно до положення Порядку встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2019 № 1817 повинен діяти до 30.09.2020.
Разом з тим, постановами відповідача від 01.08.2020 № 1497 та від 30.09.2020 № 1787 встановлено розмір "зеленого" тарифу на електричну енергію нижчий ніж у попередніх періодах в середньому на 15% для сонячних електростанцій введених в експлуатацію після 30.06.2015 та майже на 50% для сонячних електростанцій введених до 30.06.2015.
На думку позивача, зменшення відповідачем розміру встановленого "зеленого" тарифу на електричну енергію є порушенням його прав гарантованих Конституцією України та Законом України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.03.2003 № 555-IV.
Тому з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 29.12.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.01.2021 до суду надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, які розглянуті судом та ухвалою від 16.02.2021 їх задоволено. Продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 153 т.1).
25.01.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 91-125 т.1). Зазначено, що Регулятор діє на підставі Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон про НКРЕКП), відповідно до статті 1 якого, НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Механізм стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії у вигляді встановлення зеленого тарифу визначений Законом України Про альтернативні джерела енергії (далі - Закон).
Відповідно до статті 9-1 Закону про альтернативні джерела, зелений тариф встановлюється НКРЕКП, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Для суб`єктів господарювання та приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, зелений тариф встановлюється до 01.01.2030. Зелений тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
Разом з тим, відповідачем звернуто увагу, що Верховною Радою України було прийнято Закон України від 21.07.2020 №810-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - Закон про внесення змін) яким, зокрема, внесені зміни до Закону про альтернативні джерела та передбачені особливості встановлення зеленого тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії, у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до встановлених НКРЕКП зелених тарифів згідно із статтею 9-1 Закону про альтернативні джерела.
Таким чином, з 01.08.2020 статтею 9-4 передбачені особливості встановлення зеленого тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. При цьому, дія зазначеної статті поширюється на суб`єктів господарювання, які відповідно до статті 9-1 Закону про альтернативні джерела виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні-, та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах).
Для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 01.08.2020 зелений тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) зеленого тарифу.
Отже, зелений тариф на електричну енергію вироблену Гальжбіївська СЕС, СЕС Гальжбіївка-2 та Слобода-Бушанська СЕС, які знаходяться у власності ТОВ ЕНЕРГОІНВЕСТ розраховано на рівні граничного (максимального) зеленого тарифу, як для об`єктів що введені в експлуатацію по 30.06.2015 та величина зеленого тарифу яких до набрання чинності змін до Закону про альтернативні джерела була більшою граничного максимального зеленого тарифу та встановлений на рівні 24,56 (євроцентів за 1 кВт/год). Для СЕС Вищеольчедаївська , що також знаходиться у власності ТОВ Енергоінвест зелений тариф розраховано із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,85 як для об`єкта електроенергетики встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введений в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019 та встановлений у розмірі (12,77 євроцентів за 1 кВт/год).
Щодо тверджень позивача, що Закон №555 (в редакції Закону N 2755-VIII від 11.07.2019) містив державні гарантії, які були порушені державою прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії №810- IX від 21.07.2020, що призвело до перегляду державою в односторонньому порядку положень стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, встановлений статтею 9-1 Закону №555, відповідач спростовує доводами того, що Постанова № 1497 прийнята з урахуванням внесених змін Законом про внесення змін, у відповідності та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для її скасування.
Щодо тверджень позивача, що скасування попередніх державних гарантій в галузі застосування ВДЕ, застосування понижуючих коефіцієнтів в Законі №555 в редакції Закону №810 є протиправними та призвели до звуження прав в розумінні cт. 22 Конституції України, то відповідач, покликаючись на Закон України Про Конституційний суд України , зазначає, що питання про відповідність Конституції України законів України, офіційне тлумачення інших актів здійснює Конституційний Суд України.
Відтак, відповідач вважає безпідставним посилання позивача стосовно відсутності підстав для застосування статті 9-4 Закону №555 в редакції Закону №810, оскільки це суперечить самому Закону.
Водночас, враховуючи прийнятий Закон про внесення змін, НКРЕКП було приведено власні акти у відповідність до вимог Закону про альтернативні джерела та проведено перерахунок зелених тарифів на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності.
Відтак, відповідач вважає, що твердження позивача про те, що ні Закон № 555, ні Порядок 1817 не передбачають застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів при встановленні зеленого тарифу та можливості перегляду вже встановленого зеленого тарифу до завершення кварталу, на який його було встановлено тариф не ґрунтуються на нормах матеріального права та не відповідають дійсним обставинам справи.
04.02.2021 представник позивача подав відповідь на відзив за змістом якої спростовуються доводи відповідача, та наводяться мотиви їх відхилення. Зокрема, зазначено, що Закон №810 не вносить зміни до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.08.2019р. №1817 (надалі - Порядок №1817).
Саме Порядком №1817 встановлено для НКРЕКП алгоритм для встановлення та перегляду зеленого тарифу. НКРЕКП зобов`язано спершу привести у відповідність Порядок №1817 до Закону №810 (передбачити порядок застосування та розрахунку понижуючих коефіцієнти, право на зміну зеленого тарифу до закінчення кварталу, тощо), а вже потім, на його підставі, здійснювати перегляд зеленого тарифу.
На переконання позивача, відповідач не навів доводів щодо правомірності застосування положень ст. 9-1 та 9-4 Закону №555, в редакції Закону №810, за відсутності відповідних змін у Порядку № 1817. Таким чином, НКРЕКП порушено власний же Порядок №1817, який не було приведено у відповідність до Закону №810.
Позивач наполягає на протиправності зменшення зеленого тарифу зі сторони держави України (в особі Верховної Ради України та НКРЕКП) по відношенню до інвестора (в особі ТОВ Енергоінвест ), адже Закон №810 вніс зміни до Закону №555, що призвело до фінансових втрат Позивача у вигляді зменшення зеленого тарифу в односторонньому порядку.
Позивач не підписував Меморандуму, не погоджувався на зменшення зеленого тарифу, наполягає на неконституційності ретроспективного зменшення зеленого тарифу, адже закон не має зворотної сили.
Також у відповіді наведено ряд аргументів щодо порушення НКРЕКП процедурних питань з прийняття спірних постанов.
16.02.2021 відповідачем подано заперечення в порядку ст. 164 КАС України.
Ухвалою від 02.06.2021 задоволено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/8585/20-а.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 апеляційну скаргу задоволено та скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2021. Справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
25.10.2021 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну предмета позову.
27.10.2021 на адресу суду надійшла адміністративна справа №120/8282/20-а.
Ухвалою від 12.11.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.11.2021 о 10:30 год.
Ухвалою від 23.11.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову.
Відтак, позивач просить:
Визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 року Про встановлення зелени тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання в частині пункту 310 Додатку до Постанови НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 року, яким встановлено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ Енергоінвест , що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання;
Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на період з 01 серпня 2020 року до 30 вересня 2020 року (включно) встановити зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ Енергоінвест , що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання, згідно Закону України Про альтернативні джерела енергії від 20.02.2003р. №555-IV без застосування особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону, шляхом прийняття окремої Постанови.
Визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 року Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання в частині пункту 321 Додатку до Постанови НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 року, яким встановлено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ Енергоінвест , що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання;
Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на період з 01 жовтня 2020 року до 31 грудня 2020 року (включно) встановити зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ Енергоінвест , що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання, згідно Закону України Про альтернативні джерела енергії від 20.02.2003р. №555-IV без застосування особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону, шляхом прийняття окремої Постанови.
Ухвалою від 23.11.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 01.12.2021.
Сторони в ході судового розгляду підтримали свої позиції щодо позовних вимог та заперечень.
Представник позивача, крім мотивів, наведених в заявах по суті, покликався на положення ч. 7 ст. Закону України "Про ринок електричної енергії" в силу якої методики (порядки) встановлення (формування) цін, тарифів та ставок на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плати за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни, тарифи та ставки, визначені відповідно до таких методик (порядків).
Також звертав увагу на тому, що зміни до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії внесено 03.02.2021 постановою № 138. Відтак, на думку позивача застосування понижуючих коефіцієнтів передбачено з 03.02.2021, тому підстави для їх застосування до внесення змін немає.
01.12.2021, з метою з`ясування спірного питання встановленого відповідачем розміру "зеленого" тарифу на електричну енергію, який є нижчим ніж у попередніх періодах в середньому на 15% для сонячних електростанцій введених в експлуатацію після 30.06.2015 та майже на 50% для сонячних електростанцій введених до 30.06.2015, на чому наполягає позивач, судом зобов`язано відповідача надати обґрунтування встановлених тарифів по економічних показниках в розрізі по об`єктах.
08.12.2021 відповідачем надано додаткові пояснення в яких вказано, що при встановлені розміру "зеленого тарифу" було застосовано положення Порядку №1817 у якому визначена формула з урахуванням положень ст. 9-4 Закону України Про альтернативні джерела енергії , відповідно до якої передбачені особливості встановлення зеленого тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, у період з 1 серпня 2020 року.
Зелений тариф встановлюється: на рівні 0,85 - для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введені в експлуатацію з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 року.
Одночасно, для цілей цієї статті, зазначає відповідач, граничний (максимальний) зелений тариф дорівнює зеленому тарифу, встановленому для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об`єктами електроенергетики встановленою потужністю більш як 10 МВт, що введені в експлуатацію до 31.03.2013 включно, помноженому на понижуючий коефіцієнт 0,95.
Тобто, граничний (максимальний) розмір зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об`єктами електроенергетики встановленою потужністю більш як 10 МВт, що введені в експлуатацію до 31.03.2013, відповідно до таблиці Коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні: , що міститься у статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії та становить 4,80, який застосовується при розрахунку граничного коефіцієнту за формулою 4,80 х 0,95 = 4,56.
Також до додаткових пояснень представниками надано обґрунтування щодо прийняття постанов у яких зазначено про урахування середнього офіційного курсу гривні щодо курсу євро, встановленого Національним банком України за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього засідання НКРЕКП у поточному кварталі.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоінвест відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, яку у порядку, встановленому чинним законодавством України, продає Державному підприємству Гарантований покупець за зеленим тарифом, встановленим НКРЕКП.
Постановою НКРЕКП від 30.06.2020 р. №1245 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання встановлено зелений тариф на третій квартал 2020 року.
Такий тариф, на переконання позивача, повинен був діяти до 30.09.2020, тобто, до закінчення кварталу, на який його було встановлено, що передбачено положеннями Порядку №1817, зокрема п.1.5 Порядку.
Постановою НКРЕКП №1497 від 01.08.2020 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (надалі - Постанова №1497) в частині пункту 310 Додатку до Постанови НКРЕКП №1497 від 01.08.2020, встановлено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ Енергоінвест , що використовують альтернативні джерела енергії нижчий, ніж у попередніх періодах в середньому на 15% для сонячних електростанцій Позивача, введених в експлуатацію після 30 червня 2015 року, та майже на 50% для сонячних електростанцій Позивача, введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року.
Такий же зелений тариф на електричну енергію встановлено Постановою НКРЕКП №1787 від 30.09.2020 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання в частині пункту 321 Додатку до Постанови НКРЕКП №1787 від 30.09.2020, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ Енергоінвест .
Позивач вважає протиправною зміну (зменшення) розміру встановленого зеленого тарифу на електричну енергію, вироблену сонячними електростанціями, тому звернувся до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення встановлює Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон №1540-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1540-VIII, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1540-VIII, регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики з питань:
діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;
діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності;
діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1540-VIII, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Відповідно до абз 1 ч. 3 статті 5 Закону № 1540-VIII, рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України "Про альтернативні джерела енергії" (далі Закон №555).
Відповідно до ст. 1 Закону №555, "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється, зокрема, шляхом встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об`єктах альтернативної енергетики, що передбачено ст. 5 Закону №555.
Відповідно до ст. 9-1 Закону №555 в редакції Закону України №2755-УІІІ від 11.07.2019, діяла норма, яка передбачала, що "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" (далі - Закон №810) внесені зміни до Закону №555 доповнивши його статтею 9-4, якою передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до "зелених" тарифів.
Так, відповідно до ст. 9-4 Закону №810, для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 1 серпня 2020 року "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Матеріалами справи підтверджується, що постанови №№1479, 1787 прийняті уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою. Зокрема, 01.08.2020, на засіданні НКРЕКП, яке відбувалось у формі відкритого слухання, Регулятором розглядалось питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" (з 01.08.2020).
До того ж, 30.09.2020, на засіданні НКРЕКП, яке відбувалось у формі відкритого слухання Регулятором розглядалось питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" з 01.10.2020.
Відповідно до оголошення Комісії на офіційному сайті повідомлено про засідання, а також про його онлайн трансляцію.
За наслідками засідань оформлено протокол №45 від 01.08.2020, та протоколи №59 засідання за 30.09.2020, 07.10.2020, 13.10.2020 відповідно.
Стосовно доводів позивача, що відповідач протиправно застосував положення Закону №810, оскільки на законодавчому рівні гарантовано суб`єктам господарювання, які виробляють електричну енергію з ВДЕ, встановлення та фіксацію розміру "зеленого" тарифу до 01.01.2030 року. Зокрема, ст. 9-1 Закону №555 (в редакції Закону №2755-УІІІ від 11.07.2019р.) закріплено, що "зелений" тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.
Проте суд відхиляє такі доводи, оскільки відповідно до Закону України від 21.07.2020 №810-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел" (далі - Закон №810) внесені зміни до Закону №555 та передбачено особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії, у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до встановлених НКРЕКП "зелених" тарифів згідно із статтею 9-1 Закону про альтернативні джерела.
Дія зазначеної статті поширюється на суб`єктів господарювання, які відповідно до статті 9-1 Закону про альтернативні джерела виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні-, та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах).
Для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 01.08.2020 "зелений" тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Відповідно до ст. 9-1 "зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.
Таким чином, з 01.08.2020 статтею 9-4 передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.
За наведеного вище, суд не вбачає підстав для висновку, що відповідач, приймаючи спірні постанови, діяв не у спосіб, що визначений Законом.
Щодо доводів того, що норми Закону суперечать Конституції, як зазначає у позові позивач, то суд їх відхиляє з огляду на те, що ці норми є чинними, неконституційними не визнавались, тому їх застосування є обов`язковим.
Стосовно доводів про відсутність підстав для застосування положень ст. 9-1 та 9-4 Закону №555, в редакції Закону №810, за умови не внесених відповідних змін до Порядку № 1817, то суд зважає на наступне.
Так, встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії здійснюється за порядком, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817 (далі - Порядок №1817).
Згідно з п. 1.5 Порядку №1817 в редакції постанови від 30.08.2019, "зелений" тариф для усіх суб`єктів господарювання встановлюється на квартал, розраховується за відповідною формулою, на чому наполягає позивач та вказує на імперативність цієї норми.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Отже, Порядок та Закон не мають однакової сили, вони не є однопредметними, а виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Порядок №1817, а Закон, який має вищу юридичну силу та який набрав законної сили 01.08.2020.
Щодо аргументів позивача про зміни встановленого "зеленого" тарифу із застосуванням "понижуючого коефіцієнту", що призвело до нижчого тарифу ніж у попередніх періодах в середньому на 15% для сонячних електростанцій Позивача, введених в експлуатацію після 30 червня 2015 року, та на 47% для сонячних електростанцій Позивача, введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року відповідно, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 9-4 Закону, для суб`єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті, у період з 1 серпня 2020 року "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
"Зелений" тариф встановлюється, зокрема, на рівні 0,85 - для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введені в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019;
б) для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), що введені в експлуатацію до 30 червня 2015 року і "зелений" тариф яких вище граничного (максимального) "зеленого" тарифу, на рівні граничного (максимального) "зеленого" тарифу.
Для цілей цієї статті граничний (максимальний) "зелений" тариф дорівнює "зеленому" тарифу, встановленому для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об`єктами електроенергетики встановленою потужністю більш як 10 МВт, що введені в експлуатацію до 31 березня 2013 року включно, помноженому на понижуючий коефіцієнт 0,95.
Отже, для сонячних електростанцій Позивача був встановлений граничний (максимальний) "зелений" в залежності від дати введення в експлуатацію електростанцій.
На засіданні НКРЕКП, що проводилось у формі відкритого слухання 30.06.2020 було прийнято постанову № 1245 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання , яка набрала чинності з 01.07.2020.
В подальшому, у зв`язку із зміною правового регулювання на законодавчому рівні щодо встановлення зелених тарифів та застосування понижуючих коефіцієнтів, проведено засідання НКРЕКП.
Відповідно до обґрунтування щодо прийняття постанови №1497 НКРЕКП "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання" зазначено, що беручи до уваги, що статтею 9-4 Закону, передбачені понижуючі коефіцієнти, які застосовуються для встановлених та розрахованих НКРЕКП, у відповідності до статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", "зелених" тарифів, а також відповідно до Порядку, виникає необхідність проведення перерахунку "зелених" тарифів на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності.
Так, "зелені" тарифи" були розраховані з урахування положень статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", відповідно до якої "зелені" тарифи на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичними кооперативами встановлюються на наступний квартал з урахуванням середнього офіційного курсу гривні щодо курсу євро, встановленого Національним банком України за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього засідання НКРЕКП у поточному кварталі (який за період з 31.05.2020 по 29.06.2020 становить 3002,9690 грн за 100 євро та який більший за офіційний курс гривні до євро на 01.01.2009, що становив 1085,546 грн за 100 євро).
Аналогічно зазначено і в обґрунтуванні до постанови 1787, а саме, з урахуванням середнього офіційного курсу гривні щодо курсу євро, встановленого Національним банком України за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього засідання НКРЕКП у поточному кварталі. У зв`язку з тим, що середній офіційний курс гривні до євро за період з 31.08.2020 по 29.09.2020 становить 3298,7480 грн за 100 євро, більший за офіційний курс гривні до євро на 01.01.2009, який становив 1085,546 грн за 100 євро, управління виконало перерахунок "зелених" тарифів на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичними кооперативами.
Отже, для цілей статті 9-4 граничний (максимальний) "зелений" тариф дорівнює "зеленому" тарифу, для об`єктів електроенергетики, що введені в експлуатацію до 31.03.2013 включно, помноженому на понижуючий коефіцієнт 0,95, а для тих, що введені в експлуатацію з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2019 - на рівні 0,85 року.
Таким чином, «зелений» тариф на електричну енергію вироблену Гальжбіївська СЕС, СЕС Гальжбіївка-2 та Слобода-Бушанська СЕС, які знаходяться у власності ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ» розраховано на рівні граничного (максимального) «зеленого» тарифу, як для об`єктів що введені в експлуатацію по 30.06.2015 та величина «зеленого» тарифу яких до набрання чинності змін до Закону про альтернативні джерела була більшою граничного максимального «зеленого» тарифу та встановлений на рівні 24,56 (євроцентів за 1 кВт/год). Для СЕС «Вищеольчедаївська» , що також знаходиться у власності ТОВ «Енергоінвест» «зелений» тариф розраховано із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,85 як для об`єкта електроенергетики встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введений в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019 та встановлений у розмірі (12,77 євроцентів за 1 кВт/год).
Що ж до інших доводів позивача на обґрунтування своїх позовних вимог в частині існування процедурних порушень, а саме несвоєчасне оприлюдення оскаржуваної постанови на сайті відповідача, недоліків протоколу, то суд зазначає наступне.
В сукупності з іншими дослідженими доказами по справі наведена вище обставина не є такою, яка тягне за собою безумовне скасування оскаржуваних постанов. В даному випадку саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його не дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
У постанові від 22 травня 2020 року (справа № 825/2328/16) Верховний Суд зазначив: "Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Тому, навіть враховуючи аргументи позивача про недотримання відповідачем певних процедурних питань, пов`язаних із несвоєчасним оприлюдненням оскаржуваної постанови допущених помилок в протоколі, такі порушення на думку суду не могли вплинути на дійсність такого рішення. До того ж такі засідання проводяться відкрито з онлайн трансляцією.
За наведених вище обставин суд доходить висновку, щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" - відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (код ЄДРПОУ 24895253, місцезнаходження: пров. Станіславського, 16, м. Вінниця, 21022).
Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, місцезнаходження: вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (20.12.2021)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2021 |
Оприлюднено | 21.12.2021 |
Номер документу | 101990890 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дмитришена Руслана Миколаївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дмитришена Руслана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні