Рішення

від 13.12.2021 по справі 340/6882/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/6882/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, в частині, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат в інтересах ОСОБА_1 ( позивач) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 частини 1 рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 26.08.2021 № 312 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та оренду для потреб громадян » ;

- зобов`язати Пантаївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області поблизу с. Морозівка, яка знаходиться за межами населеного пункту згідно поданого клопотання від 20.07.2021 зареєстрованого 23.07.2021 за № 928.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що відповідач у супереч діючому законодавству прийняв необґрунтоване рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства.

Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області (надалі відповідач) подала відзив на позовну заяву у якому заперечує щодо задоволення позову, оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 рішенням Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.05.2021 №228 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 10 років, для городництва на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населеного пункту с. Ясинуватка, орієнтовний розмір земельної ділянки 16,000 га., поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520381300:02:000:0574, до якої входить 2 га, на які було подано заяву позивачем. В подальшому до відповідача 26.08.2021 надійшла заява ОСОБА_2 до внесення зміни до рішення в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 10 років для сінокосіння та випасання худоби. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства. Також, представник відповідача вважає розмір витрат позивача на правничу допомогу неспівміврниими зі складністю справи та виконаної роботи адвокатом ( а.с. 33-37).

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що відзив подано з порушенням процесуального строку, а тому не може бути взятий до уваги судом. Крім того, відзив не спростовує обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги ( а.с. 56-59).

Суд зазначає, що відповідачем копію ухвали від 11.10.2021 про відкриття провадження у справі ( а.с.23) отримано 04.11.2021 ( а.с.32). Відзив на позовну заяву подано відповідачем до суду 15.11.2021, тобто у п`ятнадцятиденний строк, встановлений ухвалою суду від 11.10.2021.

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградській області із заявою від 20.07.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за рахунок земель комунальної власності на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, поблизу с. Морозівка, давши до нього графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера (а.с.12-13), яке зареєстроване 23.07.2021 за № 928.

Пунктом 1 частини 1 рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 26.08.2021 № 312 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та оренду для потреб громадян» відмовлено у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 39).

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Спірне рішення мотивоване тим, що подані позивачем матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України ( а.с.39).

Аналіз частини 7 статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на невідповідність графічних матеріалів нормам закону та підзаконних нормативно-правових актів, при цьому відповідачем не зазначено у самому рішенні в чому конкретно проявлена невідповідності графічних матеріалів чи інша невідповідність.

До матеріалів позову долучена копія бажаного місця розташування земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.13), огляд якої не дає суду підстав дійти висновку про порушення позивачем статті 118 ЗК України, оскільки даних про будь-яке обтяження даної земельної ділянки із графічних матеріалів не встановлено.

В оскаржуваному рішенні про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не наведені конкретні мотиви відмови із зазначенням норми закону чи іншого нормативно-правового акту.

Суд констатує, що оскаржуване рішення містить розмиті посилання на норми Земельного Кодексу України без їх конктеризації (опису в чому саме полягає невідповідність), що не дає підстави встановити дійсну підставу відмови.

Відповідач у відзиві на позов, в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, посилається на заяви ОСОБА_2 та рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.05.2021 №228 ( а.с.50-51), яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 10 років, для городництва на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населеного пункту с. Ясинуватка, орієнтовний розмір земельної ділянки 16,000 га., поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520381300:02:000:0574, до якої входить 2 га, на які було подано заяву позивачем.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України при прийнятті рішення по суті оцінює правомірність лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні.

Надання ж оцінки доказам, які не були предметом розгляду уповноваженим на вчинення таких дій органом місцевого самоврядування, виходить за межі повноважень адміністративного суду і не узгоджується з критеріями перевірки дій, рішень та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які наведені у частині у частині другій статті 2 КАС України.

Пункт 1 частини 1 рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 26.08.2021 № 312 не містить посилання на заяви ОСОБА_2 та рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.05.2021 №228, а тому суд вважає вказані доказами неналежними та не приймає на них посилання відповідача, оскільки данні обставини не зазначені, як підстави відмови у наданні дозволу позивачу, у оскаржуваному рішенні.

Враховуючи вищеописане, оскаржуване рішення без конктеризації "невідповідності графічних матеріалів" чи то "порушення законодавства" не може вважатися правомірною та мотивованою підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуваний пункт 1 частини 1 рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 26.08.2021 № 312 прийнято відповідачем у порушення вимог Земельного Кодексу України та не відповідає критеріям відповідності, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області поблизу с. Морозівка, яка знаходиться за межами населеного пункту згідно поданого клопотання від 20.07.2021 зареєстрованого 23.07.2021 за № 928, суд зазначає наступне.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Так, Велика Палата Верховного Суду оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим, наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36- 39).

Суд, визнаючи протиправним пункт 1 частини 1 рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 26.08.2021 № 312 зазначає, що рішення є невмотивованим, оскільки відсутні чітка підстава для відмови із зазначенням конкретних недоліків, встановлених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Отже, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача від 20.07.2021 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою, зареєстрованої 23.07.2021 за № 928.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 908 грн. (а.с.1) за дві позовні вимоги, одна з яких є похідною вимогою, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути 454 грн. (908/2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас, окрім судового збору, представник позивача просить суд стягнути судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку з неспівставленістю заявленої суми до складності справи, а також виконаної адвокатом роботи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу адвоката надав копії договору про надання правової допомоги №134 від 22.09.2021, додатку до договору від 22.09.2021, акту приймання передачі правничої (правової) допомоги від 01.10.2021 року та квитанції від 01.10.2021 щодо отримання 5000 грн., ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.16-21).

В акті приймання передачі правничої допомоги наведений детальний опис робіт (надання послуг):

- дослідження законодавства в частині правовідносин щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4 год. х 500 грн., вартість 2 000 грн.;

- підготовка позовної заяви з додатками ( вивчення судової практики та правових позицій Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, підготовка та збір документів 3 год. х 1000 грн., вартість 3000 грн.

- всього 5000 грн.

Суд дійшов висновку, що такі послуги адвоката як "дослідження законодавства" охоплюються послугою щодо підготовки позовної заяви, а відтак підтвердженими є витрати на суму 3 000 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі адвоката в судових засіданнях та є справою незначної складності.

При цьому суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі вимагала певного обсягу юридичної і технічної роботи, однак розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Зважаючи на часткове задоволення позову (задоволенню підлягає одна вимоги із заявлених двох), подані відповідачем заперечення, суд визнає підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 1 500 грн. (3000/2), а тому цю суму слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 адреса для листування - АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Миру, 7а, смт. Пантаївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28023 код ЄРДПОУ 04366488) про визнання протиправним та скасування рішення, в частині, а також зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 частини 1 рішення Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 26.08.2021 № 312 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та оренду для потреб громадян» .

Зобов`язати Пантаївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 20.07.2021, зареєстрованої 23.07.2021 за № 928.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 454 гривень та судові витрати на правову допомоги у розмірі 1 500 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун