Рішення

від 16.12.2021 по справі 640/23891/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м. Київ № 640/23891/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Київський електротранспортний завод", Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними дій та анулювання дозволу,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1 та/або Департамент) , Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-2 та/або ДАБІ України) , треті особи без самостійних вимог на предмету спору - Приватне акціонерне товариство Київський електротранспортний завод (далі - третя особа-1 та/бо ПрАТ Київський електротранспортний завод ) , Товариство з обмеженою відповідальністю КАНБУД (далі - третя особа-2 та/або ТОВ КАНБУД ) та з урахуванням заяви про уточнення позовних просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не проведення державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єкта будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м. Києві);

- зобов`язати Департамент з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести позапланову перевірку об`єкта будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м. Києві); скласти протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності; винести приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт; накласти штраф відповідно до закону на Приватне акціонерне товариство Київський електротранспортний завод ; зобов`язати Департамент з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернутися до суду з позовом про припинення права Приватного акціонерного товариства Київський електротранспортний завод на виконання підготовчих робіт;

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з надання замовнику будівництва ПрАТ Київський електротранспортний завод дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року;

- припинити право на виконання будівельних робіт та анулювати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зупинено дію дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року.

Заборонено генеральному підряднику (підряднику) ТОВ КАНБУД здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м. Києві).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року відкрито провадження у справі №640/23891/21 та ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 року скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року у справі №640/23891/21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 відмовлено представнику Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у задоволенні клопотання про розгляд справи №640/23891/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м. Києві) фактично виконуються будівельні роботи щодо зведення нового об`єкту нерухомості. Характер виконуваних робіт на думку позивача не відповідає зазначеному у повідомленні про початок підготовчих робіт, що є підставою для вжиття Департаментом заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

На переконання ОСОБА_1 . Департаментом не вчиняються жодні дії щодо виявлення відповідних порушень шляхом проведення заходів реагування, що вказує на протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З приводу позовних вимог заявлених до ДАБІ України позивач посилається на положення статті 37 Закону України Про регулюванні містобудівної діяльності вказує про наявність підстав для анулювання дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771. При цьому, в цій частині ОСОБА_1 стверджує, що дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 видано із порушенням встановлених законодавством вимог, а саме проектна документація не відповідає Містобудівним умовам та обмеженням від 28.12.2019 року №28545/0/7/-1-19.

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже права та охоронювані законом інтереси позивача не порушені. Жодних звернень щодо проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування від ОСОБА_1 до Департаменту не надходило.

Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву, де останній вказує про правомірність вчинених ним дій щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт, відсутність порушення прав позивача та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником третьої особи-1 подані письмові пояснення, в яких зазначається про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, а також що третьою особою-1 були подані усі передбачені законом документи та вчинені всі необхідні дії для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Правові підстави для анулювання вказаного дозволу відсутні.

Представником третьої особи-2 надано до суду документи на підставі яких здійснюються роботи з реконструкції та будівництва об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 143/2 . Письмових пояснень по суті позовних вимог не надано.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

Департаментом з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано замовникові будівництва - Приватному акціонерному товариству Київський електротранспортний завод повідомлення про початок виконання будівельних робіт Реконструкція будівель і споруд по вул. Велика Васильківська, 143/2 в Печерському район м. Києві від 03.02.2020 року №КВ 010200341597; повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт Реконструкція будівель і споруд по вул. Велика Васильківська, 143/2 в Печерському район м. Києві від 03.02.2020 року від 21.10.2020 року №КВ 030201021934.

Державною архітектурно-будівельної інспекцією України видано замовнику Приватному акціонерному товариству Київський електротранспортний завод та генеральному підряднику (підряднику) Товариству з обмеженою відповідальністю КАНБУД дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.08.2021 року №ІУ013210805771, а саме: нове будівництво житлово-громадського комплексу з об`єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2 у Печерському районі. Четверта черга.

ОСОБА_1 вважає, що відповідачами порушеного його права та охоронювані законом інтереси, що і зумовило його звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України , Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування" , "Про архітектурну діяльність" , "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" , "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 6 Закону № 3038-VI регламентовано, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" (ч. 2 ст. 6 Закону № 3038-VI).

В розрізі положень частини 3 статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI).

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У відповідності до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналіз вказаних положень дають суду підстави дійти до висновку, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється у формі державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення, зокрема позапланової перевірки за наявності підстав передбачених частиною 1 статті 41 № 3038-VI та пунктом 7 Порядку №553, у тому числі на підставі звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто, чинним законодавством встановлена певна процедура та підстави щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суб`єкта містобудування. Проведення позапланових перевірок за відсутності вказаних підстав не допускається.

Варто відмітити, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Отже, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі №464/5990/16-а.

Між тим, як вже було вказано судом вище, позивач стверджує про здійснення незаконного будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2), наводить нормативне-правове регулювання, порушення якого, на його переконання має місце при здійсненні відповідного будівництва.

В той же час, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження звернення ОСОБА_1 до органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно відомостей, які повідомленні Департаментом відповідно до системи електронного документообігу АСКОД в період з 2020 року по теперішній час до відповідача-1 не надходили звернення позивача про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою вул. Велика Васильківська, 143/2 .

Суд при вирішення спору по суті звертає увагу на те, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 17.04.2019 року у справі №342/158/17.

Також бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 року у справі 3813/4640/17, від 18.02.2021 року у справі №160/6885/19.

Із огляду на вищенаведене нездійснення відповідачем-1 заходів архітектурно-будівельного контролю за відсутності у нього правових підстав для здійснення вказаних заходів (проведення позапланових перевірок) не є протиправною бездіяльністю.

В той же час, згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За своїм смисловим навантаженням термін законний інтерес є тотожним охоронюваному законом інтересу , оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у вже згадуваному рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Зі змісту норми частини 1 статті 5 КАС України слідує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово її ); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); (д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес, а його права порушені з боку суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б вказували на ухилення Департаменту від проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за адресою вул. Велика Васильківська, 143/2 і не встановлено наявність правових підстав для вчинення таких дій (звернення позивача про проведення позапланової перевірки) суд не вбачає в діях відповідача-1 протиправної бездіяльності та наявність обставин порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 безпосередньо Департаментом.

Суд акцентує увагу на тому, що всі доводи ОСОБА_1 щодо невідповідності даних в повідомлення про початок будівельних робіт, невідповідність класу наслідків, твердження про здійснення третіми особами самочинного будівництва суд не оцінює по суті, адже предметом розгляду даної адміністративної справи не є визнання протиправним та скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт Реконструкція будівель і споруд по вул. Велика Васильківська, 143/2 в Печерському районі м. Києва від 03.02.2020 року №КВ 010200341597 та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт Реконструкція будівель і споруд по вул. Велика Васильківська, 143/2 в Печерському районі м. Києва від 03.02.2020 року №КВ 010200341597.

Отже підсумовуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не проведення державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єкта будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м. Києві ).

Як наслідок, відсутні підстави для зобов`язання відповідача-1 провести позапланову перевірку об`єкта будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м. Києві ), з огляду на похідній характер позовних вимог в цій частині.

Щодо інших позовних вимог про зобов`язання Департаменту вчинити певні дії суд вказує, що за правилами статті 41 Закону № 3038-VI підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Тобто, зверненню органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовною заявою про припинення суб`єктом містобудування права на виконання підготовчих або будівельних робіт передує настання певних обставин, серед іншого, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил.

В ході розгляду справи судом не встановлено наявність таких обставин, що також свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, суд наголошує, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача-1 скласти протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності; винести припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт; накласти штраф відповідно до закону на Приватне акціонерне товариство Київський електротранспортний завод також не можуть бути задоволенні судом, адже прийняття суб`єктом владних повноважень таких рішень можливе виключно у разі встановлення останнім певних порушень, за наслідком проведення державного архітектурно-будівельного контролю суб`єкта містобудування.

Реалізація суб`єктами владних повноважень своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень скласти протокол про вчинення правопорушення, винести припис та накласти штраф на суб`єкта містобудування за відсутності правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановленого вказаним органом за наслідками здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, являє собою втручання суду у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду позовні вимоги заявлені позивачем до Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є необґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в їх частині.

Вирішуючи позовні вимоги, що заявлені позивачем до ДАБІ України слід звернути увагу на наступне.

Державною архітектурно-будівельної інспекцією України видано замовнику Приватному акціонерному товариству Київський електротранспортний завод та генеральному підряднику (підряднику) Товариству з обмеженою відповідальністю КАНБУД дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.08.2021 року №ІУ013210805771, а саме: нове будівництво житлово-громадського комплексу з об`єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2 у Печерському районі. Четверта черга, вид будівництва: нове будівництво (далі - дозвіл).

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону № 3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

За правилами частини 3 статті 37 Закону № 3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання заяви);

6) відомості про складові частини об`єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна).

У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.

Порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону № 3038-VI підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Згідно із частиною 6 статті 37 Закону № 3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №466), який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із пунктом 31-2 Порядку №466 дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю:

1) у разі подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) у разі наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, яка є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених підпунктами 1 і 2 цього пункту, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

У день анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з використанням Реєстру будівельної діяльності програмні засоби забезпечують автоматичне подання відомостей про таке анулювання до електронного кабінету відповідного замовника.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що частина 4 статті 37 Закону № 3038-VI визначає чіткі підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження наявність правових підстав для застосування ДАБІ України положень частини 4 статті 37 Закону № 3038-V для відмови у видачі третім особам дозволу.

Окрім цього, суд враховує, що згідно із пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі функціонування Єдиної електронної системи у сфері будівництва від 23.06.2021 року №681 під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2. Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного пунктом 29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного пунктом 35 цього Порядку.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що третьою особою-1 надано весь перелік необхідних документів для отримання дозволу.

Натомість, позивачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів, що третьою особою-1 подано ДАБІ України не всі документи, які передбачені частиною 3 статті 37 Закону № 3038-VI з метою отримання дозволу.

Необхідно наголосити, що виконання підготовчих робіт на земельній ділянці до отримання дозволу на виконання будівельних робіт жодним чином не випливає на правомірність видачі такого дозволу і не є доказом порушення процедури видачі такого дозволу, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про відсутність протиправних дій ДАБІ України з надання замовнику будівництва ПраТ Київський електротранспортний завод дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також в ході розгляду справи не знайшли своє підтвердження наявність обставин, як встановлені частиною 6 статті 37 Закону № 3038-VI та пунктом 31-2 Порядку №466 щодо підстав для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд наголошує, що припинення права на виконання будівельних робіт, як вже було вказано вище здійснюється на підставі звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовною заявою про припинення суб`єктом містобудування права на виконання підготовчих або будівельних робіт, а анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, за наявності підстав визначених частиною 6 статті 37 Закону № 3038-VI та пунктом 31-2 Порядку №466. Належних та достатніх доказів про наявність вказаних обставин матеріали справи не містять.

Отже, наведене в сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в цій частині.

Підсумовуючи вище викладене суд вважає адміністративний позов таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912), треті особи без самостійних вимог на предмету спору - Приватне акціонерне товариство Київський електротранспортний завод (03050, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 143/2, код ЄДРПОУ 40224921), Товариство з обмеженою відповідальністю КАНБУД (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, б. 13-15, код ЄДРПОУ 39167127) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя В.І. Келеберда