Рішення

від 20.12.2021 по справі 620/14047/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/14047/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ладанської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ладанської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення №4 шістнадцятої (позачергової) сесії восьмого скликання Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 20.09.2021 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 7424183700:01:000:0007, загальною площею 0,2500 га, за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7424183700:01:000:0007, загальною площею 0,2500 га, за адресою АДРЕСА_1 , та передати позивачу вказану земельну ділянку у приватну власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана відмова відповідача з підстав, що за адресою розташування бажаної земельної ділянки за іншою особою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Вказує, що поданий ним проект землеустрою виготовлений на підставі рішення 41 сесії 7 скликання Івковецької сільської ради від 22.10.2020, яким надано дозвіл на його розроблення, а при розгляді даного питання не було встановлено обставин, які б могли бути підставою для відмови в наданні такого дозволу, у тому числі наявність права власності на майно за вказаною адресою за будь-якою іншою особою. Зазначає, що поданий проект землеустрою пройшов погодження експертом державної експертизи в порядку чинної на той час статті 186-1 Земельного кодексу України, про що наявний відповідний висновок від 02.04.2021 за №6492/82-21.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, не є вільною від забудови, на ній розміщені об`єкти нерухомості, право власності на які зареєстровано за іншою особою, а тому вимога про передачу їй у власність забудованої земельної ділянки не відповідає вимогам закону.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій, серед іншого, вказав, що право власності на бажану ним земельну ділянку ніким не набувалось, право власності за попереднім користувачем припинилось у зв`язку з його смертю. Зазначає, що будинок, що знаходиться на земельній ділянці, знищений, а земельна ділянка є вільною від забудови.

Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що позивачем не надано документів, що підтверджували б факт знищення об`єкту нерухомості, або припинення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.12.2021 було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Івковецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 22.10.2020 надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на території Івковецької сільської ради, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га (а.с. 15).

Позивачем було подано на затвердження до Ладанської селищної ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної власності в АДРЕСА_1 (а.с. 8-51).

Згідно рішення шістнадцятої (позачергової) сесії восьмого скликання Ладанської селищної ради № 4 від 20.09.2021 вирішено відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7424183700:01:000:0007 загальною площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 з підстав, що за іншою особою зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частинами другою та третьою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту г частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац третій частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Вирішуючи питання про правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне .

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно листа Комунального підприємства Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради від 17.08.2021 № 1728 відповідно до наявних даних згідно архівних паперових носіїв в архіві комунального підприємства станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно - будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва № 11 про право особистої власності на жилий будинок від 16.12.1992 (а.с. 74-77).

Згідно частини дев`ятої статті 120 Земельного кодексу України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або оренду набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право приватної власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Отже, один із базових принципів законодавства у сфері земельних правовідносин - принцип цілісності земельної ділянки із будівлею, яка на ній розташована.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-253цс16 від 13.04.2016.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 наведено правовий висновок, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. При цьому ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не має права на оформлення права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на ній розташований об`єкт нерухомості, що належить іншій особі.

При цьому, щодо посилання позивача на те, що право користування спірною земельною ділянкою за попереднім користувачем припинилось у зв`язку з його смертю, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частин другої, третьої статті 1225 Цивільного кодексу України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно частин першої, третьої статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно до частини п`ятої статті 1277 Цивільного кодексу України спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

За таких обставин, в межах даної справи не підлягає дослідженню факт смерті ОСОБА_2 , оскільки на бажаній позивачем земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, право власності на яке, у разі смерті власника, переходить до інших осіб (спадкоємців), а у разі відсутності таких, така спадщина підлягає визнанню судом відумерлою на підставі заяви органу місцевого самоврядування, та, як наслідок, переходу у власність територіальної громади.

Щодо посилання на факт знищення нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , то суд зазначає, що дійсно, згідно статті 349 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник за своїм бажанням має право визначити фактичну та юридичну долю речі. Знищення майна належить до таких способів припинення права власності, коли власник за своїм бажанням, добровільно припиняє своє право власності, або ж право власності припиняється поза волею власника в результаті випадку, непереборної сили або неправомірних дій інших осіб.

Умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з даною статтею, є наявність встановленого факту знищення майна.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 588/249/20.

Так, у даному конкретному випадку, судом встановлено відсутність доказів повного знищення об`єкта нерухомості.

Суд не приймає до уваги надані позивачем фотографії, оскільки вони жодним чином не підтверджують факт знищення нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Щодо посилання на акт обстеження земельної ділянки від 07.09.2021, наданий відповідачем, то суд зазначає, що вказаний акт також не підтверджує факт знищення нерухомого майна, а навпаки в ньому вказано про виявлення на земельній ділянці частин житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Також, згідно позиції Верховного суду України, висловленої в постановах від 10.12.2013 у справі № 21-358а13, від 11.10.2016 у справі № 806/3787/13-а, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування).

Таким чином, аналізуючи вказані положення закону та враховуючи конкретні обставини у цій справі, суд доходить висновку, що позивачем було подано на розгляд органу місцевого самоврядування проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, на якій розташовано об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності іншій особі (не вільній від забудови земельній ділянці), а тому відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ґрунтується на вимогах законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ладанської селищної ради (вул. Миру, 77-а, Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код ЄДРПОУ 04412449) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.12.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна