Постанова

від 23.06.2023 по справі 120/8282/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року

м. Київ

справа № 120/8282/20-а

адміністративне провадження № К/990/11837/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання окремих положень індивідуальних актів протиправними та нечинними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року (суддя Дмитришена Р. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (колегія суддів у складі: Граб Л. С., Сторчака В. Ю., Смілянця Е. С.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. 25 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» (далі - позивач, ТОВ «Енергоінвест», товариство, ліцензіат) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови НКРЕКП № 1497 від 01 серпня 2020 року «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» в частині пункту 310 Додатку до Постанови НКРЕКП № 1497 від 01 серпня 2020 року, яким встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ «Енергоінвест», що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на період з 01 серпня 2020 року до 30 вересня 2020 року (включно) встановити «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ «Енергоінвест», що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання, згідно Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV (далі також - Закон № 555) без застосування особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону, шляхом прийняття окремої Постанови;

- визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови НКРЕКП № 1787 від 30 вересня 2020 року «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» в частині пункту 321 Додатку до Постанови НКРЕКП № 1787 від 30 вересня 2020 року, яким встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ «Енергоінвест», що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на період з 01 жовтня 2020 року до 31 грудня 2020 року (включно) встановити «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики ТОВ «Енергоінвест», що використовують альтернативні джерела енергії, зокрема енергію сонячного випромінювання, згідно Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV без застосування особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону, шляхом прийняття окремої Постанови.

2. Позов обґрунтовано тим, що товариство згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої НКРЕКП, здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, яку продає Державному підприємству «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом, встановленим відповідачем.

3. Постановою НКРЕКП від 30.06.2020 № 1245 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотриманням рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» встановлено «зелений» тариф на третій квартал 2020 року, який відповідно до положення Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.08.2019 № 1817 повинен діяти до 30.09.2020.

4. Разом з тим, постановами відповідача від 01.08.2020 № 1497 та від 30.09.2020 № 1787 встановлено розмір «зеленого» тарифу на електричну енергію нижчий ніж у попередніх періодах в середньому на 15 % для сонячних електростанцій введених в експлуатацію після 30.06.2015 та майже на 50 % для сонячних електростанцій введених до 30.06.2015.

5. На думку позивача, зменшення відповідачем розміру встановленого «зеленого» тарифу на електричну енергію є порушенням його прав гарантованих Конституцією України, Законом № 555 та порушує принципи міжнародного права.

Короткий зміст оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, в задоволені позову відмовлено повністю.

7. Оскаржені судові рішення мотивовано тим, що НКРЕКП є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та, реалізуючи свій спеціальний статус регулятора у спірних відносинах, має за мету досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. З 01 серпня 2020 року внесені зміни до Закону № 555 та передбачено особливості встановлення «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії, у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до встановлених НКРЕКП «зелених» тарифів згідно із статтею 9-1 Закону № 555. Тому, оскаржені в цій адміністративній справі постанови у визначеній позивачем частині прийняті уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою та відповідають положенням чинного на момент їх прийняття законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позову в цій справі.

9. Підставами, на яких подана касаційна скарга скаржник вказував пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

10. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування норм права у спірних правовідносинах, а саме статті 9-4 Закону № 555, яка закріплена з 01 серпня 2020 року на підставі Закону України від 21 липня 2020 № 810-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел» (далі - Закон про внесення змін).

11. Скаржник наголошує, що оскарженими у відповідних частинах постановами НКРЕКП порушило положення Конституції України, міжнародних договорів та норм матеріального права. Прийняття цих постанов порушило для товариства принципи: законного очікування, справедливості та стабільності законодавства, справедливого і однаково ставлення (дискримінаційні умови), належного урядування. Указані порушення полягають в тому, що Законом № 555 встановлено державні гарантії суб`єктам господарювання у сфері виробництва електричної енергії, які, на думку скаржника, порушені оскарженими ним постановами НКРЕКП. Порушення полягають у зменшенні запланованого товариством доходу від здійснення указаної господарської діяльності за рахунок застосування до встановленого «зеленого» тарифу (плати за вироблену електроенергію) відповідних понижуючих коефіцієнтів. Позивач не надавав відповідачу згоду на застосування понижуючих коефіцієнтів або рівнів граничного (максимального) «зеленого» тарифу та звуження своїх відповідних прав.

Позиція інших учасників справи

12. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень.

Рух касаційної скарги

13. 16 травня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Енергоінвест» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження цих судових рішень.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шарапу В. М., суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М. - для розгляду даної судової справи.

15. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року задоволені заяви про самовідвід суддів Шарапи В. М., Єзерова А. А., Чиркіна С. М.; відведено суддів Шарапу В. М., Єзерова А. А., Чиркіна С. М. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою ТОВ «Енергоінвест» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 у справі № 120/8282/20-а; передано матеріали касаційної скарги до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду даної судової справи.

17. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року задоволено клопотання ТОВ «Енергоінвест» про поновлення строку на касаційне оскарження; поновлено ТОВ «Енергоінвест» строк на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 120/8282/20-а; відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «Енергоінвест» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 120/8282/20-а; витребувано з Вінницького окружного адміністративного суду справу № 120/8282/20-а.

18. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

19. ТОВ «Енергоінвест» відповідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої НКРЕКП, здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, яку у порядку, встановленому чинним законодавством України, продає Державному підприємству «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП.

20. Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється, зокрема, шляхом встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об`єктах альтернативної енергетики, що передбачено Законом № 555.

21. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 № 810-IX (далі - Закон № 810) внесені зміни до Закону № 555 доповнивши його статтею 9-4, якою передбачені особливості встановлення «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до «зелених» тарифів.

22. 01.08.2020 на засіданні НКРЕКП, яке відбувалось у формі відкритого слухання, останньою розглядалось питання про прийняття постанови «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» (з 01.08.2020). Відповідно до оголошення Комісії на офіційному сайті повідомлено про засідання, а також про його онлайн трансляцію.

23. Постановою НКРЕКП № 1497 від 01.08.2020 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» (далі - Постанова № 1497) установлено розмір «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зелених» тарифів за дотриманням рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком.

24. Визначено перелік виробників електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, де за порядковим номером 317 в Додатку до Постанови № 1497 вказано позивача як суб`єкта господарювання на об`єктах електроенергетики із переліком їх назв.

25. 30.09.2020 на засіданні НКРЕКП, яке відбувалось у формі відкритого слухання останньою розглядалось питання про прийняття постанови «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» з 01.10.2020. Відповідно до оголошення Комісії на офіційному сайті повідомлено про засідання, а також про його онлайн трансляцію.

26. Постановою НКРЕКП № 1787 від 30.09.2020 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» (далі - Постанова № 1787) визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП № 1497 та установлено «зелені» тарифи на електричну енергію вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зелених» тарифів за дотриманням рівня використання обладнання українського виробництва згідно з додатком.

27. Визначено перелік виробників електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, де за порядковим номером 317 в Додатку до Постанови № 1787 вказано позивача як суб`єкта господарювання на об`єктах електроенергетики із переліком їх назв.

28. На підставі оскаржуваних Постанов «зелений» тариф на електричну енергію вироблену Гальжбіївська СЕС, СЕС Гальжбіївка-2 та Слобода-Бушанська СЕС, які знаходяться у власності товариства розраховано на рівні граничного (максимального) «зеленого» тарифу як для об`єктів що введені в експлуатацію по 30.06.2015 та величина «зеленого» тарифу яких до набрання чинності змін до Закону № 555 була більшою граничного максимального «зеленого» тарифу та встановлений на рівні 24,56 (євроцентів за 1 кВт/год). Для СЕС «Вищеольчедаївська», що також знаходиться у власності товариства «зелений» тариф розраховано із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,85 як для об`єкта електроенергетики встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введений в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019 та встановлений у розмірі (12,77 євроцентів за 1 кВт/год).

29. Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню пункт 310 Додатку до Постанови № 1497 та пункт 317 Додатку до Постанови № 1787, позивач звернувся до суду з даним позовом.

30. Суди установили, що постанови № 1479 та № 1787 прийняті уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків судів, судові рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

33. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

34. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

35. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржені судові рішення відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, є неприйнятні з огляду на таке.

36. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).

38. Частиною першою статті 1 вказаного Закону визначено, що НКРЕКП (далі також - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

39. За змістом частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

40. Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

41. Частиною першою статті 3 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, яке, в контексті положень частини другої статті 3 Закону № 1540-VIII, здійснюється шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.

42. У частині третій статті 3 Закону № 1540-VIII закріплено, що основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.

43. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 03.04.2017 № 2019-VIII (далі також - Закон № 2019-VIII) на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, поміж іншого, тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

44. Частиною другою цієї статті визначено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути:

1) недискримінаційними;

2) прозорими;

3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

45. Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки.

46. Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон № 555.

47. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 555 «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

48. Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється, зокрема, шляхом встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об`єктах альтернативної енергетики, що передбачено статтею 5 Закону № 555.

49. Згідно статті 9-1 Закону № 555 в редакції Закону України № 2755-УІІІ від 11.07.2019 «зелений» тариф встановлювався НКРЕКП на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

50. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 № 810-IX внесені зміни до Закону № 555 доповнивши його статтею 9-4, якою передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до «зелених» тарифів.

51. Так, відповідно до цих змін для суб`єктів господарювання у період з 01.08.2020 «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 Закону № 555, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) «зеленого» тарифу.

52. Таким чином, з 01.08.2020 статтею 9-4 Закону № 555 передбачені особливості встановлення «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. При цьому, дія зазначеної статті поширюється на суб`єктів господарювання, які відповідно до статті 9-1 Закону № 555 виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні-, та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах).

53. Тому, з 01.08.2020 «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) «зеленого» тарифу.

54. Судами попередніх інстанцій правильно указано на необґрунтованість доводів позивача в тій частині, що відповідач протиправно застосував положення Закону № 810, оскільки відповідно до Закону України від 21.07.2020 № 810-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел» внесені зміни до Закону № 555 та передбачено особливості встановлення «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії, у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до встановлених НКРЕКП «зелених» тарифів згідно із статтею 9-1 Закону про альтернативні джерела.

55. Відносно процедурних порушень, на які посилається товариство, а саме несвоєчасне оприлюдення оскаржуваних постанов на сайті відповідача, недоліків протоколу, то судами попередніх інстанцій мотивовано зазначено, що в сукупності з іншими дослідженими доказами у справі наведена вище обставина не є такою, яка тягне за собою безумовне скасування оскаржуваних постанов у відповідних частинах. В даному випадку саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його недійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Такі висновки судів доводами касаційної скарги в цій справі не спростовано.

56. Колегія суддів Верховного Суду в цій справі погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати, що відповідач, приймаючи спірні постанови, діяв не у спосіб, що визначений законом.

57. Є безпідставними також твердження скаржника, що оспорені постанови НКРЕКП в указаних частинах суперечать Конституції України, міжнародним договорам та нормам матеріального права, оскільки як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, положення Закону № 555, на виконання яких відповідач виніс постанови щодо позивача, є чинними, неконституційними не визнавались, а тому обов`язкові для застосування.

58. Оскаржені постанови НКРЕКП щодо позивача прийняті на виконання вимог Закону № 555, згідно яких законодавець для регулювання спірних відносин вважав необхідним застосування відповідних понижуючих коефіцієнтів у передбачених законом випадках.

59. Тому, дії НКРЕКП щодо винесення оскаржених постанов в зазначених позивачем частинах зводяться до регулювання спірних правовідносин (впровадження відповідної волі законодавця), а не до порушення (звуження) відповідачем прав позивача.

60. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

61. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

62. Відповідач обґрунтував судам попередніх інстанцій законну підставу винесення оскаржених постанов у відповідних частинах, з чим суди мотивовано погодились.

63. Позивач не надав судам першої та апеляційної інстанцій доказів незаконності винесення оскаржених постанов у відповідних частинах, неспівмірного втручання в здійснення ним підприємницької діяльності, а також звуження його прав чи інтересів у спосіб, який не був необхідний у демократичному суспільстві для регулювання спірних правовідносин.

64. За умови недоведеності позивачем обставин, на які він посилався при обґрунтуванні позову в цій справі, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для його задоволення.

65. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального і матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішення.

66. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

67. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест» залишити без задоволення.

2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк