Ухвала

від 09.12.2021 по справі 953/21612/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/21612/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/2016/20 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

представника власників майна - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційні скарги

- представника ОСОБА_8 , ТОВ «Наномедцентр - Харків», ПрАТ «ХНДПІ «Енергоатомтехніка», РО «Релігійна Громада Преподобоного Антонія Великого Харківської Єпархії УПЦ» - адвоката ОСОБА_9

-представника ТОВ «Пропріо-Спіпс», ТОВ «Баварія 2010», ТОВ «Альфа» - адвоката ОСОБА_10

-представника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 ,

-представника ОК ЖБК «Тихий Квартал», ТОВ «Титан-Плюс», ОК «ЖБК «Слобожанка», ПП «Юридична Послуга», ПП «Єве Груп», ПП «ІК «Маршал», ОК «ЖБК Комфорт Груп», ТОВ Кафе Театральне, ОК «ЖБК» Сан-Марино», ПП «ПАН+», ТОВ «Театральні зустрічі», ТОВ «Дабл-Інвест груп адвоката ОСОБА_7

-представника ТОВ «Космополіс», ТОВ «Тесско», ТОВ «Соланж Груп» - адвоката ОСОБА_13

на ухвалу слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2021 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_14 про арешт майна у кримінальному провадженні № 2020220000000118 від 18.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2021 року частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна.

Суд вирішив накласти арешт на майно відповідно до переліку зазначеному в протоколі обшуку, що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 21.09.2021 під час проведення обшуку на 1-му поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ТОВ «Наномедцентр-Харків» код 37761674.

Місцем зберігання арештованого майна визначено СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Зобов`язано орган досудового розслідування після отримання висновку судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів, передати: жорсткий диск Toshiba DTO1ACA100; жорсткий диск Patriot PBU240GS2559DR PE000542 240 GB P-1949; жорсткий диск Patriot PBU240GS2555DR PE000542 240GB P-2004; жорсткий диск Patriot PBU240GS2599DP PE000542 240GB P-2021; флеш-накопичувач Verbatim 4 GB; ноутбук сірого кольору HP Pro Book 450 GG ProdiO 4SZ43AV S/N: 5CD94470J3; мобільний телефон IPhone 6 сірого кольору IMEI: НОМЕР_1 , флеш-накопичувач чорного кольору Kingston 128 GB, на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Попереджено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

У задоволенні іншої частини клопотання суд вирішив відмовити та зобов`язано прокурора повернути керівникам ТОВ Оптима код 25192236; ОК ЖБК Тихий Квартал код 39194208; ОК ЖБК Сан-Марино код 36371951; ОК ЖБК Слобожанка код 36371946; ПП Титан-Плюс код 34861702; ОК ЖБК Комфорт Груп код 39194234; ТОВ Тесско код 38348086; РО Релігійна громада преподобного Антонія Великого Харківської єпархії УПЦ код 39835784; ТОВ Театральні зустрічі код 37878799; ТОВ Пропріо-Стіпс код 36086187; ТОВ Баварія 2010 код 37457945; ТОВ Дабл-Інвест Груп код 34981471; ТОВ Альфа код 30588900; ТОВ Кафе Театральне код 24672827; ТОВ Інвестиційна компанія Маршал код 33410814; ПАТ Харківський науково-дослідний та проектний інститут Енергоатомтехніка код 19464239; ТОВ Космополис код 34630930; ПАТ Харківський науково-дослідний та проектний інститут Нафтогазтехніка код 19464239; ТОВ Соланж Груп код 38705537; ТОВ Юридична Фірма Україна код 24275115; ПП Юридична Послуга код 32089645; ТОВ Наномедцентр Харків код 37761674; ПП Єве-Груп код 33674080; ТОВ Ланфилд код 33204084; Republic of Panama Gingerich S.A. № 474274-726381; зріз печатки ТОВ Мелодія Сервіс код 33206186; ПАТ Харківський науково-дослідний та проектний інститут Нафтогазтехніка код 19464239 зріз печатки; ФОП ОСОБА_15 код НОМЕР_2 , вилучені під час проведення обшуків печатки, одночасно дозволивши слідчому та/або прокурору, здійснити їх огляд в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання представника ТОВ «Наномедцентр Харків», ОСОБА_8 , РО «Релігійна громада преподобного Антонія Великого Харківської єпархії УПЦ», ПАТ «Харківський науково-дослідний та проектний інститут «Енергоатомтехніка» - адвоката ОСОБА_9 про повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків відмовлено.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_8 , ТОВ «Наномедцентр - Харків», ПрАТ «ХНДПІ «Енергоатомтехніка», РО «Релігійна Громада Преподобоного Антонія Великого Харківської Єпархії УПЦ» - адвокат ОСОБА_9 , представник ТОВ «Пропріо-Спіпс», ТОВ «Баварія 2010», ТОВ «Альфа» - адвокат ОСОБА_10 , представник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 , представник ОК ЖБК «Тихий Квартал», ТОВ «Титан-Плюс», ОК «ЖБК «Слобожанка», ПП «Юридична Послуга», ПП «Єве Груп», ПП «ІК «Маршал», ОК «ЖБК Комфорт Груп», ТОВ Кафе Театральне, ОК «ЖБК» Сан-Марино», ПП «ПАН+», ТОВ «Театральні зустрічі», ТОВ «Дабл-Інвест груп адвокат ОСОБА_7 , представник ТОВ «Космополіс», ТОВ «Тесско», ТОВ «Соланж Груп» - адвокат ОСОБА_13 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора про арешт майна та повернути вилучене майно власникам.

В обґрунтування апеляційних скарг, які за своїм змістом є аналогічними представники власників майна посилаються на те, що клопотання про арешт майна не містить належних та допустимих доказів вчинення будь-яких кримінальних правопорушень в тому числі і передбаченого ч.2 ст.209 КК України

Зазначають, що судом першої інстанції не було встановлено того факту, що не у всіх підприємствах кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_16 , також вилічені документи стосуються діяльності ФОП чи організації культури, які жодним чином не встановлювалися факти будь-якої спільної діяльності між підприємствами чиї документи надано дозвіл вилучити і особами за фактом чиїх дій розпочато кримінальне провадження.

Таким чином, на думку апелянтів, судовий розгляд слідчим суддею клопотання про накладення арешту на майно був неповним, однобічним і необ`єктивним, наслідком чого стало безпідставне застосування заходу забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді накладення арешту на майно.

Власники мана та їх представники адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомили.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності власників майна та їх представників, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна адвоката ОСОБА_7 , який підтримав всі апеляційні скарги та просив їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУ ДФС в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020220000000118 від 18.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України (а.с. 62).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2021 надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 57, що на праві власності належать ТОВ «Наномедцентр-Харків» код 37761674, в особі директора ОСОБА_17 , та фактично використовуються ОСОБА_8 , ОСОБА_11 (а.с. 87-89).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2021 надано дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях офісу № 8, розташованого на 4 поверсі будівлі за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 44-Б, що на праві власності належать ТОВ «Аксіома» код 31940888, та фактично використовуються ОСОБА_8 , ОСОБА_11 (а.с. 107-109).

Метою проведення обшуку слідчий суддя зазначив: відшукання та вилучення документів суб`єктів господарської діяльності: ТОВ Оптіма код 25192236, ТОВ Аксіома код 31940888, ПП Ландфилд код 33204084, ПАТ Харківський науково-дослідний та проектний інститут Енергоатомтехніка код 19464239, ТОВ ЮФ Україна код 24275115, ТОВ Кафе Театральне код 24672827, ТОВ Кафе Зустрічі код 24672833, ТОВ Альфа код 30588900, ПП Пан+ код 32564567, ТОВ Інвестиційна компанія Маршал код 33410814, ПП Титан-Плюс код 34861702, ПП Єве-Груп код 33674080, АТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект код 14078902, ОК ЖБК Слобожанка код 36371946, ОК ЖБК Сан-Марино код 36371951, ОК ЖБК Тихий Квартал код 39194208, ОК ЖБК Комфорт Груп код 39194234, ФОП ОСОБА_8 і.п.н. НОМЕР_3 , ФОП ОСОБА_11 і.п.н. НОМЕР_4 та ін., які свідчать про порушення вимог податкового законодавства у період з 2018 року по теперішній час, а саме: договори, специфікації до них, податкові накладні, накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, векселі, акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, листи, доручення, акти виконаних робіт, акти взаємозвірки, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні, дозвільні та ліцензійні документи, сертифікати якості та інші документи, які свідчать про протиправну діяльність з боку вказаних осіб, документів про реалізацію отриманої продукції за готівку та наміри в ухиленні від сплати податків, комп`ютерну техніку, на якій виготовлялись вказана документація, мобільні телефони, флеш накопичувачі електронних даних, можливу переписку із особами задіяними у схемі ухилення від сплати податків, переписку із службовими особами інших причетних до вчинення правопорушення осіб, чорнові записи, які використовувались у ході злочинної діяльності, електронні ключі доступу до системи клієнт-банк та подання електронної звітності в електронній формі, податкову звітність на паперових носіях вищеперерахованих та інших «фіктивних» суб`єктів підприємницької діяльності, цінні папери, печатки, штампи, кліше, факсиміле підпису, установчі та реєстраційні документи, договори оренди, банківські картки, договори про банківське обслуговування, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, документи, що посвідчують осіб, які брали участь у реєстрації суб`єктів господарювання, бланки з відбитками печаток, документи зовнішньо - економічної діяльності: вантажно-митні декларації, контракти, інвойси, рахунки фактура, CMR декларації та інші фінансово-господарські документи, які можуть мати доказове значення під час досудового розслідування.

21.09.2021 з 11:45 год. по 21:16 год. в ході проведення обшуку у нежитлових приміщеннях будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 57, виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі обшуку.

21.09.2021 з 11:30 год. по 18:32 год. в ході проведення обшуку у приміщеннях офісу № 8, розташованого на 4 поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі обшуку.

Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції ОСОБА_18 від 22.09.2021, предмети, речі та документи, вилучені у гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресами: АДРЕСА_3 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні .

Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції ОСОБА_18 від 22.09.2021 призначено проведення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів, яку 28.09.2021 отримано Харківським НДЕКЦ МВС України для виконання.

Клопотання про арешт майна подано до суду 23.09.2021 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2021 клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_14 повернуто прокурору для усунення недоліків, встановлено строк в 72 години, з моменту отримання копії ухвали

Копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2021 про повернення клопотання 29.09.2021 о 15:00 год. отримано прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_14 .

Вдруге клопотання про арешт майна подано до поштового відділення 30.09.2021 (а.с. 210-211 справа № 953/21612/20 н/п 1-кс/953/9447/21 та надійшло до суду 01.10.2021

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.10.2021 вищевказане клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_14 повернуто прокурору для усунення недоліків, встановлено строк 72 години, з моменту отримання копії ухвали

Копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.10.2021 про повернення клопотання 04.10.2021 о 12:00 год. отримано прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_14 .

Клопотання про арешт майна подано до суду 04.10.2021 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що органом досудового розслідування виконані вимоги ч. 3 ст. 172 КПК України, та дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна після усунення недоліків.

Задовольняючи частково клопотання прокурора, слідчий суддя врахував обставини зазначені у клопотанні та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та в межах якого подано клопотання, виходив з того, що прокурором доведено, що частково документи, технічні пристрої містять відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо кількості та якості майна, що є об`єктом злочину, суб`єктів господарювання, що можуть бути причетні до вчинення злочину, а також можуть бути використані під час проведення експертного дослідження у кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При постановлені ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України. Натомість апелянти у своїх доводах суб`єктивно стверджують про безпідставність проведення досудового розслідування, висуваючи вимоги, які можуть бути розглянути судом в межах оскарження обґрунтованості підозри, тобто лише в іншому провадженні.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст.170КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч.2, 3 ст.170КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Вказані норми невраховані апелянтами в їх доводах, що вказує про необґрунтованість апеляційних вимог.

Колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження достатньою мірою підтверджується наявність необхідності розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді доводи апелянтів щодо необґрунтованості підстав для внесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення, оскільки додані до клопотання прокурора матеріали містять достатньо відомостей, які дають підстави вважати про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, які підлягають досудовому розслідуванню в порядку КПК України.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених документів та технічних пристроїв ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини та стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, а також необхідні для проведення експертиз.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про безпідставність доводів представників власників майна, які були також викладені в апеляційних скаргах про те, що вилучення майна було здійснено без наявності правових підстав, оскільки вказане органом досудового розслідування майно, з урахування надання слідчим суддею дозволу на відшукання печаток, первинних документів чорнової бухгалтерії підконтрольних ОСОБА_8 суб`єктів господарювання було здійснено за місцем фактичного знаходження суб`єктів господарювання, що можуть бути причетні до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Таким чином, доводи апелянтів про те, що були вилучені документи, які не мають відношення до підприємницької діяльності ОСОБА_16 не свідчать, на цьому етапі досудового розслідування, про необґрунтованість або незаконність рішення слідчого судді щодо накладення арешту на майно, оскільки такі доводи обов`язково будуть перевірятись в порядку чинного КПК України під час досудового розслідування, а обставини, на які посилаються апелянти є предметом доказування по цьому кримінальному провадженню.

Крім того, відомості щодо кваліфікації злочину, який внесений до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язані з попередньою кваліфікацією дій, який може в подальшому уточнюватись. Також, в межах досудового розслідування можуть бути виявленими нові епізоди протиправної діяльності певних осіб, підприємств або ФОП.

Посилання апелянтів на те, що вилучення комп`ютерної техніки та мобільних телефонів є незаконним є безпідставними оскільки в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків зазначено, що метою проведення обшуку є відшукання та вилучення, в тому числі і комп`ютерної техніки, на якій виготовлялись документація, мобільні телефони, флеш накопичувачі електронних даних.

Колегія суддів зазначає, що арешт майна є тимчасовим заходом та після проведення певних експертних досліджень, які призначені в межах процесуальної діяльності органу досудового розслідування вилучене майно може бути повернуте власнику, в порядку, передбаченому ч.2 ст.174 КПК України.

Оцінюючи доводи клопотання прокурора, апеляційний суд дійшов висновку про те, що на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна існувала потреба в перевірці чи має вилучене майно відношення до даного кримінального провадження, чи може вони бути доказом у кримінальному провадженні, містить у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також могли зберегти на собі сліди злочину.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власниками, ані їх представниками не надано та колегією суддів не встановлено.

Решта питань про які йдеться в апеляційних скаргах щодо фактичних обставин кримінального провадження, питання доведення вини чи невинуватості певних осіб в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються прокурором та слідчим в межах їх процесуальних повноважень, а якщо справа надійде до суду - під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційних скарг.

Колегія суддів, також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст.219 КПК України. Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст.174 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 24, 309, 392, 399, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_8 , ТОВ «Наномедцентр - Харків», ПрАТ «ХНДПІ «Енергоатомтехніка», РО «Релігійна Громада Преподобоного Антонія Великого Харківської Єпархії УПЦ» - адвоката ОСОБА_9

-представника ТОВ «Пропріо-Спіпс», ТОВ «Баварія 2010», ТОВ «Альфа» - адвоката ОСОБА_10

-представника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 ,

-представника ОК ЖБК «Тихий Квартал», ТОВ «Титан-Плюс», ОК «ЖБК «Слобожанка», ПП «Юридична Послуга», ПП «Єве Груп», ПП «ІК «Маршал», ОК «ЖБК Комфорт Груп», ТОВ Кафе Театральне, ОК «ЖБК» Сан-Марино», ПП «ПАН+», ТОВ «Театральні зустрічі», ТОВ «Дабл-Інвест груп адвоката ОСОБА_7

-представника ТОВ «Космополіс», ТОВ «Тесско», ТОВ «Соланж Груп» - адвоката ОСОБА_13

залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2021 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: