Постанова

від 16.12.2021 по справі 640/8300/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8300/20 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю. та Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромфлот" до Головне управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромфлот" (далі - ТОВ "Інтерпромфлот") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.12.2019:

- № 00007930501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1064546,25 грн., у тому числі: 851637,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 212909,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00007940501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 914509,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 228627,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00007950501 в частині визначеної суми штрафу в розмірі 457254,50 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що позивачем до перевірки не надано жодних документів, на підставі яких власником судна надано дозвіл на встановлення на судно обладнання Ferry Box.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у період з 26.09.2019 по 17.10.2019 посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Інтерпромфлот", за результатами якої складено акт від 24.10.2019 № 154/14-29-05-01/32229380.

Актом перевірки з питань, що оскаржуються позивачем, зафіксовано порушення ТОВ "Інтерпромфлот" вимог:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 851637,00 грн., в тому числі по періодах: І квартал 2019 року на суму 799688,00 грн.; півріччя 2019 року на суму 851637,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2019 року на суму 51949,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 942073,00 грн., в тому числі по періодах: листопад 2018 року - 27564,00 грн., січень 2019 року - 874652,00 грн., лютий 2019 року - 22768,00 грн., березень 2019 року - 17089,00 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у наступних періодах: листопад 2018 року на суму 27564,00 грн.; січень 2019 року на суму 914509,00 грн.

На підставі виявлених порушень, 04.12.2019 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00007930501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1064546,25 грн., у тому числі: 851637,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 212909,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00007940501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1177591,25 грн., у тому числі: 942073,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 235518,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 00007950501 про накладення штрафу у розмірі 471036,50 грн.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження, проте рішеннями ДПС України від 06.03.2020 № 8709/6/99-00-08-05-05-06 та № 8706/6/99-00-08-05-01-06 скарги ТОВ "Інтерпромфлот" залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.12.2019 № 00007930501, № 00007940501, № 00007950501 - без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України (тут та далі в редакції чинній на час винесення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті Закону N 996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 N 290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N 860/4153 (далі - НП(С)БО № 15, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 5 - 7 НП(С)БО № 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

За змістом пункту 8 НП(С)БО № 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Для визнання доходу господарська операція повинна відповідати умовам, визначеним пунктом 8 НП(С)БО № 15.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 28.09.2018 між Марісско Фішінг Лімітед (Судновласник) та ТОВ "ІКФ" (Фрахтувальник) укладено договір фрахтування судна "Море Содружества" на період з 28.09.2018 по 28.09.2023.

Згідно свідоцтва про право плавання під державним прапором України СВ № 000665 ТОВ "ІКФ" дозволяється на строк дії договору бербоут чартера до 28.09.2020 плавання під Державним прапором України.

Згідно ліцензії серії АЕ № 195799, виданої Державним агентством рибного господарства України, ТОВ "ІКФ" надано дозвіл на провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України.

За визначенням статті 1 Кодексу торговельного мореплавства України під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Статтею 2 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що діяльність, що входить у поняття "торговельне мореплавство", відповідно до статті 1 цього Кодексу можуть провадити суб`єкти господарювання за наявності в них відповідної ліцензії, якщо її отримання передбачено законом.

Відповідно до статті 203 Кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

З огляду на викладене, на період строку дії договору фрахтування судна "Море Содружества" (з 28.09.2018 по 28.09.2023) ТОВ "ІКФ" як фрахтувальник судна "Море Содружества" має право використовувати таке судно у цілях торговельного мореплавства.

Також, 07.09.2018 між компанією Pech Ou (Продавець) та ТОВ "Інтерпромфлот" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № 07/09, за умовами якого Продавець продає, а Покупець придбає на умовах СРТ - РКТС "Море Содружества", Кейптаун, Південно-Африканська Республіка.

Розділом 6 вказаного контракту передбачено, що Продавець відповідальний за виконання робіт по переміщенню товару на судно, установки, пуско-налагоджувальні роботи та введення обладнання в експлуатацію.

Згідно акта прийому-передачі від 12.11.2018 сторони контракту засвідчили передачу обладнання Ferry Box.

Також, між ТОВ "Інтерпромфлот" (Сторона 1) та ТОВ "ІКФ" (Сторона 2) 27.09.2018 укладено договір про науково-технічне співробітництво № 1, за умовами якого Сторони здійснюють співробітництво у галузі біологічних досліджень, зокрема, досліджень популяцій антарктичного крилю в районі дії Договору про Антарктику.

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору передбачено, що Сторона 1 надає для встановлення науково-технічного обладнання Ferry Box на борту РКТС "Море Содружества" для проведення досліджень Стороною 1. Сторона 2 надає дозвіл на установку обладнання Ferry Box на борту РКТС "Море Содружества" та зобов`язується надавати можливість представникам Сторони 1 здійснювати поточний контроль за роботою Ferry Box.

Наведене, на переконання колегії суддів спростовує посилання контролюючого органу на відсутність у позивача дозволу на установку обладнання Ferry Box на борту РКТ-С Море Содружества , оскільки ТОВ ІКФ є фрахтувальником вказаного судна за договором бербоут-чартеру та має право встановлювати будь-яке обладнання на період дії такого бербоут-чартеру.

Як вбачається з матеріалів справи Актом введення в експлуатацію основних засобів від 02.01.2019 вказане обладнання Ferry Box було комісійно введено в експлуатацію.

Згідно рапорту капітана судна РКТ-С "Море Содружества"від 30.06.2019 обладнання Ferry Box є приватною власністю ТОВ Інтерпромфлот та жодної реалізації даного обладнання не здійснювалось.

Разом з тим, апелянт стверджує про те, що капітан судна в даному випадку в силу своїх повноважень не може стверджувати про установку такого обладнання.

З приводу вказаного колегія суддів погоджується з аргументами суду першої інстанції щодо безпідставності таких доводів в силу положення частин першої та другої статті 58 Кодексу торговельного мореплавства України, якими передбачено, що на капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому.

Капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.

Отже, капітан судна є уповноваженим представником ТОВ "ІКФ".

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів реалізації спірного обладнання третій стороні.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою від 21.11.2018 до договору про науково-технічне співробітництво № 1 Сторони доповнили договір пунктом 2.3, згідно якого Сторона 2 щорічно до 1 грудня обчислює видатки, пов`язані з роботою обладнання Ferry Box на борту РКТС "Море Содружества" та пред`являє до компенсації Стороні 1. Сторона 1 зобов`язується компенсувати суму видатків, які понесла Сторона 2 у зв`язку з роботою обладнання Ferry Box на борту РКТС "Море Содружества".

Також, факт використання у господарській діяльності вищевказаного обладнання не лише відображена у бухгалтерській документації, а є публічно доведеним.

Так, використання результатів досліджень у власній господарській діяльності підтверджена листом ДУ "НАНЦ" від 20.12.2019 № 323, у якому останній повідомляє, що в рамках укладених договорів між ТОВ "Інтерпромфлот" та ДУ "НАНЦ" про закупівлю послуг за державні кошти від 16.10.2018 № 16/10-18, від 24.12.2018 № 24/12-18, від 28.02.2019 № 04/19-1, співробітникам ДУ "НАНЦ" було надано можливість отримувати наукові дані за допомогою програмно-апаратного комплексу Ferry Box по всьому маршруту руху судна "Море Содружества" в Південному океані.

Наведене у сукупності свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу викладених в акті перевірки щодо встановлених вище обставин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів контролюючого органу про заниження ТОВ "Інтерпромфлот" фінансового результату до оподаткування та завищення збитку у перевіреному періоді.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з урахуванням встановлених обставин, що у відповідача не було правових підстав для зняття амортизаційних відрахувань зі складу витрат перевіреного періоду.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.12.2019 № 00007930501 суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно податкових повідомлень-рішень № 00007940501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 914509,00 грн за податковими зобов`язаннями та 228627,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; та № 00007950501 в частині визначеної суми штрафу в розмірі 457254,50 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції підставою для прийняття вищевказаних ППР став висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем обладнання Ferry Box, що стало наслідком заниження податкових зобов`язань та нескладання податкової накладної.

Разом з тим, як встановлено вище, вказаний висновок контролюючого органу не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи а вказане обладнання не було реалізоване, у позивача не виникло підстав для визначення податкових зобов`язань з суми балансової вартості такого обладнання та відповідно обов`язку складати податкову накладну з операції по реалізації вказаного обладнання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.12.2019 № 00007940501 та № 00007950501.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких