Постанова

від 07.12.2021 по справі 910/23595/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/23595/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 (головуючий суддя Куксов В. В., судді Тищенко А. І., Яковлєв М. Л.)

у справі № 910/23595/17

за позовом заступника прокурора міста Києва

до 1) Київської міської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності права,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Гребеник І. А., представник відповідача-1 - Подоляк Р. Ю., представник відповідача-2 - Тунік А. В., представник третьої особи - Заграничний Д. А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2017 року Заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора" (далі - ТОВ "ВТП Лангора") про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "ВТП Лангора" земельної ділянки для обслуговування та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу із знесенням, в межах червоних ліній, будівель і споруд та влаштування в`їздів, виїздів на вул. Сирецькій, 33 у Подільському районі м. Києва"; визнання недійсним договору оренди від 13.09.2017 № 920 земельної ділянки площею 0,1540 га по вул. Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "ВТП Лангора"; визнання відсутнім у ТОВ "ВТП Лангора" права користування земельною ділянкою площею 0,1540 га (кадастровий номер 8000000000:85:242:0073) по вул. Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380 було прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки передача спірної земельної ділянки в оренду відбулася без проведення земельних торгів та з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. Оскільки на підставі зазначеного рішення між відповідачами було укладено договір оренди спірної земельної від 13.09.2017, тому такий договір суперечить законодавству та підлягає визнанню недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Також підлягає визнанню відсутнім у ТОВ "ВТП Лангора" права користування земельною ділянкою площею 0,1540 га по вул. Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Справа розглядалася неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, позов задоволено в повному обсязі.

4. Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у задоволенні позову прокурора відмовлено.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

7. Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380, визнано недійсним договір оренди від 13.09.2017 № 920 та визнано відсутність у ТОВ "ВТП Лангора" права користування земельною ділянкою площею 0,1540 га (кадастровий номер 8000000000:85:242:0073) по вул. Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. ТОВ "ВТП Лангора" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

10. ТОВ "ВТП Лангора" у поданій касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору застосовано положення статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, зокрема стосовно того, що особа, яка законно набула у власність об`єкт нерухомого майна, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під таким об`єктом після його набуття, тому відповідно до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. Також посилається на постанову Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 913/661/17.

11. Суд апеляційної інстанції помилково врахував правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19.

12. Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи не врахував вказівок Верховного Суду, викладених у постановах від 06.11.2019 і від 21.03.2021, якими справу направлено на новий розгляд.

13. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин приписи абз. 13 ч. 2 ст. 134 ЗК України. В цьому контексті ще раз зазначає про неподібність цієї справи зі справою № 910/9028/19, на висновки з якої послався апеляційний господарський суд.

14. ТОВ "ВТП Лангора" вказує, що суд апеляційної інстанції припустився порушення приписів ч.5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зазначає, що таке правозастосування суперечить висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі № 509/667/15-ц, а посилання на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 є некоректними у зв`язку з неподібністю спірних ситуацій у цих справах.

15. Суд апеляційної інстанції невірно застосував в оскаржуваній постанові приписи ст. 66 ЗК України і ДБН 360-92**, а також статті 17 Закону України "Про основи містобудування" в частині висновку щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

16. Також скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Позиція інших учасників справи

17. Прокурор подав відзив, у якому вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги, з підстав, наведених в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, а також зазначає про неподібність правовідносин у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, та у справі, яка переглядається.

18. Інші учасники справи не надали відзиви на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. 06.09.2012 між ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Барс" і ТОВ "ВТП Лангора" укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 68,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33. Цей об`єкт складається з будівлі прохідної, позначеної на плані земельної ділянки літ. И, загальною площею 7,1 кв. м; будівлі диспетчерської, позначеної на плані земельної ділянки літ. Б, загальною площею 20,1 кв. м; будівлі вагової, позначеної на плані земельної ділянки літ. О, загальною площею 41,2 кв. м, та розташований на земельній ділянці площею 1 478,00 кв. м, кадастровий номер 85:242:073, за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33, яка не перебуває у власності або користуванні ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Барс" (пункт 1.1 договору).

20. Рішенням Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ВТП Лангора" для обслуговування та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу із знесенням, у межах червоних ліній, будівель і споруд та влаштування в`їздів, виїздів на вул. Сирецькій, 33 у Подільському р-ні м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Д-7802, заява ДЦ № 01062-000227443-014 від 29.11.2016); передано ТОВ "ВТП Лангора", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,1540 га (кадастровий номер 8000000000:85:242:0073, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000385472016) для обслуговування та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу із знесенням, у межах червоних ліній, будівель і споруд та влаштування в`їздів, виїздів на вул. Сирецькій, 33 у Подільському р-ні м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з переходом права власності на майно (договір купівлі-продажу від 06.09.2012 № 1861, акт приймання-передачі майна від 06.09.2012). Також у рішенні наведено ряд вимог до ТОВ "ВТП Лангора", пов`язаних з реалізацією товариством прав землекористувача.

21. 13.09.2017 між Київською міською радою (орендодавець) і ТОВ "ВТП Лангора" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,1540 га, кадастровий номер 8000000000:85:242:0073, за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для обслуговування та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу із знесенням, у межах червоних ліній, будівель і споруд та влаштування в`їздів, виїздів. Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Києва. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 106 506,87 грн (пункти 1.1, 2.1). Договір укладено на 10 років (пункт 3.1).

22. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. (реєстровий № 920) і зареєстровано Департаментом земельних ресурсів 20.09.2017 № МЗК-1-01366.

23. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.09.2017, укладеного між відповідачами у справі, а також визнання відсутнім у ТОВ "ВТП Лангора" права користування земельною ділянкою площею 0,1540 га (кадастровий номер 8000000000:85:242:0073) по вул. Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

25. Судове рішення у справі оскаржується ТОВ "ВТП Лангора" з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

26. Суди розглядали справу неодноразово. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 мотивовано тим, що прокурор не довів порушень закону у спірних правовідносинах та враховуючи правомірне користування ТОВ "ВТП Лангора" земельною ділянкою, не довів наявність порушень інтересів держави під час прийняття спірного рішення та укладення спірного договору. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що: (1) спірна земельна ділянка не підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) відповідно до ст. 134 ЗК України, оскільки на ній розташоване нерухоме майно, яке перебуває на праві власності у товариства; (2) неоформлення прав на цю земельну ділянку попереднім власником нерухомого майна не має вирішального значення, оскільки норми закону закріплюють цілісність і нерозривність об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований; (3) проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки погоджений у встановленому законом порядку, межі земельної ділянки погоджені з суміжними землекористувачами, на місцевість перенесені межі охоронної зони; (4) зазначив, що жодний нормативний акт не встановлює порядку визначення або нормативу розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомого майна; (5) частина зазначеної ділянки перебуває у межах червоних ліній, а частина - в захисній смузі комунікацій, що пояснює її конфігурацію та загальну площу; (6) цільове призначення спірної земельної ділянки із категорією - землі житлової та громадської забудови, встановлено вперше на підставі рішення від 06.04.2017 № 158/2380.

27. Під час нового апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції скасував рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 вважаючи доведеними прокурором обставини щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: (1) на момент прийняття оспорюваного рішення Київської міської ради право власності чи право користування спірною земельною ділянкою не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права до ТОВ "ВТП Лангора"; (2) земельна ділянка, яка відводиться за рахунок земель, не наданих у власність чи користування, не відноситься до земель, які згідно з приписами ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, не може передаватись в оренду інакше, як із земельного аукціону; (3) графічними матеріалами, які містяться в проєкті землеустрою, підтверджено, що відсоток забудови земельної ділянки складає менше 5%, решта земельної ділянки вільна; (4) кадастровим планом земельної ділянки та планами меж зон обмежень підтверджено розташування об`єктів нерухомого майна групою в одній частині земельної ділянки та в межах червоних ліній; (5) вказуючи у спірному рішенні про знесення, в межах червоних ліній, будівель і споруд Київська міська рада фактично надала земельну ділянку під нове будівництво, оскільки все нерухоме майно товариства, яке з урахуванням положень ст. 120 ЗК України стало підставою для надання землі без аукціону, знаходиться в межах червоних ліній та підлягає знесенню; (6) у проєкті землеустрою відсутні жодні обґрунтування (з урахуванням будівельних і санітарних норм) надання товариству земельної ділянки площею 0,1540 га; (7) врахування обмежень у використанні земельної ділянки для визначення її розміру необхідного для розміщення та обслуговування належних товариству об`єктів нерухомості є недоцільним, оскільки вказане нерухоме майно підлягає знесенню з будівництвом об`єктів дорожнього сервісу на частині ділянки вільній від обмежень; (8) спірним рішенням земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови, що суперечить її функціональному призначенню, передбаченому Генеральним планом міста Києва, без внесення відповідних змін до нього, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про основи містобудування"; (9) спірним рішенням надано в оренду поза конкурсом земельну ділянку не лише для експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомого майна, а і для обслуговування об`єктів дорожнього сервісу, що суперечить приписам ч. 2 ст. 124, абз. 13 ч. 2 ст. 134, ч.ч. 1, 2 ст. 135 ЗК України; (10) апеляційний господарський суд зазначив, що посилання в рішенні суду на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин і застосовує такі норми права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини; (11) враховуючи, що матеріалами справи доведено набуття товариством права користування земельною ділянкою площею 0,1540 га, що у 22 рази перевищує площу нерухомого майна, з підстав не передбачених законодавством, втручання держави у право мирно володіти майном у даному випадку є законним, оскільки переслідує "суспільний", "публічний" інтерес спрямований на використання і розпорядження землею відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

28. На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постановах від 06.11.2019 та 31.03.2021 у цій справі, суд апеляційної інстанції під час нового апеляційного розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також доводи учасників справи, дійшов висновку про недотримання Київською міською радою під час прийняття спірного рішення вимог статей 122, 124, 134 ЗК України.

29. Доводи касаційної скарги (зокрема, викладені у пункті 12 цієї постанови) вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

30. Так, доводи скаржника, викладені у пункті 11 (і частково 13 і 14) цієї постанови не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними приписами частини другої статті 287 ГПК України. Доводи про те, що апеляційний господарський суд помилково врахував / послався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які, на думку скаржника, ухвалені у неподібних правовідносинах не підпадають під правове регулювання частини другої статті 287 ГПК України, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку.

31. При цьому, Суд зазначає, що доводи ТОВ "ВТП Лангора" стосовно того, що спірна земельна ділянка передана останньому виключно для обслуговування та експлуатації належного товариству нерухомого майна спростовується змістом самого рішення Київської міської ради від 06.04.2017 № 158/2380, яким передано ТОВ "ВТП Лангора" в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,1540 га для обслуговування та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу із знесенням , у межах червоних ліній, будівель і споруд та влаштування в`їздів, виїздів, що встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. Протилежні доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку судом касаційної інстанції обставин справи, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції в силу вимог статті 300 ГПК України.

32. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 у цій справі в частині підстав заявленого прокурором позову, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже було зазначено вище, передача відповідачу спірної земельної ділянки саме для обслуговування та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу вбачається зі змісту самого рішення Київської міської ради, що було проаналізовано судом апеляційної інстанції відповідно до наданих процесуальним законом повноважень, визначених статтею 269 ГПК України.

33. Окрім цього, Суд звертає увагу на положення статті 134 ЗК України (зокрема, в редакції на дату прийняття спірного рішення), частина друга якої містить саме виключення з обов`язковості продажу прав на земельні ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах). Тобто, саме відповідачі мали б довести наявність такого випадку і необов`язковість проведення земельних торгів. Натомість, власне зміст поданої позовної заяви (стор. 3, абз. 3) безсумнівно свідчить про те, що прокурор у ній на частину другу статті 134 Земельного кодексу України посилався (саме в контексті об`єктів дорожнього сервісу).

34. Суд також погоджується з висновками апеляційного господарського суду, викладеними у підпункті 10 пункту 27 цієї постанови, і відхиляє посилання скаржника на постанову від 23.05.2018 у справі № 509/667/15-ц, оскільки у наведеній справі позивачем було подано до суду першої інстанції уточнену позовну заяву, яка за висновком Верховного Суду не свідчить про зміну предмету та підстави позову, оскільки предметом позову було стягнення грошових коштів за рахунок предмета іпотеки, а банком було уточнено лише спосіб його виконання: з визнання права власності на предмет іпотеки на його реалізацію на прилюдних торгах, а підставою для звернення банку до суду була наявність заборгованості відповідача за спірним договором кредиту. Враховуючи викладене у підпункті 10 пункту 27, пунктах 32, 33 цієї постанови правовідносини, що склалися у справі № 509/667/15-ц і у справі № 910/23595/17, не є подібними, а тому висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 509/667/15-ц, не підлягали застосуванню апеляційним господарським судом.

35. Вказаним, відповідно, спростовуються доводи скаржника, викладені у пунктах 13-14 цієї постанови.

36. На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у цій справі, суд апеляційної інстанції під час нового апеляційного розгляду справи, також дослідив обставини щодо порушення Київською міською радою порядку зміни цільового призначення земельної ділянки із земель промисловості на землі житлової та громадської забудови, та дійшов висновку про недотримання радою відповідного порядку (підпункт 8 пункту 27 цієї постанови).

37. Доводи скаржника на спростування вказаного висновку суду апеляційної інстанції (пункт 15 цієї постанови) не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними приписами частини 2 статті 287 ГПК України та, крім того, спрямовані на переоцінку вже оцінених судом апеляційної інстанції обставин справи. Зазначене може бути / є окремими і самостійними підставами як для задоволення позову у цій справі, так і для залишення без змін оскаржуваного судового рішення безвідносно до інших доводів касаційної скарги і висновків Суду, викладених у цій постанові.

38. Також суд апеляційної інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у цій справі, з урахуванням вимог ч.ч.1-4 ст.13, ч.1 ст.14, ст.ст.74, 76-81 ГПК України, надав оцінку долученими сторонами до матеріалів справи доказам на підтвердження своїх доводів та заперечень щодо розміру спірної земельної ділянки, необхідного для обслуговування нерухомого майна (проєкт землеустрою, кадастровий план земельної ділянки, план меж зон обмежень), дійшов висновку про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про законність відведення поза конкурсом під вказане майно, яке підлягає знесенню, землі площею 0,1540 га (на відміну від попереднього апеляційного перегляду в основу оскаржуваного судового рішення покладено також висновок / обставини, зазначені у підпункті 4 пункту 27 цієї постанови). Переоцінка вказаних обставин не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

39. Встановивши недотримання Київською міською радою вимог чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення та передачі відповідачу спірної земельної ділянки в оренду без проведення аукціону, суд апеляційної інстанції також констатував, як наявність порушеного права територіальної громади та інтересів держави, так і відсутність порушення статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в свою чергу також свідчить про виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у цій справі (у постанові апеляційного господарського суду, яку було скасовано зазначеною постановою, не було надано оцінки відповідним аргументам відповідача щодо порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

40. Доводи касаційної скарги щодо невиконання судом апеляційної інстанції вказівок Верховного Суду, наведених у постановах від 06.11.2019 і від 31.03.2021 у цій справі спростовуються вищенаведеними висновками, викладеними у цій постанові (зокрема, у пункті 27).

41. Окрім того, касаційна скарга ТОВ "ВТП Лангора" взагалі не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції (до яких він прийшов в межах своєї компетенції на підставі встановлених у справі обставин в результаті оцінки наданих сторонами доказів (зокрема, змісту спірного рішення)) щодо відсутності у відповідача підстав для отримання спірним рішенням земельної ділянки під нове будівництво на позаконкурентних засадах, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г. Зазначене також дублює висновки, викладені у пункті 37 цієї постанови.

42. Також колегія суддів звертається до власної правової позиції, викладеної у постанові від 22.06.2021 у справі № 910/8288/20, і зазначає, що висновки апеляційного господарського суду у цій справі (концептуально) з нею узгоджуються.

43. З огляду на викладене вище (зокрема, у пунктах 37 і 41 цієї постанови), доводи скаржника, викладені у пункті 10 цієї постанови також не мають вирішального значення для правильного вирішення цієї справи. Окрім цього, у справі № 913/661/17 предметом розгляду були позовні вимоги про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у задоволенні яких суд першої інстанції, з яким погодився Верховний Суд, відмовив, з огляду на наявність договірних правовідносин між сторонами (дійсний договір оренди земельної ділянки з попереднім власником нерухомого майна), що свідчить про неподібність правовідносин, що склалися між сторонами у справі № 913/661/17 і у справі № 910/23595/17.

44. Окрім того, ані прокурор, ані суд апеляційної інстанції не заперечували взагалі право ТОВ "ВТП Лангора" на землю під будівлями, а також землю, що необхідна для їх обслуговування. Апеляційний господарський суд задовольнив позов з підстав, зазначених у цій постанові, у зв`язку з наданням земельної ділянки для нового будівництва і обслуговування об`єктів дорожнього сервісу не на конкурентних засадах (зазначене є окремою і самостійною підставою для задоволення позову), а не для обслуговування існуючого нерухомого майна (ще і / навіть з урахуванням того, що надана земельна ділянка за висновком суду апеляційної інстанції значно перевищує площу нерухомого майна).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

47. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного судового рішення у справі.

48. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "ВТП Лангора" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

49. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/23595/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил