Постанова

від 16.12.2021 по справі 902/179/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Справа № 902/179/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клембівський сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 9 вересня 2021 року в справі №902/179/21 (суддя - Матвійчук В.В.)

час та місце ухвалення рішення: 9 вересня 2021 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:20 год; повний текст рішення складено 20 вересня 2021 року

за позовом Приватного підприємства "Клембівський сервіс"

до Фізичної особи - підприємця Сирітки Наталії Василівни

про скасування запису про реєстрацію іншого речового права (права суборенди)

за участю представників сторін:

від Позивача - Путілін Є.В.;

від Відповідача - Левицька-Корчун В.І.; Гота Н.О..

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Клембівський сервіс (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи підприємця Сирітки Наталії Василівни в якому просило скасувати запис в державному реєстрі в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинений на підставі рішення №42413586 від 7 серпня 2018 року про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди) на земельну ділянку площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 1 від 25 травня 2018 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зокрема посилався на те, що являється орендарем земельної ділянки площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення садівництва на підставі договору оренди землі від 25 травня 2015 року укладеного згідно рішення 30 сесії 6 скликання Климбівської сільської ради від 19 травня 2015 року №526.

Як вказує апелянт, із вказаного періоду земельна ділянка площею 2,9 га не сформована, оренда плата Відповідачем за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе Позивач в зв`язку з тим, що підставою для сплати орендної платиє дані державного земельного кадастру, тоді як земельна ділянка кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 не поділена і рахується згідно відомостями державного земельного кадастру за Позивачем.

17 травня 2021 року за номером вх. № 01-34/4382/21 на адресу суду надійшла заява б/н від 16 травня 2021 року за підписом представника Позивача про зміну предмета позову, відповідно до прохальної частини якої Позивач просив скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений на підставі рішення № 42413586 від 7 серпня 2018 року про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 2 від 8 червня 2018 року).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 9 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (том 2, а.с. 196-210).

Приймаючи дане рішення, суд вказав, що виходячи з наведених Позивачем аргументів та наданих ним доказів, місцевий господарський суд прийшов до висновку про недоведеність Позивачем, як орендарем, відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу Відповідачем, як суборендарем. Також суд першої інстанції вказав на відсутність в матеріалах справи доказів порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з боку Відповідача при проведенні державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 2,9 га, що в свою чергу виключає правові підстави для задоволення заявленого позову.

Крім того місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що доводи Позивача щодо того, що оренда плата Відповідачем за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе Позивач можуть бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом про відшкодування понесених витрат, але аж ніяк підставою для скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі).

Позивач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 3, а.с. 3-5), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що являється орендарем земельної ділянки площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення садівництва на підставі договору оренди землі від 25 травня 2015 року укладеного згідно рішення 30 сесії 6 скликання Климбівської сільської ради від 19 травня 2015 року №526.

Як вказує апелянт, із вказаного періоду земельна ділянка площею 2,9 га не сформована, оренда плата Відповідачем за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе Позивач в зв`язку з тим, що підставою для сплати орендної плати є дані державного земельного кадастру, тоді як земельна ділянка кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 не поділена і рахується, згідно відомостями державного земельного кадастру, за Позивачем. Крім того, Позивач зазначає, що державним реєстратором при проведення реєстраційних дій було порушено порядок проведення такої реєстрації, оскільки перед вчиненням реєстраційної дії, державний реєстратор не пересвідчився чи містяться відомості про суборендовану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Вінницької області від 9 вересня 2021 року. Запропоновано Відповідачу надати відзив на апеляційну скаргу Позивача та докази його надсилання апелянту.

4 листопада 2021 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Відповідача, в котрому з підстав, наведених у даному відзиві, Відповідач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Відповідач зауважив, що на момент укладення договору суборенди, оскільки земельна ділянка площею 2,9 Га входить в межі площі уже сформованої земельної ділянки площею 5,8235 Га за кадастровим номером 0525683200:01:006:0001, право оренди на яку, в цілому, зареєстровано за Позивачем.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 листопада 2021 року призначено справу № 902/179/21 до розгляду на 16 грудня 2021 року об 14:00 год..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 грудня 2021 року задоволено клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено проводити розгляд справи в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 грудня 2021 року задоволено клопотання Відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено проводити розгляд справи в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.

В судовому засіданні від 16 грудня 2021 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив задоволити апеляційну скаргу та скасувати рішення місцевого господарського суду, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначив, що на його переконання земельна ділянка площею 2,9 га не сформована, оренда плата Відповідачем за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе Позивач в зв`язку з тим, що підставою для сплати орендної плати є дані державного земельного кадастру, тоді як земельна ділянка кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 не поділена і рахується згідно відомостями державного земельного кадастру за Позивачем. Крім того, представник Позивача зазначає, що державним реєстратором при проведення реєстраційних дій було порушено порядок проведення такої реєстрації, оскільки перед вчиненням реєстраційної дії, державний реєстратор не пересвідчився чи містяться відомості про суборендовану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

В судовому засіданні від 16 грудня 2021 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представники Відповідача заперечили проти доводів, наведених в апеляційній скарзі Позивача, з підстав, наведених у відзиві, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення. При цьому представники Відповідача зауважили, що Відповідачем замовлена та виготовлена технічна документація землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, на підставі технічної документації та за наявності згоди саме Позивача, встановлено межі в натурі шляхом огородження земельної ділянки, що перебуває в суборенді. Щодо формування земельної ділянки, що є предметом Договору суборенди, то представник Відповідача вказав, що земельна ділянка площею 2,9 га, яка передана в суборенду є сформованою в межах орендованої Позивачем земельної ділянки площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради. Представники Відповідача зауважили, що Позивач при оформлені суборендних відносин від користування частиною суборендованої земельної ділянки не відмовлявся, а лише надав дозвіл на передачу її частини (в розмірі 2,9 га), в суборенду. Доводи позовної заяви про необхідність подання для державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки документації з землеустрою щодо формування суборендованої земельної ділянки, як окремого об`єкта цивільних прав, на переконання представника Відповідача, не ґрунтуються на приписах та вимогах законодавства та є незаконними. Також, представники Відповідача вказали, що в матеріалах справи містяться відомості щодо внесення речового права Відповідача до ДЗК, які мають відсилочний характер до даних реєстрації речового права.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Позивача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що рішенням 30 сесії 6 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 19 травня 2015 року № 526 затверджено проект відведення із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Позивачу в особі керівника Сирітка О.В., в оренду строком на 25 років для індивідуального садівництва із земель багаторічних насаджень в межах населеного пункту, площею 5,8235 га. Встановлено орендну плату 3% від грошової оцінки за 1 га. (том 1, а.с. 96)

25 травня 2015 року між Клембівською сільською радою Ямпільського району Вінинцької області (надалі - Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено Договір оренди землі (надалі - Договір; том 1, а.с. 88-90).

Згідно пункту 1 Договору, Орендодавець надав, а Позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель багаторічних насаджень Позивача в межах населеного пункту.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка 5,8235 га в тому числі із земель багаторічних насаджень Позивача площею 5,8235 га індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради в межах населеного пункту для індивідуального садівництва.

Відповідно до пункту 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 32 474 грн за 1 гектар.

Як визначено пунктом 8 Договору, Договір укладено на строк терміном на 25 років. Після закінчення строку договору Сирітко О.В. має переважне право оформлення права користування цією земельною ділянкою на новий строк з урахуванням вимог земельного законодавства України Про оренду .

Відповідно до пункту 9 Договору, орендна плата 3% від грошової оцінки за 1 га на рахунок Клембівської сільської ради.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься щомісячно.

У відповідності до пункту 16 Договору, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва.

Згідно пункту 18 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється згідно рішення Клембівської сільської ради.

Договір підписано уповноваженими представниками Орендодавця та Позивача, скріплено печаткою Орендодавця.

За актом прийому-передачі орендованої земельної ділянки Орендодавець передав, а Позивач прийняв земельну ділянку площею 5,8235 га індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради, розташовану в межах населеного пункту с. Клембівка. (том 1, а.с. 91)

Рішенням 20 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 16 листопада 2017 року встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки землі в рік (том 1, а.с. 93)

16 листопада 2017 року між Клембівською сільською радою та Позивачем укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору, за умовами якої встановлено розмір орендної плати 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (том 1, а.с. 92)

28 вересня 2020 року між Клембівською сільською радою та Позивачем укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, за умовами якої в першому абзаці та у восьмому пункті Договору слова: фізичної особи Сирітка Олександра Васильовича та Сирітка О.В. замінено словами: Позивач в особі керівника Сирітка Олександра Васильовича. та Позивач в особі керівника Сирітка Олександра Васильовича (том 1, а.с. 94)

Суд констатує, що право оренди Позивача зареєстровано в установленому порядку, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 226306786 (том 1, а.с. 95)

Поряд з цим, рішенням 24 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 7 червня 2018 року надано згоду Позивачу на передачу у суборенду частин земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 загальною площею 5,8235 га, частина яка передається в суборенду Відповідачу має орієнтовну площу 2,9 га, без зміни цільового використання землі - для індивідуального садівництва, з оформленням договору суборенди в рамках умов, зазначених Договором оренди землі (том 1, а.с. 98)

8 червня 2018 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір суборенди земельної ділянки (надалі - Договір суборенди; том 2, а.с. 36-38).

Земельна ділянка, що передається в суборенду, знаходиться у володінні та користуванні Позивача у відповідності до Договору між Позивачем та Клембівською сільською радою в кількості 2,9 га..

За змістом пункту 1.3 Договору суборенди, земельна ділянка передається в суборенду із земель багаторічних насаджень для індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради, в межах населеного пункту.

Пунктом 2.1 Договору суборенди визначено, що Договір суборенди укладено на строк 22 роки до 25 квітня 2040 року.

У відповідності до пункту Пунктом 2.2 Договору суборенди, у разі припинення Договору оренди чинність Договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Згідно пункту 2.3 Договору суборенди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 32474 га 1 га.

Пунктом 3.1 Договору суборенди встановлено, що Відповідач сплачує орендну плату в грошовій формі, а саме: 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рахунок Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області

Як визначено пунктом 4.1 Договору суборенди, земельна ділянка передається в суборенду за актом прийому-передачі з моменту набуття чинності даного Договору суборенди.

Відповідно до пункту 11.1 Договору суборенди, цей Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

За актом прийому-передачі суборендованої земельної ділянки від 8 червня 2018 року Позивач передав, а Відповідач прийняв земельну ділянку загальною площею 2,9 га із земель багаторічних насаджень на території Клембівської сільської ради, розташовану за межами населеного пункту с. Клембівка (том 1, а.с. 141)

Згідно інформаційної довідки №255884720 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація Договору суборенди проведена 7 серпня 2018 року за номером 27369939 (том 2, а.с.6,7)

Позивач зважаючи на нібито порушення порядку державної реєстрації речового права на земельну ділянку, що є об`єктом суборенди, що полягає у невикористанні відомостей Державного земельного кадастру та вважаючи, що земельна ділянка площею 2,9 га ніби то є не сформована, та доводячи, що всі витрати по сплаті орендної плати несе Позивач, звернувся до суду з позовом про скасування запису про реєстрацію іншого речового права (права суборенди).

Розглядаючи спірні правовідносини саме з огляду на предмет позову та матеріально-правове обгрунтування підставності позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Зважаючи на предмет позовної вимоги котрий полягає у скасуванні запису про проведену державну реєстрацію речового права,колегією суддів приймається до уваги, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В силу дії частини сьомої статті 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Положенням статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу дії статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Колегія суддів досліджуючи позовні вимоги Позивача та заперечення висвітлені в апеляційній скарзі щодо відсутності відомостей в Державному земельному кадастрі щодо частини земельної ділянки на яку поширюється право суборенди, в розрізі поданих ним до матеріалів справи доказів, зважаючи при цьому на заперечення Відповідача щодо підставності та законності дій державного реєстратора зазначає наступне.

Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи, земельна ділянка площею 2,9 га на території Клембівської сільської ради передана Позивачем в суборенду Відповідачу відповідно до рішення 24 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 7 червня 2018 року.

Згідно частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 5 статті 8 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , договір суборенди підлягає державній реєстрації у відповідному реєстрі.

В силу дії частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно частини 4 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами 5 та 6 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок; формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 25 Закону України Про землеустій встановлено що: документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації; одним із видів такої документації е технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди.

У відповідності до статті 55-1 Закону України "Про землеустрій": встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; матеріали польових геодезичних робіт; копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Наведені норми права свідчать, що факт виникнення у особи права суборенди передує внесенню інформації про суборенду до Земельного кадастру на підставі технічної документації.

В статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Згідно частини 4 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Відповідно до інформаційної довідки №245391395 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація Договору суборенди на частину земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 орієнтовною площею 2,9 га в межах земельної ділянки площею 5,8235 га, що перебуває в оренді у Позивача проведена 7 серпня 2018 року.

Наведене дає підстави для висновку, що порядок державної реєстрації права суборенди Відповідача на частину земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 площею 2,9 га проведена з дотриманням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, зокрема це справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке охоплює цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статею 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень вказаних норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, якщо він передбачений чинним законодавством або договором. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, господарський суд виходить насамперед із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Підсумовуючи усе вищеописане колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у випадку суборенди частини земельної ділянки її формування для виникнення об`єкта цивільних прав не є обов`язковим, про що свідчить частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, якою визначено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди ).

При цьому, у відповідності до статті 55-1 Закону України Про оренду землі , встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди для виготовлення для виготовлення якої обов`язковими документами є: копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди.

З наведеного слідує, що факт виникнення у особи права суборенди передує виготовленню технічної документації, яка є підставою для внесення інформації про суборенду до Земельного кадастру. В той же час, суборендованій земельній ділянці не надається окремий кадастровий номер, а її межі та розмір встановлюються в межах вже сформованої орендованої ділянки.

8 червня 2018 року ФОП Мархоцьким О.М. на підставі Договору № 01/08/06 від 8 червня 2018 року, за замовленням Відповідача виготовлена технічна документація землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 2,9 га, на яку поширюється право суборенди, що розташована на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, загальною площею 5,8229 га. (том 2, а.с. 20-34).

З технічного завдання вбачається, що встановлення меж частини земельної ділянки на яку поширюються права суборенди розробляється шляхом поділу земельної ділянки на 2 земельні ділянки площею 2,9000 Га та 2.9229 Га, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 5,8229 Га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 0525683200:01:006:0001.

Суборенда землі - це надання в тимчасове користування земельної ділянки орендарем третій особі, якщо це не суперечить законодавству та договору оренди.

Передати землю в суборенду користувач може лише за двох умов:

· якщо в договорі оренди прописана можливість передачі цієї ділянки чи його частини в тимчасове користування суборендарю;

· якщо є письмова згода власника земельної ділянки на такі дії.

Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу, що підставою укладення Договору суборенди була заява саме Позивача (том 1, а.с. 12), який і є стороною Договору суборенди, що свідчить про те, що на момент укладення Договору суборенди та проведення державної реєстрації речового права Відповідача існувала воля самого Позивача (як суборендодавця) на укладення та передання в суборенду частини орендованої земельної ділянки. Водночас на вказаний період часу не існувало і будь-яких заперечень щодо проведеної державної реєстрації речового права (щодо суборенди) за Відповідачем.

Відтак, з доказів, долучених до матеріалів справи вбачається, що Відповідачем дотримано порядок і умови як укладення самого ж Договору суборенди, так і належним чином набуто право користування земельною ділянкою.

Що ж стосується заперечень Позивача щодо відсутності на момент подачі позову відомостей у Державному земельному кадастрі (котрі станом на момент винесення оскаржуваного рішення уже були внесені до ДЗК; том 2, а.с. 172-173), то колегія суддів зазначає, що з аналізу статті статі 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не вбачається такої підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, як відсутність відомостей у Державному земельному кадастрі (про право суборенди).

При цьому апеляційний господарський суд наголошує, що вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації визначений у частині першій статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

В той же час колегія суддів звертає увагу, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер, адже витяг з ДЗК можна отримати тільки в разі наявності кадастрового номеру і для підтвердження інформації щодо формування такої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав шляхом присвоєння кадастрового номеру.

Відтак, виходячи з наведених Позивачем аргументів, заперечень та наданих ним доказів, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про недоведеність Позивачем, відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу Відповідачем, як суборендарем. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, котрі свідчили про порушення Відповідачем вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при проведенні державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 2,9 га, що в свою чергу, на переконання колегії суду, виключає правові підстави для задоволення позову.

Що ж стосується доводів Позивача щодо того, що оренда плата Відповідачем за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе Позивач, то колегія суддів зауважує, що порушення субрендарем порядку та строків сплати орендної плати не може бути підставою для скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 1 від 25 травня 2018 року), а може бути підставою, в разі належного обгрунтування, для подання позову щодо стягнення збитків (в розмірі сплаченої орендної плати).

Водночас суд апеляційної інстанції констатує, що Відповідачем в підтвердженням виконання умов Договору суборенди долучено до матеріалів справи квитанції про сплату суборенди по Договору №2 та довідка з Державної податкової служби Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату податків (том 1, а.с. 151-154), і достовірність цих доказів не спростована апелянтом.

Зважаючи на все вищевстановлене в даній постанові в площинні відсутності обставини щодо порушення оскаржуваними реєстраційними діями прав та інтересів Позивача, вчинення таких реєстраційних дій у відповідності до норм діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими доводи Позивача про порушення Відповідачем під час вчинення реєстраційних дій прав Позивача.

Усе описане вище на переконання колегія суддів підтверджує те, що Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами порушення під час вчинення реєстраційних дій, його права як суборендодавця (крім того зважаючи на те, що саме Позивач подав заяву про укладення Договору суборенди та не заперечував проти винекнення у Відповідача права суборенди на орендовану Позивачем земельну ділянку), за захистом якого він і звернувся до суду з даним позовом. Дане є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Позивача щодо скасування запису про реєстрацію іншого речового права.

Відтак апеляційний господарський суд повністю відмовляє Позивачу в задоволенні даного позову повністю.

Відповідне рішення прийнято і місцевим господарський судом, а відтак апеляційний господарський суд залишає без змін оспорюване рішення.

При цьому апеляційний господарський суд ще раз наголошує, що доводи апеляційної скарги повністю спростовані судом як в оскаржуваному рішенні, так і в постанові апеляційного суду вище, а відтак колегія суду відхиляє їх як безпідставні та необгрунтовані.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що при прийнятті даної постанови, Північно - західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даного рішення (в розумінні частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, виносячи дану судову постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Позивача, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Позивачем.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клембівський сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 09 вересня 2021 року в справі №902/179/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 9 вересня 2021 року в справі №902/179/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №902/179/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2021 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.