Рішення

від 09.09.2021 по справі 902/179/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2021 р. Cправа № 902/179/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича ,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства "Клембівський сервіс" (вул. Пирогова, 2, с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, 24532)

до : Фізичної особи - підприємця Сирітки Наталії Василівни (с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, 24532)

про скасування запису про реєстрацію іншого речового права (права суборенди)

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н та дати (вх. 184/21 від 01.03.2021) Приватного підприємства "Клембівський сервіс" з вимогою до Фізичної особи - підприємця Сирітки Наталії Василівни про скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинений на підставі рішення №42413586 від 07.08.2018 про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди) на земельну ділянку площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 1 від 25.05.2018.

Ухвалою суду від 05.03.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/179/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.04.2021.

Ухвалою суду від 01.04.2021 позовну заяву Приватного підприємства "Клембівський сервіс" залишено без руху на підставі ч.11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, надано Приватному підприємству "Клембівський сервіс" п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

05.04.2021 до суду надійшов лист № б/н від 05.04.2021 (вх. № 01-34/3095/21) за підписом представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про усунення недоліків, на виконання ухвали суду від 01.04.2021.

Ухвалою суду від 06.04.2021 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.04.2021.

22.04.2021 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву № б/н та дати (вх. № 01-34/3756/21) за підписом представника відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І., в якому наведено заперечення проти задоволення позову. До відзиву на позовну заяву долучено нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

27.04.2021 до канцелярії суду подано відповідь на відзив № б/н від 26.04.2021 (вх. № 01-34/3869/21) за підписом представника позивача - адвоката Путіліна Є.В., в якій позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового підготовчого засідання 27.04.2021 позовну заяву Приватного підприємства "Клембівський сервіс" залишено без руху (після відкриття провадження у справі), про що постановлено відповідну ухвалу.

05.05.2021 від представника Приватного підприємства "Клембівський сервіс" супровідним листом (вх. №01-34/4033/21) надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 27.04.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. з 05.05.2020 по 07.05.2021 у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.05.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл позовної заяви № б/н та дати (вх. 184/21 від 01.03.2021) Приватного підприємства "Клембівський сервіс" у справі №902/179/21 згідно з п. 6 Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 позовну заяву у справі №902/179/21 розподілено судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 06.05.2021 суддею Творковським А.А. прийнято справу № 902/179/21 до свого провадження, постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 25.05.2021.

На підставі заяви судді Тварковського А.А. від 11.05.2021, розпорядженням керівника апарату суду від 11.05.2021, у відповідності до ч. 3 п. 6 Порядку автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Вінницької області призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/179/21 з метою її передачі попередньому складу суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2021 справу № 902/179/21 розподілено судді Матвійчуку В.В.

Ухвалою суду від 12.05.2021 справу № 902/179/21 прийнято до провадження. Призначено підготовче засідання на 25.05.2021.

17.05.2021 на адресу суду надійшла заява б/н від 16.05.2021 (вх. № 01-34/4382/21) за підписом представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про зміну предмета позову, відповідно до прохальної частини якої позивач просить скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений на підставі рішення № 42413586 від 07.08.2018 про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 1 від 25.05.2018.

20.05.2021 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н та дати (вх. № 01-34/456/21) за підписом представника відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І.

25.05.2021 на адресу суду надійшов відзив б/н та дати (вх. № 01-34/4703/21) за підписом представника відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І. на заяву про зміну предмету позову.

За наслідками судового засідання 25.05.2021, суд, протокольною ухвалою від 25.05.2021, відхилив заяву про зміну предмету позову, оголосив перерву в судовому засіданні до 30.06.2021.

08.06.2021 до суду подано заяву б/н від 08.06.2021 (вх. № 01-34/5206/21) за підписом представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про зміну предмета позову, відповідно до прохальної частини якої позивач просить скасувати рішення № 42413586 від 07.08.2018 державного реєстратора Богач Олега Васильовича Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 2 від 08.06.2018.

23.06.2021 до суду надійшла заява б/н та дати (вх. № 01-34/5767/21) за підписом представника відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І. про долучення додаткових доказів.

За результатами судового засідання 30.06.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 30.06.2021, відповідно до якої: прийняв до розгляду заяву позивача б/н від 08.06.2021 (вх. № 01-34/5206/21) про зміну предмета позову; долучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду додаткові докази, подані відповідачем відповідно до заяви б/н та дати (вх. № 01-34/5767/21); продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; оголосив перерву в судовому засіданні до 22.07.2021.

30.06.2021 до суду подано заяву б/н та дати (вх. № 01-34/5900/21) за підписом представника відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І. про долучення додаткових доказів.

Дослідивши в судовому засіданні 22.07.2021 заяву відповідача б/н та дати (вх. № 01-34/5900/21) про долучення додаткових доказів, суд, виходячи зі змісту поданої заяви, розцінив її як пояснення по суті спору. При цьому, долучену до заяви світлокопію витягу з реєстраційного повідомлення, суд залишив без розгляду з підстав невідповідності приписам ст. 91 ГПК України.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2021, про що 22.07.2021 постановлено протокольну ухвалу.

01.09.2021 до суду подано заяву б/н та дати (вх. № 01-34/7776/21) за підписом представника відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І. про долучення доказів до матеріалів справи.

07.09.2021 до суду подано заяву б/н від 07.09.2021(вх. № 01-34/7970/21) за підписом представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з підстав його зайнятості в іншому судовому процесі та з метою подання додаткових доказів.

На визначену судом дату в судове засідання представники учасників не з`явилися. При цьому суд зважає, що позивач та його представник про час та місце розгляду справи повідомлені ухвалою суду від 22.07.2021, яка направлена на адреси електронної пошти, та в силу положень п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою. Представник відповідача повідомлений під розписку в судовому засіданні 22.07.2021.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення учасників час та місце судового слухання.

Дослідивши подану представником відповідача заяву б/н та дати (вх. № 01-34/7776/21) про долучення доказів до матеріалів справи, суд виходить наступного.

У силу пункту 4 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. При цьому частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 80 ГПК України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Суд зауважує, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності як основної рушійної сили судового провадження, у силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).

У силу пункту 3 частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Ухвалою від 22.07.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 09.09.2021. При цьому судом не встановлено сторонам строків для подання додаткових доказів на даній стадії розгляду справи.

Суд звертається до практики Верховного Суду, який у постанові від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 дійшов висновку про те, що навіть після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання суду відповідних клопотань, спрямованих на додаткове збирання доказів у силу статті 207 ГПК України, натомість подібні клопотання не лише мають бути обґрунтовані особою, яка подає відповідне клопотання, а й судом має бути заслухані думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. У цьому виявляється принцип має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється (Рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України від 27.05.2013, пункт 106).

Посилання відповідача на те, що додаткові докази отримано ним лише 22.08.2021, і про їх подання останній повідомляв суд та позивача у підготовчому засіданні, судом відхиляються, позаяк відповідачем не обґрунтовано підстав неможливості отримання відповідних доказів та подання їх до суду у визначені процесуальним законом строки. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України).

З огляду на наведене, заява відповідача б/н та дати (вх. № 01-34/5900/21) про долучення додаткових доказів залишається судом без розгляду відповідно до положень ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Розглядаючи заяву представника позивача б/н від 07.09.2021(вх. № 01-34/7970/21) про відкладення розгляду справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

За висновками суду, під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на обмежений строк розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка учасників не визнавалась судом обов`язковою, а подання додаткових доказів на даній стадії не передбачено процесуальним Законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви представника позивача про відкладення розгляду справи.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 09.09.2021 прийнято судове рішення.

Стислий виклад позицій учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що являється орендарем земельної ділянки площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення садівництва на підставі договору оренди землі від 25.05.2015. укладеного згідно рішення 30 сесії 6 скликання Климбівської сільської ради від 19.05.2015. №526.

25.05.2018 між ПП «Клембівській сервіс» в особі директора Сирітка О.В. та ФОП Сирітко Н.В., на підставі рішення 24 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради № 393 від 07.06.2018, укладено договір суборенди згідно з яким в суборенду передається частина земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01.006:0001, орієнтовною площею 2,9га без зміни цільового призначення. Пунктом 4 цього договору передбачено обов`язок Суборендаря по сплаті орендної плати.

Проте, із вказаного періоду земельна ділянка площею 2,9 га не сформована, оренда плата ФОП Сирітко Н.В. за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе ПП «Клембівській сервіс» в зв`язку з тим, що підставою для сплати орендної плати являються дані державного земельного кадастру, тоді як земельна ділянка кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 не поділена і рахується згідно відомостями державного земельного кадастру за ПП «Клембівській сервіс» .

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Суть заперечень зводиться до наступного.

08.06.2018 між ПП Клембівський сервіс та ФОП Сирітка Н.В. було укладено договір суборенди земельної ділянки № 2, у відповідності до якого в суборенду строком на 22 роки передано частину земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, орієнтовною площею 2,9га без змін цільового призначення та складено Акт прийому-передачі суборендованої земельної ділянки від 08.06.2018 .

07.08.2018 договір суборенди землі було зареєстровано у державному реєстрі речових прав державним реєстратором Гальжбіївської сільської ради .

08.06.2018 відповідачкою була замовлена та виготовлена технічна документація землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди.

На підставі технічної документації та за наявності згоди ПП Клембівський сервіс , відповідачкою було встановлено межі в натурі шляхом огородження земельної ділянки, що перебуває в суборенді.

Після оформлення всіх документів та проведення їх реєстрації відповідач ФОП Сирітка Н.В. приступила до використання суборендованої земельної ділянки за призначенням.

Посилаючись на положення ст.210 ЦК України, ст.17 Закону України Про оренду землі , відповідачка вказує, що договір суборенди набув чинності.

Окрім того відповідачка зауважує на тому, що Договір суборенди є дійсним, жодних претензій щодо порушення його умов позивач до відповідачки не висував і не висуває в позовній заяві. Тому відповідачка вважає, що на законних підставах набула право суборенди земельної ділянки та правомірно його використовує, як об`єкт цивільних прав.

Щодо формування земельної ділянки, що є предметом Договору суборенди відповідачка зазначає, що земельна ділянка площею 2,9 га, яка передана в суборенду є сформованою в межах орендованої позивачем земельної ділянки площею 5,8235га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради. Позивач при оформлені суборендних відносин від користування частиною суборендованої земельної ділянки не відмовлявся, а лише надав дозвіл на передачу її частини, в розмірі 2,9 га, в суборенду. Отже, земельна ділянка, що перебуває в оренді позивача, не підлягала поділу і вилученню з користування позивача із наданням їй окремого кадастрового номеру на підставі землевпорядної документації. Доводи позовної заяви про необхідність подання для державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки документації з землеустрою щодо формування суборендованої земельної ділянки, як окремого об`єкта цивільних прав, не ґрунтуються на приписах та вимогах законодавства та є незаконними.

Заперечує відповідачка і доводи позовної заяви щодо несплати орендних платежів за договором суборенди, зазначаючи, що на виконання вимог податкового законодавства щодо порядку внесення орендних платежів та з метою недопущення порушень підприємством орендодавця вимог чинного законодавства щодо здійснення ним орендних платежів, ФОП Сирітка Н.В. починаючи з червня 2018 року та по січень 2020 року сплачувала орендні платежі за договором суборенди готівкою безпосередньо орендодавцю, тобто ПП Клембівський сервіс , підтвердженням чого є відповідні розписки за вказаний період. Починаючи з лютого 2020 року суборендні платежі здійснювались відповідачкою самостійно на рахунок Клембівської сільської ради.

Позивач, у відповіді на відзив , заперечує доводи відповідача наголошуючи на тому, що законом не визначено іншої процедури окрім як поділу земельної ділянки на частини та присвоєння двох кадастрових номерів земельним ділянкам і передачі однієї ділянки в суборенду.

Заперечує позивач і твердження відповідачки про сплату суборених платежів, вказуючи на неналежності і недопустимості доказів, наданих останньою в підтвердження плати відповідних платежів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 30 сесії 6 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 19.05.2015 № 526 затверджено проект відведення із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Клембівський сервіс" в особі керівника Сирітка О.В., в оренду строком на 25 років для індивідуального садівництва із земель багаторічних насаджень в межах населеного пункту, площею 5,8235 га. Встановлено орендну плату 3% від грошової оцінки за 1 га.. (т. 1, а.с. 96)

25 травня 2015 року між Клембівською сільською радою Ямпільського району Вінинцької області (за Договором Орендодавець) та фізичною особою Сирітко Олександром Васильовичем (за Договором Орендар) укладено Договір оренди землі (надалі Договір) згідно з предметом якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель багаторічних насаджень ПП Клембівський сервіс в межах населеного пункту. (т. 1, а.с. 88-90)

В оренду передається земельна ділянка 5,8235 га в тому числі із земель багаторічних насаджень ПП Клембівський сервіс площею 5,8235 га індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради в межах населеного пункту для індивідуального садівництва. (п. 2. Договору)

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 32 474 грн. за 1 гектар. (п. 5. Договору)

Договір укладено на строк терміном на 25 років. Після закінчення строку договору ОСОБА_2 має переважне право оформлення права користування цією земельною ділянкою на новий строк з урахуванням вимог земельного законодавства України Про оренду . (п. 8 Договору)

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата 3% від грошової оцінки за 1 га на рахунок Клембівської сільської ради.

Орендна плата вноситься щомісячно. (п. 11 Договору)

Цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва. (п. 16 Договору)

Згідно п. 18 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється згідно рішення Клембівської сільської ради.

Договір підписано уповноваженими представниками Орендодавця - Клембівської сільської ради та Орендаря - ПП Клембівський сервіс та скріплено печаткою Орендодавця.

За актом прийому-передачі орендованої земельної ділянки Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку площею 5,8235 га індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради, розташовану в межах населеного пункту с. Клембівка. (т. 1, а.с. 91)

Рішенням 20 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 16.11.2017 встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки землі в рік . (т. 1, а.с. 93)

16.11.2017 між Клембівською сільською радою та ПП Клембівський сервіс укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, за умовами якої встановлено розмір орендної плати 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. (т. 1, а.с. 92)

28.09.2020 між Клембівською сільською радою та ПП Клембівський сервіс укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, за умовами якої в першому абзаці та у восьмому пункті Договору слова: фізичної особи Сирітка Олександра Васильовича та ОСОБА_2 замінено словами: ПП Клембівський сервіс в особі керівника Сирітка Олександра Васильовича. та ПП Клембівський сервіс в особі керівника Сирітка Олександра Васильовича. . (т. 1, а.с. 94)

Право оренди ПП Клембівський сервіс зареєстровано в установленому Законом порядку, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 226306786. (т. 1, а.с. 95)

Поряд з цим, рішенням 24 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 07.06.2018 надано згоду ПП Клембівський сервіс на передачу у суборенду частину земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 загальною площею 5,8235 га, частина яка передається в суборенду ФОП Сирітко Наталі Василівні має орієнтовну площу 2,9 га, без зміни цільового використання землі - для індивідуального садівництва, з оформленням договору суборенди в рамках умов, зазначених Договором оренди землі від 25.05.2015.(т. 1, а.с. 98)

25.05.2018 між ПП Клембівськй сервіс (за договором Орендар) та Фізичною особою - підприємцем Сирітка Наталею Василівною (за договором Суборендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки № 1 (надалі Договір суборенди 1) (т. 1, а.с. 99, 100)

Земельна ділянка, що передається в суборенду, знаходиться у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до Договору оренди землі від 25.05.2015 між Орендарем та Клембівською сільською радою в кількості 2,9 га. (п. 1.2 Договору суборенди 1)

За змістом п. 1.3. Договору суборенди земельна ділянка передається в суборенду із земель багаторічних насаджень для індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради, в межах населеного пункту.

Договір суборенди укладено на строк 22 роки до 25.05.2040 року. (п. 2.1. Договору суборенди 1)

Пунктом 2.2. Договору суборенди 1 встановлено, що у разі припинення Договору оренди чинність Договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Згідно п. 2.3. Договору суборенди 1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 32474 га 1 га.

Пунктом 3.1. Договору суборенди встановлено, що Суборендар сплачує орендну плату в грошовій формі, а саме: 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рахунок Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області

Згідно з п. 4.1. Договору суборенди 1 земельна ділянка передається в суборенду за актом прийому-передачі з моменту набуття чинності даного договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору суборенди 1, цей Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

За актом прийому-передачі суборендованої земельної ділянки від 25.05.2018 Орендар передав, а Суборендар прийняв земельну ділянку загальною площею 2,9 га із земель багаторічних насаджень на території Клембівської сільської ради, розташовану за межами населеного пункту с. Клембівка. (т. 1, а.с. 193)

Згідно інформаційної довідки №245391395 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація Договору суборенди 1 проведена 07.08.2018. (т. 1, а.с. 103, 104)

08.06.2018 ФОП Мархоцьким О.М. на підставі Договору № 01/08/06 від 08.06.2018, за замовленням гр. ОСОБА_3 була виготовлена технічна документація землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 2,9 га, на яку поширюється право суборенди, що розташована на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, загальною площею 5,8229 га. (т.2, а.с. 20-34)

08.06.2018 між ПП Клембівськй сервіс (за договором Орендар) та Фізичною особою - підприємцем Сирітка Наталею Василівною (за договором Суборендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки № 2 (надалі Договір суборенди 2) (т. 2, а.с.3)

Земельна ділянка, що передається в суборенду, знаходиться у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до Договору оренди землі від 25.05.2015 між Орендарем та Клембівською сільською радою в кількості 2,9 га. (п. 1.2 Договору суборенди 2)

За змістом п. 1.3. Договору суборенди 2 земельна ділянка передається в суборенду із земель багаторічних насаджень для індивідуального садівництва на території Клембівської сільської ради, в межах населеного пункту.

Договір суборенди укладено на строк 22 роки до 25.05.2040 року. (п. 2.1. Договору суборенди 2)

Пунктом 2.2. Договору суборенди встановлено, що у разі припинення Договору оренди чинність Договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Згідно п. 2.3. Договору суборенди нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 32474 га 1 га.

Пунктом 3.1. Договору суборенди встановлено, що Суборендар сплачує орендну плату в грошовій формі, а саме: 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рахунок Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області

Згідно з п. 4.1. Договору суборенди земельна ділянка передається в суборенду за актом прийому-передачі з моменту набуття чинності даного договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору суборенди, цей Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

За актом прийому-передачі суборендованої земельної ділянки від 08.06.2018 Орендар передав, а Суборендар прийняв земельну ділянку загальною площею 2,9 га із земель багаторічних насаджень на території Клембівської сільської ради, розташовану за межами населеного пункту с. Клембівка. (т. 1, а.с. 141)

Згідно інформаційної довідки №255884720 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація Договору суборенди 2 проведена 07.08.2018 за номером 27369939. (т. 2, а.с.6,7)

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач вказує на порушення порядку державної реєстрації речового права на земельну ділянку, що є об`єктом суборенди, оскільки земельна ділянка площею 2,9 га не сформована. Окрім того, оренда плата ФОП Сирітко Н.В. за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе ПП «Клембівській сервіс» .

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13К України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до положень ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом спірна земельна ділянка площею 2,9 га на території Клембівської сільської ради передана в ПП Клембівський сервіс в суборенду ФОП Сирітко Н.В. відповідно до рішення 24 сесії 7 скликання Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 07.06.2018.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно частини 1-3 та 5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , договір суборенди підлягає державній реєстрації у відповідному реєстрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 5 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. 6 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 25 Закону України Про землеустій встановлено що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів такої документації е технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди (п.ї ч.2 ст.25 ЗУ Про землеустрій ).

Стаття 55-1 Закону України "Про землеустрій" визначає, що встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Наведені норми права свідчать, що факт виникнення у особи права суборенди передує внесенню інформації про суборенду до Земельного кадастру на підставі технічної документації.

В ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Згідно ч. 4. ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Відповідно до інформаційної довідки №245391395 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація Договору суборенди на частину земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 орієнтовною площею 2,9га в межах земельної ділянки площею 5,8235 га, що перебуває в оренді у ПП Клембівський сервіс проведена 07.08.2018.

Наведене дає підстави для висновку, що порядок державної реєстрації права суборенди ФОП Сирітка Н.В. на частину земельної ділянки кадастровий номер 0525683200:01:006:0001 площею 2,9 га проведена з дотриманням ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 55 Конституції України закріплено гарантію кожному на захист прав і свобод у судовому порядку. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, зокрема це справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У статті 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), роз`яснив поняття «охоронюваний законом інтерес» .

Так, поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Отже, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано в резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке охоплює цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень вказаних норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, якщо він передбачений чинним законодавством або договором. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, господарський суд виходить насамперед із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам , визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові .

Однак, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем, як орендарем, відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачем, як суборендарем. Відсутні в матеріалах справи і порушення вимог ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з боку ФОП Сирітка Н.В. при проведенні державної реєстрації права суборенди земельної ділянки площею 2,9 га, що в свою чергу виключає правові підстави для задоволення заявленого ПП Клембівський сервіс позову.

На доводи позивача щодо того, що оренда плата ФОП Сирітка Н.В. за земельну ділянку не сплачується і всі витрати по сплаті орендної плати несе ПП «Клембівській сервіс» суд зауважує, що порушення субрендарем порядку та строків сплати орендної плати може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом про відшкодування понесених витрат, але аж ніяк підставою для скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 1 від 25.05.2018).

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства "Клембівський сервіс" про скасування рішення № 42413586 від 07.08.2018 державного реєстратора Богач Олега Васильовича Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про державну реєстрацію іншого речового права (права суборенди на земельну ділянку площею 5,8235 га, кадастровий номер 0525683200:01:006:0001, розташованої на території Клембівської сільської ради Ямпільського району вчинені на підставі договору суборенди землі № 2 від 08.06.2018 відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у справі № 902/179/21 залишити за позивачем.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 20 вересня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 2, с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, 24532)

3 - відповідачу (с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, 24532)