Ухвала

від 16.09.2021 по справі 640/23891/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/23891/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними дій та анулювання дозволу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

15 вересня 2021 року до суду позивачем подано заяву про забезпечення позву шляхом:

- зупинення дії дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року;

- заборони генеральному підряднику (підряднику) ТОВ КАНБУД здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м.Києві).

Дана заява обґрунтована тим, що оскаржуваний дозвіл є очевидно протиправним враховуючи вчиненні замовником будівництва порушення процедури його отримання , що у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, також є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

На думку позивача вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як, руйнація прилеглих будинків та споруд, що може загрожувати невизначеному колу осіб, які постійно проживають в безпосередній близькості з об`єктом будівництва.

Дослідивши викладені у заяві мотиви, а також з урахуванням поданих до адміністративної справи матеріалів, суд вбачає підстави для її задоволення виходячи з огляду на наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.

Предметом оскарження в межах даної справи є зокрема дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Як зазначає заявник, замовником будівництва розпочато виконання підготовчих робіт на об`єкті будівництва із значними (СС3) наслідками до отримання права на виконання на їх виконання.

Також, вказує заявник, що незважаючи на віднесення об`єкта будівництва до класу наслідків (СС3), замовником будівництва було попередньо подано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 03.02.2020 року КВ 010200341597, із зазначенням про здійснення реконструкції будівель та спору, визначено клас наслідків 0 .

На підтвердження вказаних обставин, заявник надав роздруківки з поталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та з інтернет ресурсу lun.ua .

З наданих матеріалів вбачається, що за адресою вул. Велика Васильківська, 143/2, у м.Києві, здійснюється будівництво з травня 2021 року по серпень 2021 року, тобто до отримання 11.08.2021 року права на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва віднесеному до класу наслідків (СС3).

Враховуючи зазначене повідомлення про початок виконання підготовчих робіт містить недостовірні дані щодо виконуваних робіт, класу наслідків та є таким, що не надавало права на виконання будь-яких робіт на земельній ділянці за адресою вул. Велика Васильківська, 143/2, у м.Києві (кадастровий номер 8000000000:79:083:0001).

З огляду на отримання оскаржуваного дозволу вже після проведення підготовчих робіт та початку здійснення будівельних робіт, суд вважає очевидними допущені замовником порушення процедури отримання дозволу.

Крім того, відповідно до норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дозвіл на виконання будівельних робіт є чинним до завершення будівництва об`єкта.

В той же час, у зв`язку з закінченням будівництва оскаржуваний дозвіл втратить чинність, що унеможливить визнання його незаконним та скасування в судовому порядку, отже призведе до неможливості захисту та поновлення порушених прав позивача, а також належного виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективно захистити або поновити порушенні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

До того ж, заявник зазначає про можливість завдання невідворотних наслідків у наслідок виконання оскаржуваного дозволу, таких як руйнація прилеглих будинків та споруд, що загрожуватиме невизначеному колу осіб, які постійно проживають в безпосередній близькості з об`єктом будівництва.

Як вказує заявник, об`єкт будівництва знаходить в безпосередній близькості до лінії Київського метрополітену та його станції Либідська , а будівельні роботи проводяться без належного забезпечення умов експлуатації суміжної забудови, збереження структури підземних комунікацій та структури землі.

Такі подальші дії з будівництва можуть призвести до просідання грантів, що суттєво ускладнить поновлення стану ландшафтута та як наслідок відновлення прав та інтересів позивача на безпечне та здорове довкілля, безпечне природне середовище гарантовані Конституцією України.

Заявник також вказує не необхідність заборони генеральному підряднику (підряднику) ТОВ КАНБУД здійснювати будівельні роботи, з огляду на те, що у разі прийняття судом рішення на користь позивача, будуть порушенні права інвесторів зазначеного будівництва, що призведе до ускладнення виконання рішення.

Таким чином, реалізація оскаржуваного дозволу шляхом продовження здійснення генеральним підрядником будівельних робіт, може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а виконуванні будівельні роботи за відсутність належних дозвільних документів можуть завдати невідворотних наслідків.

Забезпечення позову у такий спосіб, не є вирішенням спору по суті на перед, а слугує виключно меті збереження існуючого становища сторін.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд врахував інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також врахував співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Тому, виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а також викладені позивачем доводи в позовній заяві, беручи до уваги, що в цілому правомірність й обґрунтованість оскаржуваного розпорядження підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а виконання останнього може призвести до невідворотних наслідків - заподіяння значної шкоди правам, свободам та законним інтересам позивача, що є підставою за правилами ч. 2 ст. 150 КАС України для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд з метою захисту прав та законних інтересів позивача дійшов висновку щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження.

Водночас, приймаючи рішення про обрання способу забезпечення позову, суд враховує, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини.

Так, у справі Мікалефф проти Мальти Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа Меркіка та інші пороти Мальти ).

Таким чином, враховуючи предмет спору та заявлені позивачем вимоги про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного дозволу, що відповідає приписам п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України.

Заходами забезпечення позову важливо запобігти настанню ще більших негативних для позивача наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому, прав та охоронюваних законом інтересів відповідача або будь-яких осіб.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Суд вважає, що за даних обставин, наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 та забезпечення позову.

Крім цього, за приписами ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно, вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні ст. 156 КАС України.

За змістом частини 1 статті 12 Закону Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи що позивачем у даній справі й відповідно - стягувачем, не є суб`єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном 3 роки.

Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зупинити дію дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року.

Заборонити генеральному підряднику (підряднику) ТОВ КАНБУД здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м.Києві ).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ), а боржником: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (011331, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), Товариство з обмеженою відповідальністю КАНБУД (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, код ЄДРПОУ 39167127).

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 17 вересня 2024 року.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда