Рішення

від 08.12.2021 по справі 380/2702/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Львів

справа №380/2702/21

провадження № П/380/2746/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Винник В.М.,

за участю:

представників позивача - Данилко О.С., Білик Л.В.,

представника відповідача- Дуфанець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Данилко до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Фермерське господарство «Данилко» (81160, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лани, вул. Тараса Шевченка, буд. 430; код ЄДРПОУ - 20783010) звернулося з вказаним позовом до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області (81160, Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, пл. Ринок; код ЄДРПОУ -04372193), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ІІІ сесії VІІІ демократичного скликання Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області від 23 грудня 2020 року про відмову Фермерському господарству «Данилко» у наданні дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки загальною площею 5,77 га згідно Державного Акту на право користування землею серії Б№ 061243 від 1993 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 570;

зобов`язати Щирецьку селищну раду Пустомитівського району Львівської області надати дозвіл позивачу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки загальною площею 5,77 га згідно Державного Акту на право користування землею серії Б№ 061243 від 1993 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 570.

Ухвалою від 04.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 31.05.2021 допущено заміну відповідача у справі №380/2702/21 Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської на правонаступника - Щирецьку селищну раду Львівського району Львівської області. (81160, пл. Ринок, 8, смт. Щирець, Пустомитівський район, Львівської області; код ЄДРПОУ - 04372193).

Ухвалою від 28.07.2021 клопотання відповідача про перехід із спрощеного до загального провадження, - задоволено, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою від 28.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позиція позивача:

Позивач вказує, що з метою оформлення речових прав на зазначені в державному акті земельні ділянки загальною площею 5,77 га, 07.08.2019 голова ФГ Данилко звернулася до відповідача з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. Рішенням Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області №1388 від 20.08.2019 відмовлено голові ФГ Данилко у задоволенні заяви. 16.06.2020 позивач повторно звернувся з відповідною заявою до Щирецької селищної ради , однак у відповіді від 03.07.2020 відповідач визначив перелік документів, які необхідно подати на засідання сесії. 08.09.2020 та 05.10.2020 позивачем подано заяву про доповнення до заяви з відповідними додатками, про необхідність подання яких вказано у листі від 03.07.2020. Рішенням №114 ІІІ сесії УІІІ демократичного скликання від 23.12.2020 Щирецька селищна рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі згідно державного акту у зв`язку з скасуванням державної реєстрації ФГ Данилко відповідно до рішення суду. Вважає відмову Щирецької селищної ради протиправною, необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству, зокрема п.7 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. Вважає, що особа, яка користується земельною ділянкою на праві постійного користування за Законом не може бути позбавлена права на таке користування. З огляду на вищенаведене, просить позов задоволити.

21.05.2021 подано відповідь на відзив. Позивач вказує, що до відзиву надана копія рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 справа №5/150-17/53, які ніким не засвідчені, а решту документів доданих до відзиву завірено підписом особи, посадове становище та повноваження якої невідомі. Тому просить подані до відзиву докази не приймати. Вказує також, що рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 винесено без участі представника та власника ФГ Данилко , останній не був повідомлений про розгляд цієї справи та відповідно не знав і не міг знати про існування цього рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити.

Заперечення відповідача:

Відповідач проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з наступних підстав. Вважає, що позивач при підготовці позову переписав коментарі Земельного кодексу України, при цьому в позові не зазначено конкретної суті позову та не долучено документів, які б підтверджували його правову позицію. Звертає увагу, що спірне рішення прийняте у зв`язку з скасуванням державної реєстрації фермерського господарства Данилко відповідно до рішення суду. Зокрема, відповідно до рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 справа №5/150-17/53 за позовом ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області до відповідача Фермерське господарство Данилко , скасовано державну реєстрацію ФГ "Данилко" с. Лани Пустомитівського району Львівської області. Рішенням суду зобов`язано власника господарства ОСОБА_1 здійснити ліквідацію ФГ Данилко с. Лани у встановленому законодавством порядку. Вказує, що позивач з 1996 року жодної господарської діяльності не веде, земельна ділянка, яка відповідно до державного акта на право користування землею площею 5,77 га з 1996 року і по даний час не обробляється. Вказує, що позивачем було надано виписку з ЄДРПОУ, згідно якої керівником рахується ОСОБА_2 , при цьому жодних змін в Статут не внесено. Згідно Статуту ФГ Данилко , головою фермерського господарства є Данилко Ольга Михайлівна. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

01.06.2021 на адресу суду надійшли заперечення відповідача. Вважає, що позивач свідомо акцентує увагу суду на факти, які не стосуються предмету спору. Щодо рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 вказує, що воно є чинним, відповідачем не оспорювалось, тому підлягає обов`язковому виконанню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

07.04.1993 за №131 зареєстровано статут Фермерського господарства Данилко .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство Данилко (код ЄДРПОУ 20783010) зареєстровано 04.11.1994, керівником є ОСОБА_2 .

Відповідно до Державного Акта на право користування землею Б №061243, р.н.№570, виданий фермеру ОСОБА_1 , жителю с. Лани Гуменецької сільської ради Пустомитівського району про те, що за землекористувачем закріплюється в постійне користування 5,77 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення селянсько (фермерського) господарства.

Позивачем подано ряд заяв (від 11.09.2020, від 05.10.2020, від 19.10.2020) до відповідача про надання дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки і натурі (на місцевості) на земельні ділянки площею 5,77 га згідно Державного Акта.

Відповідно до рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 у справі №5/150-17/53, скасовано державну реєстрацію ФГ "Данилко", с. Лани Пустомитівського району Львівської області.

Рішенням №114 від 23.12.2020 ІІІ сесії УІІІ демократичного скликання Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області Про відмову керівнику ФГ Данилко у наданні дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , відповідно до п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтями 12,116,122, п.6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій , Закону України Про фермерське господарство , рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 справа №5/150-17/53, за результатами розгляду заяв від 11.09.2020, від 05.10.2020, від 19.10.2020, враховуючи висновок постійної комісії з питань земельних відносин, планування території, будівництва, архітектури від 21.12.2020 Щирецька селищна рада вирішила відмовити керівнику фермерського господарства Данилко у наданні дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки і натурі (на місцевості) на земельні ділянки площею 5,77 га згідно Державного Акта на право користування землею, у зв`язку із скасуванням державної реєстрації фермерського господарства Данилко відповідно до рішення суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п.6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідно до Державного Акта на право користування землею Б №061243,р.н.№570, виданий фермеру ОСОБА_1 , жителю с. Лани Гуменецької сільської ради Пустомитівського району про те, що за землекористувачем закріплюється в постійне користування 5,77 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення селянсько (фермерського) господарства. 07.04.1993 представником Президента України у Пустомитівському районі за №131 зареєстровано статут ФГ Данилко . Тому відповідно до п.6 розділу Х Перехідних положень ЗК України, позивач звернувся до відповідача з заявою надати дозвіл позивачу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки загальною площею 5,77 га згідно Державного Акту на право користування землею серії Б№ 061243 від 1993 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 570.

Однак, спірним рішенням відмовлено позивачу у наданні такого дозволу з підстав скасуванням державної реєстрації фермерського господарства Данилко відповідно до рішення суду, а саме рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 справа №5/150-17/53.

Судом враховано, що в доповнення до заяви №705 від 11.09.2020 позивачем 05.10.2020 подано до відповідача виписку з ЄДРПОУ.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство Данилко (код ЄДРПОУ 20783010) зареєстровано 04.11.1994, керівником є ОСОБА_2 , дата та номер запису в ЄДРПОУ 11.09.2020 №1004041200000004464.

Відповідно до ст.8 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.3 Закону України Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Стосовно доводів відповідача про те, що відповідно до рішення Арбітражного суду Львівської області від 06.03.2001 справа №5/150-17/53 за позовом ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області до відповідача Фермерське господарство Данилко , скасовано державну реєстрацію ФГ Данилко с. Лани Пустомитівського району Львівської області, суд зазначає наступне.

В резолютивній частині вказаного рішення не зазначено коду ЄДРПОУ юридичної особи, якої скасовано державну реєстрацію. Окрім того, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство Данилко (код ЄДРПОУ 20783010) зареєстровано 04.11.1994, керівником є Данилко Орест Степанович.

Відповідно до ч.1,4 ст.10 Закону України Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

З огляду на вищенаведене, вищенаведені доводи відповідача судом відхиляються.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що рішення ІІІ сесії VІІІ демократичного скликання Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області від 23 грудня 2020 року про відмову Фермерському господарству «Данилко» у наданні дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки загальною площею 5,77 га згідно Державного Акту на право користування землею серії Б№ 061243 від 1993 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 570 прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак підлягає скасуванню.

Суд акцентує увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Як встановлено ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки відповідачем прийнято спірне рішення з підстав скасуванням державної реєстрації фермерського господарства Данилко відповідно до рішення суду, відтак у суду відсутні підстави вважати, що для прийняття рішення про надання дозволу на розроблення (виготовлення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачем виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов`язання Щирецьку селищну раду Львівського району Львівської області повторно розглянути заяви Фермерського господарства Данилко (ЄДРПОУ 20783010) від 11.09.2020, 05.10.2020, 19.10.2020.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З урахуванням висновку суду про задоволення позову частково, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1135 грн.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 295 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІІІ сесії VІІІ демократичного скликання Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 23.12.2020 №114.

Зобов`язати Щирецьку селищну раду Львівського району Львівської області повторно розглянути заяви Фермерського господарства Данилко (ЄДРПОУ 20783010) від 11.09.2020, 05.10.2020, 19.10.2020.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства Данилко 1135 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.12.2021.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна