Постанова

від 17.01.2008 по справі 53/441-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/441-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 січня 2008 р.                                                                                    № 53/441-06(08/288-05)  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Першиков Є.В.

судді Данилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянувши

касаційне поданняЗаступника прокурора Харківської області

на постанову від 09.10.2007   Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 53/441-06 господарського суду Харківської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "АТП-16351"

до

треті особи                                                  

за участю                          1) Дергачівської  районної державної адміністрації2) Управління праці та соціального захисту  населення Дергачівської районної державної адміністраціїГоловне управління промисловості, транспорту і зв*язку Харківської обласної державної адміністраціїГоловне фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації

Прокурора  Дергачівського району Харківської області

проСтягнення 1 211 550грн.

За участю представників сторін:

від Генеральної прокуратури України –Івченко О.А., прокурор відділу

від позивача – Воробйова Л.І., за дорученням

          Гордієнко О.Г., за дорученням

від відповідача – 1: Ярова Л.Л., за довіреністю

треті особи –не з'явилися

                                               ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2007 р. по справі № 53/441-06, залишеним без змін постановою від 09.10.2007 р.   Харківського апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів солідарно з Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області і Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної адміністрації на користь позивача заборгованість по нанесеним збиткам від перевезення пільгових пасажирів в сумі 1211550,00 грн., державне мито в розмірі 12115,50 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову від 09.10.2007 р.  Харківського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2007 р. по справі №53/441-06 з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

         Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2003 року між головним управлінням промисловості, транспорту і зв'язку Харківської обласної державної адміністрації та ВАТ «АТП-16351»було укладено договори №№ 22 та 25 ( з подальшим продовженням дії відповідно до договорів № 246 від 27 грудня 2004 року ;№ 120 від 22 грудня 2003 року ) на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Відповідно до п.п.2.2.4 відповідач здійснює перевезення пільгових категорій громадян  відповідно до чинного законодавства та укладених договорів з органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування, в яких визначається державне замовлення на соціально значущі послуги автомобільного транспорту загального користування).

26.02.2003 року та 26.01.2004 року між Дергачівською районною державною адміністрацією та ВАТ «АТП-16351» було укладено договори б/н на виплату компенсації за перевезення пільгового контингенту пасажирів. Згідно з п.1.2 Договорів Дергачівська районна державна адміністрація сплачує суму компенсації   за   перевезення   пільгового   контингенту          пасажирів   в   межах показників зазначених Законом України «Про Державний бюджет на 2003 рік»та відповідно Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік».

Судами встановлено, що позивач щомісячно подавав до Дергачівської районної державної адміністрації розшифровки до акту звіряння на отримання компенсації і фактичних затрат від перевезень по ВАТ «АТП-16351». Дані розшифровки були прийняті першим відповідачем без зауважень.

Відповідно до пунктів 10, 11 Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" підприємства та організації, що надають послуги щомісячно до 25-го числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданим пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісячно звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, у разі виявлених розбіжностей стосовно загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводять розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що обов'язок звірки інформації, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги покладається саме на уповноважений орган, який у разі виявлених розбіжностей не проводить розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що отримуючи від позивача розшифровки до актів звірки, перший відповідач не перевіряв інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надійшла від позивача, не надавав заперечень щодо суми заборгованості, зазначеної в цих розрахунках. При цьому, Розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації від 11.06.1998 року № 359 «Про створення робочої комісії по обстеженню пасажиропотоків на маршрутах «АТП-16351»було створено робочу комісію, яка на засіданні робочої комісії від 24 грудня 1998 року ( протокол № 1) затвердила розрахунковий коефіцієнт співвідношення кількості платних та безоплатних пасажирів по Дергачівському ВАТ «АТП-16351».

Тарифи на перевезення пасажирів автобусами на маршрутах, що обслуговуються ВАТ «АТП-16351»розраховані у відповідності з п.8.1 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Мінстату України від 27.05.1996 року № 150.

Судами встановлено, що дані позивача по перевезенню пільгового контингенту, зазначені в розшифровках до актів звіряння, повністю співпадають з даними, відображеними в державній статистичній звітності «Звіт про доходи і видатки по автомобільним перевезенням»  за 2003, 2004 роки.

Відповідно  до  ст.   29   Закону України   «Про  автомобільний  транспорт»органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані   надати   перевізникам, які   здійснюють   пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Стаття 37 Закону «Про автомобільний транспорт»передбачає засади пільгового перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в якій зазначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування,забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Із зазначених норм діючого законодавства вбачається, що компенсація збитків, понесених автомобільним перевізником є саме обов'язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Як було встановлено апеляційним судом відповідачами не надано на вимогу суду доказів на підтвердження розробки бюджетного замовлення на 2003-2004 роки з урахуванням фактичної інформації щодо обсягів перевезення позивачем пільгового контингенту пасажирів, також доказів на підтвердження заперечень по кількості перевезених пасажирів або суми заборгованості перед позивачем після прийняття щомісячних звітів ( розшифровок) позивача .

Відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених в обласних бюджетах міст обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Проте, відповідачі не надавали бюджетні запити (замовлення) про надання бюджетної субвенції для погашення заборгованості перед позивачем, зазначеної в розшифровках, які приймали без зауважень та уточнень, тоді як підстави для не надання замовлень про включення до видатків державного бюджету суми заборгованості перед позивачем були відсутні.

Цим самим, відповідачі порушили також п.п.10-11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117.

Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 визначено , що розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів на виконання державних програм соціального захисту населення , є .... керівники управлінь..., до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Оскільки розпорядником    коштів місцевого бюджету   до 2005 року   був перший відповідач, а з 2005 року другий відповідач, то апеляційний суд вірно зазначив, що з вказаної норми законодавства вбачається, що саме на відповідачів покладається обов'язок по відшкодуванню спірних коштів відповідно до положень пункту 8 зазначеного Порядку.

Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.  

Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

        Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                       ПОСТАНОВИВ:

       Касаційне подання Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

       Постанову від 09.10.2007 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 53/441-06 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                    Є. Першиков  

Судді                                                                                               Т. Данилова

                                                                                                        І.  Ходаківська