Рішення

від 20.12.2021 по справі 440/11680/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/11680/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування для обчислення при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробіток для обчислення пенсії № 344 від 13.05.2014 за період до 01 липня 2000 року, яка видана Малим приватним підприємством Юрком , та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії № 344 від 13.05.2014 за період до 01 липня 2000 року, яка видана Малим приватним підприємством Юрком , з дати призначення пенсії, та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у травні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та серед інших документів надав до пенсійного органу довідку про заробіток для обчислення пенсії № 344 від 13.05.2014 за період до 01 липня 2000 року, видану Малим приватним підприємством Юрком . Пенсія позивачу була призначена, проте, при обчисленні розміру пенсії відповідачем не враховано вказану вище довідку, як таку, що видана підприємством, розташованим на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим неможливо провести перевірку її достовірності. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо неврахування довідки неправомірною та такою, що порушує право позивача на соціальний захист, посилаючись на те, що внаслідок не врахування відомостей, вказаних у довідці, розмір пенсії позивача є значно меншим.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.

21 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 31-32/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що надана позивачем довідка про заробіток для обчислення пенсії № 344 від 13.05.2014 за період до 01 липня 2000 року, видана Малим приватним підприємством Юрком , що знаходиться у м. Горлівка Донецької області, яке, у свою чергу, входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказує, що пенсійний орган не може провести перевірку достовірності цієї довідки.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

11.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 34/, до якої серед іншого додав довідку про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13.05.2014, видану ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком /а.с. 57/.

ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 26.04.2021 у розмірі 2200 грн., що підтверджуються рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області про призначення пенсії від 17.05.2021, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 35-38/.

Водночас, при призначенні пенсії позивачу відповідачем не враховано довідку про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13.05.2014, видану ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком .

На звернення позивача щодо врахування довідки про заробітну плату листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 11.06.2021 №1600-0211-8/41946 повідомлено ОСОБА_1 , що оскільки надана довідка про заробітну плату від 13.05.2014 №344 видана підприємством, розташованим на тимчасово окупованій території України, та у зв`язку з неможливістю проведення перевірки її достовірності, врахувати цю довідку при обчисленні пенсії не вбачається за можливе /а.с. 18-19/.

Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягає у неврахуванні для обчислення при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробіток для обчислення пенсії № 344 від 13.05.2014 за період до 01 липня 2000 року, яка видана Малим приватним підприємством Юрком , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися, суд дійшов таких висновків.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV /надалі - Закон № 1058-IV/ розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній /надалі - Порядок/.

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-1V призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі Порядок № 22-1).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з пунктом 2.10 вказаного Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. (пункт 4.7 Порядку 22-1).

Аналізуючи наведені норми права суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.04.2018 у справі №601/198/16.

Як встановлено судом, 11.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 34/, до якої серед іншого додав довідку про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13.05.2014, видану ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком /а.с. 57/. Вказана довідка містить відомості про суму заробітку з розшифруванням за період роботи липень 1987-червень 1992 у КП Фурнітурний завод .

За відомостями трудової книжки ОСОБА_1 у період з 28.06.1982 по 31.07.1992 позивач працював на Горлівському експериментальному фурнітурному заводі /а.с. 19/. Цей період роботи був зарахований пенсійним органом до страхового стажу ОСОБА_1 /а.с. 38/.

ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 26.04.2021 у розмірі 2200 грн., що підтверджуються рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області про призначення пенсії від 17.05.2021 /а.с. 35-38/.

Однак, при призначенні пенсії позивачу не враховано довідку про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13.05.2014, видану ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком , з посиланням на те, що довідка про заробітну плату від 13.05.2014 №344 видана підприємством, розташованим на тимчасово окупованій території України, та у зв`язку з неможливістю проведення перевірки її достовірності /а.с. 18-19/.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з такого.

Частинами 1-2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Довідка про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13.05.2014, видана ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком Архів підприємств недержавної форми власності, підписана керівником архіву та архівістом та скріплена печаткою, містить відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за липень 1987 - червень 1992 та відомості про документи, на підставі яких довідка видана (довідка видана на підставі особових рахунків за 1987-1992 р.р. фонд №5) /а.с. 57/.

У довідці зазначено місцезнаходження Малого приватного підприємства Юрком : 84601, Україна, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 33.

Відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що Мале приватне підприємство Юрком (ідентифікаційний код 23343139) зареєстроване як юридична особа 12.09.1995 з місцезнаходженням за адресою: 84601, Україна, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 33 ( https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) /а.с. 63/.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1; перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно з додатком 2.

Відповідно до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, з 07 листопада 2014 року віднесено м. Горлівка Донецької області.

Таким чином, на час видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13 травня 2014 року, виданої ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком , населений пункт, у якому було видано цю довідку ще не відносився до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, та був віднесений до цього переліку пізніше розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" з 07 листопада 2014 року.

Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що вказана вище довідка про заробітну плату позивача для обчислення пенсії видана органами та/або особами, передбаченими частиною другою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території.

Суд зазначає, що те, що відповідач через проведення АТО позбавлений можливості провести перевірку відомостей записів довідки первинним документам не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним чином та містить необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №583/392/17.

Крім того, у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Відтак, неможливість пенсійного органу здійснити перевірку достовірності видачі довідки, не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення пенсії.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 у справі №233/1181/17.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що не врахувавши для обчислення при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробіток для обчислення пенсії № 344 від 13.05.2014, виданої Малим приватним підприємством Юрком , відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягає у неврахуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13 травня 2014 року, виданої ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком , та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 26 квітня 2021 року з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13 травня 2014 року, виданої ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком , та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується фіскальним чеком АТ Укрпошта від 24.09.2021 /а.с. 22/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 25/.

Таким чином, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягає у неврахуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13 травня 2014 року, виданої ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 26 квітня 2021 року з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії №344 від 13 травня 2014 року, виданої ОСОБА_1 Малим приватним підприємством Юрком , та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич