Рішення

від 06.12.2021 по справі 617/2099/20

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/2099/20

Провадження № 2/617/149/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житловим будинком, третя особа - приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротова Ірина Кирилівна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житловим будинком, третя особа - приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротова І.К. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вовчанськ Харківської області унаслідок тривалої тяжкої хвороби померла його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинні стосунки позивача ОСОБА_4 з померлою ОСОБА_5 підтверджую копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 . Заповіт померла ОСОБА_5 не залишила. Він має у першу чергу право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 відповідно до положень ст.ст. 1258, 1261 ЦК України. Крім нього, спадкоємців першої черги після померлої ОСОБА_5 немає. Під час підготовки документів для подачі заяви до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 йому, випадково, стало відомо про можливе існування договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Указаний будинок належав за життя ОСОБА_5 і він вважає, що право на цей будинок має спадкувати після її смерті. З інформаційної довідки номер 2345799695 від 28.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 30.07.2020 року приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К. посвідчено договір дарування, за яким його мати ОСОБА_5 подарувала відповідачу ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав їй на праві приватної власності. Вважає, що договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 30.07.2020 року має бути визнаний недійсним на підставі ст. 203, 215, 216, 233 ЦК України. Станом на день вчинення правочину - договору дарування житлового будинку 30.07.2020 року його мати ОСОБА_5 тяжко хворіла. З діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу, онкологія вона знаходилась на обліку в КНП Вовчанська центральна районна лікарня , неодноразово лікувалась в умовах стаціонару. Вона потребувала постійного догляду, майже не піднімалась з ліжка. Влітку 2020 року хвороба загострилась. У зв`язку із зайнятістю на роботі він особисто не міг забезпечити матір належним цілодобовим доглядом. Це викликало деяку напругу в їх відносинах. За таких обставинах він погодився з тим, що відповідач ОСОБА_2 буде тимчасово проживати в будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 і доглядати за нею. Ніякої домовленості з ОСОБА_2 про можливу передачу їй у дар за роботу по догляду за хворої житлового будинку не було і не могло бути. Відповідач ОСОБА_2 не сплачувала ніякої плати за проживання в будинку ОСОБА_5 , використовувала у тому числі і на власні потреби пенсію матері. Таким чином, 30.07.2020 року, під впливом тяжкої для неї обставини - її тяжкої хвороби та її загострення, за відсутності належного, на думку ОСОБА_5 , догляду за хворою зі сторони її близьких родичів, ОСОБА_5 подарувала сторонній для неї особі - ОСОБА_2 житловий будинок, що належав їй на праві приватної власності. Будь-яких підстав для дарування відповідачу ОСОБА_2 вказаного житлового будинку у ОСОБА_5 не було. ОСОБА_2 скористалась тяжкою для ОСОБА_5 обставиною на час укладення правочину - її тяжкою хворобою і в зв`язку з цим безпорадним станом і прийняла в дарунок від неї житловий будинок, вартість якого не відповідає понесеним ОСОБА_2 станом на час укладення договору дарування 30.07.2020 року затратам по догляду за хворою ОСОБА_5 , а значно їх перевищує.

Просив визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Кротовою І.К. 30.07.2020 року, реєстраційний №858. Стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. та по сплаті за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 4 000 грн.

30.12.2020 року відповідачем суду надано відзив, у якому зазначає, що посилання позивача, що договір дарування житлового будинку від 30.07.2020 року реєстраційний номер 858 посвідчений приватним нотаріусом Кротовою І.К., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачу укладений під пливом тяжкої для неї обставини, а саме її тяжкої хвороби та її загострення є безпідставними та не обгрунтованими. Також не зрозуміло яку, на думку позивача, частину ст. 203 ЦК України було порушено під час здійснення правочину по даруванню будинку матір`ю позивача відповідачу. Згідно п.7 договору дарування житлового будинку вказано наступне "сторони підтверджуть, що договір цей не носить характеру уявного та удаваного правочину". Відповідно п.8 договору дарування нотаріусом сторанам було роз`яснено вимоги законодавства України щодо змісту та правових наслідків правочину, укладається, зокрема ст.ст. 726, 727 ЦК України. Згідно п.9 договору дарування " Дарувальник стверджує, що дарування здійсненно за доброю волею, без будь яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного, так і морального." Позивач не надав жодного доказу на підтвердження порушення вимог законодавства України під час здійснення правочину по даруванню будинку матір`ю позивача відповідачу.

У судовому засіданні позивач пояснив, що з травня 2019 року його мати ОСОБА_5 почала хворіти, лікувалась у лікарні, він до неї ходив, купляв ліки, на що вистачало коштів. У вересні-жовтні 2019 року після лікування у лікарні мати переїхала до нього. Після перенесеного інсульту вона не ходила. Але він допомагав їй розхажуватись по кімнатам. Він доглядав за нею, купати її допомагали сусіди. Мати пробула у нього близько року, точно не пам`ятає. Іноді вона його називала на ім`я ОСОБА_7 , як звати її брата, але оскільки йому сказали не перечити їй, він не звертав увагу. У неї були провали у пам`яті. У липні-серпні у матері сталася кровотеча з носа та очей, він викликав швидку два рази. Матір поклали до лікарні у реанімаційне відділення. Мати отримувала пенсію, її брат ОСОБА_8 , допомагав коштами та купляв продукти, але не вистачало. Він поїхав працювати. За матір`ю після виписки із лікарні доглядав її брат. У травні 2020 року приїхала до нього додому ОСОБА_2 , сказала, що до матері, зайшла до неї, вони розмовляли про що йому не відомо. Раніше він її не знав. Приїздила вона до матері декілька разів. Потім запропонувала йому матір забрати до себе та доглядати, а він на неї перепише будинок. Він їй відмовив, сказав що матір не покине. Матір ніколи б не переписала будинок на будь-кого, вона дуже любила онука, сина позивача. Але потім дядько сказав, що ОСОБА_2 буде доглядати за мітір`ю за її пенсію. Він поїхав на роботу, був відсутній 4 місяці. До матері приїжджав два рази, але йому не відчинили. 15 жовтня 2020 року приїхав вечором додому, наступного дня хотів піти до матері. Зателефонував брат та повідомив, що мати померла. Коли прийшов до неї вона була в жахливому стані, недоглянута, неодягнена. Про договір йому стало відомо після смерті матері, від сусідів, але точно не пам`ятає.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, зазначив, що договір дарування ОСОБА_5 був укладений за тяжкої обставини - тяжкої хвороби. Позивач, як спадкоємець першої черги має право на вказаний житловий будинок. Наданий догляд ОСОБА_5 відповідачем ОСОБА_2 не становить вартість будинку, яка оцінена у 230 000 грн. Договір дарування підлягає визнанню недісним.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що про ОСОБА_5 дізналась від знайомої ОСОБА_9 , оскільки її мати та ОСОБА_5 дружили. Їй сказали, що ОСОБА_5 потребує догляду, оскільки не може самостійно пересуватися. Вона поїхала до ОСОБА_4 поспілкуватися з ОСОБА_5 , яка їй сказала що бажає уїхати від ОСОБА_4 , оскільки відношення до неї було погане. ОСОБА_4 вона сказала, що забере ОСОБА_5 на що він погодився. Наступного дня він зателефонував та попрохав приїхати. Коли зустрілись він зазначив, що буде сам доглядати за матір`ю. Коли вона приїжджала до ОСОБА_5 , бабушка була у жахливому стані, недоглянута. Сусіди допомагали та купали її. Через три тижня зателефонувала знайома ОСОБА_9 та повідомила, що її розшукують брат ОСОБА_5 та вона. Вона приїхала до брата ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та вони пішли до бабушки. Вони поспілкувались і вона погодилась жити разом з ОСОБА_5 та доглядати за нею. Жили вони гарно, як одна родина, діти добре ставились до неї, і вона добре ставилась особливо до молодшої доньки. Для ОСОБА_5 отримала візок, дочка катала ОСОБА_5 у будинку. Вивозили її на візку до двору. ОСОБА_5 була в свідомому стані, вона залишала з нею молодшу дитину, коли йшла на роботу. Пенсію ОСОБА_5 ніколи не брала. ОСОБА_5 розповідала, що ОСОБА_4 залишав її саму на три дні, кричав на неї, вона його боялась. Рішення подарувати їй будинок було прийнято ОСОБА_5 . Тиск до неї ніхто не застосовував. ОСОБА_8 привозив її до нотаріуса, вони наодинці розмовляли. Потім уклали договір.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що жодного доказу на підтвердження, що на момент укладання договору ОСОБА_5 була в тяжких обставинах немає. Відповідно до витребуваних судом медичних документів вбачається, що ОСОБА_5 хворіла, лікувалась у лікарні та виписувалась з динамікою покращення стану. Стан під час захворювань був середньої тяжкості, свідомість ясна. Нотаріусом при посвідчені договору дарування виконані вимоги ст. 44 ЗУ Про нотаріат , перевірено всі умови, обставини, волю, наявність тиску, у тому числі що договір укладається не за тяжких обставин. Жодних підстав на підтвердження тяжкої обставини - хвороби ОСОБА_5 не наведено. Позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Також у позові позивач не зазначає як його право порушено.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином. Надала суду заяву про розгляд справ без її участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши всі докази та надавши їм належну оцінку прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно із даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 28.10.2020 року Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків), матір`ю ОСОБА_10 є ОСОБА_5 (а.с. 9).

30.07.2020 року Дарувальник ОСОБА_5 та Обдарована ОСОБА_2 , діючи свідомо і добровільно, на власний розсуд, без збігу тяжких обставин, а саме: тяжкий майновий або особистий стан сторін цього договору чи його близьких (крайня нужденність, хвороба та інше), які примусили укласти цей догорів на вкрай невігідних для них умовах, без будь-якого примусу як фізичного так і психолгчного, не порушуючи прав третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, обумовлених нижче, прибуваючи при здоровому розсуді та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись щодо обставин, обумовлених нижче, діючи без впливу обману, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений догорів, у тому числі з вимогами щодо недійсності договору, розуміючи українську мову, уклали договір дарування житлового будинку, ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_2 прийняла у дар, належний ОСОБА_5 на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Дар сторони оцінили у 230 000 грн. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К. в день його укладення та зареєстровано в реєстрі за № 858 (а.с. 54).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на вказаний житловий будинок було зареєстровано 30.07.2020 року (а.с. 11,12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вовчанську померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 28.10.2020 року Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 10).

Відповідно до частини 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, що закріплено частиною 1 статті 718 ЦК України.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за вимогами частини 2 статті 719 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 720 ЦК України сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина 1 статті 721 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (частина перша статті 233 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка є завідувачем неврологічного відділення КНП Вовчанська центральна районна лікарня пояснила, що хвору ОСОБА_5 пам`ятає, вона перебувала на лікуванні у неврологічному відділенні, вона була її лікуючим лікарем, останній раз ОСОБА_5 лікувалась у 2019 році, перенесла ішемічний інсульт, була паралізована ліва сторона. Позивач купляв ліки. Також є данні про лікування ОСОБА_12 у 2016 році. У 2020 році на лікування до терапевтичного відділення не поступала. Стан її не пам`ятає добре. Перенесення інсульту може впливати на психіку людини, в залежності від місця ураження головного мозку. Візуалізація ОСОБА_5 не проводилась, тому не може відповісти на питання про вплив на психіку.

Свідок ОСОБА_13 , який є завідувачем відділення ЕНМД Вовчанська центральна районна лікарня у судовому засіданні зазначив, що пам`ятає хвору ОСОБА_5 , лікувалась з 03.10.2019 року по 11.10.2019 року. Поступала на лікування з носовою кровотечею на фоні гіпертонічного кризу, була виписана без ознак кровотечі із станом покращення. Під час лікування на стаціонарному лікуванні була у свідомості, адекватна та контактна, умови перебування у стаціонарі виконувала. Гіпертонічна хвороба не виліковна, ОСОБА_5 було рекомендовано прийом препаратів. У 2020 році ОСОБА_5 не лікувалась у його відділенні.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , яка працює нотаріусам Вовчанського нотаріального округу, зазначила, що до неї особисто звернулась ОСОБА_5 , при попередній консультації ОСОБА_5 повідомила нотаріусу, що бажає подарувати будинок. Коли з`ясувалось що обдарованою є не родич, нотаріус було задано питання про наявність родичів

та підстава дарування іншій особі, на що ОСОБА_5 повідомила про те, що це її воля. Нотаріусом було роз`яснено про можливість укладанні інших правочинів та наслідки, але ОСОБА_5 наполягала на договорі дарування. При укладанні правочину була у ясній пам`яті, здоровому розсуді. Укладання договору відбувалось у кабінеті нотаріуса, хворобливого стану не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що з ОСОБА_5 вони раніше мешкали на одній вулиці, товаришували. ОСОБА_5 з братом ОСОБА_8 не ладили. Провідувала ОСОБА_5 , коли вона мешкала у сина ОСОБА_4 , вона погано рухалась, сама тільки з палицею. У 2020 році дожного разу не була у ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні зазначила наступне, вона є колишньою дружиною ОСОБА_8 брата ОСОБА_5 . З ОСОБА_5 були в дружніх відносинах, сусідами. Коли вона мешкала з сином до неї не приїздила. До неї ходили три-чотири рази, коли з нею мешкала ОСОБА_2 з трьома дітьми, але нікого не було вдома. ОСОБА_2 людей не пускала. Коли ОСОБА_8 забирав її від ОСОБА_4 , сказав, що найняв жінку, яка буде доглядати. Не вірить що ОСОБА_5 сама підписала будинок ОСОБА_2 . Коли один раз вдалося попасти до будинку, ОСОБА_5 шипіла та плакала. Після хвороб, які перенесла ОСОБА_5 була не в адекватному стані.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , зазначив, що прожиє через один будинок, який належав ОСОБА_5 . За ОСОБА_5 доглядали брат ОСОБА_8 та син ОСОБА_4 , вона мешкала у нього. З ОСОБА_2 вона жила гарно. Коли у травні 2020 року ОСОБА_8 попрохав допомогти занести її, оскільки ОСОБА_4 обіцяв приїхати допомогти, але не приїхав, він підійшов, але боліла спина, тому він відмовив, оскільки хвилювався що може упустити. ОСОБА_5 була не в гарному стані. Один раз був у ОСОБА_5 , приходив полагодити колодязь. Бачив що її катала на візку дитина. Діти часто гулялись біли будинку.

ОСОБА_8 , який був допитаний як свідок у судовому засіданні, пояснив, що ОСОБА_5 є його рідною сестрою. Вона мешкала у ОСОБА_4 , який спочатку доглядав за нею. Потім вона була сама, він залишав її на дві доби, знущався над нею, кинув на диван та викрутив ногу, після чого вона не могла ходити. ОСОБА_5 дуже хвилювалась за сина. До ОСОБА_4 , ОСОБА_8 приїздив кожні три дні. Сестра бажала повернутися до себе додому, але вони вирішили, що вона спочатку полікується. ОСОБА_4 пішов до лікарні, але зазначив, що зараз не можна лікуватись. ОСОБА_4 збирав її речі та повинен був допомогти занести її та мешкати з нею у її будинку. Але не приїхав, позичив у нього позичив кошти і пропав. Через три дні з нею почала мешкати ОСОБА_2 , ОСОБА_5 вирішила сама про мешкання з нею ОСОБА_2 . Він до них навідувався кожного дня. У будинку були діти та сестра ОСОБА_2 , оскільки вона працювала, то їй допомогала її сестра. Через три-чотири місяці сестра повідомила, що за нею добре доглядають і вона бажає подарувати будинок. Коли приходив до неї вона була доглянута, сажали її, вона могла їсти самостійно. ОСОБА_5 сама попрохала звозити її до нотаріуса, у кабінеті наріуса вона була одна, їх вигнали.

ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що є сином відповідача, з ОСОБА_5 мешкали рік. Вона могла вставати на одну ногу. Була паралізована у неї одна рука та нога. Пересувалась у візку.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 зазначила, що приходила у гості до ОСОБА_2 , яка мешкала у ОСОБА_5 . Бабушка не могла ходити, сиділа коли саджали, була чиста та доглянута. Молодша дочка ОСОБА_2 . ОСОБА_21 катала її на візку, приділяла їй багато уваги.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснила, що проживає через один будинок від ОСОБА_5 . Літом 2020 року ОСОБА_5 проживала у власному будинку з ОСОБА_2 . Вона приходила до ОСОБА_5 з ОСОБА_16 два рази, але не попадали. Бачила як відповідач о шосй ранку йшла на роботу та поверталась близько шостої вечора. Одного разу вона перебувала у ОСОБА_16 , прийшов ОСОБА_4 та зазначив, що піде до матері, але повернувся і сказав, що не відкрили. ОСОБА_5 перенесла два інсульти. Якщо вона була б при своїй пам`яті, вона б ніколи не подарувала будинок ОСОБА_2 . ОСОБА_23 ходила її купати та повідомила, що ОСОБА_5 постійно лежить, спина красного кольору. Особисто їй про стан ОСОБА_5 коли вона розпочала жити з ОСОБА_2 нічого невідомо, про її стан казали їй сусіди.

ОСОБА_24 допитаний у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 його тітка. Коли вона мешкала з ОСОБА_4 він приїздив чотири рази. Вона лежала, їла сидячи, завжди впізнавала його та дружину. Коли лікувалась у лікарні провідував її там, вона розмовляла з деяким гальмуванням, але він усе розумів, що вона казала. За адресою її мешкання на АДРЕСА_1 був два рази. Один раз сам, а другий з ОСОБА_8 . Коли був сам зайшов, зустріла ОСОБА_2 , діти було у дворі, хвіртка відчинена. Коли були з ОСОБА_8 розмовляли, вона була доглянута. Відносини між ними з ОСОБА_8 були дуже близькими.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_25 зазначила, що за ОСОБА_5 завжди доглядав ОСОБА_8 . У неї були три інсульти, хворіла вона останні три роки. Коли вона мешкала у ОСОБА_4 , спочатку він доглядав за нею, потім зовсім перестав доглядати, випивав та пропадав на дві доби. ОСОБА_8 шукав людину, яка буде доглядати за нею, ОСОБА_5 була згодна. Коли ОСОБА_5 перебувала у лікарні, ОСОБА_4 приходив рідко. Ліки купляв ОСОБА_8 . ОСОБА_5 всіх впізнавала, добре розмовляла, могла сидіти. У будинку ОСОБА_5 , коли за нею доглядала ОСОБА_2 у неї не булла, чоловік який був у неї зазначав, що за нею добре доглядають.

Як вбачається із медичної документації: копії амбулаторної картки хворої № 8490 від 11.04.2014 року, ОСОБА_5 зверталася до лікарів:11.04.2014 року. Оглянута травматологом - ДЗ: Ушиб грудної клітки, межребернневралгія. Призначено лікування. 26.09.2014 року огляд окуліста - ДЗ: Гострий кон"юнктивіт. 23.12.2014 року огляд травматолога - ДЗ: постравматичний остеохондроз грудного відділу, 05.01.2015 року оглянута невропатолог ДЗ Остеохондроз грудного відділу хребта, сколіоз, стійкий больовий синдром. Дано направлення на рентгенографію грудного відділу хребта. Торакалгія з вираженим больовим синдромом- Компресійний перелом Т1Г7. Направлена в ОКЛ. 12.01.2015 року - Консультована в ОКЛ травматологом. 12.01.2015 року огляд невропатолога - консультована в ОКЛ.КТ грудного відділу хребта від 12.01.2015 року заключения - застарілий компресійний перелом тіла ТЬ7- на фоні інволютивної спондилопатії. КТ- ознаки остеохондрозу грудного відділу хребта. Спондилоартроз, спондильоз. ДЗ: застарілий компресійний перелом тіла Т1з7- на фоні інволютивної спондилопатії. КТ- застарілий компресійний перелом Т1Т7, ІУст., стійкий больовий синдром. Призначено лікування. Стаціонарне лікування КЗОЗ Вовчанська ЦРЛ терапевтичне відділення з 10.07. - 21.07.2015 року, ДЗ: Гіпертонічна хвороба II ст., гіпертонічний криз ускладнений носовою кровотечею. Гіпертензивне серце. IXС атеросклеротичний кардіосклероз СНІІАст. Захворювання крові? Стаціонарне лікування КЗОЗ Вовчанська ЦРЛ терапевтичне відділення з 06.08.-18.08.2015 року ДЗ: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз СНІІАст. Признаки ГМЛШ. Гіпертонічна хвороба ІІІст., Гіпертрофія міокарда ЛІП. Захворювання крові? 23.03.2016 року огляд невропатолога - ДЗ:Гіпертонічна ДЕП з лікворною дисциркуляцією, астенічний синдром. Хворій призначено лікування на денному стаціонарі з 23.03 - 27.03.2016 року. 04.04.2016 року - УЗД ОЧП, висновок - гепатоспленомегалія, дифузний фіброз печінки, кісти селезінки, камені жовчного міхура, явище хронічногр панкреатиту. Знаходиться на Д-обліку в онкокабінеті з квітня 2016року. 30.03.2016 року консультативний висновок ХОКОЦ - гематолога - хронічне мієлопроліферативне захворювання крові (справжня поліцетемія). Стаціонарне лікування КНП Вовчанська ЦРЛ терапевтичне відділення з 01.04. - 14.04.2016 року. ДЗ: Хронічне мієлопроліферативне захворювання кройі (справжня поліцетемія). ЖКХ, камені жовчного міхура. 19.04.2016 року консультативний висновок ХОКОЦ - гематолога - хронічне мієлопроліферативне захворювання, рекомендовано трепан біопсія повздовшної кістки. Стаціонарне лікування ХОКОЦ з 25.04. - 26.04.2016р. ДЗ: Справжнямполіцетемія II Act, еретримічна фаза. 25.05.2016р. - трепан біопсія повздовшної кістки.18.05.2016 року консультативний висновок ХОКОЦ - гематолога - хронічнр мієлопроліферативне захворювання . Рекомендовано продовження лікування. 21.06.2016 року консультативний висновок ХОКОЦ - гінеколога - атрофічний кольпіт. Гістологічний висновок від 02.06.2016 року в мазках з ш/м, ц/к - АК та дисплазії не знайдено (а.с. 28-39).

Як вбачається із копії медичної кратки стаціонарного хворого № 3193/487, ОСОБА_5 з 03.10.2019 року по 11.10.2019 року перебувала на лікуванні у відділенні ЕНМД КНП Вовчанська ЦРЛ з діагнозом: носова кровотеча. ІХС. Дифузний кардіосклероз, постінфарктний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., гіпертонічний криз. Стан середньої тяжкості 04.10.2019 року-11.10.2019 року (а.с. 126-151).

Згідно медичної документації - копії медичної картки № 3504/498 хворої ОСОБА_5 , вона з 01.11.2019 року. по 11.11.2019 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в терапевтично-неврологічному відділенні КНП Вовчанська ЦРЛ з діагнозом: Дисциркуляторна гіпертоніко-атаеросклеротична енцефалопатія ІІІ стадії з лікворно-венозною дисциркуляцією, вертебро-бацилярною недостатністю, когнітивними порушеннями на тлі наслідків перенесеного ішемічного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії з грубим лівобічним геміпарезом, елементами сенсомотроної афазії. Гіпертонічна хвороба III ст., 3ст, гіпертензивне серце. Стан хворої з 04.11.2019 року, 05.11.2019 року стабільний середньої тяжкості, 06.11.2019 року, 08.11.2019 року стан стабільний, 11.11.2019 року в задовільному стані переведена на амбулаторне лікування, рекомендовані препарати (а.с. 92-99).

Даних про стаціонарне лікування ОСОБА_5 та перебування у терапевтичному відділенні КНП Вовчанська ЦРЛ в період з 01.01.2020 року немає (а.с. 113).

Відповідно до даних довідки № 01-36/Б від 13.01.2021 року КНП Центр екстреної та медичної допомоги та медицини катастроф наданій ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , у період з 01.03.2020 року по 01.08.2020 року викликів про надання екстреної медичної допомоги до ОСОБА_2 не надходило (а.с. 69).

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_5 30.07.2020 року під впливом тяжкої для неї обставини - тяжкої хвороби, її загострення уклала спірний договір дарування, а також те, що за відсутності тяжкої хвороби правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, крім того не доведено те, що наявні у ОСОБА_5 хвороби були тяжкими.

Тверження позивача про те, що договір ОСОБА_5 укладено договір дарування під впливом тяжкої обставини - тяжкої хвороби та її загострення, а також те що ОСОБА_2 скористалася тяжкою хворобою та безпорадним станом ОСОБА_5 і прийняла у дарунок житловий будинок спростовуються показами свідків, які допитані у судовому засіданні, а також поясненнями нотаріуса, яка посвічувала угоду.

Разом з тим та обставина, що померла мала захворювання, не може свідчити про те, що оскаржуваний договір нею був укладений під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, тим більше, що відповідач цим скористалася.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на строни пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови у позові на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житловим будинком, третя особа - приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротова Ірина Кирилівна - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - ОСОБА_1 , місце знаходження: АДРЕСА_3

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - ОСОБА_3 , місце знаходження: АДРЕСА_4 .

Третя особа - приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротова Ірина Кирилівна, місце знаходження: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 75.

Суддя - І.В. Сербіненко