Ухвала

від 14.12.2021 по справі 638/18298/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18298/19

Провадження № 1-кс/638/2768/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання начальника відділення розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42019221090000294, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2019 року, -

в с т а н о в и в:

До суду звернувся начальник відділення розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 з клопотанням, в якому просить накласти арешт на трикімнатну квартиру загальною площею 104,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, реєстрації, перереєстрації до прийняття остаточного рішення по справі.

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом ХРУП №3 ГУНП в Харківській області розслідується кримінальне провадження №42019221090000294, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. Зазначає, що між КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної межичної допомоги ім.проф.О.І.Мещанінова» Харківської міської ради в особі головного лікаря ОСОБА_8 та підрядником ПП «Будівельна Компанія «УСТАР» в особі директора ОСОБА_5 в 2018 році укладено договір у сфері публічних закупівель за бюджетні кошти, а саме: договір на закупівлю робіт з капітального ремонту фасаду патологоанатомічного відділення №53 від 13.11.2018 року на суму 1366532,40 грн., які виконував підрядник ПП «Будівельна Компанія «УСТАР» в особі директора ОСОБА_5 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, та використовуючи його всупереч інтересів підприємства, в не установленому слідством час та місці ОСОБА_5 , здійснив складання та оформлення шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, до актів приймання робіт (КБ 2-В), відповідно до укладеного договору №53 про закупівлю робіт укладеного з КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І.Мещанінова» ХМР від 13.11.2018 року, які не були фактично виконані у повному обсязі, та не було оформлено звітну документацію щодо виконання зазначених робіт. Внаслідок чого, на підставі укладеного договору №53 на розрахунковий рахунок ПП «Будівельна Компанія «УСТАР» були зайве перераховані бюджетні кошти на загальну суму 142208,77 грн. за фактично невиконані роботи. Крім того, займаючи посаду директора ПП «Будівельна Компанія «УСТАР», будучи службовою особою, діючи умисно та усвідолюючи протиправний характер своїх дій, в 2018 році, більш точного місця та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 склав та вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до актів приймання робіт, відповідно до укладеного договору №53 про закупівлю робіт, укладеного з КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І. Мещанінова» ХМР від 13.11.2018 року, що призвело до необгрунтованого перерахування коштів КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І. Мещанінова» ХМР на рахунок ПП «Будівельна Компанія «УСТАР» за виконання робіт з капітального ременту фасаду патологоанатомічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І. Мещанінова» ХМР по пров.Балакірєва 3-а в м.Харкові, що відповідно до судової будівельно-технічної експертизи №28625/28564-28713 від 04.11.2021 року завдало збитків на загальну суму 142208,77 грн., тобто спричинило істотну шкоду територіальній громаді міста Харкова в особі КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І. Мещанінова» ХМР.

08.12.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Також зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_5 , перебуває у власності 3-х кімнатна квартира загальною площею 104,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Посилається, що під час досудового розслідування виникає необхідність у застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить на праві власності підозрюваному з метою відшкодування шкоди, завданої ним як керівником підприємства ПП «Будівельна Компанія «УСТАР» внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі. Надали для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання про арешт майна заперечували.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.

Судом встановлено, що 25.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221090000294 внесені відомості про злочин, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019221090000294від25.11.2019року вбачається, що посадові особи КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф.О.І.Мещанінова» Харківської міської ради під час проведення закупівель за державні кошти вчинили розтрату бюджетних коштів. Крім того, до ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт про те, що посадові особи ПП «Будівельна компанія «УСТАР» ЄДРПОУ 34392414 внесли недостовірні відомості до КБ 2-В, до актів приймання робіт щодо проведення капітального ремонту фасаду нежитлових споруд КНП «ХМКЛНШМД ім.Мещанінова О.І.»

08.12.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Надані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих правопорушень, про що свідчать надані стороною обвинувачення докази.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно витягу з Державного реєстру нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта квартира загальною площею 104,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .

В обгрунтування необхідності накладення арешту на майно сторона обвинувачення посилається на забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У відповідності з ч.6 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Разом із цим вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч.8 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При цьому відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, передбаченому кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, треті х осіб.

Аналіз вище зазначених норм закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що слідчим не доведено необхідності арешту зазначеного у клопотанні майна, як не доведено і наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України (приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження), які б свідчили про необхідність арешту як способу забезпечення дієвості кримінального провадження, а також з врахуванням засад розумності таспіврозмірності обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючи ст. ст. 170-173, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42019221090000294, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2019 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 17.12.2021 року о 14:45 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1