Рішення

від 02.12.2021 по справі 686/927/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/927/20

Провадження № 2/686/2178/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту. Просила встановити на користь ОСОБА_3 постійний безоплатний земельний сервітут за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 та власником якої є ОСОБА_4 , що полягає у праві проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки площею 0,249 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0750 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 .

Позивач направила до суду заяву про зміну предмету позову та просить встановити на користь ОСОБА_3 постійний безоплатний земельний сервітут за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 та власником якої є ОСОБА_4 , що полягає у праві проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки площею 0,249 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0750 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 .

На обґрунтування свого позову вказала, що вона є власником земельної ділянки (кадастровий номер 6825083900:02:003:0750) площею 0,249 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу - 138029631.

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1250 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресом:

АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .

Прохід та проїзд до її земельної ділянки завжди здійснювався через сусідню земельну ділянку площею 0,3500 га, що межує із земельною ділянкою, відповідача, ОСОБА_4 , та землями загального користування - АДРЕСА_1 . При цьому, первинно в користуванні відповідача перебували земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельна ділянка площею 0,1250 га для ведення особистого селянського господарства (загальна площа - 0,3750 га), межі вказаних земельних ділянок та їх конфігурація в натурі (на місцевості) визначені не були.

Згідно довідки Малашовецької сільської ради № 82 від 13.04.2018 року, яка є в матеріалах справи, земельна ділянка в розмірі 0,3500 га, на якій вона просила встановити проїзд належала гр. ОСОБА_5 , яка є матір`ю відповідача, ОСОБА_4 . Як зазначає Малашовецька сільська рада, у зв`язку з відмовою ОСОБА_5 від земельної ділянки 0,3500 га на користь сина, ОСОБА_4 , Малашовецька сільська рада рішенням 19 сесії 7 скликання № 8 від 14 серпня 2017 року вирішила внести зміни в рішення 17 чергової сесії 7 скликання № 4 від 21 червня 2017 року в частині розміру земельної ділянки стосовно гр. ОСОБА_4 , в зв`язку з невідповідністю до вимог чинного законодавства та викласти в наступній редакції: Надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 на земельну ділянку орієнтовною площею 0,7250 га із земель комунальної власності, в тому числі 0,2500 га під будівництво та обслуговування житлового будинку, та 0,4750 га для введення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Після розроблення відповідачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), земельну ділянку було сформовано та зареєстровано земельні ділянки площею 0,2500 га під будівництво та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 6825083900:02:003:0693) та земельну ділянку площею 0,4750 га для введення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6825083900;02;003:0692).

Таким чином, після встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, які перебували в користуванні відповідача та формуванні їх як об`єктів речовихправ, загальна площа земельних ділянок відповідача збільшилась на 0,3500 га, тобто на площу земельної ділянки через яку здійснювався прохід та проїзд до моєї земельної ділянки.

Отже, відповідачем було приватизовано земельну ділянку площею 0,3500 га (через яку здійснюється прохід та проїзд до її земельної ділянки), однак в результаті встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Відповідачем було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі 2 земельні ділянки, а саме земельна ділянка площею 0,4750 га з кадастровим номером 6825083900:02:003;0692 та земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693.

Предметом позову по даній справі було встановлення земельного сервітуту за рахунок земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_4 , площею 0,4750 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0692.

Однак, під час проведення експертного дослідження стало зрозуміло, що формування земельних ділянок, які перебувають у власності відповідача, відбулося не у відповідності до фактичного користування, яке мало місце до прийняття рішення сільською радою щодо зміни площі земельної ділянки, яку мав намір приватизувати відповідач. Таким чином, земельна ділянка через яку здійснювався прохід та проїзд до її земельної ділянки, увійшла до складу земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693.

Тому, встановлення земельного сервітуту має здійснюватися не за рахунок земельної ділянки площею 0,4750 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0692, а за рахунок земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693, власником якої є ОСОБА_4 .

Таким чином, вказана невідповідність виникла з огляду на те, що в процесі встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок відповідача були змінені конфігурація та межі даних земельних ділянок у зв`язку із збільшення площі земельних ділянок через включення земельної ділянки площею 0,3500 га.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 6825083900:02:003:0750) площею 0,249 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу - 138029631.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825083900:02:003:0693, для будівництва і обслуговування житлового будинку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку експерта №54/20 від 01.02.2021 року - можливі варіанти встановлення земельного сервітуту за рахунок земельної ділянки площею 0,2500 га, з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та власником якої є ОСОБА_4 , що полягає у праві проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки площею 0,2490 га, з кадастровим номером 68253900:02:003:0750 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 : варіант №1 та варіант №2. Сервітут, який потрібно накласти на земельну ділянку ОСОБА_4 , по варіанту №2 буде матиме площу 0,0110 га; по варіанту № НОМЕР_1 буде мати площу 0,0108 га. При цьому слід зазначити, що по наданому варіанту №1 для встановлення сервітуту потрібно демонтувати частину паркану зі сторони АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта №29/21 від 01.12.2021 року - найменш обтяжливим способом встановлення сервітуту є раніше наданні варіанти у висновку експерта №54/20, щодо технічної можливості встановлення земельного сервітуту у праві проходу та проїзду на транспортному засобі через суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693 зі сторони АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_4 , зокрема: варіант №1,2. При цьому слід зазначити, що по наданому варіанту №1 для встановлення сервітуту потрібно демонтувати частину паркану зі сторони АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці ОСОБА_4 .

Поряд із цими наявними в справі доказами, встановлені такі обставини.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні посвідчила, що земельна ділянка ОСОБА_3 межує з їх земельною ділянкою і вони їздили на цю земельну ділянку через подвір`я бабушки, коли бабушка померла, то ОСОБА_4 і його сусід виділили кожен по 1,5 метри земельних ділянок для проїзду, ОСОБА_3 не хотіла надати можливість проїзд на її земельну ділянку. Між земельними ділянками ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , була ще одна хата та біля неї було визначено 3 м. для проїзду; в подальшому ОСОБА_4 забрав у користування вказану земельну ділянку (3 м). Іншого заїзду не має, люди ходили стежкою, а потім через її город. Вказані проблеми у них виникли з 2012 року, а тому вона свою земельну ділянку не обробляє.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні посвідчила, що головою сільської ради було встановлено проїзд на земельні ділянки між будинком ОСОБА_7 та іншої хати, по 1,75 метра. Коли хату купили то ОСОБА_4 заборонив в подальшому здійснювати заїзд на земельну ділянку, по наявному шляху.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні посвідчила, що між будинками ОСОБА_7 та ОСОБА_11 була дорога (заїзд на земельні ділянки), вже років 2-3 Стицюк не пускає людей щоб вони заїзжали по вказаному шляху на свої земельні ділянки. Іншого способу заїхати на земельні ділянки не має.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (частини).

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (частина перша, друга статті 404 ЦК України).

Стаття 98 ЗК України визначає право земельного сервітуту як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Стаття 99 ЗК України визначає перелік, який не є вичерпним, земельних сервітутів, встановлення яких можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За змістом стаття 79-1 ЗК України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 78-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі змістом наведених правових норм право земельного сервітуту підлягає державній реєстрації спочатку у Державному земельному кадастрі, а після цього також у Єдиному державному реєстрі речових прав.

Враховуючи зазначене, сервітут є правом користування чужою земельною ділянкою, що полягає, зокрема, у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у особи, у тому числі і в користувача земельної ділянки, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужою земельною ділянкою - земельного сервітуту.

Як встановлено судом, відповідачем не доведено, що позивач має можливість задовольнити свої потреби іншим способом, аніж встановленням права проходу та проїзду, до своєї земельної ділянки, земельною ділянкою відповідача.

Відповідно до пункту б частини першої статті 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення такого земельного сервітуту, як, зокрема право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Отже, встановлення земельного сервітуту у вигляді права проїзду транспортним засобом, за загальним правилом, є можливим у разі, якщо на земельній ділянці вже наявний шлях для проїзду.

З пояснень свідків судом встановлено, що на спірній земельні ділянці був наявний шлях для проїзду.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що слід встановити для позивача земельний сервітут за рахунок земельної ділянки відповідача площею 0,25 га. по наявному шляху, відповідно до варіанту № 2 висновку експерта .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 78, 78-1, 79-1, 98, 99 ЗК України, ст. ст. 182, 401,402,403,404 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 258, 280, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити на користь ОСОБА_3 постійний безоплатний земельний сервітут за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0693, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та власником якої є ОСОБА_4 , що полягає у праві проходу та проїзду на транспортному засобі до земельної ділянки площею 0,249 га з кадастровим номером 6825083900:02:003:0750 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_3 , відповідно до варіанту №2 висновку експерта №54/20 від 01.02.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 768 гривень 40 копійок сплоченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає в АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.12.2021 року.

Суддя: