Постанова

від 09.10.2007 по справі 53/441-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/441-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня   2007 р.                                                 Справа № 53/441-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя   Білоконь Н.Д.. ,суддя Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників:

позивача - Воробйової Л.І.(дов. б/н від 01.01.2007),

1-го відповідача –Ярової Л.Л.( дов. № 01-28/36 від 10.01.07 року)

2-го відповідача –Власенко Н.М. (дов. № 03-29/1964 від 14.05.07 року )

1-а 3-я особа –Долі

Ю.В.(дов. №02-26/2155 від 27.07.2007 року)

2-а 3-я особа - не з*явився

прокурора –Бережної І.М. ( посв. № 114 від 14.07.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора Дергачівського району Харківської області (вх. № 2144Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.07 р. по справі № 53/441-06

за позовом  ВАТ "АТП-16351", м. Дергачі

до 1) Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Дергачі

   2) Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, м. Дергачі

1-а 3-я особа - Головне управління промисловості, транспорту і зв*язку Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

2-а 3-я особа - Головне фінансове управління Харківської облдержадміністрації

За участю прокурора Дергачівського району Харківської області

про стягнення 1211550,00 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою  про стягнення з Дергачівської районної державної адміністрації компенсацію за безкоштовний проїзд пільгової категорії пасажирів в сумі 100 000,00 грн ..

Заявою - клопотанням від 04.04.2007 р. у порядку ст. 22 ГПК України позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути борг за рахунок коштів Державних субвенцій 1048603 грн. по КФК 170102 та  313857 грн. на користь  позивача.

Клопотанням у порядку ст. 22 ГПК України від 14.05.2007 р. позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути борг по понесеним збиткам з відповідачів у сумі 1211550 ,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2007 р.  по  справі № 53/441-06 (суддя –Швед Е.Ю.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів солідарно з Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області і Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної адміністрації на користь позивача заборгованість по нанесеним збиткам від перевезення пільгових пасажирів в сумі 1211550,00 грн., державне мито в розмірі 12115,50 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на  правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Прокурор Дергачівського району з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційне подання, в якому просить скасувати рішення і припинити провадження у справі, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Прокурор вказує, що норми які вводяться законом про Державний бюджет, діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів. Отже, надані позивачем докази обґрунтування своїх позовних вимог у вигляді актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, між ВАТ „АТП-16351" та управлінням праці та соціального захисту населення Дергачівської райдержадміністрації станом на 1 січня та 1 квітня 2004 року не відповідають вищевикладеним вимогам бюджетного законодавства.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє апеляційне подання .        02.10.2007 року на виконання ухвали Харківського апеляційного суду прокурор на    дав уточнення вимог апеляційного  подання , в якому просить Харківський апеляційний господарський  скасувати рішення суду першої інстанції та в позові відмовити. Окрім цього , прокурор надав  правове обгрунтування апеляційного подання , в якому посилається на ст.  36-1 Закону України  «Про прокуратуру».

Представник другої третьої особи у судове засідання не прибув , хоча належним чином був повідомлений про час, дату  і місце розгляду  справи.

Представники відповідачів  та першої  третьої особи  апеляційне подання прокурора Дергачівського району підтримують , просять його задовольнити .

Представники позивача проти подання заперечують , вважають його необгрунтованим і просять залишити рішення господарського суду  Харківської області без змін , а апеляційне подання без задоволення.

У судовому засіданні  04 жовтня 2007 року було оголошено перерву до 10-ї години 09 жовтня 2007 року  для виготовлення повного тексту постанови за клопотанням представника першого відповідача.

        Дослідивши матеріали справи , перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційного подання ,  колегія суддів встановила наступне.

20.12.2006 року позивач –ВАТ «АТП-16351», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про  стягнення  з Дергачівської  районної державної адміністрації компенсацію за безкоштовний проїзд пільгової категорії пасажирів в сумі 100 000,00 грн..

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 червня 2006 року  , залишеним без змін постановою  Харківського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2006 року , в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України  від 16 листопада 2006 року   рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2006 року  та постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2006 року скасовано , справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області .

          Зокрема , в постанові Вищого господарського суду України зазначено , що        відмовляючи в задоволенні позовних вимог попередні судові інстанції виходили з того, що компенсації за перевезення пільгового контингенту пасажирів надаються лише у межах показників визначених законами України про державний бюджет на відповідний рік, а також послалися на недоведеність  фактичних обставин справи щодо розрахунку затрат на перевезення пільгового контингенту пасажирів. Такі висновки місцевого та апеляційного судів на думку колегії суддів касаційної інстанції, зроблені без належної оцінки обставин справи.  

      Також в постанові Вищого господарського суду  було зазначено , що відповідно до пунктів 10, 11 Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" підприємства та організації, що надають послуги щомісячно до 25-го числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданим пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісячно звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, у разі виявлених розбіжностей стосовно загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводять розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги.

З вищенаведених норм  Вищий господарський суд зауважив , що  обов'язок звірки  інформації, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги покладається саме на уповноважений орган, який у разі виявлених розбіжностей не проводить розрахунків.

        При новому розгляді справі  було присвоєно номер  53/441-06. Рішенням господарського суду Харківської області  від 05 червня 2007 року позовні вимоги ( з урахуванням уточнень від 14.05.2007 року )  задоволено.

        Як вбачається з позовної заяви та додатку до позовної заяви від 09.02.06р. (т.2 а.с.77) доводи Відкритого акціонерного товариства “АТП-16351” ґрунтуються на тому, що  перший відповідач по справі при організації розробки бюджетного замовлення для подачі місцевим фінансовим органам згідно ст.ст.75, 76  Бюджетного кодексу України повинен був врахувати у бюджетному замовленні на відповідний рік фактичну інформацію щодо  обсягів  перевезень пільгового контингенту пасажирів і відповідно щодо обсягів компенсацій за такі перевезення. Як зазначає позивач, не зважаючи на укладені договори, відповідач не включив до бюджетного замовлення та проекту бюджету в необхідному обсязі суми  компенсацій щодо пільгового  перевезення пасажирів. За таких обставин, на думку позивача, відповідальність в частині повернення некомпенсованих затрат по пільговому перевезенню пасажирів повинна нести Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області.

         З матеріалів справи вбачається , що 14 травня 2003 року  між головним управлінням промисловості, транспорту і зв*язку  Харківської обласної державної адміністрації та ВАТ «АТП-16351» було укладено договори №№ 22 та 25 ( з подальшим продовженням дії  відповідно до договорів № 246 від 27 грудня 2004 року ;№ 120  від 22 грудня 2003 року )  на перевезення  пасажирів автомобільним транспортом . Відповідно до п.п.2.2.4  відповідач здійснює  перевезення пільгових  категорій громадян  відповідно до чинного законодавства  та укладених договорів  з органами виконавчої влади  ( органами місцевого самоврядування , в яких визначається  державне замовлення  на соціально значущі  послуги автомобільного транспорту загального користування).

       26.02.2003 року та 26.01.2004 року між Дергачівською районною  державною адміністрацією та ВАТ «АТП-16351»було укладено  договори б/н  на виплату компенсації за перевезення  пільгового контингенту  пасажирів. Згідно з п.1.2 Договорів  Дергачівська районна державна адміністрація  сплачує суму компенсації за перевезення пільгового контингенту    пасажирів в межах  показників зазначених  Законом України «Про Державний бюджет на 2003 рік»та відповідно  Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік».

      Матеріалами справи доведено , що  позивач щомісячно подавав до Дергачівської районної державної адміністрації розшифровки до акту звіряння  на отримання  компенсації  і фактичних затрат від перевезень  по ВАТ «АТП-16351». Дані розшифровки були прийняті першим відповідачем без зауважень.

     Відповідно до пунктів 10, 11 Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" підприємства та організації, що надають послуги щомісячно до 25-го числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданим пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісячно звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, у разі виявлених розбіжностей стосовно загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводять розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги.

        З вищенаведених норм  вбачається, що  обов'язок звірки  інформації, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги покладається саме на уповноважений орган, який у разі виявлених розбіжностей не проводить розрахунків.

              Таким чином , отримуючи від позивача розшифровки до актів звірки , перший відповідач не перевіряв інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надійшла від позивача , не надавав заперечень щодо суми заборгованості , зазначеної в цих  розрахунках .

               Окрім цього,  Розпорядженням  голови Дергачівської районної державної адміністрації  від 11.06.1998 року № 359 «Про створення робочої комісії  по обстеженню пасажиропотоків на маршрутах «АТП-16351» було створено  робочу комісію, яка на засіданні  робочої комісії від 24 грудня 1998 року ( протокол № 1) затвердила  розрахунковий коефіцієнт  співвідношення кількості платних  та безоплатних пасажирів по Дергачівському ВАТ «АТП-16351».

               Тарифи на  перевезення пасажирів  автобусами на маршрутах , що обслуговуються ВАТ «АТП-16351»розраховані у відповідності з п.8.1 Інструкції про порядок обліку пасажирів , що перевозяться громадським транспортом на маршрутах , затвердженої наказом Мінстату України від 27.05.1996 року № 150.    

   Дані позивача по перевезенню пільгового контингенту , зазначені в розшифровках  до актів звіряння  , повністю співпадають з  даними , відображеними в державній статистичній звітності «Звіт про доходи і видатки  по автомобільним перевезенням»  за 2003, 2004 роки.

           Відповідно до ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських,приміських та  міжміських,  які  не  виходять  за  межі  території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування  визначаються   договором  про організацію   перевезень   пасажирів   на   автобусному   маршруті

загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального  користування,  які  буде  обслуговувати  автомобільний перевізник,  умови  організації   перевезень,   показники   якості транспортного     обслуговування    населення,    термін    роботи автомобільного перевізника,  зобов'язання органів виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки  проїзної  частини  автомобільної  дороги  та  під'їзних

шляхів   у   належному   стані   (тільки  для  міських  автобусних маршрутів),  розмір  компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок  перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

         Статтею 29 цього ж Закону України  встановлено , що органи виконавчої влади та  органи  місцевого  самоврядування зобов'язані   надати   перевізникам,   які   здійснюють   пільгові перевезення пасажирів та перевезення  пасажирів  за  регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

          Стаття 37 Закону «Про автомобільний транспорт»передбачає засади пільгового перевезення пасажирів автомобільним транспортом ,в якій зазначено, що пільгові перевезення    пасажирів,    які    відповідно    до законодавства  користуються    такими    правами,   забезпечують автомобільні перевізники,  які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.   Автомобільному перевізнику,    який    здійснює   перевезення

пасажирів  на  автобусних   маршрутах   загального   користування,забороняється   відмовлятися   від  пільгового  перевезення,  крім випадків, передбачених законом.

           Безпідставна відмова  від  пільгового  перевезення  тягне  за собою відповідальність згідно із законом.

            Із зазначених норм діючого законодавства вбачається , що компенсація збитків , понесених автомобільним перевізником є саме обов*язком  органів виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування

           На вимогу Харківського апеляційного господарського суду  перший відповідач  надав  дані ВДК в Дергачівському районі  щодо видатків Дергачівської районної державної адміністрації по КПК 170102 «Компенсаційні виплати на пільговий проїзд  автомобільним транспортом  окремим категоріям  громадян»за 2003-2004 роки .

           Проте відповідачами не надано на вимогу суду доказів на підтвердження розробки бюджетного замовлення  на 2003-2004 роки з урахуванням фактичної інформації щодо обсягів перевезення позивачем  пільгового контингенту  пасажирів , також доказів на  підтвердження заперечень по кількості  перевезених пасажирів  або суми заборгованості перед позивачем  після прийняття щомісячних звітів ( розшифровок) позивача  .

Суду було надано переписку з Міністерством фінансів України, комітетом Верховної ради України з питань бюджету щодо погашення заборгованості перед перевізниками за перевезення пільгового контингенту, чим самим підтверджується ,що відповідачі визнають наявність такої заборгованості та виплату лише часткової компенсації за пільговий проїзд .

Що ж до часткового відшкодування заборгованості за понесені збитки позивачеві , то  колегія суддів  вважає, що факт перерахування  цих коштів  і є фактом підтвердження  правомірності їх отримання.

В своєму  поданні прокурор посилається  на  ст.ст. 89 ;102 Бюджетного кодексу України , відповідно до яких  видатки місцевих бюджетів   на державні програми  соціального захисту  на соціальне забезпечення  фінансуються виключно за рахунок субвенції з Державного бюджету  України  у порядку , визначеному  Кабінетом Міністрів України , і зазначає , що виконання  зобов*язвнь по відшкодуванню  перевізникам витрат на перевезення пільгового контингенту покладено на органи виконавчої влади , але в межах коштів  визначених законами України про Державний бюджет України на  відповідний рік. Згідно  п.2 Порядку  фінансування видатків  місцевих бюджетів  на здійснення заходів  з виконання державних  програм соціального захисту  населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів  України  від 04.03.2002 року № 256 , фінансування  видатків  місцевих бюджетів  за державними програмами  соціального захисту  населення провадиться  за рахунок  субвенцій, передбачених державним бюджетом  на відповідний рік, у межах  обсягів , затверджених в обласних бюджетах ,бюджетах міст обласного значення  та у районних бюджетах на зазначені цілі.  

Однак, дані доводи апелянта не підтверджуються матеріалами справи і приписами діючого законодавства . Так, у  відповідності з п.37 статті 2 Бюджетного Кодексу України  субвенції –це  міжбюджетні  трансферти для використання  на певну мету  в порядку , визначеному тим органом , який прийняв рішення  про надання субвенції.  Матеріалами справи , доказами наданими сторонами  суду та з усних пояснень сторін встановлено , що  відповідачі не  надавали бюджетні запити ( замовлення) про надання бюджетної субвенції для погашення заборгованості перед позивачем , зазначеної в розшифровках , які приймали без зауважень та уточнень , а тому і підстави для  не надання замовлень про включення до видатків  державного бюджету суми заборгованості перед позивачем  відсутні.

Посилання прокурора в апеляційному поданні на той й факт , що  розпорядники бюджетних коштів беруть на себе бюджетні зобов*язання лише  тільки в межах бюджетних асигнувань  спростовується п.8 ст. 2 Бюджетного Кодексу України , в якому зазначено , що  бюджетне зобов*язання –це  будь-яке  здійснене  відповідно до бюджетного асигнування  розміщення замовлення, укладання договору , придбання товару , послуги чи здійснення  інших аналогічних операцій  протягом бюджетного періоду , згідно з якими  необхідно здійснити  платежі  протягом цього ж періоду або у майбутньому.  Так,  матеріали справи свідчать , що відповідачі дійсно  в межах коштів , що надійшли до  місцевого бюджету  відшкодували  позивачеві  частину заборгованості , проте  доказів , що  замовлення було розміщено  в обсязі  заборгованості перед позивачем , відображеної в розшифровках до актів звірки ,  суду не надано.

Підтвердженням цього є лист Головного  фінансового управління Харківської обласної державної адміністрації від 03.06.2005 року № 4-28/2-044а , в якому зазначено , що  заборгованість ВАТ «АТП-16351»станом на 01.10.2004 року в сумі 1356450, 00 грн. не включена до зобов*язаня бюджету Дергачівського  району і тому не підлягає відшкодуванню.  

Цим самим, відповідачі порушили п.п.10-11 Положення про Єдиний    державний  автоматизований  реєстр  осіб, які мають право  на пільги, затверджений  постановою Кабінету Міністрів  України від  29.01.2003 року № 117.

Порядком  фінансування видатків  місцевих бюджетів  на здійснення заходів  з виконання державних  програм соціального захисту  населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженим  Постановою Кабінету Міністрів  України  від 04.03.2002 року № 256  визначено , що  розпорядниками  коштів місцевих бюджетів   на здійснення заходів на виконання  державних програм соціального захисту населення , є  …. керівники управлінь…, до компетенції яких належать питання  праці та  соціального захисту населення.   

Оскільки розпорядником  коштів місцевого бюджету  до 2005 року  був перший відповідач , а з 2005 року  другий відповідач , то з вказаної норми законодавства вбачається , що саме на відповідачів  покладається  обов*язок по відшкодуванню  спірних  коштів  відповідно до положень  пункту 8 зазначеного Порядку.

Судом першої інстанції також досліджено  обставини  щодо внесення змін  у функціональну класифікацію  видатків бюджету , на які посилаються перший і другий  відповідачі  проте  вказана обставина  не тягне за собою змін у наведеному  вище законодавстві  стосовно обов*язку відповідачів  відшкодувати  господарюючому  суб*єкту  витрати з пільгового перевезення  громадян, понесених ним  у зв*язку з наданням таких послуг.

Враховуючи , що відповідно до  ст. 111-12 Господарського процесуального Кодексу України  вказівки , що містяться  у постанові касаційної інстанції , є обов*язковими  для суду  першої інстанції  під час нового розгляду справи , колегія суддів дійшла висновку , що під час розгляду справи  судом першої інстанції  фактичні обставини справи встановлено на  основі повного і об*єктивного  дослідження  поданих доказів , висновки суду відповідають цим обставинам  і їм надана  правильна юридична оцінка  з вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права , а тому підстав для задоволення апеляційного  подання та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.2,89 ,102 Бюджетного Кодексу України,  статтями 33, 43, 99,101,103-105   Господарського процесуального кодексу України, - колегія суддів

                                                ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне подання залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області  від 05 червня 2007 року по справі № 53/441-06 залишити без змін .

          Головуючий суддя                                            Слюсарева Л.В.

                                Суддя                                            Білоконь Н.Д.                      

                               Суддя                                            Фоміна В.О.