Рішення

від 07.12.2021 по справі 923/845/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Херсон Справа № 923/845/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу

за позовом: Державного підприємства "Збур`ївське лісомисливське господарство" (75631, Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збур`ївка, вул. Лісна, 9, ідентифікаційний код 00993260)

до: відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул. Університетська, 136-а, ідентифікаційний код 39766281)

відповідача-2: Чулаківська сільська рада Голопристанського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26132553, 75635, Херсонська область, Голопристанський район, село Чулаківка, вул. Жовтнева).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Скадовська районна державна адміністрація (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, 34)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 47, ідентифікаційний код 22730408)

про визнання недійсною, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки та зобов`язання зареєструвати земельні ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: Білецький О.В., адвокат, довіреність від 25.08.2021;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від 3-ї особи позивача: не прибув;

від 3-ї особи відповідача: Гончар Н.М., адвокат, ордер серія ХС № 197217 від 26.08.2021.

в с т а н о в и в :

Ухвалою від 22.07.2021 постановлено прийняти справу до свого провадження та відкрити провадження у справі за позовом Державного підприємства "Збур`ївське лісомисливське господарство" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (надалі - відповідач-1) та до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (надалі - відповідач-2), згідно якої позивач просить суд:

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0003 та 6522381500:07:002:0004, і повернути ДП Збур`ївське лісомисливське господарство ;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Славутич повернути у власність держави в особі Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство земельні ділянки, площею 7,1785 га кадастровий номер 6522381500:07:002:003; площею 133,4174 кадастровий номер 6522381500:07:002:0001; площею 9,8875 кадастровий номер 6522381500:07:002:002; площею 89,5157 кадастровий номер 6522381500:07:002:0004, що розташовані на території Геройського лісництва Геройської сільської ради (Геройського старостату) Голопристанського району Херсонської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєструвати за Державним підприємством Збур`ївське лісомисливське господарство земельні ділянки, площею 7,1785 га кадастровий номер 6522381500:07:002:003; площею 133,4174 кадастровий номер 6522381500:07:002:0001; площею 9,8875 кадастровий номер 6522381500:07:002:002; площею 89,5157 кадастровий номер 6522381500:07:002:0004, що розташовані на території Геройського лісництва Геройської сільської ради (Геройського старостату) Голопристанського району Херсонської області, як землі лісогосподарського призначення.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.10.2021 постановлено відкласти розгляд справи, призначити підготовче засідання на 21 жовтня 2021 року, залучити до участі у справі в якості співвідповідача Чулаківську сільську раду Голопристанського району Херсонської області; залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; позивача зобов`язано невідкладно надіслати на адресу Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області копію позовної заяви з врахуванням заяви про зміну предмету позову та додані до них документи, докази направлення подати до суду; запропоновано Чулаківській сільській раді Голопристанського району Херсонської області в строк до 20.10.2021 подати до суду відзив на позову з правовим обґрунтуванням своєї позиці, докази направлення всім учасникам надати суду.

Зазначеною ухвалою суд задовольнив заяву про зміну предмету позову, виклавши позовні вимоги в наступній редакції:

1. Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0003 та 6522381500:07:002:0004, які зареєстровані за Чулаківською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та перебувають у користуванні на праві оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю Славутич .

2. Визнати право державної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0003 та 6522381500:07:002:0004, як на земельні ділянки лісового фонду.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєструвати за Державним підприємством Збур`ївське лісомисливське господарство земельні ділянки, площею 7,1785 га кадастровий номер 6522381500:07:002:003; площею 133,4174 кадастровий номер 6522381500:07:002:0001; площею 9,8875 кадастровий номер 6522381500:07:002:002; площею 89,5157 кадастровий номер 6522381500:07:002:0004, що розташовані на території Геройського лісництва Геройської сільської ради (Геройського старостату) Голопристанського району Херсонської області, як землі лісогосподарського призначення.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.10.2021 постановлено відкласти розгляд справи; призначити підготовче засідання в режимі відеоконференції на 10.11.2021; запропонувати Чулаківській сільській раді Голопристанського району Херсонської області в строк до 08.11.2021 подати до суду відзив на позов з правовим обґрунтуванням своєї позиці, докази направлення всім учасникам надати суду.

08.11.2021 до суду надійшло клопотання від відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника на лікарняному.

10.11.2021 від відповідача-2 Чулаківської сільської ради Голопристанського району до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його примірника учасникам судового процесу лише 10.11.2021, в прохальній частині відзиву відповідач-2 просить суд поновити пропущений строк для подачі відзиву на позовну заяву та залучити його до матеріалів справи.

Необхідність поновлення строку на подання відзиву, відповідач-2 обґрунтовує тим, що він дізнався про наявність ухвали від 21.10.2021 лише 09.11.2021, ознайомлюючись з ухвалами суду по даній справі, а тому не міг знати про наявність даної ухвали та про встановлення строків по цій ухвалі щодо подання відзиву до 08.11.2021.

Суд не прийняв відзив відповідача-2 на позов, оскільки строки встановлені судом на його подачу порушені, а підстави для поновлення строку не є поважними.

Ухвалою від 10.11.2021 Господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 07 грудня 2021 року о 14:00, про що сторони належним чином повідомлені.

За результатами розгляду справи по суті, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі. Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача:

Позивач - Державне підприємство Збур`ївське лісомисливське господарство звернулось до суду за захистом своїх прав користування земельними ділянками, гарантованими Конституцією України, нормами Земельного кодексу України та Лісового кодексу України, порушених внаслідок здійснення реєстрації прав користування земельними ділянками з порушенням порядку, визначеного законодавством та безпідставного користування земельними ділянками, які перебувають в постійному користуванні Позивача.

Позивач вважає, що усунути зазначені порушення його прав можливо шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6522381500:07:002:0001 площею 133,4174 та, 6522381500:07:002:0002 площею 9,8875 та, 6522381500:07:002:0003 площею 7,1785 та 6522381500:07:002:0004 площею 89,5157 та, що розташовані на території Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Основною підставою заявленого позову позивач зазначає те, що у постійному користуванні Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство , а саме Геройського лісництва, квартал 1, 2, 6, 7 (адміністративні межі Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області), перебувають земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (планшетами), зокрема за: 1995, 2006 та 2017 роки.

Перелічені вище земельні ділянки перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство на підставі Рішення Голопристанської районної ради про видачу акту на право користування землею Збур`ївському лісгопзагу, (№123 від 30.03.1966), яке є чинним. Схематичне розташування земельних ділянок підтверджується відповідною схематичною картою Збур`ївського лісгопзагу.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно норм чинного законодавства, планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 Лісового кодексу України).

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 Лісового кодексу України). Державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 Лісового кодексу України).

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Згідно статті 48 Лісового кодексу України, в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 21.01 2015 у справі № 6-224цс14) .

Таким чином, зазначені в позові земельні ділянки, згідно матеріалів лісовпорядкування перебувають у постійному користуванні ДП Збур`ївське ЛМГ .

Разом з тим, згідно інформації про право власності та речові права на земельну ділянку, всі чотири зазначені в позові земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення та належать до комунальної власності Чулаківської сільської ради. І реєстрація вказаних земельних ділянок за Чулаківською сільською радою відбулася 18.01.2021 року.

На думку позивача, підстав для реєстрації вказаних земельних ділянок за Чулаківською сільською радою не було, вказана реєстрація відбулась незаконно, оскільки за матеріалами лісовпорядкування спірні земельні ділянки знаходяться в користуванні державного підприємства. Тому вказана реєстрація земельних ділянок за Чулаківською сільською радою має бути скасована судом.

Позивач зазначає, що вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України, співпадає з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 488/402/16-ц.

Крім того, спірні земельні ділянки, принаймні ще з 1966 року є земельними ділянками лісового фонду і перебувають більше 50-ти років у постійному користуванні ДП Збурївське ЛМГ .

Відповідно до ст. 1 ЛК України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Таким чином, ліси є єдиним механізмом, який перебуває під захистом держави і забезпечує різні корисні функції для нації. Вилучення хоча б одного елементу внесе дисбаланс в систему лісів України взагалі.

В даному випадку, через реєстрацію спірних земельних ділянок за Чулаківською сільською радою, порушені інтереси держави, адже фактично вказані земельні ділянки вибули з володіння держави і зараз зареєстровані не як земельні ділянки лісового фонду.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким чином, для захисту прав держави на земельні ділянки лісового фонду, які на даний момент, як вище вказано зареєстровані за Чулаківською сільською радою, необхідно визнати право державної власної на вказані земельні ділянки, як на земельні ділянки лісового фонду.

Позиція відповідача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич та Голопристанською районною державною адміністрацією укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, які зареєстровано від 08.11.2004. Відповідно до вимог частини 3 статті 122 Земельного кодексу України в редакції від 04.06.2004 року, яка діяла на момент укладення договору, Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 6522381500:07:002:0003, 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0004 є землями сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для викосу очерету.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі-Порядку) відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

01.01.2013 по 27.05.2021 Головне управління виступало розпорядником та орендодавцем земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Херсонської області. Відтак, відповідно до статей 15 1 , 117, 122 Земельного кодексу України, з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності , керуючись Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженим наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), враховуючи лист Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 19.11.2020 № 02-18/448 спірні земельні ділянки передано у комунальну власність Чулаківській сільській раді Чулаківської територіальної громади Скадовського району (раніше - Голопристанського).

Відповідач-1 наголошує, що жодних звернень від Позивача щодо належності спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення у період здійснення Головним управлінням своїх повноважень ( з 01.01.2013 по 27.05.2021) до Головного управління не надходило, жодні документи не надавались.

Одночасно відповідач-1 зазначає, що згідно зі статтями 125 та 126 Земельного кодексу України, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон).

Виходячи з наведеного, право постійного користування підлягало державній реєстрації згідно норм чинного законодавства, проте вказані норми ДП Збур`ївське лісомисливське господарство були проігноровані.

Позиція Відповідача-2 - Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області:

У зв`язку із пропуском встановленого судом строку для надання відзиву на позовну заяву та неповажність його пропуску, Господарський суд ухвалою від 10.11.2021 не прийняв відзив наданий відповідачем-2.

Позиція ТОВ Славутич :

Товариство вважає заявлені вимоги Позивача безпідставними, необґрунтованими, що є підставою для відмови в позові з огляду на наступне.

Виносячи на розсуд суду питання щодо визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0003 та 6522381500:07:002:0004, і повернути їх у власність держави в особі Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство земельні ділянки; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєструвати за Державним підприємством Збур`ївське лісомисливське господарства спірні земельні ділянки як землі лісогосподарського призначення, Позивач обґрунтовує доведення обґрунтувань позовних вимог копіями матеріалів лісовпорядкування (планшетів), зокрема за 1995, 2006 та 2017 р. (арк. 8 Позовної заяви від 19.07.2021 р.), а також копією Рішення Голопристанської районної ради про видачу акту на право користування землею Збурїївському лісгопзагу № 123 від 30.03.1966 та копією схематичної карти Збур`ївського лісгоспзагу (зазначаючи у 6 розділі позовної заяви, що матеріали планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування (планшетів ) за 1995, 2006 та 2017 р. не можуть бути подані разом з позовною заявою).

Посилаючись на вказані документи, як на підставу для постійного користування земельними ділянками, якими на думку позивача, користується ТОВ Славутич , без погодження, яке передбачене законодавством , та посилаючись на необізнаність позивача щодо існування будь-яких документів щодо погодження передачі в оренду чи інше право користування вищевказаних земельних ділянок, а також документів, за якими здійснено передачу зазначених земельних ділянок, за якими вони передавалися в оренду (чи інше право користування) ТОВ Славутич , а також вказуючи на необізнаність позивача із підставами для зміни цільового призначення та категорії земель із земель лісогосподарського призначення, при цьому не надаючи належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо:

- ідентифікації земельних ділянок, які перебувають у користуванні Збур`ївського лісгоспу із земельними ділянками, які перебувають у користуванні ТОВ Славутич ;

- тотожності земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТОВ Славутич із спірними земельними ділянками, що зумовило складення хибного висновку щодо здійснення ТОВ Славутич діяльності на спірних землях, які перебувають у користуванні позивача.

Користування земельною ділянкою на території Геройської сільської ради здійснюється на підставі Договору оренди від 08.11.2004 р., що укладений між Голопристанською РДА та ТОВ "Славутич", який зареєстровано у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 08.11.2004 р. за № 040472100936, передумовою для укладення якого слугувало прийняття Голопристанською РДА низки розпоряджень (як це передбачено вимогами ч. 1 ст. 116 ЗК України, п.2 ч.1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", за якою місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону):

- розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 09.12.2002 р. № 565, яким затверджено проект відведення земельної ділянки із земель державної власності на території Геройської сільської ради площею 240 га;

- розпорядження Голопристанської райдержадміністрації № 393 від 29.10.2004 р. затверджено технічну документацію із землеустрою та вирішено питання подовження договору оренди земельних ділянок площею 240 га ТОВ "Славутич", які стали підставою для правомірного користування Товариством земельними ділянками.

ТОВ "Славутич" додатково зазначає, що питання приналежності земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариством, поставало 08.07.2003 р. предметом судового розгляду (справа № 4/281-ПН), за наслідком розгляду якої суд прийшов до висновку, що орендована ТОВ Славутич земельна ділянка належить до земель державної власності, а Лісгосп не може створювати Товариству перепони у користуванні даним об`єктом оренди.

Відтак, спори між сторонами з приводу користування земельними ділянками, існували ще з 2003 р., а відтак за обізнаності з даною обставиною, позивач мав можливість звертатися до суду (за наявності порушеного права), починаючи з липня 2003 р. та здійснити захист в межах строків позовної давності, які з огляду на ст.256 ЦК України, не є безмежними навіть при триваючому порушенні у випадку попередньої освідомленості та зволікання позивача протягом 20 років від дій, спрямованих на захист такого права від дня виявлення порушення, що є підставою для застосування судом, з огляду на вимоги ст. 267 ЦК України, строків позовної давності, на застосуванні яких наполягає ТОВ Славутич .

Посилання позивача щодо порушення його прав ТОВ Славутич та спричинення Лісгоспу діяльністю Товариства матеріальних збитків, що на його думку підтверджується Актом ревізії від 18.07.2017 р. № 15-21-07-30/06, складеним Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, яким проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Збурївське лісомисливське господарство , за наслідком якого суб`єкту господарювання висунуто низку вимог, викладених у вимозі № 15-21-07-21/3023 від 27.07.2017 р., є безпідставним, оскільки питання правомірності перевірки поставала предметом судового розгляду адміністративними судами (справа № 821/1342/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/77086275), а складені контролюючим органом висновки, викладені у вимозі, визнані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду протиправними та скасовані, відтак Акт ревізії не може бути прийнятий в якості доказу.

ТОВ "Славутич" акцентує увагу, що зазначені у вимозі недоліки господарської діяльності, базуються виключно на суб`єктивній думці представників контролюючого органу, та не підкріплені первинними документами, та стосуються лише Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство , а відтак не мають правового підґрунтя та відповідно не можуть висунуті ТОВ Славутич , який до того ж є непідконтрольною установою контролюючого органу.

Вищевикладене свідчить, що доводи викладені в позовній заяві, базуються виключно на суб`єктивній думці Позивача та не доведені належними та допустимими засобами доказування, та свідчать про відсутність порушеного права чи інтересу Позивача, що унеможливлює задоволення судом позовних вимог Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство в частині визнання недійсною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0003 та 6522381500:07:002:0004, і повернути ДП Збур`ївське лісомисливське господарство .

ТОВ "Славутич" зазначає, що сформульовані позивачем інші вимоги, викладені у п. 2, 3, 4, 5 прохальної частини позову, мають похідну природу від первісної вимоги, відтак вимоги щодо: зобов`язання повернення у власність держави в особі Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство спірних земельних ділянок (вимога 2) та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєструвати за Державним підприємством Збур`ївське лісомисливське господарство спірні земельні ділянки (вимога 3) та стягнути понесені судові витрати, також не можуть бути задоволені судом.

Мотивувальна частина рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належним способом захисту слід вважати спосіб, який прямо передбачений законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц. Так, п. 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, наразі зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, ч. 2 ст. 26 Закону України № 1952 встановлено наступні способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, додатковим підтвердженням наведеного висновку є пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми, виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Викладене свідчить, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, та визначеного ним як визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельних ділянок не передбачений Законом, а отже є не ефективним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Статтею 15 ЦК України також передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визначення або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Між тим, як відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі -позивачами та відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті4 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність доведення наявності порушень прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду.

Позивач обґрунтовує доведення обґрунтувань позовних вимог копіями матеріалів лісовпорядкування (планшетів), зокрема за 1995, 2006 та 2017 р., а також копією рішення Голопристанської районної ради про видачу акту на право користування землею Збур`ївському лісгоспзагу № 123 від 30.03.1966 та копією схематичної карти Збур`ївського лісгоспзагу.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. \

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою- це право володіння і користування, яка перебуває у державній або комунальній власності. Право постійного користування земельною ділянкою із земель комунальної або державної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивач не надав доказів реєстрації за ним права постійного користування на спірні земельні ділянки в Державному реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна. Тільки такі докази у відповідності до наведених норм права можуть свідчити про наявність у позивача прав на спірні земельні ділянки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо порушення його прав Відповідачем-1 та спричинення Лісгоспу діяльністю Товариства матеріальних збитків, що на його думку підтверджується Актом ревізії від 18.07.2017 р. № 15-21-07-30/06, складеним Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, яким проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Збур`ївське лісомисливське господарство , за наслідком якого суб`єкту господарювання висунуто низку вимог, викладених у вимозі № 15-21-07-21/3023 від 27.07,2017 р., оскільки питання правомірності перевірки поставала предметом судового розгляду адміністративними судами у справі № 821/1342/17, а складені контролюючим органом висновки, викладені у вимозі, визнані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду протиправними та скасовані, відтак Акт ревізії не може бути прийнятий в якості доказу.

Таким чином, позивач не довів належними достовірними та допустимим доказами наявність своїх прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 6522381500:07:002:0001, 6522381500:07:002:0002, 6522381500:07:002:0003 та 6522381500:07:002:0004 , відповідно не довів факт порушення свої прав та права на звернення до суду про їх захист.

Судом встановлено, спірні земельні ділянки не перебуває у власності ТОВ Славутич останній користується цими ділянками на правах оренди, а саме.

Судом встановлено, що користування земельною ділянкою ТОВ " Славутич" на території Геройської сільської ради здійснює у законний спосіб на підставі Договору оренди від 08.11.2004 р., що укладений між Голопристанською РДА та ТОВ "Славутич", який зареєстровано у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 08.11.2004 р. за № 040472100936, передумовою для укладення якого слугувало прийняття Голопристанською РДА низки розпоряджень (як це передбачено вимогами ч. 1 от. 116 ЗК України, п.2 ч.1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", за якою місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону):

- розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 09.12.2002 р. № 565, яким затверджено проект відведення земельної ділянки із земель державної власності на території Геройської сільської ради площею 240 га;

- розпорядження Голопристанської райдержадміністрації № 393 від 29.10.2004 р. затверджено технічну документацію із землеустрою та вирішено питання подовження договору оренди земельних ділянок площею 240 га ТОВ "Славутич", які стали підставою для правомірного користування Товариством земельними ділянками.

Позивачем заявлені позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Чулаківської сільської ради, однак не вказано якими дія вони порушили права позивача .

В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що спірні відносини між позивачем та відповідачами взагалі відсутні.

Так відповідач- Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в ході розгляду справи пояснило, що жодних звернень від Позивача щодо належності спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення у період здійснення Головним управлінням своїх повноважень (з 01.01.2013 по 27.05.2021) до Головного управління не надходило, жодні документи не надавались.

Щодо відповідача - Чулаківської сільської ради, то відповідно до чинного законодавства, зокрема до статей 15 1 , 117, 122 Земельного кодексу України, з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності , керуючись Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженим наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), спірні земельні ділянки передано у комунальну власність Чулаківській сільській раді Чулаківської територіальної громади Скадовського району (раніше - Голопристанського).

Таким чином, Чулаківській сільській раді на законній підставі передано спірні земельні ділянки до комунальної власності та на законній підставі рада набула права розпорядження зазначеними землями комунальної власності.

За заявою ТОВ "Славутич" суд при розгляді даного спору застосовує строки позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно приписів ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі №6-178цс15.

Відповідно до п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 року, позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В п. 2.1. зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Пунктом 2.2. вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області справа № 4/281-ПН від 08.07.2003 розглядалося питання приналежності земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТОВ Славутич суд прийшов до висновку, що орендована ТОВ Славутич земельна ділянка належить до земель державної власності, а Лісгосп не може створювати Товариству перепони у користуванні даним об`єктом оренди.

Таким чином, спори між сторонами з приводу користування земельними ділянками, існували ще з 2003 р., а відтак за обізнаності з даною обставиною, позивач мав можливість звертатися до суду (за наявності порушеного права), починаючи з липня 2003 р. та здійснити захист в межах строків позовної давності.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачем заявлені поза межами строку позовної давності.

При таких обставинах, в сукупності виявлених підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту наявності прав на спірні земельні ділянки, відповідно і факту порушень таких прав; не доведено фактів порушень будь-яких прав та законних інтересів позивача саме відповідачами - Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Чулаківською сільською радою; позовні вимоги заявлені поза межами строку позовної давності; позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2021.

Суддя Л.М. Немченко